В Україні та 20 інших державах стартує кампанія «Не дамо згасити Свічу Пам’яті», присвячена Голодомору 1932–1933 років. Про це сьогодні розповів Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів, – інформує Центр досліджень визвольного руху.
«20 країн світу, де їх громадяни разом з українцями вшановуватимуть мільйони невинних жертв злочинної політики геноциду, покажуть, що світ не дозволить ані забути, ані знівелювати пам’ять Голодомору в Україні 1932–1933 років», – сказав Романів.
19 червня у Києві пройде молитва за невинно вбитих, після якої Cвічки Пам’яті поїдуть в міста України та по всьому світу. В кожній країні, яка підтримала кампанію, – а це Велика Британія, Австралія, США, Іспанія, Канада, Аргентина, Бразилія, Греція, Росія та інші – участь у молитві візьмуть представники різних релігій та конфесій, політики, представники влади та української діаспори. Свічка моління також побуває у резиденціях Європарламенту та Організації Об’єднаних Націй.
До листопада 2010 року Свіча Пам’яті повернеться до України, де відбудуться жалобні вшанування пам’яті українців, знищених Голодомором.
«Національна пам’ять – не розмінна монета в руках політиків, що торгують національними інтересами України. Своєю активною позицією українці не допустять ревізії ключових питань історії в угоду політичній кон’юнктурі», – наголосив координатор кампанії в Україні Володимир В’ятрович.
Заступник голови УІНП Владислав Верстюк зазначив, що Український інститут національної пам’яті підтримує цю важливу для українського суспільства ініціативу, оскільки пам’ять про геноцид українців у 1932-1933 роках є невід’ємним елементом державного становлення України.
Довідка.
Мета кампанії «Не дамо згасити Свічу Пам’яті» – вшанування пам’яті мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років, недопущення замовчування справжніх причин, наслідків та організаторів геноциду. Акція стартує у 20 країнах світу.
Організатори: Світовий конгрес українців, Український інститут національної пам’яті.
Кампанію підтримали: Центр національного відродження ім. С. Бандери, Фонд «Україна-3000», Київське товариство «Меморіал», Спілка української молоді, НСОУ «Пласт», ГО «Люстрація», Центр досліджень визвольного руху, Молодіжний націоналістичний конгрес.
статті про українську політику і не тільки
30.05.10
У Молдові можуть заборонити Партію комуністів
Влада Молдови готується заборонити найбільшу в країні Партію комуністів, яка втратила влад минулого року.
Як заявив на прес-конференції в Кишиневі в.о. президента Молдови, голова парламенту Міхай Гімпу, він готується запропонувати парламенту оголосити Партію комуністів поза законом.
Гімпу зазначив, що парламент Молдови ухвалить рішення на підставі доповіді комісії з вивчення та оцінки тоталітарного комуністичного режиму. Він заявив, що комунізм необхідно засудити, бо сьогодні мешканці країни живуть у злиднях саме через комуністів.
За словами Гімпу, під комуністичними символами серпа і молота було вбито мільйони людей у всьому колишньому СРСР, інші пройшли через масові депортації і голод. При цьому Партія комуністів Молдови є наступницею тоталітарного комуністичного режиму.
Партія комуністів є найбільшою в Молдові політичною партією, представленою в парламенті найбільшою фракцією (43 з 101 депутата). Згідно з останніми соцопитуваннями, молдовські виборці готові на найближчих виборах надати ПКРМ право сформувати парламентську більшість. Комуністи правили Молдовою з 2001 по 2009, двічі поспіль перемагаючи на парламентських виборах.
Як заявив на прес-конференції в Кишиневі в.о. президента Молдови, голова парламенту Міхай Гімпу, він готується запропонувати парламенту оголосити Партію комуністів поза законом.
Гімпу зазначив, що парламент Молдови ухвалить рішення на підставі доповіді комісії з вивчення та оцінки тоталітарного комуністичного режиму. Він заявив, що комунізм необхідно засудити, бо сьогодні мешканці країни живуть у злиднях саме через комуністів.
За словами Гімпу, під комуністичними символами серпа і молота було вбито мільйони людей у всьому колишньому СРСР, інші пройшли через масові депортації і голод. При цьому Партія комуністів Молдови є наступницею тоталітарного комуністичного режиму.
Партія комуністів є найбільшою в Молдові політичною партією, представленою в парламенті найбільшою фракцією (43 з 101 депутата). Згідно з останніми соцопитуваннями, молдовські виборці готові на найближчих виборах надати ПКРМ право сформувати парламентську більшість. Комуністи правили Молдовою з 2001 по 2009, двічі поспіль перемагаючи на парламентських виборах.
Спадок без наслідків
Деякі російські чиновники найнеймовірнішим чином раптом увірували в те, що український істеблішмент нарешті змінить свою позицію і відмовиться від претензій на радянську власність, золото і алмази, причому, " найближчим часом".
Про це заявив управсправами президента РФ Володимир Кожин. На його думку, цьому сприяє сталий дружній клімат міждержавних відносин. А зволікання проблемою призводить до того, що "стоїть будівля, і вона числиться за країною, якої немає, - за Радянським Союзом". Хоча ще рік тому той же Кожин нарікав, що питання про борги і активи "перетворилося на таку жуйку впродовж стількох років, і кінця цьому немає" унаслідок деструктивної позиції Києва.
Реакція української сторони не змусила себе довго чекати: Віктор Янукович "зрізав" на корені російську пропозицію про розділ радянської власності, твердо заявивши, що "ми не бачимо на сьогоднішній день рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його (майно) треба розділити між країнами. А як це зробити, механізму поки не знайдено". За словами Януковича, дане питання він з Медвєдєвим не обговорював.
З точки зору закону, позиція українського глави бездоганна: Україна не відмовлялася ні від своєї частини боргу, ні від тієї, що вважається їй після розпаду СРСР частини активів. За документами 1991 року частка України (по питомій вазі у всесоюзному ВВП за останню п'ятирічку, населенню, експорту і імпорту) складала 16,37% боргів і активів СРСР. А угода про так званий "нульовий варіант" (відмова від боргових зобов'язань і майнових претензій), прийнята всіма колишніми радянськими республіками в 1994 році досі не ратифікована Верховною Радою України.
Навпаки, український парламент прийняв постанову, якою зобов'язав уряд вести подальші переговори з Російською Федерацією про проведення повної інвентаризації і розподіл власності СРСР. Як розповів "Главреду" екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко, колишній прем'єр-міністр України Віталій Масол, підписавши угоду про "нульовий варіант" в кабінеті у російського візаві Віктора Черномирдіна, порушив дані йому директиви, а пізніше президент Кучма фактично дезавуював це "розділення".
З 36 об'єктів, запропонованих РФ Україні для розміщення її посольств, 30 з них були в тих країнах, з якими не мала наміру відкривати посольства. Тому, не сподіваючись на швидке вирішення питання, Україна пішла шляхом будівництва своїх будівель для дипмісій, відмовившись від претензій на свою частку в шикарних палацах, які будував СРСР в тих країнах, де хотів закріпитися. Лише у Римі вілла де Боргезе займає двадцять чотири гектари садово-паркової архітектури. Плюс інфраструктура у всіх найбільших аеропортах світу, портах, військові бази на Кубі, в Африці, Афганістані і у В'єтнамі, закордонні радянські банки (Московський, Народний, Міжнародний інвестиційний) і культурні центри.
Цікаво, що певності, скільки Україна може отримати і скільки повинна повернути, за 20 років не додалося. Є лише дві цифри: нашій країні належить шоста частина всіх зарубіжних активів СРСР, діамантового, золотого фондів, кредитів третім країнам.
А на початку квітня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що українська частка боргу, який виплатила російська сторона, склала близько $14 млрд.
Проте українське керівництво відмовляється довіряти офіційним даним російської сторони, яка оцінила радянську закордонну власність за балансовою вартістю в 3,5 млрд. рублів (станом на 1991 рік), і вимагає підтвердити цю оцінку міжнародним аудитом. За словами екс-глави МЗС Анатолія Зленка, лише золотий фонд на момент розпаду СРСР складав 240 тонн. Відповідно частка України в ньому - 39,2 тонн. Опозиція оцінює активи СРСР за кордоном в $300-400 млрд. На думку лідера УНП Юрія Костенка, одні лише борги колишнього Сбербанку СРСР українським громадянам можуть складати за нинішнім валютному курсом до $100 млрд. "Ми нічого не винні, нам винні", - наполягає Удовенко, додаючи, що згода української влади на "нульовий варіант" виглядатиме як зрада національних інтересів.
Крім того, відзначив дипломат, офіційний Київ жодного разу не скористався історико-правовим аргументом: Україна не створила проблеми РФ, коли та автоматично успадкувала від СРСР членство в Радбезі ООН, а могла б. Українські дипломати, які пропрацювали за радянських часів у структурах ООН, не отримали ні копійки з тих пенсійних сум, які вони внесли до радянської казни згідно з чинним тоді законодавством.
Хоча наводити лад в документах доведеться, нарікає Удовенко, відзначаючи, що на початковому етапі, коли ще був сильний "радянський синдром" потурання вказівкам МЗС, документи щодо закордонної власності, довідки з посольств "осіли" в різних відомствах - частково в МЗС, частково в Мінфіні.
Для тих, хто вважає, ніби відносини двох країн дійшли до точки замерзання, у тому числі і з питання розділення власності колишнього СРСР, при Ющенку і Путіну, Удовенко провів невеликий лікнеп, нагадавши історію при перебуванні свого керівництва МЗС (1994-1998 рр.). Через будівлю СРСР при ООН спор з Росією ледве не дійшов до Нью-Йоркського суду. Оформлено його було на трьох осіб - постійних представників при ООН СРСР, України і Білорусі. Проте в цій 14-поверховій будівлі Україна займала один поверх, а Удовенко не мав права користуватися ліфтом, який був відведений виключно для Євгенія Примакова.
Незважаючи на 100% шансів України відстояти в суді третину будівлі, конфлікт удалося погасити шляхом переговорів. Хоча, як розповів Удовенко, росіяни довго не могли повірити, що Україна подасть на них до суду. Врешті-решт, проблему врегулювали "не згідно із законом, але за поняттями", відбувся жартами дипломат.
Ще раз голосно тема власності колишнього СРСР "вистрілила" в 2009 році. Тоді газета "Дзеркало тижня", посилаючись на власні джерела, повідомила, що Мінфін РФ пообіцяв Києву $5 млрд. кредиту на пільгових умовах в обмін на ратифікацію угоди про так званий "нульовий варіант", а також низку інших поступок. Проте справа нічим не закінчилася. Сама Тимошенко категорично спростовувала інформацію про подібні переговори.
Перевантаження не допомогло?
На думку директора Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергія Толстова, торг з приводу колишньої власності СРСР ведеться сторонами на підставі дуже приблизних даних.
"Сьогодні Україна може порушувати питання лише щодо тих об'єктів, на яких накладений мораторій на переоформлення права власності на користь РФ. Питання полягає у встановленні їх нинішньої вартості, яка може і не скласти $14 млрд." - відзначив він "Главреду".
На нереалістичності вимоги про аудит наполягав раніше в коментарях ЗМІ і радник-посланець посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов: "Ніхто не погодиться проводити міжнародний аудит в сімдесяти восьми країнах світу. Для цього необхідні гроші - на початку дев'яностих це коштувало $200 млн. Україна ніколи не пропонувала хоч би частково сплатити цю процедуру. Сама власність вже не раз переходила з рук в руки, і простежити це неможливо".
При цьому опитані експерти "Главредом" сходяться в одному: чекати великих змін у вирішенні цієї проблеми не варто. По-перше, вона не зачіпає інтереси "донецьких" фінансово-промислових груп, Януковичу немає потреби створювати нове вогнище нервозності в парламенті, а для Росії невирішеність цього питання не створює безпосередньої загрози національним інтересам (хоча і створює "головний біль"), відзначив "Главреду" директор Центру вивчення проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. Між золотом колишнього СРСР і золотом українського гетьмана Павла Полуботка (за легендою воно нібито зберігається в Англійському банку - "Главред") є багато спільного, іронізує експерт, - всі вірять, що воно десь є, нема лише нащадка, який міг би його отримати.
Єдиний варіант, що залишився, на думку Толстова і Кулика, - це включити питання про "нульовий варіант" у великий пакет стратегічних домовленостей, і використовувати його для отримання поступок в тих сегментах, які цікавлять Україну.
Зовнішньополітичне відомство України не перетворюватиме це питання на проблему двосторонніх відносин, заявив "Главреду" директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин. Хоча росіяни всі роки порушують це питання, і позиція їх незмінно зводиться до того, що раз РФ погасила всі борги, давайте закриємо це питання.
"МЗС України тримає це питання на контролі з російською стороною. Ми враховуємо побажання щодо справедливішого розділення майна СРСР і усвідомлюємо, що є воля Верховної Ради не ратифікувати цю угоду. У зв'язку з цим, Україна має всі підстави розраховувати на певну частку за кордоном, що передбачає можливості для якіснішого розвитку, в першу чергу мережі закордонних дипломатичних представництв РФ. Тому, МЗС прямо зацікавлений в вирішенні цього питання. Проте, українська сторона була здивована, коли російська сторона поставила питання, що Україна нібито повинна передати їй якісь об'єкти", - озвучив Волошин позицію українського зовнішньополітичного відомства.
Раніше, напередодні візиту Дмитра Медвєдєва до Києва міністр закордонних справ України, Костянтин Грищенко під час зустрічі з депутатами підкреслив, що Україна обговорює з РФ питання про повернення вкладів часів СРСР, а також питання про право власності на закордонні об'єкти, що ще раз підтверджує пошук українськими дипломатами компенсаційних механізмів.
"У деяких столицях ми заблокували перереєстрацію власності з Радянського Союзу на Російську Федерацію", - відзначив Грищенко. Зокрема, процес переоформлення нерухомого майна колишнього СРСР був ускладнений через блокуючу ноту України в Австрії, Бельгії, Німеччині, Індонезії, Ірландії, Люксембургу, Польщі, Португалії, Румунії, Франції, Швейцарії, В'єтнамі, Ірані і багатьох інших країнах.
В свою чергу, Росія добилася визнання себе повною правонаступницею майна СРСР лише Болгарією, Угорщиною, Ісландією, Фінляндією і Швецією.
Схоже, що для себе українська влада в цьому питанні вже давно все вирішила - "поспішати повільно". А там, років через тридцять, як свідчить анекдот про пригоди Ходжі Насреддіна, або емір помре, або віслюк здохне.
Про це заявив управсправами президента РФ Володимир Кожин. На його думку, цьому сприяє сталий дружній клімат міждержавних відносин. А зволікання проблемою призводить до того, що "стоїть будівля, і вона числиться за країною, якої немає, - за Радянським Союзом". Хоча ще рік тому той же Кожин нарікав, що питання про борги і активи "перетворилося на таку жуйку впродовж стількох років, і кінця цьому немає" унаслідок деструктивної позиції Києва.
Реакція української сторони не змусила себе довго чекати: Віктор Янукович "зрізав" на корені російську пропозицію про розділ радянської власності, твердо заявивши, що "ми не бачимо на сьогоднішній день рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його (майно) треба розділити між країнами. А як це зробити, механізму поки не знайдено". За словами Януковича, дане питання він з Медвєдєвим не обговорював.
З точки зору закону, позиція українського глави бездоганна: Україна не відмовлялася ні від своєї частини боргу, ні від тієї, що вважається їй після розпаду СРСР частини активів. За документами 1991 року частка України (по питомій вазі у всесоюзному ВВП за останню п'ятирічку, населенню, експорту і імпорту) складала 16,37% боргів і активів СРСР. А угода про так званий "нульовий варіант" (відмова від боргових зобов'язань і майнових претензій), прийнята всіма колишніми радянськими республіками в 1994 році досі не ратифікована Верховною Радою України.
Навпаки, український парламент прийняв постанову, якою зобов'язав уряд вести подальші переговори з Російською Федерацією про проведення повної інвентаризації і розподіл власності СРСР. Як розповів "Главреду" екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко, колишній прем'єр-міністр України Віталій Масол, підписавши угоду про "нульовий варіант" в кабінеті у російського візаві Віктора Черномирдіна, порушив дані йому директиви, а пізніше президент Кучма фактично дезавуював це "розділення".
З 36 об'єктів, запропонованих РФ Україні для розміщення її посольств, 30 з них були в тих країнах, з якими не мала наміру відкривати посольства. Тому, не сподіваючись на швидке вирішення питання, Україна пішла шляхом будівництва своїх будівель для дипмісій, відмовившись від претензій на свою частку в шикарних палацах, які будував СРСР в тих країнах, де хотів закріпитися. Лише у Римі вілла де Боргезе займає двадцять чотири гектари садово-паркової архітектури. Плюс інфраструктура у всіх найбільших аеропортах світу, портах, військові бази на Кубі, в Африці, Афганістані і у В'єтнамі, закордонні радянські банки (Московський, Народний, Міжнародний інвестиційний) і культурні центри.
Цікаво, що певності, скільки Україна може отримати і скільки повинна повернути, за 20 років не додалося. Є лише дві цифри: нашій країні належить шоста частина всіх зарубіжних активів СРСР, діамантового, золотого фондів, кредитів третім країнам.
А на початку квітня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що українська частка боргу, який виплатила російська сторона, склала близько $14 млрд.
Проте українське керівництво відмовляється довіряти офіційним даним російської сторони, яка оцінила радянську закордонну власність за балансовою вартістю в 3,5 млрд. рублів (станом на 1991 рік), і вимагає підтвердити цю оцінку міжнародним аудитом. За словами екс-глави МЗС Анатолія Зленка, лише золотий фонд на момент розпаду СРСР складав 240 тонн. Відповідно частка України в ньому - 39,2 тонн. Опозиція оцінює активи СРСР за кордоном в $300-400 млрд. На думку лідера УНП Юрія Костенка, одні лише борги колишнього Сбербанку СРСР українським громадянам можуть складати за нинішнім валютному курсом до $100 млрд. "Ми нічого не винні, нам винні", - наполягає Удовенко, додаючи, що згода української влади на "нульовий варіант" виглядатиме як зрада національних інтересів.
Крім того, відзначив дипломат, офіційний Київ жодного разу не скористався історико-правовим аргументом: Україна не створила проблеми РФ, коли та автоматично успадкувала від СРСР членство в Радбезі ООН, а могла б. Українські дипломати, які пропрацювали за радянських часів у структурах ООН, не отримали ні копійки з тих пенсійних сум, які вони внесли до радянської казни згідно з чинним тоді законодавством.
Хоча наводити лад в документах доведеться, нарікає Удовенко, відзначаючи, що на початковому етапі, коли ще був сильний "радянський синдром" потурання вказівкам МЗС, документи щодо закордонної власності, довідки з посольств "осіли" в різних відомствах - частково в МЗС, частково в Мінфіні.
Для тих, хто вважає, ніби відносини двох країн дійшли до точки замерзання, у тому числі і з питання розділення власності колишнього СРСР, при Ющенку і Путіну, Удовенко провів невеликий лікнеп, нагадавши історію при перебуванні свого керівництва МЗС (1994-1998 рр.). Через будівлю СРСР при ООН спор з Росією ледве не дійшов до Нью-Йоркського суду. Оформлено його було на трьох осіб - постійних представників при ООН СРСР, України і Білорусі. Проте в цій 14-поверховій будівлі Україна займала один поверх, а Удовенко не мав права користуватися ліфтом, який був відведений виключно для Євгенія Примакова.
Незважаючи на 100% шансів України відстояти в суді третину будівлі, конфлікт удалося погасити шляхом переговорів. Хоча, як розповів Удовенко, росіяни довго не могли повірити, що Україна подасть на них до суду. Врешті-решт, проблему врегулювали "не згідно із законом, але за поняттями", відбувся жартами дипломат.
Ще раз голосно тема власності колишнього СРСР "вистрілила" в 2009 році. Тоді газета "Дзеркало тижня", посилаючись на власні джерела, повідомила, що Мінфін РФ пообіцяв Києву $5 млрд. кредиту на пільгових умовах в обмін на ратифікацію угоди про так званий "нульовий варіант", а також низку інших поступок. Проте справа нічим не закінчилася. Сама Тимошенко категорично спростовувала інформацію про подібні переговори.
Перевантаження не допомогло?
На думку директора Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергія Толстова, торг з приводу колишньої власності СРСР ведеться сторонами на підставі дуже приблизних даних.
"Сьогодні Україна може порушувати питання лише щодо тих об'єктів, на яких накладений мораторій на переоформлення права власності на користь РФ. Питання полягає у встановленні їх нинішньої вартості, яка може і не скласти $14 млрд." - відзначив він "Главреду".
На нереалістичності вимоги про аудит наполягав раніше в коментарях ЗМІ і радник-посланець посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов: "Ніхто не погодиться проводити міжнародний аудит в сімдесяти восьми країнах світу. Для цього необхідні гроші - на початку дев'яностих це коштувало $200 млн. Україна ніколи не пропонувала хоч би частково сплатити цю процедуру. Сама власність вже не раз переходила з рук в руки, і простежити це неможливо".
При цьому опитані експерти "Главредом" сходяться в одному: чекати великих змін у вирішенні цієї проблеми не варто. По-перше, вона не зачіпає інтереси "донецьких" фінансово-промислових груп, Януковичу немає потреби створювати нове вогнище нервозності в парламенті, а для Росії невирішеність цього питання не створює безпосередньої загрози національним інтересам (хоча і створює "головний біль"), відзначив "Главреду" директор Центру вивчення проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. Між золотом колишнього СРСР і золотом українського гетьмана Павла Полуботка (за легендою воно нібито зберігається в Англійському банку - "Главред") є багато спільного, іронізує експерт, - всі вірять, що воно десь є, нема лише нащадка, який міг би його отримати.
Єдиний варіант, що залишився, на думку Толстова і Кулика, - це включити питання про "нульовий варіант" у великий пакет стратегічних домовленостей, і використовувати його для отримання поступок в тих сегментах, які цікавлять Україну.
Зовнішньополітичне відомство України не перетворюватиме це питання на проблему двосторонніх відносин, заявив "Главреду" директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин. Хоча росіяни всі роки порушують це питання, і позиція їх незмінно зводиться до того, що раз РФ погасила всі борги, давайте закриємо це питання.
"МЗС України тримає це питання на контролі з російською стороною. Ми враховуємо побажання щодо справедливішого розділення майна СРСР і усвідомлюємо, що є воля Верховної Ради не ратифікувати цю угоду. У зв'язку з цим, Україна має всі підстави розраховувати на певну частку за кордоном, що передбачає можливості для якіснішого розвитку, в першу чергу мережі закордонних дипломатичних представництв РФ. Тому, МЗС прямо зацікавлений в вирішенні цього питання. Проте, українська сторона була здивована, коли російська сторона поставила питання, що Україна нібито повинна передати їй якісь об'єкти", - озвучив Волошин позицію українського зовнішньополітичного відомства.
Раніше, напередодні візиту Дмитра Медвєдєва до Києва міністр закордонних справ України, Костянтин Грищенко під час зустрічі з депутатами підкреслив, що Україна обговорює з РФ питання про повернення вкладів часів СРСР, а також питання про право власності на закордонні об'єкти, що ще раз підтверджує пошук українськими дипломатами компенсаційних механізмів.
"У деяких столицях ми заблокували перереєстрацію власності з Радянського Союзу на Російську Федерацію", - відзначив Грищенко. Зокрема, процес переоформлення нерухомого майна колишнього СРСР був ускладнений через блокуючу ноту України в Австрії, Бельгії, Німеччині, Індонезії, Ірландії, Люксембургу, Польщі, Португалії, Румунії, Франції, Швейцарії, В'єтнамі, Ірані і багатьох інших країнах.
В свою чергу, Росія добилася визнання себе повною правонаступницею майна СРСР лише Болгарією, Угорщиною, Ісландією, Фінляндією і Швецією.
Схоже, що для себе українська влада в цьому питанні вже давно все вирішила - "поспішати повільно". А там, років через тридцять, як свідчить анекдот про пригоди Ходжі Насреддіна, або емір помре, або віслюк здохне.
Яценюк: питання мови відвертають увагу від реальності
Лідер партії «Фронт змін», народний депутат України Арсеній ЯЦЕНЮК вважає «чисто політичним піаром» рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим про надання російській мові статусу регіональної.
Як передає кореспондент УНІАН, про це А.ЯЦЕНЮК заявив у Дніпропетровську, відповідаючи на запитання журналістів.
«Я би порадив кримським депутатам уважно прочитати Конституцію АРК і Закон України «Про мови», де чорним по білому написано про статус російської мови», - зазначив А.ЯЦЕНЮК.
За його словами, всім відомо, що 90% жителів Криму розмовляють російською мовою, і що російська мова має в автономії захищений статус.
«Будь-які питання щодо мови, щодо оцінки історії, мають одне завдання – відвернути увагу людей від реальної дійсності в Україні», - підкреслив А.ЯЦЕНЮК.
Лідер «Фронту змін» порадив кримським депутатам не займатися політичним піаром, а займатися реальними справами.
Як повідомляв УНІАН, 26 травня Верховна Рада Криму схвалила ряд постанов і звернень до Верховної Ради України, спрямованих на розширення сфери використання російської мови.
Депутати, зокрема, закликали парламент України прийняти закон «Про гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської мови та інших мов національних меншин», імплементувати Європейську хартію регіональних мов у повному обсязі, не приймати проекти законів, які порушують права громадян на використання російської мови.
Також парламент Криму прийняв постанову про порядок застосування статей Конституції автономії, в яких сказано, що російська мова використовується в регіоні при видачі паспортів, водійських посвідчень, свідоцтв про народження, шлюб/розлучення і смерть, при розміщенні інформації про товар на етикетках, в діловодстві, освіті, науці та інших сферах.
Кримські депутати також просять народних депутатів внести зміни до закону «Про кінематографію», відмінивши обов`язкову 30-процентну квоту демонстрації національних фільмів у кіно- і відеомережах України.
Як передає кореспондент УНІАН, про це А.ЯЦЕНЮК заявив у Дніпропетровську, відповідаючи на запитання журналістів.
«Я би порадив кримським депутатам уважно прочитати Конституцію АРК і Закон України «Про мови», де чорним по білому написано про статус російської мови», - зазначив А.ЯЦЕНЮК.
За його словами, всім відомо, що 90% жителів Криму розмовляють російською мовою, і що російська мова має в автономії захищений статус.
«Будь-які питання щодо мови, щодо оцінки історії, мають одне завдання – відвернути увагу людей від реальної дійсності в Україні», - підкреслив А.ЯЦЕНЮК.
Лідер «Фронту змін» порадив кримським депутатам не займатися політичним піаром, а займатися реальними справами.
Як повідомляв УНІАН, 26 травня Верховна Рада Криму схвалила ряд постанов і звернень до Верховної Ради України, спрямованих на розширення сфери використання російської мови.
Депутати, зокрема, закликали парламент України прийняти закон «Про гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської мови та інших мов національних меншин», імплементувати Європейську хартію регіональних мов у повному обсязі, не приймати проекти законів, які порушують права громадян на використання російської мови.
Також парламент Криму прийняв постанову про порядок застосування статей Конституції автономії, в яких сказано, що російська мова використовується в регіоні при видачі паспортів, водійських посвідчень, свідоцтв про народження, шлюб/розлучення і смерть, при розміщенні інформації про товар на етикетках, в діловодстві, освіті, науці та інших сферах.
Кримські депутати також просять народних депутатів внести зміни до закону «Про кінематографію», відмінивши обов`язкову 30-процентну квоту демонстрації національних фільмів у кіно- і відеомережах України.
Для Європи Янукович стає дедалі більше схожим на Лукашенка?
Прес-служби не підтвердили зустрічі Януковича та Лукашенка сьогодні в Батурині. На думку деяких експертів, методи правління та пріоритети обох лідерів стають дедалі подібнішими.
Попри те, що повідомлення про зустріч в Батурині Олександра Лукашенка та Віктора Януковича не підтверджували прес-служби голів обох держав, міліція попередила про обмеження руху транспорту автошляхами Чернігівської області у п`ятницю «у зв`язку з проїздом особи під охороною».
Політолог Олександр Палій не виключає, що на своїй майбутній зустрічі, яка очікується найближчим часом, президенти обговорюватимуть «спільну позицію щодо транзитної політики в діалозі з Росією». Він нагадав, що Білорусь уже отримала дозвіл Києва й успішно випробувала транспортування залізницею до нафтопереробних заводів венесуельської нафти через українську територію.
Крім цього, Палій зазначив зближення методів правління обох президентів: «Не за горами той час, коли на українське та білоруське керівництво будуть дивитися в Європі однаково», - сказав експерт. На його думку, саме в цьому напрямку рухається нова українська влада, коли обмежує свободу слова та бере під контроль цілу судову систему.
Попри те, що повідомлення про зустріч в Батурині Олександра Лукашенка та Віктора Януковича не підтверджували прес-служби голів обох держав, міліція попередила про обмеження руху транспорту автошляхами Чернігівської області у п`ятницю «у зв`язку з проїздом особи під охороною».
Політолог Олександр Палій не виключає, що на своїй майбутній зустрічі, яка очікується найближчим часом, президенти обговорюватимуть «спільну позицію щодо транзитної політики в діалозі з Росією». Він нагадав, що Білорусь уже отримала дозвіл Києва й успішно випробувала транспортування залізницею до нафтопереробних заводів венесуельської нафти через українську територію.
Крім цього, Палій зазначив зближення методів правління обох президентів: «Не за горами той час, коли на українське та білоруське керівництво будуть дивитися в Європі однаково», - сказав експерт. На його думку, саме в цьому напрямку рухається нова українська влада, коли обмежує свободу слова та бере під контроль цілу судову систему.
29.05.10
Янукович і ''незручна'' західна Україна
Президент Віктор Янукович у четвер вперше за часів свого президентства відвідав Західну Україну і обрав для цього Львів. Офіційним приводом для візиту стало проведення Ради регіонів.
Однак цей візит для Віктора Януковича означав значно більше, ніж зустріч із владною елітою. Ідеться про спробу змінити ставлення жителів західних областей до особи президента.
Політолог Сергій Таран в інтерв’ю Бі-Бі-Сі каже, що західна Україна для пана Януковича – «найнезручніший» регіон, «бо всі його перші кроки були спрямовані на області, які підтримували його ідеологічно на виборах».
Чому відкладалася поїздка до Львова?
С. Таран: Безумовно, для Януковича західна Україна була, напевне, найнезручнішим регіоном, куди би він хотів здійснити поїздку. Тому, що фактично всі перші кроки нової влади Януковича були радикально зорієнтовані лише на ті області, які ідеологічно підтримували його під час виборів.
Це максимум 8-10 областей, які находяться на сході України. Це щодо ідеологічних уподобань. Щодо центру України, Києва і Західної України для Януковича і нової влади було байдуже.
І це достатньо дивна поведінка для влади тому, що насправді за всіма політичними теоріями щойно обраний президент завжди намагається рухатись в центр політичного спектру. Це дає йому можливості бути президентом всієї країни і дає шанси бути переобраним на другий термін.
До речі, свого часу за Кравчука, за якого не голосувала західна Україна і якого вона взагалі не сприймала, потім вже почали голосувати. Та сама доля чекала і Кучму, і так само, певною мірою, розширити свою електоральну підтримку міг Ющенко, але вже на сході і в центрі України. А Янукович своїми першими діями дає всі підстави для західних і центральних областей того, щоб не голосувати за нього знову.
Бі-Бі-Сі: Чи можна взагалі говорити, що західна Україна – це досить монолітна територія опозиції, адже і Партія регіонів отримувала певну частину голосів на виборах, і Віктор Янукович отримав відчутну кількість голосів на президентських виборах?
С. Таран: Якщо ідеться мова про амбіції Партії регіонів мати якусь фракцію в центральній і західній Україні, то, звичайно, напевно того достатньо. Але якщо ідеться мова про президента, то та підтримка, яку він отримав на Західній Україні, недостатня, а зараз буде ще менше.
Тому, тут питання не в тому, що Янукович зовсім не має прихильників на заході України, а питання в тому, що як для президента країни, який, крім усього іншого, ще оголошує свої амбіції робити реформи в цій країні, така підтримка повинна бути значно сильнішою.
Взагалі, якщо говорити про окремішність західної України, то за останні 20 років незалежності сталася цікава метаморфоза. За часів Радянського Союзу західна Україна для України була чимось окремішнім. А за останні 20 років кордон проєвропейської орієнтації національного ядра просунувся на схід. І він навіть захопив, як свідчать останні голосування, і Сумську область, і Чернігівську, і Центральну Україну.
Тому, зараз західна Україна не виглядає якоюсь окремішньою.
Якщо ми подивимось на результати останніх виборів і не тільки останніх, а фактично всіх виборів, то певну окремішність демонструють 9 областей сходу і півдня України. А от якраз між Західною Україною і Центральною Україною нема такого великого кордону, як між цими областями.
Чи можливий розкол?
Бі-Бі-Сі: Наскільки тоді за умов, про які ви щойно сказали, взагалі можна вважати серйозними розмови про загрозу географічного розколу України за політичною ознакою?
С. Таран: Це серйозні розмови. Більше того, такі розмови всерйоз велись про Україну на початку 90-х, коли фактично всі без винятку західні міжнародні аналітики передрікали Україні ну якщо не югославський варіант, то принаймні в кращому разі варіант Бельгії, коли існує одна країна, але є дві спільноти.
Щось рятувало Україну. Рятувало Україну насправді за останній час дві речі. Перша – це те, що в Україні нема чіткого кордону між заходом і сходом. І поняття, людина належить до Західного субетносу чи до Східного, для України є абсурдним.
До якого, наприклад, субетносу належить Чорновіл, який був і там, і там, або Богатирьова, яка теж була і там, і там? Кордони між групами, на щастя, в Україні ще недостатньо закріплені.
Але політика, над якою працює, зокрема, Гуманітарний блок нинішнього уряду, якраз працює, щоб такі кордони були створені.
Друге, що врятувало і в принципі може врятувати Україну, це те, що політичні преференції заходу і сходу України були на стільки різними, що, наприклад, для заходу України і для центру України дуже важливі були ідеологічні цінності. Це євроінтеграція, національна державність. А для сходу Україні основними питаннями були не ідеологічні, а економічні і соціальні. І по суті, відбувалась така угода між сходом і заходом.
Захід отримував європейський євроатлантичний вибір, захід отримував ідеологію, а схід отримував вільні економічні зони, соціальні гарантії, економічний розвиток. І ця схема існувала достатньо успішно довгий час. І знову ж таки є небезпека, що ця схема буде зруйнована завдяки тому, що знову таки Гуманітарний блок уряду намагається ідеологізувати ті питання, які раніше не були ідеологізовані на сході України.
Однак цей візит для Віктора Януковича означав значно більше, ніж зустріч із владною елітою. Ідеться про спробу змінити ставлення жителів західних областей до особи президента.
Політолог Сергій Таран в інтерв’ю Бі-Бі-Сі каже, що західна Україна для пана Януковича – «найнезручніший» регіон, «бо всі його перші кроки були спрямовані на області, які підтримували його ідеологічно на виборах».
Чому відкладалася поїздка до Львова?
С. Таран: Безумовно, для Януковича західна Україна була, напевне, найнезручнішим регіоном, куди би він хотів здійснити поїздку. Тому, що фактично всі перші кроки нової влади Януковича були радикально зорієнтовані лише на ті області, які ідеологічно підтримували його під час виборів.
Це максимум 8-10 областей, які находяться на сході України. Це щодо ідеологічних уподобань. Щодо центру України, Києва і Західної України для Януковича і нової влади було байдуже.
І це достатньо дивна поведінка для влади тому, що насправді за всіма політичними теоріями щойно обраний президент завжди намагається рухатись в центр політичного спектру. Це дає йому можливості бути президентом всієї країни і дає шанси бути переобраним на другий термін.
До речі, свого часу за Кравчука, за якого не голосувала західна Україна і якого вона взагалі не сприймала, потім вже почали голосувати. Та сама доля чекала і Кучму, і так само, певною мірою, розширити свою електоральну підтримку міг Ющенко, але вже на сході і в центрі України. А Янукович своїми першими діями дає всі підстави для західних і центральних областей того, щоб не голосувати за нього знову.
Бі-Бі-Сі: Чи можна взагалі говорити, що західна Україна – це досить монолітна територія опозиції, адже і Партія регіонів отримувала певну частину голосів на виборах, і Віктор Янукович отримав відчутну кількість голосів на президентських виборах?
С. Таран: Якщо ідеться мова про амбіції Партії регіонів мати якусь фракцію в центральній і західній Україні, то, звичайно, напевно того достатньо. Але якщо ідеться мова про президента, то та підтримка, яку він отримав на Західній Україні, недостатня, а зараз буде ще менше.
Тому, тут питання не в тому, що Янукович зовсім не має прихильників на заході України, а питання в тому, що як для президента країни, який, крім усього іншого, ще оголошує свої амбіції робити реформи в цій країні, така підтримка повинна бути значно сильнішою.
Взагалі, якщо говорити про окремішність західної України, то за останні 20 років незалежності сталася цікава метаморфоза. За часів Радянського Союзу західна Україна для України була чимось окремішнім. А за останні 20 років кордон проєвропейської орієнтації національного ядра просунувся на схід. І він навіть захопив, як свідчать останні голосування, і Сумську область, і Чернігівську, і Центральну Україну.
Тому, зараз західна Україна не виглядає якоюсь окремішньою.
Якщо ми подивимось на результати останніх виборів і не тільки останніх, а фактично всіх виборів, то певну окремішність демонструють 9 областей сходу і півдня України. А от якраз між Західною Україною і Центральною Україною нема такого великого кордону, як між цими областями.
Чи можливий розкол?
Бі-Бі-Сі: Наскільки тоді за умов, про які ви щойно сказали, взагалі можна вважати серйозними розмови про загрозу географічного розколу України за політичною ознакою?
С. Таран: Це серйозні розмови. Більше того, такі розмови всерйоз велись про Україну на початку 90-х, коли фактично всі без винятку західні міжнародні аналітики передрікали Україні ну якщо не югославський варіант, то принаймні в кращому разі варіант Бельгії, коли існує одна країна, але є дві спільноти.
Щось рятувало Україну. Рятувало Україну насправді за останній час дві речі. Перша – це те, що в Україні нема чіткого кордону між заходом і сходом. І поняття, людина належить до Західного субетносу чи до Східного, для України є абсурдним.
До якого, наприклад, субетносу належить Чорновіл, який був і там, і там, або Богатирьова, яка теж була і там, і там? Кордони між групами, на щастя, в Україні ще недостатньо закріплені.
Але політика, над якою працює, зокрема, Гуманітарний блок нинішнього уряду, якраз працює, щоб такі кордони були створені.
Друге, що врятувало і в принципі може врятувати Україну, це те, що політичні преференції заходу і сходу України були на стільки різними, що, наприклад, для заходу України і для центру України дуже важливі були ідеологічні цінності. Це євроінтеграція, національна державність. А для сходу Україні основними питаннями були не ідеологічні, а економічні і соціальні. І по суті, відбувалась така угода між сходом і заходом.
Захід отримував європейський євроатлантичний вибір, захід отримував ідеологію, а схід отримував вільні економічні зони, соціальні гарантії, економічний розвиток. І ця схема існувала достатньо успішно довгий час. І знову ж таки є небезпека, що ця схема буде зруйнована завдяки тому, що знову таки Гуманітарний блок уряду намагається ідеологізувати ті питання, які раніше не були ідеологізовані на сході України.
Табачник хоче прибрати з підручників "нісенітницю" про Голодомор
Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник збирається прописати у навчальній програмі з історії, що Голодомор - загальна трагедія, а не геноцид. До того ж у підручниках має бути зазначено, що найвищі втрати сільського населення, понад 41 відсотка, були у Саратовській області. Про це він розповів під час "гарячої лінії" у "Комсомольській правді в Україні".
Так, Д.Табачник, відповідаючи на питання, чи не є суб'єктивним викладання історії в Україні, сказав: "Наше Міністерство зараз працює над найскладнішим питанням - це визначення стандартів освіти, тому що "нісенітниця" з гіперболізацією тільки однієї форми оцінювання - це не реформа, а обдурювання учнів і обман суспільства".
За словами Д.Табачника, "вчитель зобов'язаний виконувати навчальну програму, але у ній треба чітко прописати, що Голодомор 1933 року, - це спільна трагедія народів України, Росії, Білорусі, Казахстану, і вказати, скільки людей померло від цієї біди у кожній з республік. До того ж, написавши правду, що найвищі втрати сільського населення, понад 41 відсотка, були у Саратовській області".
Тоді, впевнений Міністр, вчитель не зможе "промивати голови школярам відповідно до своїх суб'єктивних поглядів".
Крім того, Д.Табачник збирається ініціювати "розвантаження" підручників з української літератури, прибравши звідти сучасних письменників. "Існує європейська, французька традиції: там у школах не вивчають творчість живих письменників, оскільки ще не закріпилися естетичні критерії", - зазначив Міністр.
Так, Д.Табачник, відповідаючи на питання, чи не є суб'єктивним викладання історії в Україні, сказав: "Наше Міністерство зараз працює над найскладнішим питанням - це визначення стандартів освіти, тому що "нісенітниця" з гіперболізацією тільки однієї форми оцінювання - це не реформа, а обдурювання учнів і обман суспільства".
За словами Д.Табачника, "вчитель зобов'язаний виконувати навчальну програму, але у ній треба чітко прописати, що Голодомор 1933 року, - це спільна трагедія народів України, Росії, Білорусі, Казахстану, і вказати, скільки людей померло від цієї біди у кожній з республік. До того ж, написавши правду, що найвищі втрати сільського населення, понад 41 відсотка, були у Саратовській області".
Тоді, впевнений Міністр, вчитель не зможе "промивати голови школярам відповідно до своїх суб'єктивних поглядів".
Крім того, Д.Табачник збирається ініціювати "розвантаження" підручників з української літератури, прибравши звідти сучасних письменників. "Існує європейська, французька традиції: там у школах не вивчають творчість живих письменників, оскільки ще не закріпилися естетичні критерії", - зазначив Міністр.
Герман назвала дії СБУ щодо УКУ дикістю
«Ганна Герман сказала, що вся нинішня історія з СБУ – це якесь непорозуміння. Вона дуже скритикувала дії СБУ і назвала їх дикістю. Про це в інтерв’ю РІСУ розповів ректор Українського католицького університету о. д-р Борис Ґудзяк після телефонної розмови із заступником голови Адміністрації Президента України Ганною Герман.
Також, за словами о.Бориса Ґудзяка, Ганна Герман запевнила його, що Адміністрація Президента не давала жодних вказівок СБУ щодо тиску на УКУ, а дії працівників цього відомства вона вважає "самодіяльністю".
Заступник голови Адміністрації Президента України повідомила, що голова СБУ Валерій Хорошковський готовий особисто зустрітись з ректором Українського Католицького Університету.
Натомість, о.Борис Ґудзяк зазначає, що студенти і працівники УКУ відчувають тиск силових структур.
"До мене дійшли вістки, що структури Служби безпеки виходять на контакт із членами нашої спільноти, намагаючись посіяти недовіру до керівництва УКУ і витворити атмосферу страху. Це мене дуже непокоїть", – наголошує ректор.
Як відомо, раніше ректор Українського католицького університету у Львові о. Борис Гудзяк заявив про спроби працівників СБУ "схилити його до співпраці". Він назвав це методами роботи тоталітарного минулого.
Також, за словами о.Бориса Ґудзяка, Ганна Герман запевнила його, що Адміністрація Президента не давала жодних вказівок СБУ щодо тиску на УКУ, а дії працівників цього відомства вона вважає "самодіяльністю".
Заступник голови Адміністрації Президента України повідомила, що голова СБУ Валерій Хорошковський готовий особисто зустрітись з ректором Українського Католицького Університету.
Натомість, о.Борис Ґудзяк зазначає, що студенти і працівники УКУ відчувають тиск силових структур.
"До мене дійшли вістки, що структури Служби безпеки виходять на контакт із членами нашої спільноти, намагаючись посіяти недовіру до керівництва УКУ і витворити атмосферу страху. Це мене дуже непокоїть", – наголошує ректор.
Як відомо, раніше ректор Українського католицького університету у Львові о. Борис Гудзяк заявив про спроби працівників СБУ "схилити його до співпраці". Він назвав це методами роботи тоталітарного минулого.
Підписатися на:
Дописи (Atom)