зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

29.05.10

Янукович і ''незручна'' західна Україна

Президент Віктор Янукович у четвер вперше за часів свого президентства відвідав Західну Україну і обрав для цього Львів. Офіційним приводом для візиту стало проведення Ради регіонів.

Однак цей візит для Віктора Януковича означав значно більше, ніж зустріч із владною елітою. Ідеться про спробу змінити ставлення жителів західних областей до особи президента.

Політолог Сергій Таран в інтерв’ю Бі-Бі-Сі каже, що західна Україна для пана Януковича – «найнезручніший» регіон, «бо всі його перші кроки були спрямовані на області, які підтримували його ідеологічно на виборах».

Чому відкладалася поїздка до Львова?

С. Таран: Безумовно, для Януковича західна Україна була, напевне, найнезручнішим регіоном, куди би він хотів здійснити поїздку. Тому, що фактично всі перші кроки нової влади Януковича були радикально зорієнтовані лише на ті області, які ідеологічно підтримували його під час виборів.

Це максимум 8-10 областей, які находяться на сході України. Це щодо ідеологічних уподобань. Щодо центру України, Києва і Західної України для Януковича і нової влади було байдуже.

І це достатньо дивна поведінка для влади тому, що насправді за всіма політичними теоріями щойно обраний президент завжди намагається рухатись в центр політичного спектру. Це дає йому можливості бути президентом всієї країни і дає шанси бути переобраним на другий термін.

До речі, свого часу за Кравчука, за якого не голосувала західна Україна і якого вона взагалі не сприймала, потім вже почали голосувати. Та сама доля чекала і Кучму, і так само, певною мірою, розширити свою електоральну підтримку міг Ющенко, але вже на сході і в центрі України. А Янукович своїми першими діями дає всі підстави для західних і центральних областей того, щоб не голосувати за нього знову.

Бі-Бі-Сі: Чи можна взагалі говорити, що західна Україна – це досить монолітна територія опозиції, адже і Партія регіонів отримувала певну частину голосів на виборах, і Віктор Янукович отримав відчутну кількість голосів на президентських виборах?

С. Таран: Якщо ідеться мова про амбіції Партії регіонів мати якусь фракцію в центральній і західній Україні, то, звичайно, напевно того достатньо. Але якщо ідеться мова про президента, то та підтримка, яку він отримав на Західній Україні, недостатня, а зараз буде ще менше.

Тому, тут питання не в тому, що Янукович зовсім не має прихильників на заході України, а питання в тому, що як для президента країни, який, крім усього іншого, ще оголошує свої амбіції робити реформи в цій країні, така підтримка повинна бути значно сильнішою.

Взагалі, якщо говорити про окремішність західної України, то за останні 20 років незалежності сталася цікава метаморфоза. За часів Радянського Союзу західна Україна для України була чимось окремішнім. А за останні 20 років кордон проєвропейської орієнтації національного ядра просунувся на схід. І він навіть захопив, як свідчать останні голосування, і Сумську область, і Чернігівську, і Центральну Україну.

Тому, зараз західна Україна не виглядає якоюсь окремішньою.

Якщо ми подивимось на результати останніх виборів і не тільки останніх, а фактично всіх виборів, то певну окремішність демонструють 9 областей сходу і півдня України. А от якраз між Західною Україною і Центральною Україною нема такого великого кордону, як між цими областями.

Чи можливий розкол?

Бі-Бі-Сі: Наскільки тоді за умов, про які ви щойно сказали, взагалі можна вважати серйозними розмови про загрозу географічного розколу України за політичною ознакою?

С. Таран: Це серйозні розмови. Більше того, такі розмови всерйоз велись про Україну на початку 90-х, коли фактично всі без винятку західні міжнародні аналітики передрікали Україні ну якщо не югославський варіант, то принаймні в кращому разі варіант Бельгії, коли існує одна країна, але є дві спільноти.

Щось рятувало Україну. Рятувало Україну насправді за останній час дві речі. Перша – це те, що в Україні нема чіткого кордону між заходом і сходом. І поняття, людина належить до Західного субетносу чи до Східного, для України є абсурдним.

До якого, наприклад, субетносу належить Чорновіл, який був і там, і там, або Богатирьова, яка теж була і там, і там? Кордони між групами, на щастя, в Україні ще недостатньо закріплені.

Але політика, над якою працює, зокрема, Гуманітарний блок нинішнього уряду, якраз працює, щоб такі кордони були створені.

Друге, що врятувало і в принципі може врятувати Україну, це те, що політичні преференції заходу і сходу України були на стільки різними, що, наприклад, для заходу України і для центру України дуже важливі були ідеологічні цінності. Це євроінтеграція, національна державність. А для сходу Україні основними питаннями були не ідеологічні, а економічні і соціальні. І по суті, відбувалась така угода між сходом і заходом.

Захід отримував європейський євроатлантичний вибір, захід отримував ідеологію, а схід отримував вільні економічні зони, соціальні гарантії, економічний розвиток. І ця схема існувала достатньо успішно довгий час. І знову ж таки є небезпека, що ця схема буде зруйнована завдяки тому, що знову таки Гуманітарний блок уряду намагається ідеологізувати ті питання, які раніше не були ідеологізовані на сході України.