Президент відповідатиме за рішення, на які не впливає і за людей, від яких залежить

Маємо погану звичку – готуватися до ефірів. Тому отримавши запрошення на інтернет-марафон з приводу підсумків першого року Януковича, сіли пригадувати – чим запам’яталися ці 365 днів особисто нам.

Пам’ятаєте геніальний теле-вислів Таїсії Повалій 2004 року (цитуємо по пам’яті): "Люди стали жити краще, тільки вони цього ще не помічають"?

Сьогоднішня влада, схоже, сама повірила у згадану тезу і тепер азартно жонглює процентами, коефіцієнтами, інфляцією, ВВП та іншими цифрами, намагаючись математично усе це довести – може, так люди помітять, що жити стало краще?

Янукович віддячив за скасування політреформи

Президент Віктор Янукович присвоїв звання "заслужений юрист" першій заступниці глави адміністрації президента Олені Лукаш.

Про це йдеться в указі підписаному Януковичем.

Крім неї звання отримали депутат від Партії регіонів Владислав Забарський та колишній бютівець, що входить до групи Портнова, Володимир Пилипенко.

Крим того це звання також присвоєно депутату Дмитру Шпенову.

Також звання присвоєно заступниці міністра юстиції Аліні Панченко, першому заступникові завідувача секретаріату апарату ВР Сергію Сапуну, директору департаменту Мінюсту Олені Семьоркній, заступнику керівника управління апарату Верховної Ради Олені Сміян.

Як відомо, Лукаш і Шпенов брали участь у розгляді Конституційним судом конституційності політреформи 2004 року. Водночас Пилипенко коментував пряму трансляцію розгляду цього питання в КС, яка тривала на Першому національному.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/

78% львів’ян не підтримуюсь скасування політреформи, – опитування

78% львів’ян не підтримують рішення Конституційного суду про скасування політреформи 2004 року.

Такі результати соціологічного дослідження «Громадська думка населення міста Львова», проведеного 3-5 жовтня, оприлюднив сьогодні соціолог, президент Українського фонду «Громадська думка» Володимир Подгорнов.

Водночас, зі слів В. Подгорнова, 13% мешканців Львова підтримують таке рішення Конституційного суду, «важко відповісти» - ще 9% респондентів.

На запитання, чи схвалюють львів’яни повернення до президентсько-парламентської форми правління, 20,2% опитаних відповіли «так», 74,6% – «ні», 5,2% – «мені байдуже».

Разом з тим, 41,2% львів’ян вважають, що в Україні найкраще працюватиме пропорційна виборча система (за відкритими списками, коли виборець голосує за конкретного кандидата в депутати від конкретної партії по кожному округу), 37,8% – мажоритарна, 14% – пропорційно-мажоритарна, 7% – пропорційна.

Нагадаємо, згідно з результатами дослідження «Суспільно-політичні настрої мешканців Львівщини», оприлюдненими соціологічною групою «Рейтинг», ідею скасувати зміни до Конституції, прийняті у 2004 році, зовсім не підтримує 51,8% мешканців Львівської області, скоріше не підтримує - 13,8%. Водночас цілком підтримують таку ідею 3,6% мешканців Львівщини

Як інформував ZAXID.NET, скасування політреформи 2004 року підтримує лише третина українців.

Довiдка

Генеральною сукупністю дослідження становить населення Львова віком 18 років і більше. Опитування проходило 3-5 жовтня 2010 року. Опитано 500 осіб. Помилка репрезентативності становить +/- 2,6%.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/

Експерт: Україна будує "керовану демократію"

На тлі того, що офіційний Вашингтон утримується від коментарів щодо скасування політреформи 1994 року в Україні, американські експерти досить активні у своїх оцінках.

Коментарі стосовно посилення повноважень Віктора Януковича досить різні, від застережень узурпації влади до оптимістичних прогнозів. Скасування політреформи, мовляв, позитивно вплине на швидке здійснення програми реформ в Україні.

Експерт Трансатлантичного центру університету Джона Хопкінса у Вашингтоні Тарас Кузьо зауважує, що реакція Заходу є в цілому досить обережною щодо останнього рішення Конституційного суду, оскільки це внутрішній документ держави і коментарі щодо цього можуть вважатися втручанням у внутрішні справи. Водночас пан Кузьо вважає, що останнє рішення КС підірвало до нього довіру:

"Якщо правда те, що вони кажуть, що Конституція була ухвалена не конституційно у грудні 2004 року, це означає, що Конституційний Суд за останні 5 років ігнорував ситуацію в Україні, і держава жила без Конституції або за нелегітимної Конституції. Тоді три виборчі процеси, які відбулися за ці роки, були незаконними, і зараз президент і парламент є не чинними. Ми маємо повний конституційний хаос. Отже, те, що Конституційний Суд дозволив жити ці роки в анархії ще більше вплине на те, що українці дивитимуться на суди і закон як на жарт".

Експерт Атлантичної Ради Адріан Каратницький тим часом вважає, що всі політичні сили України після 2004 року боролися за повернення президентських повноважень, і лише тому, що деякі з них опинилися в опозиції, вони критично оцінюють скасування політ реформи.

Він також каже, що оптимістично дивиться на те, що саме за Віктора Януковича відбулось скасування політреформи і чинний президент отримав більше повноважень

"Саме тому, що він вже має ці важливі повноваження, думаю це не було зроблено для власного прославляння, а, насамперед, задля того, аби рухатися швидко в сфері економічних реформ, аби не мати протистоянь з питань економіки. Якщо президент буде керувати економічними реформами, він матиме великий вплив в державі. Відповідальність, отже, сконцентрована в одних руках і всі знають куди дзвонити - приймальня президента України".

Водночас деякі американські експерти сумніваються, що нинішній президент виконає передвиборчі обіцянки і реформуватиме економіку. Це стосуватиметься і інших обіцянок, вважають оглядачі. Пан Кузьо згадує, що під час виборів 2010 року лунала думка, що у разі перемоги Віктор Янукович, мовляв, будуватиме багатовекторну політику. Тарас Кузьо каже, що ніколи не вірив в це, оскільки, за його словами, Віктор Янукович і Леонід Кучма "не з одного тіста":

"Кучма є таким собі українським Берлусконі, корумпованим, але в принципі патріотичним українцем, не думаю, що це стосується Януковича, до того ж Кучма ніколи не був лідером політичної партії, тоді як Віктор Янукович є лідером найбільш проросійської партії. Кучма і Янукович - різні і за особистісними характеристиками, і за соціальним походженням. Ми також маємо іншу Росію сьогодні, яка вимагає набагато більше від України, ніж робила за часи Кучми. Росія вимагала проросійських посадовців, зокрема на посадах силових структур і міністра освіти. Як ще пояснити такі одіозні фігури в Кабміні, як Хорошковський чи Табачник, які шкодять репутації Януковича на Заході ".

Експерт Дон Дженсен з університету Джона Хопкінса наголошує на небезпеці концентрації влади в одній політичній групі:

"Нова влада за Януковича намагається сконцентрувати владу, послабити опозицію, підірвати політичні інституції, Конституцію. І як виглядає, влада в Києві дуже швидко наближається до путінської Росії, до так званої керованої демократії. Демократія і порядок не є одним і тим самим, як вважають на Банковій в Києві. З таким підходом буде важче просувати про європейську політику. А Київ каже, що це головний головний зовнішній пріоритет" .

Росія ще більше скористається збільшенням повноважень українського президента, аби тиснути на Київ і заважати євроінтеграції, вважає експерт.

Коментуючи збільшення повноважень, отриманих президентом Януковичем, деякі американські експерти зауважують, що концентрація влади в Росії супроводжується поширенням ідеї модернізації російської економіки і інноваційних технології. Чи це працює чи ні - це інше питання, кажуть експерти, втім російському суспільству пропонується ідея модернізації. Українська влада, за словами деяких оглядачів, поки не має активної реформаторської риторики, а перед суспільством багато викликів. За цих умов концентрація влади в руках одного лише президента не матиме позитивного ефекту, вважає Олександр Мотиль, професор політології Рутгерського університету в Ньюарку, Нью Джерсі. Він називає правління Віктора Януковича "султанізмом" і стверджує, що такий режим за нинішніх викликів є неефективним і нестабільним.

Тим часом секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт в інтерв’ю УНІАН заявив, що дуже незвично, аби зміни до Конституції скасовувалися після такого тривалого періоду часу. За його словами, повернення Конституції 96 -го року створило проблему легітимності нинішньої влади. За словами чільного представника Венеціанської комісії, Конституції і 94-го, і 96-го мали свої вади, а отже " ідеальним рішенням було б схвалення третього варіанту".

Наталка Хижняк, Вашингтон

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/

Скасування політреформи виглядає «не дуже красиво» для Януковича?

Директор програми «Росія в регіональному і глобальному контексті» Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій МОШЕС вважає, що скасування політичної реформи 2004 року виглядає «не дуже красиво» для Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА.

Таку думку він висловив у телефонному коментарі кореспонденту УНІАН із приводу сьогоднішнього рішення Конституційного Суду України.

«Політично скасування ухваленого рішення в даному випадку виглядає не дуже красиво, тому що, врешті-решт, у 2004 році пан ЯНУКОВИЧ напевно давав згоду на ту надзвичайну законотворчість, яка робилася, і поведінка за принципом «я цар, слово моє: захотів дав, захотів узяв» це для сучасних політиків, на мій погляд, невиграшно, особливо в європейському контексті», - сказав А.МОШЕС.

«Так, обставини можуть змінюватися, але кредитоспроможність політиків і їхня принциповість – це все-таки речі, які дуже серйозно або працюють, або підривають репутацію того або іншого політика», - додав експерт.

Він також висловив думку про те, що повернення до часів Леоніда КУЧМИ можливе «простим розчерком пера».

За словами експерта, Конституція 1996 року створювалася Л.КУЧМОЮ «під себе», під його стиль ручного управління.

«А стиль управління нинішньої команди інший. Він полягає в тому, щоб ламати й нав`язувати більшою мірою, ніж у тому, щоб домовлятися й шукати компроміси», - зазначив А.МОШЕС.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні Конституційний Суд України скасував зміни, прийняті до Конституції в 2004 році.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/

Скасування політреформи: що саме змінюється в Україні

Після скасування конституційної реформи повноваження рад усіх рівнів скоротились до чотирьох років.

Це випливає із порівняльного аналізу текстів Конституції у редакціях від 1996 року та 2004 року.

Повноваження Верховної Ради України та народних депутатів скорочуються з п’яти до чотирьох років. З п’яти до чотирьох скорочуються також повноваження сільських, селищних, міських, районних, обласних рад.

Верховна Рада України відтепер може лише надавати згоду на призначення Президентом України прем`єр-міністра.

Звужується перелік підстав, відповідно до яких народні депутати можуть бути позбавлені мандатів.

Віднині залишається чотири норми: складення повноважень депутата за його особистою заявою; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України.

Скасовано підстави для дострокового позбавлення мандату: якщо депутати, обрані від політичних партій до парламенту не входять до складу фракції тієї партії чи блоку.

Крім того, втратили чинність положення щодо обов’язкової необхідності формування коаліції депутатських фракцій. Зменшено перелік підстав, за якими Президент може розпустити парламент.

Відтепер Президент не може оголосили про припинення дострокових повноважень Верховної Ради, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не буде сформовано коаліцію депутатських фракцій; чи протягом 60 днів після відставки уряду не буде сформовано персональний складу Кабміну. Залишилась лише така підстава для розпуску парламенту: якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатись.

З поновленням Конституції 1996 року звужуються повноваження Верховної Ради України. Зокрема, віднині парламент знову не призначатиме уряд, депутати позбавлені можливості призначати голову Антимонопольного комітету України, голову Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голову Фонду державного майна України та звільняти їх з посад; призначати на посаду та звільняти за поданням Президента голову Служби безпеки України.

За парламентом залишилось надання згоди на призначення на посаду Президентом України генерального прокурора України, водночас питання звільнення вирішуватиметься лише Президентом.

Відповідно до Конституції 1996-го року, право законодавчої ініціативи, крім Верховної Ради України, Президента України, народних депутатів України, Кабінету міністрів України, матиме також Національний банк України.

Зі скасуванням змін до Конституції від 2004 року голова парламенту позбавляється права підписувати та офіційно оприлюднювати закон, якщо Президент України не підписав закон, вето на який було подолане.

Також спікер парламенту, у разі дострокового припинення повноважень Президента, вже не виконуватиме його обов`язки, це право повертається прем’єр-міністру.

Крім того, повертається норма, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України, вибори глави держави проводяться в період дев`яноста днів з дня припинення повноважень.

Відповідно до рішення КС, розширюються повноваження Президента. Відтепер він знову призначатиме за згодою Верховної Ради України прем`єр-міністра, припинятиме повноваження прем`єр-міністра та прийматиме рішення про його відставку. Також глава держави призначатиме за поданням прем`єра членів Кабінету міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припинятиме їхні повноваження на цих посадах.

Відповідно до Конституції 1996 року, Президент відтепер утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням прем`єр-міністра міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. Скасовує акти Кабінету міністрів та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Кабінет міністрів України залишається вищим органом у системі органів виконавчої влади. До складу Кабінету міністрів входитимуть прем`єр-міністр, перший віце-прем`єр-міністр, лише три віце-прем`єр-міністри та міністри.

Кабмін віднині складатиме повноваження перед новообраним Президентом України, а не новообраним парламентом.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 1 жовтня, Конституційний Суд оприлюднив рішення про відміну політичної реформи 2004 року.

Зокрема, КС визнав таким, що не відповідає Конституції України, Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV у зв`язку з порушенням процедури його розгляду і ухвалення.

КС відновив дію Конституції України 1996 року, і звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону.

Довідка УНІАН. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Конституції (про політреформу), що передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.
Закон набув чинності з 1 січня 2006 року.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/

Віктор Янукович: подорож в минуле (ФОТО)

"Не варто вигадувати новий конституційний велосипед або повертатися до старої моделі влади, від якої абсолютна більшість політичних сил відмовилась у 2004 році. Це - нереально. Спробу скасувати політреформу більша частина суспільства розцінить як повернення до епохи тоталітаризму і ніколи не дозволить піти на це. Тому потрібно довести до логічного завершення вже розпочату конституційну реформу, а не видумувати ідеальну систему влади, якої у природі просто не існує".

Так у 2007 році говорив Віктор Янукович, наляканий розпуском парламенту. Пройшло трішки більше трьох років і думка лідера Партії регіонів змінилась на протилежну. Осівши на Банковій, Янукович включив машину часу. Сьогодні країна рушить у зворотному Конституційному та політичному напрямку.

Розгляд подання до Конституційного суду від 252 народних депутатів почався у четвер, 23 вересня 2010 року, о десятій годині ранку і транслюється у прямому ефірі Першого національного каналу. Останнього разу країна спостерігала відкрите судове засідання під час розгляду справи про фальсифікацію виборів президента 2004 року.

І що символічно, деякі актори вистави чотирьохрічної давнини залишились грати ключову роль і в процесі скасування політреформи.

Олена Лукаш, яка чотири роки тому захищала інтереси Віктора Януковича у Верховному суді, тепер буде представляти його у Конституційному суді. До речі особисто для самої Лукаш слово "політреформа" повинна була б мати досить негативний присмак: в день схвалення змін до Конституції Верховна рада під час рейтингового голосування провалила її кандидатуру на посаду члена ЦВК.

Ще один символічний персонаж розгляду справи про скасування політреформи - Андрій Портнов. В далекому 2004 році Андрій Портнов допомагав своїй колезі Олені Лукаш вибудовувати юридичну позицію в суді проти Віктора Ющенка. Його ніхто не бачив, але всі про це знали.

Зараз, як і шість років тому, Портнов присутній в залі суду невидимою тінню. Він допомагав Лукаш у підготовці аргументів і його ж називають головним ідеологом подальших кроків після скасування політреформи.

Ще однією тінню Портнова буде... голос, який супроводжуватиме розгляд справи в прямому ефірі. Коментатором скасування політреформи буде народний депутат, член так званої "групи Портнова" - Володимир Пилипенко.

За задумом розгляд справи у відкритому режимі триватиме не більше одного робочого дня. За попередніми планами вже у четвер до вечора, максимум - в п'ятницю по обіді судді мають звершити відкриту частину засідання і приступити до обговорення у закритому режимі.
Під час розгляду судді можуть направляти запити на висловлювання своєї думки відомим правознавцям. Як правило запрошення направляються в головні юридичні ВНЗ та академічні заклади країни. Скільки триватиме закрита частина розгляду, поки що ніхто не прогнозує.

ЩО РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

8 грудня 2004 року під час так званого пакетного голосування за внесення змін в Конституцію України проголосувало 402 народні депутати. За минулі роки під вимогами до Конституційного суду визнати політреформу 2004 року такою, що не відповідає нормам Конституції, підписались у загальній кількості 401 народний депутат.

Всього до суду було направлено три подання з подібною вимогою.

Першими до КС ще у вересні 2006 року зверталися 47 народних депутатів НУНС. Свою позицію вони виклали на трьох аркушах паперу.

Їх головним аргументом щодо визнання неконституційною політреформу полягав в тому, що згідно із законом, Конституційний суд не має права ревізії політреформи 2004 року. Таким чином, вважали народні депутати, закон №2222 про політреформу обмежував права Конституційного суду і мав бути скасований.
ПОДАННЯ-ФАНТОМ ВІД ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО
Вважається, що після подання НУНС у 2006 році Конституційний суд більше не отримував інших звернень з приводу скасування політичної реформи. Втім насправді такий інцидент мав місце. Але інформація про цей випадок загубилась під час розпалу політичної кризи 2007 року.
Нагадаємо, 2 квітня 2007 року Віктор Ющенко видав указ про розпуск Верховної ради. А за п'ять дів до того до Конституційного суду було направлено подання про скасування політичної реформи від 102 народних депутатів... фракції БЮТ. Що цікаво, жодних згадок про цей випадок немає ані в Інтернеті, ані в пресі тих днів. Ця подія залишилась поза дужками політичного життя країни.

Втім "Українській правді" вдалося отримати копію цього подання.

До Конституційного суду документ потрапив 28 березня 2007 року. Його готували юристи БЮТ під головування тодішнього керівника юридичного департаменту блоку Віктора Швеця.

Першою під поданням підписалася особисто Юлія Тимошенко, другим - Олександр Турчинов.

Втім треба визнати, що Юлія Тимошенко була і залишається найбільш послідовним противником політреформи. На відміну від Віктора Ющенка та Віктора Януковича вона єдина не змінювала своєї позиції з цього приводу, починаючи з 2004 року.

АРГУМЕНТИ ТА ПЛАГІАТ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ

Детальний аналіз подань 2007 року від БЮТ та 2010 року від Партії регіонів наводить на думку, що юристи Партії регіонів багато що підгледіли в своїх опонентів. Деякі фрагменти документів співпадають майже дослівно.

До того ж подання "регіоналів" і ідеологічно, і за головними аргументами багато в чому тотожнє до подання БЮТ.

Стисло аргументація депутатів, які вимагають скасування політреформи, виглядає наступним чином.

Згідно з Основним законом, будь-який закон, що має на меті внесення змін до Конституції, повинен пройти попереднє підтвердження запропонованих змін Конституційним судом - так званий превентивний конституційний контроль. Отже, перед тим, як потрапити до залу засідань, законопроект №2222 про політреформу проходив аналіз у Конституційному суді і був схвалений до розгляду Верховною радою.

Але вже на стадії розгляду законопроекту № 2222 до нього були внесені додаткові зміни. З юридичної точки зору це вже був інший законодавчий акт, який знову мав би пройти конституційний контроль. Але цього не сталося - закон про політреформу був проголосований без погодження з Конституційним судом і не міг стати частиною Основного закону - Конституції.

Щодо непогоджених з Конституційним судом поправок, в законі №2222 була складена відповідна порівняльна таблиця, яка є у розпорядженні "Української правди".

Слід зазначити, що серед непогоджених з КС змін, які були внесені до закону про політреформу, є як суто формальні та незначні, так і дуже важливі та фундаментальні.

Ці зміни стосувались 14 статей Конституції, а також перехідних положень.

Що стосується незначних та формальних ознак змін, вони як правило стосуються пропущених цифр, зміни порядку знаків пунктуації тощо.

Серед значних змін є такі:

Перше. Сумісництво.

В першому варіанті закону про політреформу була пряма норма, яка говорила: "Члени Кабінету Міністрів України можуть суміщати свою посаду з мандатом народного депутата України". В кінцевому варіанті закону таке сумісництво не передбачено.

Друге. Імперативний мандат.

В початковому варіанті закону №2222 імперативний мандат для народного депутата був виписаний в більше жорсткій формі: депутат позбавлявся свого мандату не лише в разі невходження до складу фракції політичної партії, від якої обирався, а і в разі його примусового виключення керівним органом фракції.

Третє. Склад Конституційного суду.

Якби законопроект №2222 був прийнятий у незміненому варіанті, у президента було б право призначати не третину складу КС (як зараз), а половину його складу.

Четверте. Дострокове припинення повноважень Верховної ради.

В діючому законі є норма, яка говорить, що повноваження Верховної Ради, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення президентом повноважень парламенту попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. В першому варіанті закону цієї норми не існувало.

П'яте. Призначення та звільнення голови Служби безпеки України.

В першій редакції політреформи у президента було право лише на внесення кандидатури голови СБУ до Верховної ради. Звільняти його Верховна мала б право самостійно. Але ця норма була змінена, і у президента з'явилось право вносити до Верховної ради як подання про призначення так і подання про звільнення з посади голови Служби безпеки України.

ЩО ДАЛІ

З огляду на склад Конституційного суду, рішення щодо політреформи вже очевидне. Троє суддів КС, яких можна умовно вважати противниками скасування закону №2222, навряд чи кардинально змінять хід остаточного голосування.

Зараз увага опозиції і влади прикута до іншого - які наслідки матиме скасування політреформи.

Треба зазначити, що рішення Конституційного суду буде остаточним і обов'язковим для виконання. Зворотного процесу вже не буде.

Втім головна інтрига полягає в тому, чи означатиме рішення КС автоматичний вступ в дію старої редакції Конституції від 1996 року.

Опоненти владної команди наполягають на тому, що рішення КС про скасування політреформи означатиме лише, що потрібно повторно пройти процедуру прийняття закону №2222 з додержанням всіх норм процедури. За їхньою логікою, рішення суду зобов'язує Верховну раду лише усунути раніше допущені порушення.

В той же час Конституційний суд не може прийняти іншого рішення або давати інше тлумачення крім того, що від нього вимагається в поданні. Тобто, визнання неконституційним - а значить недіючим - закон №2222. Хоча суд має право доповнити своє рішення додатковими рекомендаціями, вимагаючи тих чи інших дій від законодавця.

Очевидно, ключовим фактором стане тлумачення рішення Конституційного суду Банковою. Але й тут все непросто.

Декларація вступу в дію старої Конституції викличе безліч конфліктів між законодавчими актами, які були прийняті після 2004 року. Рішення КС не матиме зворотної дії, а значить всі ці норми вважатимуться діючими.

В той же час невідомо що робити з такими стовпами політичного життя, як, наприклад, закон про Кабінет міністрів, який повністю суперечить старій редакції Конституції.

Але є і більш екзотичні питання. Дві головні дилеми, які постануть перед юристами банкової стосуватимуться строків повноважень Верховної ради та президента.

Рішення Конституційного суду дійсно не матиме зворотної сили, і всі акти прийняті Радою за останні чотири роки не втрачають легітимності, як і мандати народних депутатів. В той же час, в разі якщо буде вирішено, що нова Конституція втратила силу, то всі подальші події будуть регламентуватися строками і нормами, вказаними в старому варіанті Основного закону.

За її нормами, повноваження Верховної ради складають не п'ять, а чотири роки. Отже датою наступних виборів до Верховної ради є остання неділя березня 2011 року - 27 березня. А це означатиме, згідно з тією ж Конституцією, що за 120 днів до дати виборів Центрвиборчком повинен оголосити початок чергової парламентської кампанії. А це вже скоро - в листопаді 2010 року!

Чи готовий до цього Віктор Янукович? Навряд.

З виборами президента ситуація дещо краща. Але й тут треба ще подумати - чи готовий Віктор Янукович позбавити себе зайвих 4-5 місяців повноважень з осені по зиму 2015 року?

РЕФЕРЕНДУМ АБО ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ХАБАР

Зрештою всі ці конфліктні питання можна вирішити шляхом внесення поправок до Конституції 1996 або 2004 року. Єдине що для цього потрібно - 300 голосів, яких поки що у Віктора Януковича немає.

Джерела "Української правди" на Банковій розповідають про ймовірність збору 300 голосів під пакетне голосування за зміни в Конституції і продовження повноважень парламенту до 2015 року. З огляду на те, що із скасуванням політреформи народні депутати стають остаточно вільними, зібрати під таке рішення необхідну кількість голосів буде неважко.

Втім представники Банкової в особистих розмовах все частіше натякають на те, що "там, нагорі" думають ще про один сценарій - вирішення питання про зміни в Конституцію на всенародному референдумі. Дехто припускає, що на тому ж референдумі може бути винесено питання про продовження повноважень парламенту до 2015 року.

ЗМІНА ПОЛІТРЕФОРМИ: ЮРИДИЧНА ЧИ МОРАЛЬНА ДИЛЕМА

Україна ще не переживала таких глибинних і юридичних потрясінь, які може принести скасування політреформи. В 2004 році, коли реформа вступала в силу, у законодавця був майже рік для поступового і послідовного внесення змін до законодавчого поля. Згодом цей шанс був втрачений.

Але скасування реформи такого часу не дає в принципі. Рішення КС розглядається Банковою як миттєве повернення старої системи.

Крім того реформа 2004 року була направлена на перерозподіл владних повноважень між різними інститутами влади, що унеможливлювало масштабні та фундаментальні зловживання тим чи іншим органом. Скасування ж реформи навпаки - концентрує повноваження в одному конкретному органі влади, що може стати непереборною спокусою.

Але є в цій подорожі у політичне минуле і моральна дилема.

Справа в тому, що скасування політичної реформи повністю спотворює волю населення.

В лютому, обираючи президента країни, виборець віддавав свій голос за людину з конкретними повноваженнями, правами та обов'язками. Скасування політреформи призведе до того, що через півроку той же виборець отримає зовсім президента з зовсім іншими повноваженнями.

Можливо з юридичної точки зору в цьому проблеми немає, але з точки зору відповідності отриманого результату очікування виборця це - чиста маніпуляція.

Така ж ситуація і з Верховною радою. Віддаючи свій голос за ту чи іншу партію в 2007 році, виборець не міг знати, що через три роки депутат від фракції БЮТ або Партії регіонів зможе вільно і без наслідків записатися, наприклад, до фракції "Захисників вітчизни".

Єдиним вирішенням цих моральних дилем могли б стати перехідні положення у новій Конституції. Згідно з якими її норми діятимуть після обрання наступного президента та парламенту.

Мустафа Найєм

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/