зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

23.09.10

Що змінять місцеві вибори?

Великі надії зазвичай породжують велике розчарування. Природно, особливої ейфорії та надмірних очікувань від місцевих виборів у суспільстві сьогодні аж ніяк не спостерігається. Проте певна надія на покращення, чи принаймні на зміну ситуації в місцевому самоврядуванні - усе ж є.

Однак, яким би не був результат місцевих виборів, хто б не став переможцем, принципових змін у системі місцевої влади не відбудеться.

Спробуємо аргументувати, чому.

Останнім часом місцеві органи влади стрімко втрачають свій вплив, роль і значення.

З одного боку, це пов'язано з наявністю потужних місцевих фінансово-промислових груп і неформальних місцевих еліт. Саме вони часто справляють значно більший вплив на ситуацію в регіоні, районі або місті, ніж офіційна влада, себто місцеві ради й мери.

Тут можна навести одразу декілька показових прикладів.

Наприклад, візьмемо Маріуполь. 70 тисяч жителів цього міста працюють на меткомбінаті імені Ілліча. Тобто на наявність у цих людей роботи зав'язані не лише їхні родини, а й уся сфера послуг міста. Якщо ці 70 тисяч працівників втратять роботу й зарплати - упадуть продажі в супермаркетах, кіосках, на ринках. Місто фактично зупиниться.

Отже, реальна соціально-економічна ситуація в місті, а разом із нею настрої населення й місцева політика залежать, і залежатимуть, не від мера чи міської ради - а від людей, які володітимуть металургійним гігантом.

Власник цього системоутворюючого підприємства, по суті, і є реальним "господарем" міста.

Обрання того чи іншого складу міськради нічого принципово не змінює.

Інший приклад. Місто Запоріжжя. Тут системоутворюючими підприємствами є "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", Запорізький автозавод і "Мотор-Січ". Відповідно, власники цих підприємств визначають ситуацію в місті.

Мер до останнього часу був висуванцем однією з указаних груп впливу. У конкретному випадку міським головою був Євген Карташов, який нещодавно подав у відставку за станом здоров'я, і якого називали висуванцем "Запоріжсталі".

Нарешті, можна згадати півзабутий приклад Лозинського, який фактично був "господарем" Голованіського району Кіровоградської області. Саме від нього, а не від райради, багато в чому залежала й соціально-економічна ситуація в районі, і результати виборів.

З іншого ж боку, місцева влада втрачає вплив через відсутність власного потужного фінансового ресурсу.

Реальні бюджетні кошти знаходяться в розпорядженні державної виконавчої влади - обласних і районних адміністрацій. Місцеве самоврядування живе на відносно незначні місцеві збори й дотації, які, знову ж таки, розподіляються виконавчою владою.

Розподіл землі та надання дозволів на будівництво, встановлення так званих малих архітектурних форм можна вважати більш-менш вагомим ресурсом хіба що в Києві та столичних передмістях. Більше того, після ухвалення змін до закону про столицю, Київ фактично також позбувся цієї переваги.

Тепер виконавчу владу від Київради здійснює КМДА. На практиці ж міськдержадміністрація здійснюватиме виконавчу владу не від міськради, а від президента.

Власне, без потужного ресурсу й суттєвих повноважень місцева влада перетворюється на формальний атрибут самоврядності громад, а місцеві вибори - на формальну ознаку демократії.

Тому не варто плекати великі надії, аби вони не закінчилися великим розчаруванням.

Олексій Краснопьоров, політолог
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Немає коментарів: