зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

16.08.10

Табачник пообіцяв не пускати УНІАН в Міністерство освіти

На наш офіційний запит щодо зловживань у Міносвіти ми отримали від імені Табачника відповідь, яку подали в матеріалі... Проте це не задовольнило міністра: “Ви облили брудом з голови до ніг...”

У п’ятницю головний “освітянин” країни Дмитро Табачник давав прес-конференцію і розповідав про попередні підсумки вступної кампанії-2010. Розпочав з “родзинки”...

– Була виявлена й “родзинка” цього року – аномально висока температура, спека, яка створила найбільш несприятливі умови і для вступників, і для приймальних комісій, – повідомив міністр і додав: – Великі черги вступників – це також була неприємна ознака на початку...

Перейшли до кількісних параметрів вступної кампанії. Табачник розповів про збільшення держзамовлення на навчання у вузах. Так, замовлення на підготовку молодших спеціалістів зросло приблизно на чверть і становить 83,5 тис. місць, на підготовку бакалаврів – 2% (132 тис. місць). А здобувати звання спеціалістів і магістрів будуть майже 96% бакалаврів.

До вузів III–IV рівнів акредитації було подано 1 мільйон 104 тисячі заяв (у 2009 році – 1 мільйон 86 тисяч). Лідерами за кількістю отриманих заяв абітурієнтів стали НАУ – 30874, КПІ – 24933, ЛНУ ім. Франка – 23756, КНУ ім. Шевченка – 22016 і ДНТУ – 20866.

Водночас 60 вузів прийняли від 100 до 200 заяв, 70 – від 0 до 100, а 45 взагалі не отримали жодної заяви. Проте назви в них подекуди дуже промовисті: Міжнародний університет бізнесу і права (88 заяв), Київський інститут соціальних та культурних зв’язків ім. Святої княгині Ольги (55 заяв), Західноукраїнський економічно-правничий університет (49 заяв), Поліцейська фінансово-правова академія (15 заяв), Київський інститут інвестиційного менеджменту (0 заяв), Таврійський гуманітарний екологічний університет (0 заяв).

Тож, за словами Табачника, назріла оптимізація вищої освіти.

– А скільки ліцензій ви відібрали за час перебування на посаді? – поцікавилися ми в пана міністра.

– Ліцензії не відбирав. Але на кожній державній атестаційній комісії ліцензований обсяг від 5000 до 2500 скорочував. Таких засідань було проведено 4.

Традиційно найпопулярнішими факультетами залишаються міжнародні відносини, економіка, менеджмент, комп’ютерні спеціальності, транспортні технології і медицина. Зріс конкурс на будівельні професії і дизайн, в абітурієнтів з’явився інтерес до аграрних спеціальностей. А от із майбутніми фізиками й математиками туго.

– Можемо стверджувати, що вступна кампанія 2010 супроводжується меншою кількістю проблемних питань і непорозумінь з боку вступників та їхніх батьків, – відрапортував міністр. – Скажімо, у 2009 році на консультаційний телефон надійшло майже 2750 звернень, а в цьому році станом на сьогодні – 1300.

Згодом слово передали ректору КНУ ім. Шевченка, голові Спілки ректорів Леоніду Губерському
– Дехто поспішив сказати, що закінчився прийом оригіналів. Це не так. І в нашому університеті ціла група факультетів ще працює, приймає документи, – розпочав пан ректор. – Дата зарахування на бюджет до 15 серпня... Я з досвіду знаю, що ніколи перший список рекомендованих до зарахування через 5 днів повністю не заповнений.

– Але виші відмовляються приймати оригінали документів на бюджет після 10 серпня. Про це розповідають спостерігачі “Опори” на місцях і у Львові, і в Луганську. Куди потрібно звертатися? Як ви відстежуєте ситуацію? – запитали ми в міністра.

– Для всіх єдині правила прийому, там чітко прописано. Якщо абітурієнт бачить себе в списку, то далі надається п’ять днів, щоб подати документи. Умови для всіх одні, треба принести оригінал впродовж п’яти днів. Бувають різні ситуації – драматичні, ДТП, хвороба, – але для цього є медичні довідки, є приймальні комісії...

Журналісти наголошували на можливій непрозорості вступу, з якою можна було б боротися коригуванням списків і обдзвонюванням абітурієнтів за рейтингом.

– Яким чином і за які кошти змусити університет здійснити 25 тисяч телефонних дзвінків? Хто це оплатить? – обурювався міністр. – Наступного року ми свідомо заборонимо приймальним комісіям за рахунок університетів здійснювати дзвінки. Ми не можемо розорювати бюджет вищої освіти. Людині дзвонять по 5-6 разів, шукають, а далі ця співчутливість розцінюється як коригування списків. Хто не приніс вчасно...

– Вчасно – це до 15 серпня? – ще раз спробували уточнили ми в міністра. Але чіткої відповіді так і не почули.

У зв’язку з чередою звільнень керівників вузів журналісти також запитали пана Табачника про можливе звільнення ректора національного університету Франка Івана Вакарчука і про “чорний список” керівників вишів, про що пише львівська преса.

– Якщо ви назвете автора цих матеріалів або видання, я можу рекомендувати їм піти й поправити своє здоров’я до психіатра чи психоневролога, – відповідав Табачник. – Який “чорний список”! Я підписав контракт з Вакарчуком. Але на 100% переконаний, коли ми були в іншій позиції, то можу заприсягтися, Іван Вакарчук зі мною контракту б не підписав. До ректорів вузів приватної форми власності я відношення не маю... Я жодного з ректорів не звільняв. Закінчився термін контракту, визначений чинним законодавством, після того міністерство вирішило (і це його право) не продовжувати контракт.

Після закінчення конференції ми вирішили поцікавитися в Табачника щодо зловживань у міністерстві, про які писалося в пресі. Адже за наказом міністра службове розслідування триває від 6 липня, і більш як місяць – жодних новин.

– Ми опитали 14 ректорів, які були в ці дні, – повідомив пан Табачник.

– І які попередні висновки?

– Ми надамо вам матеріали. Неправду пише Мокін (керівник Вінницького національного технічного університету Борис Мокін оприлюднив дані про зловживання в Міносвіти. – Авт.). Більше того, львівська преса стурбована долею трьох ректорів. А ніхто ж не каже, що за цей час я підписав понад 150 контрактів з керівниками вузів... Чи може бути керівником державного вузу людина, у якої вся родина в його підпорядкуванні працює, займає адміністративні посади? Уявіть, у радянські часи це було б можливо? Неможливо. Я вже направив відповіді в Кабмін і народним депутатам. Я лише радію, що в таку спеку з 862 керівників вузів усіх рівнів акредитації на сонці сильно перегрівся лише один...

– То за які кошти тоді робиться ремонт у міністерстві, на що вказує пан Мокін?

– За кошти власнику цього будинку.

– Київського національного економічного університету? (Директор адміністративно-господарського департаменту МОН Олег Ворошиловський після нашої публікації повідомив, що будівлю Міносвіти на проспекті Перемоги орендують у КНЕУ, тож ремонт відбувається нібито за рахунок цього вузу).

– А взагалі з УНІАН я більше не буду спілкуватися і забороню вам з’являтися (в міністерстві).

– Чому?

– Тому що етика журналістики полягає в тому, що принаймні дають можливість висловитися обом сторонам при підготовці критичного матеріалу.

– Ми залюбки даємо таку можливість.

– Де ви мені дали можливість висловитися?

– На наш офіційний запит нам надіслали від вашого імені єдину відповідь – про те, що розслідування триває. Хоча в запиті було поставлено кілька запитань: чи відомо панові міністру, що його заступник пан Суліма вимагав у ректорів оплачувати платіжки харківській фірмі “Модерн XXI” за виготовлення вікон для міністерства, чи справді в будівлі Міністерства освіти планують міняти вікна, яке покарання чекає на Суліму й чому цього року вінницькому вузу зменшили державне замовлення?

– Так триває (розслідування)... І коли вона закриється, вам дадуть акт, навіть ксерокопії доповідних і пояснювальних записок 15 ректорів (спочатку звучала цифра 14. – Авт.), які були в цей день на кадровій комісії. І жоден з них не одержав ніяких папірців. І кожен з них власноручно про це написав.

– Так ми залюбки це опублікуємо...

– Але спочатку ви облили брудом з ніг до голови і не дали в тому ж матеріалі дати іншу позицію.

Я теж багато років працював у журналістиці. І в нас свого часу вимагали, якщо критичний матеріал, то на момент його публікації дається можливість репрезентувати кілька точок зору.

– Ми кілька днів телефонували до всіх можливих підрозділів міністерства і чиновників, нам усюди відмовляли або зазначали, що це не їхня компетенція....

– Ну добре, можливо, я не правий. Але я хочу вам сказати, коли треба, мене УНІАН знаходить з-під землі... Я член спілки журналістів з 1986 року і як робиться замовні матеріали, я знаю...

P.S. Ми все ж таки вирішили дізнатися результати службового розслідування, які пан міністр, за його словами, нібито надіслав народним депутатам. Але Леся Оробець, яка власне направила депутатське звернення до Генпрокуратури та Міносвіти з проханням розібратися в ситуації з Мокіним і Сулімою, на сьогодні не отримала відповіді з міністерства. Попередньо їй прийшов лист, підписаний заступником міністра, де зазначалося, що проведення службового розслідування завершено, за результатами роботи комісії підготовлено проект висновків. “Після ознайомлення Б.Мокіна з висновками комісії вони будуть передані на розгляд міністру для прийняття відповідного рішення, про яке вас буде проінформовано додатково до 9.08.2010”, – ідеться в листі. Але до 13 серпня відповіді так і не надійшло.

Нагадаємо, що вінницькі правоохоронці встановили, що Мокіну в Міністерстві освіти й науки таки вручили платіжку “з метою перерахування як благодійний внесок коштів для проведення ремонтних робіт”.

Анна Ященко