Заступник глави адміністрації президента України Ганна Герман cкритикувала письменника Юрія Андруховича за "популяризацію ідеї" про "від'єднання від України Криму і Донбасу".
Ганна Герман твердить, що через свої публікації на Заході ідею "про можливість порушити кордони соборної України знаний літератор почав, свідомо чи мимоволі, пропагувати уже в Європі".
На запитання Бі-Бі-Сі, чи варто було їй, як високопосадовцю, вступати в полеміку з людиною творчої професії, від якої очікують неординарних ідей та дискусійних кроків, пані Герман сказала, що вважала за потрібне висловитися тоді, коли ідеї пана Андруховича з’явилися на сторінках закордонної преси, а саме в інтерв’ю польській Жеч Посполитій.
Ганна Герман: Я завжди вважала, що змагатися треба позитивом. Треба більше говорити з людьми, треба йти на Схід, треба поширювати українську ідею. Треба дуже тяжко працювати. …Любити Україну можна різними мовами, і я не вважаю, що люди, які живуть у Донбасі чи Одесі люблять Україну менше, ніж ті, що живуть у Львові. У них своє бачення України. А для того, щоб це бачення було приблизно однаковим – треба дуже багато працювати. І це не дається за один місяць чи рік. Це не дається навіть за 20 років.
Бі-Бі-Сі: Мер Москви Юрій Лужков неодноразово робив заяви про єдність Криму і Росії. Чи вартo було б українському керівництву зробити заяву і з цього приводу?
Ганна Герман: Я вже казала, що звідки б не надходили такі заяви, чи вони надходять від Андруховича, чи вони надходять від Лужкова, вони повинні бути оцінені з однаковою принциповістю. Між Україною і Росією є договір, який гарантує Україні територіальну цілісність у нинішніх кордонах.
Юрій Андрухович: Герман треба сприймати з точністю до навпаки
Бі-Бі-Сі звернулася за реакцією Юрія Андруховича, який не сподівався, що його висловлювання спричинять таку палку дискусію, і не сприймає щирості заяв пані Герман:
Юрій Андрухович: Що стосується пані Герман, то вона службово зобов’язана якось на це реагувати. Зрештою, пані Герман - це така собі обманна конструкція у сьогоднішній системі влади. Її роль напевно полягає у тому, щоб проукраїнську частину нашої громадськості якось заспокоювати, якимось позитивним меседжом, який треба сприймати з точністю до навпаки. Наприклад, коли вона каже, що Семиноженко отримує посаду, щоб якось зрівноважити антиукраїнську діяльність Табачника, то закінчується це звільненням Семиноженка. Або коли вона каже, що у Запоріжжі пам’ятник Сталіну поставлять лише за умови загальноміського референдуму, то наступного дня ставлять пам’ятник Сталіну. От десь у такому контексті її реакцію слід і сприймати.
Бі-Бі-Сі: Як ви ставитеся до закиду, що слід більше працювати для подолання розбіжностей між Заходом і Сходом України?
Юрій Андрухович: Більше працювати - це дуже гарне гасло. Я думаю, що це ні до чого не зобов’язує: давайте єднайтеся, давайте більше працювати на об’єднання т.д. Це триває уже понад 20 років. І на мій погляд цей розкол він лише поглиблюється. …Я висловив своє припущення про теоретичну можливість - у якомусь майбутньому - переконатися, наскільки ці регіони хочуть бути разом з Україною. Історія незалежної України свідчить про протилежне, що особливо ці два регіони: Крим і Донбас хочуть бути разом із Росією. Це для них пріоритет. А ось уже незалежна Україна, чи залежна для них це уже другорядне. Першорядне, саме для них, це – разом з Росією. Ось на цьому моменті я хотів наголосити.
статті про українську політику і не тільки
