У понеділок у кількох містах України представники низки молодіжних організацій провели протест-моб - мітинг і пікетування Верховної Ради проти ухвалення Закону про мирні зібрання громадян.
Демонстранти вимагали відкладення розгляду законопроекту і проведення громадських слухань, вважаючи документ таким, який значно обмежує права громадян на організацію мітингів і демонстрацій, і суперечить, за їхніми словами, Європейській конвенції з прав людини. Спікер Володимир Литвин запропонував перенести обговорення законопроекту.
Старі міхи
На Майдані незалежності, відомому багатотисячними виступами під час помаранчевої революції, учасники протест-мобу заявляли, що новий закон фактично позбавить громадян права на мирні демонстрації.
Законопроект був запропонований ще 2008 року урядом Юлії Тимошенко. Адже тодішня влада розуміла, що може зробити вулиця. Нині, кажуть експерти, це розуміє і нова влада.
Координатор акції, голова громадської організації “Демократичний альянс” Василь Гацько каже: "Міліція буде тепер вже законно припиняти акції протесту і затримувати їх учасників. Нам не подобається термін повідомлення про проведення акцій – за 4 дні. Це багато. Ми хочемо мати право, згідно із 39 статтею Конституції, на проведення зібрань".
"Порядок"
Напередодні президент Янукович заявив, що міліція гарантує громадський порядок. І якщо деякі громадяни порушують цей порядок, то їх міліція просто захищає від неприємностей.
Раніше цього місяця російський прем’єр Владімір Путін, коментуючи питання розгону акцій протесту у розмові з рок-музикантом Юрієм Шевчуком, заявив, що пріоритетом є необхідність охорони громадського порядку. На думку учасників протест-мобу, в тому, якого напрямку набирає ця дискусія в Україні, простежується певний російський вплив.
Координатор з молодіжних питань руху За Україну Степан Барна сказав Бі-Бі-Сі: "Наша влада повністю скопіювала законодавчу базу, яка регламентує проведення мітингів і зібрань у Росії. Найближчим часом буде зроблено те, щоб обмежити права і свободи громадян в Україні і максимально скопіювати той стиль управління, який характерний для Росії.”
Під Радою
Після майдану незалежності демонстранти перемістилися до Верховної Ради, де проходила погоджувальна Рада. На якій і розглядалася можливість ухвалення Закону про мирні зібрання.
Демонстранти на деякий час заблокували вхід депутатів.
Учасник акції, один з засновників свого часу руху "Україна без Кучми" Володимир Чемерис сказав Бі-Бі-Сі, що нині відбулася активізація громадянського суспільства. Якщо минулого року при ухваленні закону про мирні зібрання у першому читанні це не викликало практично ніякої реакції громадян, то нині на вулиці в містах України вийшли сотні протестантів.
Володимир Чемерис додав: “Я переконаний, що депутати перенесуть ухвалення Закону і приймуть рішення щодо проведення парламентських слухань і будуть ухвалювати документ лише після того, як почують голос громадянського суспільства. Якщо так станеться, то це буде першою перемогою громадянського суспільства в Україні. Вона покаже, що воно не змириться з утисками своїх прав і свобод, і можна очікувати вже восени серйозної соціальної активності людей.”
Спікер Володимир Литвин запропонував перенести розгляд цього питання на пізніше на прохання мітингувальників, аби, за його словами, не шукати пригод на порожньому місці.
"Не бездумно"
2009 року проект підтримала тодішня коаліція в складі БЮТ, НУНС, і Блоку Литвина. "Партія Регіонів" не голосували. Нині ситуація може змінитися. Член фракції ПР, представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко вважає, що закон потрібно ухвалювати, але не бездумно, а розглядаючи постатейно.
"Закон потрібно ухвалювати, бо є проблема із забезпеченням громадського порядку, - вважає він. - Але ні в якому разі не можна допустити, щоб такий закон обмежував права на проведення масових заходів".
Разом з тим немає єдності в оцінці закону серед опозиції. Дехто з представників НУНС каже про ймовірність наближення до поліцейської держави з ухваленням цього закону.
Водночас представник БЮТ Віктор Таран переконаний, що документ відповідає європейським нормам, особливо наголошуючи про норму щодо “спонтанного” зібрання, тобто коли демонстрації влаштовуються без завчасного повідомлення влади.
Представники НУНС кажуть, що головними проблемами закону є складна процедура повідомлення про проведення мітингів, немає можливості оскарження в суді заборони їх організації, відсутня відповідальність правоохоронних органів.
В Одесі заборонили протест проти закону про протест
Експерти кажуть, що деякі положення закону суперечать Європейській конвенції про захист прав людини.
Протест-моби пройшли в кількох містах України. Водночас міська рада Одеси оголосила поза законом акцію демонстрантів, пославшись на указ Президії Верховної Ради ще радянських часів, а саме, 1988 року, згідно з яким заява про проведення мітингів має подаватися не менше, ніж за 10 днів.
статті про українську політику і не тільки
