Як повідомили УНІАН у прес-службі Рахункової палати, про це свідчать результати аудиту, проведеного відомством.
Загалом за результатами аудиту МНС використало з порушеннями чинного законодавства та неефективно 38,2 млн. грн., або понад 45%. усіх коштів, призначених на виконання наукових досліджень і впровадження їх результатів.
Оцінюючи ситуацію, голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО зазначив: «Триває повна деградація наукової діяльності, спрямованої на попередження надзвичайних ситуацій і мінімізацію їх наслідків. Коштів виділяють немало – понад 100 млн. грн. за чотирма програмами. Але куди вони спрямовані? Соціально-економічний ефект – нульовий! Все йде на утримання відомчих наукових установ».
Аудит засвідчив, що кошти переважно спрямовувалися на поточне утримання підвідомчих МНС установ, а в окремих випадках – на об’єкти, далекі від науково-дослідних робіт. Зокрема, на церкву Преображення Господнього у м. Овручі Житомирської області, яку відреставровано за 420 тис. грн., призначених на наукове забезпечення робіт із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
У Рахунковій палаті зазначають, що через відсутність з боку Міністерства економіки внутрішнього і зовнішнього контролю за науковою діяльністю МНС методологічні та науково-технічні послуги, що не мали на меті отримання наукового результату, затверджувалися як наукові дослідження. Всього таким чином оформлено 60 розробок, на які витрачено 15,7 млн. грн., або 15% коштів на наукові дослідження.
За даними аудиту, витративши 1,5 млн. грн. на 28 наукових досліджень з проблем цивільного захисту та пожежної безпеки, МНС припинило їх проводити. Отримані результати 18 робіт на суму 4,8 млн. грн. не впроваджено.
Міністерство та його наукові установи не забезпечили також виконання Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки. Замість передбачених 214 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, підготовлено та станом на серпень 2010 року Держстандартом затверджено лише 16.
Аудит також засвідчив, що управлінські рішення МНС з фінансування Держгідромету на рівні близько 50% від потреби призвели до занепаду матеріальної бази цієї галузі. Відтак не забезпечено якісних і повних даних гідрометеорологічних спостережень, необхідних для проведення наукових досліджень і прогнозування природних стихійних явищ та попередження їх негативних наслідків. У Рахунковій палаті зазначають, що збитки від гідрометеорологічних надзвичайних ситуацій в Україні за 2008 рік – І півріччя 2010 року становили 4,9 млн. грн., або 94% загальних збитків від надзвичайних ситуацій.
“Через відсутність сучасної техніки понад 90% пунктів мережі гідрометеоспостережень не використовують розроблене науковцями програмне забезпечення автоматизованих метеорологічних систем”, - наголошують у Рахунковій палаті.
Крім того, не доведені до промислового виробництва розроблені НДІ Держгідромету три прилади гідрометеоспостереження, що відповідають іноземним аналогам. На виконання цих розробок неефективно витрачено 1,9 млн. грн. Не впроваджено в агрокомплексі результати наукових досліджень із прогнозування врожаїв, на які витрачено 0,6 млн. грн. Реальною є загроза припинення у жовтні 2010 року шести перспективних досліджень моделей прогнозування природних явищ, на які з бюджету вже витрачено 1,3 млн. грн.
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
