Ізраїльський Моссад утримує викраденого в Україні палестинця Дірара Абусісі у зв'язку зі справою Гілада Шаліта, захопленого в червні 2006 року палестинськими терористами.
Про це пише німецький журнал DER SPIEGEL.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою німецька преса. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою німецька преса. Показати всі дописи
30.03.11
14.02.11
Розгромна стаття про українську владу в німецькій газеті
"На чолі Конституційного суду та Генпрокуратури в Україні – вихідці з Донецької області, оплоту чинного президента. Конституційний суд переглядає свої ж рішення, які не влаштовують Януковича, а Генпрокуратура під гаслом «боротьби з корупцією» переслідує опозиційних діячів. Сьогодні вона не гребує вже навіть справами проти родичів неугодних – як у випадку голови Верховного суду Василя Онопенка", - пише німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung.
«На початку лютого генпрокуратура України зробила невинне повідомлення. Ні, повідомила вона, це не відповідає дійсності, що стосовно голови Верховного суду Василя Онопенка ведеться розслідування у кримінальній справі», – пише автор статті Конрад Шуллер. «Мовляв, пан Онопенко ніколи не проходив підозрюваним чи обвинувачуваним. Такі заяви прокуратури в Україні сьогодні мають особливе значення, бо під гаслом «боротьби з корупцією» заарештовано багатьох колишніх урядовців та теперішніх опозиційних діячів, а Василь Онопенко раніше був народним депутатом у фракції Юлії Тимошенко. ЄС та США вбачають у таких діях влади спроби тиснути на опозицію за допомогою «вибіркового правосуддя», зазначає Конрад Шуллер.
Щодо випадку Онопенка, йдеться у статті, то прокуратура забула вказати у повідомленні, що порушена кримінальна справа проти однієї з його доньок та її чоловіка, а іншого зятя Онопенка – заарештовано. Останні дії прокуратури проти голови Верховного суду України та членів його родини є лише частиною великої картини під назвою «Підпорядкування судочинства», а пензлем при цьому водить адміністрація президента, стверджує Конрад Шуллер.
Автор нагадує, що з часу приходу до влади рік тому, Віктор Янукович здійснив декілька кроків, аби прибрати до рук судову систему: контрольований ним парламент урізав повноваження саме Верховного суду України, який в 2004 році визнав фальсифікації на виборах на користь Януковича і який сьогодні очолює Онопенко; зросла роль Вищої ради юстиції, в яку одразу ж призначили вірних президенту людей; Конституційний суд почав переглядати свої ж рішення, які не подобалися президенту, а судді, які не витримали тиску влади, змушені були піти з посад. А очолив Конституційний суд колишній кагебешник Анатолій Головін, який походить з оплоту Януковича – Донецької області, зазначає автор статті. При цьому Конституційний суд завжди схилявся до того, аби виконувати бажання влади, а коли було незрозуміло, де розташовується центр влади, то судді брали лікарняні і вичікували з рішенням, поки ситуація не проясниться.
Після ухвалення рішення, яке дозволило формувати більшість у парламенті з окремих депутатів, а не фракцій, 30 вересня суд «остаточно відкрив Януковичу всі канали здійснення влади», зазначає Конрад Шуллер. Суд скасував конституційну реформу часів Помаранчевої революції, яка урізала повноваження президента.
Генпрокуратура та СБУ взялися переслідувати опозиційних діячів. При цьому вирішальну роль відіграють кадрові рішення президента: на чолі прокуратури теж стоять люди з Донецька – Віктор Пшонка та Ренат Кузьмін. І якщо останній запам‘ятався нещодавно виконанням бандитської пісні «Мурка», то біографія Пшонки багата деталями, які можуть стати матеріалом для трилера. «Коли Пшонка був прокурором Донецької області (а Янукович – головою обладміністрації), було вбито журналіста, який писав про кримінальні зв‘язки сина Пшонки», – зазначає Конрад Шуллер. У підсумку вбивство списали на бомжа, який невдовзі помер від отруєння, а син Пшонки сьогодні – народний депутат від Партії регіонів і недоторканний.
Тепер Пшонка, Кузьмін та голова СБУ Валерій Хорошковський – відповідальні за кримінальні справи проти опозиції. «Їхня установа наказує заарештовувати членів родин неугодних суддів, опозиційних політиків, а також колишніх міністрів, проводить допити Юлії Тимошенко», – пише Конрад Шуллер. У якому дусі вони керують своєю незалежною установою, Віктор Пшонка нещодавно описав із шокуючою відвертістю: «Як генпрокурор, я належу до команди, яка має завдання виконувати всі рішення президента», наводить автор статті слова генерального прокурора.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
30.08.10
Німецький журналіст стверджує, що ним цікавиться СБУ
Кореспондент німецької газети Frakfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер в інтерв'ю "Українській правді" сказав, що СБУ допитує людей, які спілкуються із ним.
СБУ це спростовує і каже, що журналіст їх "не цікавить".
Інформація з'явилася напередодні візиту Віктора Януковича до Німеччини.
Правозахники закликають Анґелу Меркель поговорити з українским президентом за утиски свободи слова.
Конрад Шуллер розповідає, що людей, із якими він спілкується в Україні, СБУ почало опитувати в квітні цього року.
"Раніше я не стикався зі спецслужбами в Україні", - каже журналіст.
За його словами, імена цих людей були згадані у його статтях.
"До одного з них прийшли в офіс люди, які називалися посадовцями із СБУ. Іншого хлопця запросили в кафе на розмову".
Конрад Шуллер каже, що люди із СБУ нібито цікавилися, як він працював, із ким зустрічався. Пояснили, що слідкують за ним, бо він не акредитований в Україні.
"Це правда - я не був на той момент ще акредитований. Але, наскільки я знаю, в Україні немає обов'язкової акредитації. Це право журналіста, але не обов'язок", - говорить пан Шуллер.
Кореспондент німецького видання каже, що у зв'язку з цим направив три офіційні листи до українського посольства в Берліні, в Міністерство закордонних справ та голові СБУ Валерію Хорошковському.
"Він нас не цікавить" - СБУ про журналіста
Тим часом у Службі безпеки України заявили, що жодних заходів щодо німецького кореспондента вони не здійснювали.
"Незважаючи на те, що журналіст не акредитований в Україні у встановленому порядку, Шуллеру за його ж проханням, було запропоновано зустрітися з главою СБУ Валерієм Хорошковським, однак відповідної реакції з боку журналіста не було", - йдеться у повідомленні прес-служби СБУ.
Раніше українська Служба безпеки наражалася на критику, після того, як було заборонено в'їзд в Україну керівника київського бюро Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе.
Тоді СБУ назвала це "непорозумінням". Експерти втім припускають, що це могло статися тому, що пан Ланґе критикував президента Януковича та співпрацював із українською опозицією.
До Берліна під звуки критики
Після інциденту з Ланґе казали, що через це може навіть зірватися візит Віктора Януковича до Німеччини запланований на 30 серпня.
Але Віктор Янукович до Берліна все ж їде. Хоча цей візит супроводжується критикою як в Україні, так і з-за кордону.
Правозахисна організація "Репортери без кордонів" закликала німецького канцлера Анґелу Меркель обговорити з Віктором Януковичем питання обмеження свободи слова в Україні.
"Після того, як Януковича обрали президентом, в Україні неодноразово здійснювалися напади на журналістів та відбувалися систематичні спроби тиску на ЗМІ з боку влади", - заявляють в організації.
Особливе занепокоєння "Репортерів" викликає доля зниклого харківського журналіста Василя Климентьєва, якого, за словами, міліції могли вбити.
Віктор Янукович неодноразово заперечував тиск на ЗМІ в Україні.
На закиди журналістів просить "наводити конкретні приклади цензури" і обіцяє покарати винних.
СБУ це спростовує і каже, що журналіст їх "не цікавить".
Інформація з'явилася напередодні візиту Віктора Януковича до Німеччини.
Правозахники закликають Анґелу Меркель поговорити з українским президентом за утиски свободи слова.
Конрад Шуллер розповідає, що людей, із якими він спілкується в Україні, СБУ почало опитувати в квітні цього року.
"Раніше я не стикався зі спецслужбами в Україні", - каже журналіст.
За його словами, імена цих людей були згадані у його статтях.
"До одного з них прийшли в офіс люди, які називалися посадовцями із СБУ. Іншого хлопця запросили в кафе на розмову".
Конрад Шуллер каже, що люди із СБУ нібито цікавилися, як він працював, із ким зустрічався. Пояснили, що слідкують за ним, бо він не акредитований в Україні.
"Це правда - я не був на той момент ще акредитований. Але, наскільки я знаю, в Україні немає обов'язкової акредитації. Це право журналіста, але не обов'язок", - говорить пан Шуллер.
Кореспондент німецького видання каже, що у зв'язку з цим направив три офіційні листи до українського посольства в Берліні, в Міністерство закордонних справ та голові СБУ Валерію Хорошковському.
"Він нас не цікавить" - СБУ про журналіста
Тим часом у Службі безпеки України заявили, що жодних заходів щодо німецького кореспондента вони не здійснювали.
"Незважаючи на те, що журналіст не акредитований в Україні у встановленому порядку, Шуллеру за його ж проханням, було запропоновано зустрітися з главою СБУ Валерієм Хорошковським, однак відповідної реакції з боку журналіста не було", - йдеться у повідомленні прес-служби СБУ.
Раніше українська Служба безпеки наражалася на критику, після того, як було заборонено в'їзд в Україну керівника київського бюро Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе.
Тоді СБУ назвала це "непорозумінням". Експерти втім припускають, що це могло статися тому, що пан Ланґе критикував президента Януковича та співпрацював із українською опозицією.
До Берліна під звуки критики
Після інциденту з Ланґе казали, що через це може навіть зірватися візит Віктора Януковича до Німеччини запланований на 30 серпня.
Але Віктор Янукович до Берліна все ж їде. Хоча цей візит супроводжується критикою як в Україні, так і з-за кордону.
Правозахисна організація "Репортери без кордонів" закликала німецького канцлера Анґелу Меркель обговорити з Віктором Януковичем питання обмеження свободи слова в Україні.
"Після того, як Януковича обрали президентом, в Україні неодноразово здійснювалися напади на журналістів та відбувалися систематичні спроби тиску на ЗМІ з боку влади", - заявляють в організації.
Особливе занепокоєння "Репортерів" викликає доля зниклого харківського журналіста Василя Климентьєва, якого, за словами, міліції могли вбити.
Віктор Янукович неодноразово заперечував тиск на ЗМІ в Україні.
На закиди журналістів просить "наводити конкретні приклади цензури" і обіцяє покарати винних.
| Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
20.07.10
Німецька преса - про «ладно зачесаного шефа СБУ»
Мультимільйонер, медіа-магнат, голова СБУ, член Вищої ради юстиції… Валерій Хорошковський має чималу вагу у владному апараті Віктора Януковича. І, закидають опоненти, нібито часто використовує її для просування особистих комерційних інтересів, зокрема, в медіа-галузі.
Подейкують, що за зростанням впливу «газового лобі», до якого нібито належить Хорошковський, із невдоволенням спостерігають навіть «старі вожаки» з провладного табору – пише Конрад Шуллер у німецькій Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung.
Перше знайомство з Валерієм Хорошковським: на вихідних шеф української Служби безпеки найбільше полюбляє їздити у своєму темно-вишневому Bentley. Однак у робочі дні, як принаймні повідомляє інтернет-видання «Українська правда», за всієї своєї недбалої елегантності намагається виглядати серйозно і сідає в Maybach, подовжений варіант, шість метрів 25 сантиметрів завдовжки.
Друге знайомство: молодий мільйонер, якого новий дружній до Росії президент Віктор Янукович поставив на чолі Служби безпеки України (організація, яка зі своїми 30 тисячами співробітників майже не змінилася з того часу, як «виросла» з КДБ), нещодавно припустився кількох промахів.
Деякі операції спецслужби провалилися. Наприклад, Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету у Львові з прозахідно орієнтованим студентством, після небажаного візиту аж ніяк не зламався, а настільки гучно поскаржився, що зрештою Хорошковський змушений був вибачитися.
Про те, що за журналістами ведеться систематичне стеження, стало відомо, коли директор телеканалу «ТВі» Княжицький наслав знімальну групу на чоловіків, які перед будинком телеканалу нудилися в автівці. Після чого вони, ставши посміховиськом для всієї країни, змушені були панічно втікати на червоне світло. Кульмінацією провалів стало короткочасне затримання Ніко Ланґе, керівника київського бюро Фонду Конрада Аденауера. Після того як за Ланґе вступилися поважні особи аж до канцелярії бундесканцлера, Хорошковськийй змушений був відпустити його і просити, аби все подали з формулюванням «непорозуміння».
Попри ці ляпи Валерій Хорошковський має у владному апараті Віктора Януковича чималу вагу. Як керівник СБУ він очолює структуру, що фактично поєднує в собі функції трьох: секретної служби, поліції і прокуратури. Оскільки він до того ж є членом Вищої ради юстиції, то судів йому боятися не варто. І на додачу ще й вага Хорошковського як крупного бізнесмена. До 41 року в якості менеджера він пройшов всі сфери пострадянського мачо-капіталізму: від банківського сектора через металургію до медіа-галузі. З московськими картелями він познайомився в якості віце-президента російського сталевого гіганта Evraz, з українськими – як діловий партнер олігархів Пінчука (трубна промисловість), Гайдука (сталь) та Фірташа (газ). Його статки одні оцінюють в кілька сотень мільйонів доларів, інші – у більш ніж мільярд.
За час свого кількамісячного керівництва Хорошковський вже не раз продемонстрував, як можна використати троїсту функцію спецслужби. На думку критиків, пов‘язаний з ним домінуючий на ринку телехолдинг Inter Media, яким керує дружина Хорошковського Олена, час від часу використовував владу шефа над відомствами і судами, аби потіснити конкурентів. У випадку невеликого каналу «ТВі» не лише шпигували за директором Миколою Княжицьким; як каже Княжицький, Хорошковський через СБУ отримав документи каналу і використав їх згодом у суді, щоб забрати в «ТВі» ліцензії на мовлення. Усе інше довершив його вплив на суддів.
Легендарний «5 канал», який в часи Помаранчевої революції відігравав роль рупора
«демократичного» табору, через схожий процес теж опинився в скрутному становищі. Його власник, шоколадний фабрикант та колишній міністр закордонних справ Петро Порошенко, сказав у інтерв‘ю цьому виданню: якщо вступить в дію рішення про позбавлення ліцензії , якого проти «5 каналу» теж добився холдинг Inter Media, то існування каналу – під загрозою. Для Хорошковського та його шефа Януковича це стало б як комерційним, так і політичним здобутком, оскільки «ТВі» та «5 канал» належать до останніх телеканалів, які дозволяють собі ще хоч якусь незалежність.
Однак найважливіша владна мотузка Хорошковського пролягає через «групу “РосУкрЕнерго”». Група, сформована навколо цього окутаного чутками газотрейдера (половина якого належить російському монополісту «Газпрому», а інша половина – таємничим українським підприємцям Фурсіну та Фірташу) вважається чи не найвпливовішою «зв‘язкою» в Україні. Подробиці невідомі, однак в інтерв‘ю даному виданню речниця президента Ганна Герман не стала заперечувати, що співвласник «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ належить до спонсорів президентської Партії регіонів.
Хорошковський заперечує, що має щось до діла з цим багатомільярдним конгломератом, в якому переплелися російські та українські інтереси. Але інформація, що ключова фігура «РосУкрЕнерго», Дмитро Фірташ, пов‘язаний з групою «Інтер», якою керує дружина Хорошковського, опціоном на купівлю, ніколи не оспорювалася. Княжицький, знавець медіа-ринку, навіть вважає, що саме Фірташ (і «РосУкрЕнерго») є реальною владою в цьому найбільшому медіа-концерні України – і тим самим владою, яка стоїть за шефом СБУ Хорошковським. Але «група “РосУкрЕнерго”» захопила ще й інші стратегічні висоти. Документи натякають, що під її впливом перебуває також міністр палива і енергетики Бойко. Товариство чимале, але й здобич воно впольовує добрячу. На думку колишнього прем‘єр-міністра Юлії Тимошенко, «група» завдяки своїй владі над державними органами якраз знову провернула непрозору мільярдну оборудку – з тих, на яких збудовані майже всі мегастатки на пострадянському просторі. Оприлюднені нещодавно документи нібито доводять, що збитковий державний газовий концерн «Нафтогаз України» під час судового процесу проти «РосУкрЕнерго» (йшлося про 11 мільярдів кубометрів газу) неочікувано визнав свою вину, - у результаті чого «РосУкрЕнерго», це джерело багатомільйонних пожертвувань для президентської партії, може отримати від держави п‘ять мільярдів доларів. У цьому «нальоті» СБУ на чолі з Хорошковським із завзяттям виконала свою роль. Вона наказала заарештувати противника «РосУкрЕнерго». А Юлію Тимошенко допитали.
Таким чином, вплив Хорошковського живиться з приватного багатства, близькості до Росії, контролю над потужним каральним органом, владою над ЗМІ та впливу на суди. Його побоюються навіть у власному політичному таборі. Старі вожаки, як-то сталевий та вугільний магнат Рінат Ахметов, спостерігають за владою газового лобі та ладно зачесаного шефа СБУ так би мовити зі змішаними почуттями. Ходять чутки, що його повністю не контролює навіть адміністрація президента.
А що ж сам Хорошковський? Спілкуватися з нашою газетою він не захотів. Однак в одному інтерв‘ю свою компетентність очолювати таємну службу він описав наступним чином: «Увесь мій дотеперішній досвід доводить, що я є патріотом… Я наскрізь бачу економічні інтриги, злочини, знаю способи відмивання грошей, банки, які незаконно обмінюють валюту… Мої знання значно обширніші, ніж у більшості з тих, хто тут працює».
Конрад Шуллер, Frankfurter Allgemeine Zeitung (Німеччина) // 19-07-2010
Подейкують, що за зростанням впливу «газового лобі», до якого нібито належить Хорошковський, із невдоволенням спостерігають навіть «старі вожаки» з провладного табору – пише Конрад Шуллер у німецькій Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung.
Перше знайомство з Валерієм Хорошковським: на вихідних шеф української Служби безпеки найбільше полюбляє їздити у своєму темно-вишневому Bentley. Однак у робочі дні, як принаймні повідомляє інтернет-видання «Українська правда», за всієї своєї недбалої елегантності намагається виглядати серйозно і сідає в Maybach, подовжений варіант, шість метрів 25 сантиметрів завдовжки.
Друге знайомство: молодий мільйонер, якого новий дружній до Росії президент Віктор Янукович поставив на чолі Служби безпеки України (організація, яка зі своїми 30 тисячами співробітників майже не змінилася з того часу, як «виросла» з КДБ), нещодавно припустився кількох промахів.
Деякі операції спецслужби провалилися. Наприклад, Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету у Львові з прозахідно орієнтованим студентством, після небажаного візиту аж ніяк не зламався, а настільки гучно поскаржився, що зрештою Хорошковський змушений був вибачитися.
Про те, що за журналістами ведеться систематичне стеження, стало відомо, коли директор телеканалу «ТВі» Княжицький наслав знімальну групу на чоловіків, які перед будинком телеканалу нудилися в автівці. Після чого вони, ставши посміховиськом для всієї країни, змушені були панічно втікати на червоне світло. Кульмінацією провалів стало короткочасне затримання Ніко Ланґе, керівника київського бюро Фонду Конрада Аденауера. Після того як за Ланґе вступилися поважні особи аж до канцелярії бундесканцлера, Хорошковськийй змушений був відпустити його і просити, аби все подали з формулюванням «непорозуміння».
Попри ці ляпи Валерій Хорошковський має у владному апараті Віктора Януковича чималу вагу. Як керівник СБУ він очолює структуру, що фактично поєднує в собі функції трьох: секретної служби, поліції і прокуратури. Оскільки він до того ж є членом Вищої ради юстиції, то судів йому боятися не варто. І на додачу ще й вага Хорошковського як крупного бізнесмена. До 41 року в якості менеджера він пройшов всі сфери пострадянського мачо-капіталізму: від банківського сектора через металургію до медіа-галузі. З московськими картелями він познайомився в якості віце-президента російського сталевого гіганта Evraz, з українськими – як діловий партнер олігархів Пінчука (трубна промисловість), Гайдука (сталь) та Фірташа (газ). Його статки одні оцінюють в кілька сотень мільйонів доларів, інші – у більш ніж мільярд.
За час свого кількамісячного керівництва Хорошковський вже не раз продемонстрував, як можна використати троїсту функцію спецслужби. На думку критиків, пов‘язаний з ним домінуючий на ринку телехолдинг Inter Media, яким керує дружина Хорошковського Олена, час від часу використовував владу шефа над відомствами і судами, аби потіснити конкурентів. У випадку невеликого каналу «ТВі» не лише шпигували за директором Миколою Княжицьким; як каже Княжицький, Хорошковський через СБУ отримав документи каналу і використав їх згодом у суді, щоб забрати в «ТВі» ліцензії на мовлення. Усе інше довершив його вплив на суддів.
Легендарний «5 канал», який в часи Помаранчевої революції відігравав роль рупора
«демократичного» табору, через схожий процес теж опинився в скрутному становищі. Його власник, шоколадний фабрикант та колишній міністр закордонних справ Петро Порошенко, сказав у інтерв‘ю цьому виданню: якщо вступить в дію рішення про позбавлення ліцензії , якого проти «5 каналу» теж добився холдинг Inter Media, то існування каналу – під загрозою. Для Хорошковського та його шефа Януковича це стало б як комерційним, так і політичним здобутком, оскільки «ТВі» та «5 канал» належать до останніх телеканалів, які дозволяють собі ще хоч якусь незалежність.
Однак найважливіша владна мотузка Хорошковського пролягає через «групу “РосУкрЕнерго”». Група, сформована навколо цього окутаного чутками газотрейдера (половина якого належить російському монополісту «Газпрому», а інша половина – таємничим українським підприємцям Фурсіну та Фірташу) вважається чи не найвпливовішою «зв‘язкою» в Україні. Подробиці невідомі, однак в інтерв‘ю даному виданню речниця президента Ганна Герман не стала заперечувати, що співвласник «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ належить до спонсорів президентської Партії регіонів.
Хорошковський заперечує, що має щось до діла з цим багатомільярдним конгломератом, в якому переплелися російські та українські інтереси. Але інформація, що ключова фігура «РосУкрЕнерго», Дмитро Фірташ, пов‘язаний з групою «Інтер», якою керує дружина Хорошковського, опціоном на купівлю, ніколи не оспорювалася. Княжицький, знавець медіа-ринку, навіть вважає, що саме Фірташ (і «РосУкрЕнерго») є реальною владою в цьому найбільшому медіа-концерні України – і тим самим владою, яка стоїть за шефом СБУ Хорошковським. Але «група “РосУкрЕнерго”» захопила ще й інші стратегічні висоти. Документи натякають, що під її впливом перебуває також міністр палива і енергетики Бойко. Товариство чимале, але й здобич воно впольовує добрячу. На думку колишнього прем‘єр-міністра Юлії Тимошенко, «група» завдяки своїй владі над державними органами якраз знову провернула непрозору мільярдну оборудку – з тих, на яких збудовані майже всі мегастатки на пострадянському просторі. Оприлюднені нещодавно документи нібито доводять, що збитковий державний газовий концерн «Нафтогаз України» під час судового процесу проти «РосУкрЕнерго» (йшлося про 11 мільярдів кубометрів газу) неочікувано визнав свою вину, - у результаті чого «РосУкрЕнерго», це джерело багатомільйонних пожертвувань для президентської партії, може отримати від держави п‘ять мільярдів доларів. У цьому «нальоті» СБУ на чолі з Хорошковським із завзяттям виконала свою роль. Вона наказала заарештувати противника «РосУкрЕнерго». А Юлію Тимошенко допитали.
Таким чином, вплив Хорошковського живиться з приватного багатства, близькості до Росії, контролю над потужним каральним органом, владою над ЗМІ та впливу на суди. Його побоюються навіть у власному політичному таборі. Старі вожаки, як-то сталевий та вугільний магнат Рінат Ахметов, спостерігають за владою газового лобі та ладно зачесаного шефа СБУ так би мовити зі змішаними почуттями. Ходять чутки, що його повністю не контролює навіть адміністрація президента.
А що ж сам Хорошковський? Спілкуватися з нашою газетою він не захотів. Однак в одному інтерв‘ю свою компетентність очолювати таємну службу він описав наступним чином: «Увесь мій дотеперішній досвід доводить, що я є патріотом… Я наскрізь бачу економічні інтриги, злочини, знаю способи відмивання грошей, банки, які незаконно обмінюють валюту… Мої знання значно обширніші, ніж у більшості з тих, хто тут працює».
Конрад Шуллер, Frankfurter Allgemeine Zeitung (Німеччина) // 19-07-2010
Підписатися на:
Дописи (Atom)