Росія перевела стрілки по РУЕ на Україну

Україна не зверталася до уряду РФ з проханням про допомогу у врегулюванні боргу "Нафтагаз" за позовом РосУкрЕнерго.

Про це повідомив журналістам віце-прем`єр, міністр фінансів РФ Олексій Кудрін.

"До нас таких звернень на рівні економічного блоку уряду РФ не надходило, хоча, може бути, і потрібна їм якась допомога. У Міненерго теж не надходило", - сказав він.

Раніше в суботу директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Домінік Стросс-Кан заявив, що Росія могла б взяти участь у вирішенні проблеми виплати НАК "Нафтогаз Україна" за позовом росУкрЕнерго обсягом близько $ 3 млрд.

"Це може призвести до вирішення, так можна було б вибратися з цієї проблеми", - сказав глава МВФ. Так він зауважив, що "Газпром" має половину в РосУкрЕнерго".

За словами Кудріна, "це зобов`язання України і до Росії воно ніякого відношення не має".

Коментуючи думку Стросс-Кана, він зазначив, що директор-розпорядник МВФ вважає, що без допомоги Росії Україні буде складно врегулювати дане питання.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/

Стросс-Кан: нехай Росія також платить Фірташу

Директор-розпорядник Міжнародного Валютного Фонду Домінік Стросс-Кан запропонував, аби Росія допомогла українському Нафтогазу виплатити майже 3 мільярди доларів боргу компанії РосУкрЕнерго.

Арбітражний суд у Швеції ухвалив у червні, що Нафтогаз має повернути РосУкрЕнерго, колишньому посереднику у торгівлі газом, власником якого називають Дмитра Фірташа та Газпром, понад 12 млрд. кубометрів газу, який, як визначив суд, був “експропрійований” урядом Тимошенко 2009 року.

Попередній уряд України твердив, що придбав суперечливий газ у Газпрому за 1,7 млрд. доларів, але, як передає Рейтер, за нинішнім контрактом газ тепер коштує 2,8 млрд. доларів.

Компанія РосУкрЕнерго подала в суд після того, як її було усунуто з газового ринку як посередника між Газпромом і Нафтогазом.

Український уряд програв першу апеляцію на рішення Арбітражного суду в Швеції у місцевому суді.

Уряд мав розрахуватися з РосУкрЕнерго до першого вересня.

Стросс-Кан, промовляючи під час конференції в Ялті, організованій Ялтинською європейською стратегією (YES), сказав, що уряд має знайти таке рішення, аби уникнути готівкового розрахунку з РосУкрЕнерго, що може зашкодити державному бюджету.

"Можливо, було б справедливо, якби обидві сторони взяти участь," – сказав Стросс-Кан, підкреслюючи, що Україна та Росія, як він висловився, створювали компанію РУЕ на паритетних засадах.

Втім, директор-розпорядник МВФ додав, що російський міністр фінансів Кудрін у минулому відмовлявся від варіанту участі Росії у розрахунках з компанією-посередником.

Як розповів кореспондент Української служби Бі-Бі-Сі на конференції, пан Стросс-Кан сказав це, відповідаючи на запитання члена БЮТ Григорія Немирі, чи не є необхідність розрахуватися з РосУкрЕнерго ризиком для програми співпраці з МВФ.

Один з власників РосУкрЕнерго Дмитро Фірташ був серед учасників конференції YES "Україна і світ: переосмислення перспектив", на яку зібралися представники ділових, фінансових та політичних кіл у Лівадійському палаці в Ялті. Конференцію вже всьоме організували в партнерстві з Фондом мільйонера Віктора Пінчука.

МВФ – Україна

Директор МВФ висловив задоволення ситуацією в Україні і похвалив уряд, а також сказав, що частково заслуга в цьому Міжнародного валютного фонду.

Стросс-Кан також зауважив, що обмеження росту зарплатні та пенсійна реформа є “болючими, але необхідними” для вирішення проблеми дефіциту бюджету України.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/

Посольство Швеції пікетуватимуть через справу "РосУкрЕнерго"

Активісти у різних куточках України зібрали сто тисяч підписів проти передачі газу компанії Дмитра Фірташа "РосУкрЕнерго".

Про це заявила лідер ініціативної групи Ольга Веремеєнко, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ з посиланням на УНІАН.

У понеділок, 27 вересня, біля посольства Швеції в Києві відбудеться організований ініціативною групою пікет на підтримку позову до Апеляційного суду округу Свеа, який знаходиться в Стокгольмі.

Раніше суд визнав недійсним рішення Стокгольмського арбітражу у справі "РосУкрЕнерго".

За словами Веремеєнко, пікетування розпочнеться о 14:00.

Учасники акції будуть вимагати скасування рішення Стокгольмського арбітражного суду, так як воно є "необ'єктивним, несправедливим, і приймалося без урахування всіх обставин, які можуть вплинути на зміну вердикту".

Ініціатори будуть протестувати проти угоди української влади з доказами компанії "РосУкрЕнерго" про повернення їй 11 мільярдів кубометрів газу замість того, щоб відстоювати позиції України.

Як відомо, Верховна Рада продовжила на 2 місяці до грудня роботу своєї тимчасової слідчої комісії з розслідування можливих фактів корупційної діяльності компанії "РосУкрЕнерго" й причетності до цих фактів посадових осіб органів державної влади.

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/

Розкол команди Януковича: "Донецькі" проти групи "РосУкрЕнерго" (ФОТО)

Тріщина всередині владної команди Віктора Януковича стає дедалі глибшою.

По різні боки опинилися дві найпотужніші групи: так звані "Донецькі", уособленням яких є Рінат Ахметов, Борис Колесніков, Андрій Клюєв, і так звана група "РосУкрЕнерго", представлена Дмитром Фірташем, Сергієм Льовочкіним і Валерієм Хорошковським.

Після приходу Януковича до влади боротьба між цими групами розгорнулася одразу на кількох майданчиках - за політичний вплив, за розбудову бізнесу, та за самого Януковича.

Якби подібні конфлікти спливли на поверхню в часи Віктора Ющенка, країна давно би вже стала свідком корупційного скандалу №2 - з викривальними прес-конференціями у прямому ефірі, звільненнями чиновників та закликом до акцій непокори.

Однак поки бере гору природа Партії регіонів - тримати сміття в собі, а не виносити з хати. Чи надовго їх вистачить?

Політика

Головний трофей, за який зараз змагаються групи - це спадок Миколи Азарова. І група Ахметова, і група Фірташа прагнули би якнайшвидше всадити в це крісло свого ставленика.

Глобально претендентів на прем'єрське крісло від "Донецьких" двоє: Андрій Клюєв і Борис Колесніков. Однак схоже, цей табір дійшов консенсусу, що в разі виникнення вакансії головним кандидатом буде Клюєв. Він більше готовий для технічної роботи - на відміну від Колеснікова, який тяжіє до вироблення ідеології та любить публічні виступи.

Клюєв сьогодні - це начальник виборчого штабу регіоналів на місцевих виборах. Відповідно, результат Партії регіонів - це оцінка його ефективності.

Тобто провал на виборах значно знижує шанси Клюєва стати наступником Азарова - і, відповідно, підсилює позиції в боротьбі за крісло прем'єра у ставленика групи "РосУкрЕнерго", наприклад, Юрія Бойка.

Нещодавній указ про заборону використання зображення Януковича в передвиборчій агітації - це не лише спроба вивести президента з-під чорного піару. Це також удар під дих Клюєву. Фактично його позбавлено головного атрибуту всієї рекламної кампанії.

Підготовлено цей указ адміністрацією президента, тобто за прямої участі Льовочкіна. На публіку все пояснюється благородною метою чесних виборів. Реально - це "палка" в колеса адміністративного велосипеду Клюєва.

Однак збити Клюєва - це половина задачі Льовочкіна. Тому що окрім нього, є ще другий претендент на посаду прем'єра - Борис Колесніков.

Сьогодні відбувається трансформація Колеснікова в головного трибуна Партії регіонів. Зокрема, він став коментатором не лише популярної теми Євро-2012, але і Податкового кодексу та всього блоку економічних реформ.

Виходить, що поки група "РосУкрЕнерго" в особі Льовочкіна та Хорошковського розгрібає звинувачення у цензурі, переслідуванні істориків та закордонних експертів, Колесніков на цьому фоні "весь у білому" здобув собі нішу для постійного позитивного піару. Тобто нарощує власний рейтинг. І коли постане питання: "А хто замість Азарова?", то Колесніков матиме найменший багаж негативу за плечима.

Зрозуміло, що такий варіант не влаштовує умовну групу "РосУкрЕнерго".

Нещодавно громадськість була свідком цієї внутрішньої боротьби, яка роз'їдає владу. Сталося це під час Національних зборів Партії регіонів, присвяченим місцевим виборам, які відбулися в Києві.

Оскільки захід освятив своєю присутністю Янукович, то останнє слово у виробленні сценарію мало управління протоколу адміністрації президента.

За попереднім задумом, протягом заходу мали виступити Янукович, Азаров і Колесніков. Віце-прем'єр мав представити програму реформ та допрацьований проект Податкового кодексу.

Його виступ з трансляцією в ефірі УТ-1 анонсувався навіть на партійних банерах в інтернеті.

Заради цього Колесніков, який перебував на економічному форумі в польській Криниці, не залишився на українську панель та спеціально повернувся до Києва на день раніше.

Колесніков ретельно готувався до промови. За п'ять хвилин до приїзду Януковича віце-прем'єр підійшов до журналістів та оголосив, що відповіді на свої запитання вони зараз почують в його виступі.

Тобто до останнього моменту Колесніков не знав, що його... викреслили зі сценарію. Слово для промови, заради якої Колесніков завчасно приїхав з Криниці, йому так і не дали.

Натомість виступити на зібранні випала честь Михайлу Добкіну. Він - новий фаворит групи Льовочкіна, якого вирішено більш активно просувати в маси. Не останню роль грає і те, що Добкін представляє харківську, а не "донецьку" групу.

Колесніков ще не знає, що його вирішили прибрати зі сценарію...

Але у Азарова він вже перекреслений

Замість Колеснікова записано виступ Добкіна

Це - лише один епізод, який характеризує атмосферу недовіри та ревнощів у стосунках між "Донецькими" і "групою РосУкрЕнерго".

Подібних прикладів безліч.

У вересні Янукович відвідав з державним візитом Китай. За словами джерел, адміністрація президента до останнього не включала у склад делегації першого віце-прем'єра Клюєва. При тому, що він очолює міжурядову комісію Україна-Китай.

Перед цим Льовочкін не ввів до складу Ради національної безпеки Нестора Шуфрича, також близького до Клюєва, а згодом взагалі домігся його відставки з посади міністра.

Наступним у черзі на звільнення був ще один соратник Клюєва - віце-прем'єр Володимир Сівкович, але від втрати посади його врятувало закінчення парламентської сесії.

Зате нещодавно стало відомо про спроби відслідковувати телефонні з'єднання Сівковича. За даними "Дзеркала тижня", організувати оперативні заходи намагалася СБУ, очолювана Хорошковським - ще одним учасником групи "РосУкрЕнерго".

У свою чергу, Клюєв всіляко блокував ініціативу Каськіва щодо передачі йому в підпорядкування Держагентства з інвестицій та розвитку. На цій посаді вже працював делегований Клюєвим Олександр Таран. Каськів озброївся підтримкою Льовочкіна. Суперечки тривали понад місяць. Зрештою, щоб втілити ідею Каськіва, Кабміну за проханням Льовочкіна довелося створювати паралельну структуру - Держагентство з управління національними проектами.

Інша історія - інтрига навколо права бути висунутим на мера Одеси від Партії регіонів.

Група Клюєва мала на цю посаду готового кандидата - Нестора Шуфрича. Але на Банковій були інші плани. І щоб унеможливити балотування від Партії регіонів колишнього міністра надзвичайних ситуацій, від ПР на цю посаду був делегований Олексій Костусєв. Хоча його харизма незрівняна з "полум'яним Нестором".

Таким чином Шуфрич був поставлений перед вибором - або вийти з Партії регіонів та іти від іншої сили, або забути про свій рейтинг. У підсумку він обрав останнє - і зараз продовжує бути ніде.
Ще одна історія протистояння - навколо посади секретаря Ради національної безпеки. Це крісло й далі обіймає Раїса Богатирьова, яка делегована групою Ахметова. Але навіть неозброєним оком видно, наскільки її понижено в статусі.

Богатирьова, яка регулярно супроводжувала Ющенка в його закордонних відрядженнях та на різноманітних виїзних заходах по Україні, зараз ніде не з'являється разом з Януковичем.

Фактично її роль зведено до механічної імплементації через РНБОУ рішень, розроблених без її участі адміністрацією президента.

Льовочкіна цей статус-кво навіть влаштовує: він хоч і отримав Богатирьову в спадок від Ахметова, але вона не стала для нього конкурентом.

Бо іншим претендентом на місце секретаря Ради нацбезпеки вважався Едуард Прутнік, який міг би влаштувати під боком у Льовочкіна епіцентр з генерації альтернативних ідей - з перспективою, що все це переросло б в повторення конфліктних стосунків Зінченко-Порошенко.

Бізнес

Окрім політики, останнім часом група "Донецьких" і група "РосУкрЕнерго" одночасно поклали око на одні й ті ж самі бізнес-об'єкти на ринку нерухомості Києва. Наприклад, на столичний ЦУМ.

У липні державний пакет ВАТ "Київський центральний універмаг" придбала компанія "Київ-ділер", яка діяла в інтересах Вагіфа Алієва - партнера Дмитра Фірташа в девелоперських проектах.

Заплатили вони 90 мільйонів гривень, насправді не придбали нічого, окрім квитка на війну.

Оскільки всі активи ЦУМу разом з приміщенням і землею під ним були виведені в підприємство ТОВ "Торговий дім Київський ЦУМ", яке контролював керівник універмагу Валерій Мазур. На самому ЦУМі залишилися ледь не самі ескалатори - і більше нічого.

Відповідно, в планах групи Алієва-Фірташа було влаштувати тяганину з поверненням у ЦУМ всіх його активів.

Однак нещодавно з'ясувалося, що пакет акцій в ТОВ "Торговий дім Київський ЦУМ", де зараз зосереджено всі активи універмагу, придбав... Ахметов. Поки - 37%. Але найближчим часом він має довести свою частку до 100%.

Таким чином, Алієв має домовлятися не з Валерієм Мазуром, а з самим Ахметовим, щоб повернути приміщення та землю під універмагом.

Друга історія конфлікту - це будівництво житлового будинку на місці колишнього дитячого садочку біля Аскольдової могили в Києві. Це - одне з найкозирніших місць у столиці. Поряд розташований скандально відомий будинок Грушевського 9-а, де побудовані найдорожчі квартири Києва.

Декілька років тому депутат Василь Горбаль запланував звести там 18-поверховий житловий комплекс на 48 тисяч квадратних метрів. Партнером Горбаля став Вагіф Алієв, що, як вже повідомлялося, веде будівельний бізнес Фірташа.

Горбаль мав внести у спільний бізнес майданчик, а Алієв (тобто Фірташ) - гроші. Розподіл часток - 50% на 50%.

Однак виявилося, що Горбаль заклав цю землю під заставу по одному з кредитів у тоді ще власному Укргазбанку. Алієв цього не знав - а коли дізнався, то дуже обурився. І переписав на себе частку Горбаля. За це Горбаль вивів на свою третю структуру земельну ділянку.

Почалася грандіозна сварка, яка продовжилася уже після перемоги Януковича. На боці Алієва і Фірташа вписався Хорошковський. Паралельно адміністрація президента вивела Горбаля з гри, відправивши його у "заслання" губернатором до Львівської області.

Відчуваючи, що його бізнес забирають з-під носа, у Горбаля не знайшли нічого кращого, ніж шукати підтримки в конкурентів групи "РосУкрЕнерго". Він звернувся по допомогу до Вадима Новинського - молодшого бізнес-партнера Ахметова.

Очікується, що Новинський також стане партнером в частці Горбаля, яка у нього залишилася в Укргазбанку. Після рекапіталізації Укргазбанку в 2009 році він став державним, а Горбаль з компаньйонами зберіг 12%. Коли Янукович став президентом, Горбаль розраховував сформувати лояльну до себе наглядову раду та поступово повернути собі контроль на власним дітищем. Але в підсумку до наглядової ради не потрапив жоден представник Горбаля! А на його претензії товариші по партії порадили Горбалю мовчати, натякаючи, що за оборудки часів фінансової кризи можна нарватися і на кримінальну справу.

Так Горбаль відчув, що став ягням на заклання, якого мали розтягнути сильніші та більш високо працевлаштовані соратники.

Окрім бізнесових суперечок за ЦУМ і будмайданчик біля Аскольдової могили, "Донецька" група і група "РосУкрЕнерго" змагаються за призначення своїх людей на різноманітні грошові потоки.

Наприклад, Клюєв намагався, але так і не зміг поставити свою людину на казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Його очолив менеджер Фірташа Володимир Сивак.

Державну компанію "Укрспецекспорт", яка займається торгівлею зброєю, очолив персональний друг Бориса Колеснікова Дмитро Саламатін. Льовочкін не зміг переламати ситуацію. У підсумку Саламатін замінив на цій посаді Сергія Бондарчука, який є товаришем Льовочкіна, кумом його сестри Юлії Новикової та братом дружини Юрія Ладного - заступника Льовочкіна в адміністрації президента.

Ще одна історія перехрестя бізнес-інтересів - навколо харківського "Турбоатома", який намагається отримати Костянтин Григоришин, що товаришує з Льовочкіним та його бізнес-партнером Іваном Фурсіним.

Григоришин як міноритарний акціонер "Турбоатома" намагався усунути нинішнього керівника заводу Віктора Субботіна. Але того врятував Клюєв, який спеціально відправив до Харкова заступника міністра внутрішніх справ (!), що наказав повернутися до Києва співробітникам Фонду держмайна, які приїхали на збори акціонерів.

Інший приклад протистояння "Донецьких" і групи "РосУкрЕнерго" - просто показовий. Це голосування Ріната Ахметова за створення слідчої комісії для розслідування "фактів корупційної діяльності компанії "РосУкрЕнерго".

Крім Ахметова, за створення комісії на чолі з соратником Тимошенко Романом Зваричем натиснули кнопки ще лише декілька регіоналів. Це - своєрідна "чорна мітка" власника "Шахтаря" своєму супернику за статус найвпливовішого олігарха.

Янукович

Глобальна мета обох конкуруючих груп - це бути політичною опорою для Віктора Януковича.
Очевидний шлях, який існує для групи "РосУкрЕнерго" - це зробити все, аби Янукович перестав асоціюватися лише з Партією регіонів.

Ідея Льовочкіна - створити з Януковича другого Кучму, повторивши його навіть у дрібницях. Не лише забираючи собі повноваження, але і наслідуючи модель позиціонування Януковича як "батька нації", що перебував би над сутичкою та не був прив'язаний до якоїсь конкретної сили. Щоб невдачі Партії регіонів не били бумерангом по самому Януковичу.

Прихований сенс полягає в тому, що тільки відрив від Партії регіонів дозволить мінімізувати вплив на Януковича "Донецьких" загалом і Ахметова зокрема, що відповідає інтересам групи "РосУкрЕнерго".

Ідея "Донецьких" - навпаки, якнайміцніше прив'язати Януковича до себе. Бути єдиним агентом у реалізації верховної волі. Це - єдиний спосіб зробити Януковича залежним, що буде запорукою подальшого політичного процвітання "Донецьких".

Фактично зараз роль Льовочкіна схожа на роль Віктора Балоги при Ющенку. Балога, не зумівши взяти під контроль "Нашу Україну", почав знищення партії заради створення нової партії влади "Єдиний центр".

Вірогідна кінцева мета Льовочкіна - не зумівши опанувати Партією регіонів, створити, використовуючи наявний ресурс, паралельно ще одну "партію влади", на яку спирався би Янукович.

Очевидно, що саме ця структура має запропонувати прем'єр-міністра замість Миколи Азарова. І якщо це буде не Льовочкін, то, можливо... Сергій Тігіпко. Головне, що це має бути реальна альтернатива прем'єру від "Донецьких".

Саму Україну має лише втішати така взаємна ненависть всередині Партії регіонів. Можливо, саме це зупинить остаточне знищення демократії в державі.

Сергій Лещенко

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/

Міністр палива під охороною швейцарського права?

Юрій Бойко офіційно відхрестився від своєї причетності до кампанії «РосУкрЕнерго».

Інформація про те, що на етапі самого створення РУЕ в 2004 році він був одним із безпосередньо причетних, ні для кого не є секретом. У нашому розпорядженні є копія протоколу перших загальних зборів РУЕ, фактичне свідоцтво про народження. Серед учасників – Юрій Бойко, який фігурує як представник приватної австрійської компанії «Центрагаз А.Г.» пана Фірташа. Хоча тоді, крім того, він був першим заступником міністра палива і енергетики України, головою правління НАК «Нафтогаз України». Ми попросили прокоментувати заяву міністра директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла Гончара.

Юрій Бойко

Те, що міністр говорить про свою непричетність до РУЕ зараз, може бути правдою. І з таким же ступенем імовірності це може бути брехнею. Підтвердженням його причетності або непричетності можуть бути достовірні документи по складу акціонерів РУЕ і Координаційного комітету. Але навіть якщо уявити, що ці документи будуть в наявності, це не дасть повної картини, і не тільки у випадку з Юрієм Бойком і РУЕ, але й будь-якої іншої особи і будь-якої іншої компанії, створеної за аналогічною схемою.

Згідно зі швейцарським господарським правом, яке зазнало змін із 1 січня 2008 року (і зовсім не в бік прозорості), ведення реєстру акціонерів є виключно корпоративною прерогативою. Тобто якщо раніше реєстр акціонерів вівся на кантональному рівні (у разі РУЕ – це кантон Цуг Швейцарської Конфедерації), то з 2008 року це здійснюється на корпоративному рівні. Компанія веде сама реєстр акціонерів і нікого про це не зобов`язана інформувати. Законодавство Швейцарії чітко фіксує обмежене зобов`язання компанії оприлюднювати свою ділову інформацію. Наприклад, щорічний звіт, бухгалтерський баланс, звіт аудиторів доводяться тільки до уваги акціонерів. Тому на сайті РУЕ ви не знайдете звітності за 2008 і подальші роки.

Про те, який «вичерпний» об`єм інформації про РУЕ можна одержати з відкритого офіційного джерела може переконатися кожен, хто захоче подивитися Комерційний реєстр кантону Цуг.

За швейцарським законодавством, компанія вважається створеною з моменту внесення запису про це в Комерційний реєстр. У ньому містяться відомості про місцерозташування, статутний капітал, членів керівного органу, про того, хто має право підпису, про відповідальних осіб. А ось відомості про акціонерів не відображені, оскільки ця інформація надається третім особам лише з відома самих акціонерів. Ось це один із ключових моментів для розуміння того, наскільки можуть відповідати дійсності ті або інші вислови особи, причетної до певного бізнесу, зареєстрованого в Швейцарії.

Тому, поки є в наявності не спростована документально інформація про причетність до РУЕ пана Бойка, яка відноситься до 2004 року – до моменту виникнення компанії і до моменту зміни в 2008 році Швейцарського зобов`язального кодексу. І щоб тепер упевнитися, чи є та або інша особа причетною до РУЕ в певний період часу, потрібно, по суті, одержати відповідні протоколи, починаючи з 22 липня 2004 року, коли компанія була внесена до Комерційного реєстру, і до цього дня. Але навіть, якщо це буде надано, то потрібно розуміти, що це буде не інформація державного (кантонального) органу, а корпоративна, нехай навіть завірена нотаріально. Тобто її складно верифікувати з незалежних джерел.

Друга важлива особливість компаній типу РУЕ полягає в наявності акцій двох видів – іменних і на пред`явника. Іменні акції можуть бути у Фірташа і Фурсіна, принаймні, вони не спростовують цього. Можливо, ситуація вже й інша, можливо пропорція не така, як називалася – 45% у Фірташа, 5% у Фурсіна, 50% у Газпрому, але акціонерам вигідно, щоб циркулювала саме ця інформація. Тоді як реальне співвідношення могло мінятися. Так от «родзинка» полягає в тому, що за рішенням акціонерів іменні акції можуть трансформуватися в акції «на пред`явника» (по суті, анонімні) і навпаки.

Сертифікат акцій «на пред`явника» не містить ніяких даних про власника. Власник сертифікату акцій «на пред`явника» автоматично вважається власником. Він не реєструється в реєстрі компанії.

Ані компанія, ані збори акціонерів, ані який-небудь посадовець не зобов`язані з`ясовувати, як сертифікат опинився у його власника. Акції «на пред`явника» передаються шляхом фізичного вручення сертифікату. При продажі таких акцій не потрібне внесення якої-небудь передавальної інформації на сертифікат або складання якогось супроводжуючого документа. Той, хто ними володіє, може заперечувати особисту причетність до них, оскільки його прізвище там не фігурує, але регулярно вимагати і одержувати дивіденди. Це відкриває широкі можливості для дій компанії на користь реальних власників. Компанія типу РУЕ, спираючись на швейцарське право, може відхилити запит із приводу власників акцій і тривалості періоду володіння ними. Це дає можливість не тільки нинішньому міністрові, але й будь-якій іншій особі, причетній до компанії, з «чистою» совістю стверджувати про свою до неї непричетність. У цьому й полягає тонкість подібних схем організації бізнесу. Вона дає практично необмежені можливості своїм реальним власникам і фактично оберігає їх від різних видів відповідальності в своїх країнах.

Дмитро Фірташ

Але, припустімо, що Бойко і Фірташ розбіглися, можливо, навіть і не вчора. Проте питання з приводу відповідності антикорупційному законодавству України «поєднання» посади першого заступника міністра палива й енергетики, голови Нафтогазу, представника приватної австрійської компанії і члена Координаційного комітету швейцарської компанії, з якою НАК у тій же особі підписує 29 липня 2004 року контракт до 2028 року, залишається. І це не пустопорожнє питання.

Адже діяльність в рамках довгострокових контрактів, підписаних з подачі посадовця між приватною зарубіжною компанією і державною, – Нафтогазом, привела до тяжких наслідків для останньої. Тому важливо встановити не стільки «хто винен», скільки те, хто нестиме відповідальність і компенсуватиме завдані збитки. А для цього необхідно встановлювати «хто є хто». Не виключено, що в списку тих, через чиї руки проходили акції «на пред`явника», можуть бути, не лише міністерські чиновники, але й деякі прем`єри, президенти, що діяли через особливо довірених осіб. Адже не випадково, що президенти і прем`єри змінюються, дешевого туркменського газу вже й близько немає, а схема залишається.

Михайло Гончар

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/

У влади є нові аргументи у боротьбі з РУЕ, про які "не має права" знати народ?

Міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявляє, що в української влади з'явилися нові аргументи у суперечці "Нафтогазу України" з "РосУкрЕнерго".

Про це він заявив у програмі "Знак оклику!" телеканалу ТВі, повідомляє прес-служба каналу.

"Я хочу, щоб ми дочекалися рішення судів, і сподіваюся, що суд врахує наші нові аргументи", - сказав Бойко, однак не уточнив, які саме аргументи у справі "Нафтогазу" проти "РосУкрЕнерго" маються на увазі.

На зауваження, що народ України має право знати аргументи влади у судовому конфлікті, який ляже тягарем на плечі платників податків, Бойко здивувався: "Хто має право це знати?.. Що вони там мають знати?".

Міністр запевнив лише, що аргументи української влади є "дуже вагомими" і "дають надію сподіватися на позитивне вирішення питання".

Бойко налаштований оптимістично щодо вирішення конфлікту вартістю понад 1,7 млрд. доларів: "Я сподіваюся, що ми не програємо. Країна не програє!".

Водночас, він сказав, що йому нічого не відомо про визнання "Нафтогазом" своєї провини у 6-му поданні до Стокгольмському арбітражу стосовно розмитнення понад 11 млрд. куб. м газу, що призвело до винесення рішення у справі на користь РУЕ.

"Я навіть не знаю, що таке "шосте подання"! Якого рішення воно стосується?", - заявив міністр.

Бойко запевнив, що рішення Стокгольмського суду відкрите для всіх, і ні про яке добровільне визнання провини "Нафтогазом" відносно неправомірної купівлі 11 млрд куб. м. газу йому не відомо. "Я такого у рішенні суду не бачив!", - сказав міністр.

Водночас, він підтвердив, що подано апеляцію на дії Шевченківського райсуду Києва, який зобов'язав НАК "Нафтогаз України" сплатити "РосУкрЕнерго" за вказані майже 12 млрд. куб. м. газу, наче б то придбаного у неправомірний спосіб.

"Я знаю, що апеляція розглядається. Подано її було давно, одразу після першого рішення... Коли конкретно, я сказати не можу. Подано її було вчасно", - заявив Бойко.

За правовими нормами, така апеляція мала бути подана не пізніше як за 5 днів із моменту винесення вердикту судом першої інстанції.

---

Слідкувати за новими дописами

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/

Контракт Нафтогазу і Фірташа загрожує безпеці України - експерти

Підписаний у 2004 році контракт "Нафтогазу" і "РосУкрЕнерго" загрожує енергетичній безпеці України.

Про це в статті для "Дзеркала тижня" пишуть експерти центру "Номос" Михайло Гончар і Максим Алінов, аналізуючи документ, який є у розпорядженні редакції газети.

У публікації наголошується, що контракт про обсяги й умови закачування природного газу в підземні сховища, його зберігання, відбору та транспортування в 2005-2030 роках був укладений між "Нафтогазом" та РосУкрЕнерго 29 липня 2004.

Стокгольмський арбітражний суд у своєму рішенні від 8 червня 2010 визнав цю угоду дійсною і обов'язковою для сторін "на даний момент".

Експерти відзначають, що цей контракт не стикується з нещодавно прийнятим законом "Про основи функціонування ринку природного газу".

Відповідно до норм цього документу, всі суб'єкти ринку природного газу мають рівні права доступу до Єдиної газотранспортної системи України (до газових мереж і потужностей для зберігання природного газу).

При цьому встановлено, що одним із принципів ринку природного газу є чесність конкуренції між його учасниками в умовах рівних прав і можливостей.

"То невже "Нафтогаз" і Мінпаливенерго прагнуть до відкриття газового ринку для всіх суб'єктів на "справедливих і розумних" умовах контракту?", - запитують експерти.

"Адже збереження в силі контракту в його нинішньому вигляді і встановлення, наприклад, більш високих тарифів чи іншого режиму використання ПСГ для інших суб'єктів, ніж РосУкрЕнерго, буде порушенням рівних прав та можливостей", - йдеться у статті.

Експерти зазначають, що даний контракт може призвести до виникнення проблем для України в контексті її зобов'язань за Договором до Енергетичної хартії.

Також, згідно з контрактом "Нафтогаз" зобов'язаний надати РосУкрЕнерго послуги зі зберігання до 15 мільярдів кубометрів газу. Таким чином, зазначений контракт покриває практично 50% загальної потужності українських ПСГ і резервує їх за "РосУкрЕнерго".

З урахуванням наведених прикладів, наголошують експерти, можна стверджувати, що контракт становить загрозу енергетичній безпеці України.

А це, у свою чергу, є підставою для визнання українським судом рішення Стокгольмського арбітражу (в частині встановлення дійсності контракту) несумісним з публічним порядком України, йдеться в публікації.

---

Слідкувати за новими дописами

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/