Юрій Бойко офіційно відхрестився від своєї причетності до кампанії «РосУкрЕнерго».
Інформація про те, що на етапі самого створення РУЕ в 2004 році він був одним із безпосередньо причетних, ні для кого не є секретом. У нашому розпорядженні є копія протоколу перших загальних зборів РУЕ, фактичне свідоцтво про народження. Серед учасників – Юрій Бойко, який фігурує як представник приватної австрійської компанії «Центрагаз А.Г.» пана Фірташа. Хоча тоді, крім того, він був першим заступником міністра палива і енергетики України, головою правління НАК «Нафтогаз України». Ми попросили прокоментувати заяву міністра директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла Гончара.
 |
| Юрій Бойко |
Те, що міністр говорить про свою непричетність до РУЕ зараз, може бути правдою. І з таким же ступенем імовірності це може бути брехнею. Підтвердженням його причетності або непричетності можуть бути достовірні документи по складу акціонерів РУЕ і Координаційного комітету. Але навіть якщо уявити, що ці документи будуть в наявності, це не дасть повної картини, і не тільки у випадку з Юрієм Бойком і РУЕ, але й будь-якої іншої особи і будь-якої іншої компанії, створеної за аналогічною схемою.
Згідно зі швейцарським господарським правом, яке зазнало змін із 1 січня 2008 року (і зовсім не в бік прозорості), ведення реєстру акціонерів є виключно корпоративною прерогативою. Тобто якщо раніше реєстр акціонерів вівся на кантональному рівні (у разі РУЕ – це кантон Цуг Швейцарської Конфедерації), то з 2008 року це здійснюється на корпоративному рівні. Компанія веде сама реєстр акціонерів і нікого про це не зобов`язана інформувати. Законодавство Швейцарії чітко фіксує обмежене зобов`язання компанії оприлюднювати свою ділову інформацію. Наприклад, щорічний звіт, бухгалтерський баланс, звіт аудиторів доводяться тільки до уваги акціонерів. Тому на сайті РУЕ ви не знайдете звітності за 2008 і подальші роки.
Про те, який «вичерпний» об`єм інформації про РУЕ можна одержати з відкритого офіційного джерела може переконатися кожен, хто захоче подивитися Комерційний реєстр кантону Цуг.
За швейцарським законодавством, компанія вважається створеною з моменту внесення запису про це в Комерційний реєстр. У ньому містяться відомості про місцерозташування, статутний капітал, членів керівного органу, про того, хто має право підпису, про відповідальних осіб. А ось відомості про акціонерів не відображені, оскільки ця інформація надається третім особам лише з відома самих акціонерів. Ось це один із ключових моментів для розуміння того, наскільки можуть відповідати дійсності ті або інші вислови особи, причетної до певного бізнесу, зареєстрованого в Швейцарії.
Тому, поки є в наявності не спростована документально інформація про причетність до РУЕ пана Бойка, яка відноситься до 2004 року – до моменту виникнення компанії і до моменту зміни в 2008 році Швейцарського зобов`язального кодексу. І щоб тепер упевнитися, чи є та або інша особа причетною до РУЕ в певний період часу, потрібно, по суті, одержати відповідні протоколи, починаючи з 22 липня 2004 року, коли компанія була внесена до Комерційного реєстру, і до цього дня. Але навіть, якщо це буде надано, то потрібно розуміти, що це буде не інформація державного (кантонального) органу, а корпоративна, нехай навіть завірена нотаріально. Тобто її складно верифікувати з незалежних джерел.
Друга важлива особливість компаній типу РУЕ полягає в наявності акцій двох видів – іменних і на пред`явника. Іменні акції можуть бути у Фірташа і Фурсіна, принаймні, вони не спростовують цього. Можливо, ситуація вже й інша, можливо пропорція не така, як називалася – 45% у Фірташа, 5% у Фурсіна, 50% у Газпрому, але акціонерам вигідно, щоб циркулювала саме ця інформація. Тоді як реальне співвідношення могло мінятися. Так от «родзинка» полягає в тому, що за рішенням акціонерів іменні акції можуть трансформуватися в акції «на пред`явника» (по суті, анонімні) і навпаки.
Сертифікат акцій «на пред`явника» не містить ніяких даних про власника. Власник сертифікату акцій «на пред`явника» автоматично вважається власником. Він не реєструється в реєстрі компанії.
Ані компанія, ані збори акціонерів, ані який-небудь посадовець не зобов`язані з`ясовувати, як сертифікат опинився у його власника. Акції «на пред`явника» передаються шляхом фізичного вручення сертифікату. При продажі таких акцій не потрібне внесення якої-небудь передавальної інформації на сертифікат або складання якогось супроводжуючого документа. Той, хто ними володіє, може заперечувати особисту причетність до них, оскільки його прізвище там не фігурує, але регулярно вимагати і одержувати дивіденди. Це відкриває широкі можливості для дій компанії на користь реальних власників. Компанія типу РУЕ, спираючись на швейцарське право, може відхилити запит із приводу власників акцій і тривалості періоду володіння ними. Це дає можливість не тільки нинішньому міністрові, але й будь-якій іншій особі, причетній до компанії, з «чистою» совістю стверджувати про свою до неї непричетність. У цьому й полягає тонкість подібних схем організації бізнесу. Вона дає практично необмежені можливості своїм реальним власникам і фактично оберігає їх від різних видів відповідальності в своїх країнах.
 |
| Дмитро Фірташ |
Але, припустімо, що Бойко і Фірташ розбіглися, можливо, навіть і не вчора. Проте питання з приводу відповідності антикорупційному законодавству України «поєднання» посади першого заступника міністра палива й енергетики, голови Нафтогазу, представника приватної австрійської компанії і члена Координаційного комітету швейцарської компанії, з якою НАК у тій же особі підписує 29 липня 2004 року контракт до 2028 року, залишається. І це не пустопорожнє питання.
Адже діяльність в рамках довгострокових контрактів, підписаних з подачі посадовця між приватною зарубіжною компанією і державною, – Нафтогазом, привела до тяжких наслідків для останньої. Тому важливо встановити не стільки «хто винен», скільки те, хто нестиме відповідальність і компенсуватиме завдані збитки. А для цього необхідно встановлювати «хто є хто». Не виключено, що в списку тих, через чиї руки проходили акції «на пред`явника», можуть бути, не лише міністерські чиновники, але й деякі прем`єри, президенти, що діяли через особливо довірених осіб. Адже не випадково, що президенти і прем`єри змінюються, дешевого туркменського газу вже й близько немає, а схема залишається.
Михайло Гончар
