Керівництво держави виявилося не готовим до справді радикальних змін

30.03.11

Керівництво держави виявилося не готовим до справді радикальних змін

Громадяни України прагнуть радикальних змін. На чолі їх став "знову політик" і один з кандидатів у президенти Сергій Тігіпко.

На відміну від інших претендентів на престол, Сергій Леонідович під час своєї виборчої кампанії не тільки говорив про необхідність реформ, але й частково пояснював суть майбутніх змін.

Така передвиборча технологія дала результати – Тігіпко, для багатьох неочікувано, став бронзовим призером перегонів. В той час здавалося, що подальше зростання рейтингу "нового-старого" політика є невідворотнім.

Та сталося інакше. Після призначення Тігіпка віце-прем`єром в уряді Азарова його підтримка почала дедалі падати. І як Сергій Леонідович не пояснював своїм виборцям, що прийшов до уряду для виконання своїх же передвиборчих обіцянок, результату це не дало.

На місцевих виборах результати "Сильної України" були уже значно гіршими у порівнянні з особистими результатами лідера партії на президентських виборах. Більшість аналітиків відзначили, що віце-прем’єр більше непотрібний Януковичу, і під час адміністративної реформи віщували Тігіпку звільнення.

Але президент вирішив інакше – місія реформатора виявилася незакінченою.

Ймовірно цього разу добре спрацювали технологи і радники Януковича, які вирішили використати Тігіпка як щит для президента за умов провального проведення реформ, або виконавцем вказівок Віктора Федоровича у випадку успішних змін.

Таким чином, не зовсім зрозумілою залишалася поведінка Тігіпка, який фактично втратив свої післявиборчі перспективні позиції взамін на сумнівне перебування у владі, яке перетворилося для нього на програшну ситуацію.

Але регіональній владі не варто розслаблятися, оскільки малоймовірно, що Сергій Леонідович діє без наміченої цілі та розробленого плану. А безперспективність його становища є досить умовною.

Представлення на громадський розгляд пенсійної реформи одномоментно поширило серед населення України негативні настрої та одразу похитнуло рейтинги владної команди.

З огляду на Податковий майдан, і вбачаючи його продовження у вигляді Автомайдану, владні мужі вирішили перечекати.

Керівництво держави виявилося не готовим до справді радикальних змін, тим самим подарувавши Тігіпку новий козир – можливість грюкнути дверима Кабінету Міністрів.

Про можливість такого варіанту Сергій Леонідович заявити уже встиг. В такому випадку Тігіпко отримує досить хороший плацдарм для нової сольної політичної кар`єри.

Зважаючи на те, що українці люблять вигнанців із влади, то нинішній віце-прем`єр зможе претендувати на досить велику частину народної любові.

В такому випадку Сергій Леонідович зможе себе позиціонувати як опозиціонер, що хотів на засадах конструктивізму працювати з владою, а також матиме можливість намалювати собі образ нереалізованого "Бальцеровича".

Такий розвиток подій має шанс стати двигуном нового зростання рейтингу Тігіпка, і боляче вдарити по позиціях іншого реформатора – Яценюка, рейтинг якого останнім часом набрав обертів саме на втратах віце-прем`єра.

Місія реформатора ще не виконана…

Володимир Джигіта, політолог, Івано-Франківськ