зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

20.10.10

Одна рука уряду голосує за лічильники, друга забезпечує можливості для розкрадання

ВР прийняла закон у першому читанні, яким передбачається обов’язкове встановлення лічильників газу до… 2018 року. Навіщо так зволікати?..

Верховна Рада цього тижня ухвалила в першому читанні закон «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Зайве, мабуть повторювати про необхідності прискорити процес обов’язкового впровадження лічильників газу, гарячої та холодної води, теплоносія.

Тому, з одного боку, можна вітати намір уряду вирішити на законодавчому рівні цього питання.

Водночас є тут і деякі зауваження.

Очевидно, що саме відсутність лічильників дає змогу щорічно списувати на населення мільярди кубів дешевого газу національного видобутку, які насправді воно не споживає. За оцінками фахівців, насправді населення спалює близько 13 – 13,5 млрд. кубів. Тоді як за офіційними даними ця цифра начебто сягає 18 млрд.

Враховуючи, що протягом багатьох років незалежності газ населенню продавався в чотири-п’ять разів дешевше, ніж для комерційних підприємств, різниця осідала в бездонних кишенях можновладців та бізнесменів. Зрозуміло, що на цьому урядовці спільно з усілякими ділками, котрі контролюють газорозподільні мережі, змогли за роки незалежності заробити півтора-два мільярди доларів.

Враховуючи це, строк упровадження обов’язкового використання лічильників – а в законопроекті цей процес пропонується завершити аж у 2018 року, - неприпустимо затягнутий. За бажанні його можна завершити протягом одного, максимум двох років. Інакше є всі підстави вважати, що нинішні можновладці, максимально зволікаючи з лічильниками, прагнуть покласти до кишені ще не один мільярд доларів народних грошей.

До речі, відчувається деяка неузгодженість між тими, хто готував уже прийнятий закон «Про засади функціонування ринку природного газу» та цей законопроект. Так, законом «Про засади функціонування…» передбачено розподіл діяльності з постачання газу та його транспортування споживачам. Відзначено, що одне й те саме підприємство не має права постачати газ і транспортувати його споживачам. Між постачальниками газу має бути конкуренція, і споживачі повинні мати можливість купувати його в різних постачальницьких структур. Очевидно, що відповідальність за постачання газу споживачам, у яких немає лічильників газу, мають нести не постачальники, а газорозподільні підприємства, котрі якраз і транспортують його споживачам.

Певна недосконалість уже прийнятого закону про ринок газу породила методологічні та практичні проблеми в підготовці законопроекту про обов’язковість лічильників. Так, передбачається, що відповідальність за встановлення лічильників покладається на постачальників газу. А якщо мова йде про юридичні особи та підприємців – фізичних осіб, то вони встановлюють їх за власний рахунок.

По-перше, у цьому разі незрозуміло: хто є власником цих лічильників – газопостачальні підприємства чи населення, і по-друге, така різниця вказує на спробу уряду перекласти на приватних постачальників газу соціальну функцій уряду.

Звісно, коректніше було б передбачити, що фізичні особи мають встановити лічильники за власний рахунок. До речі, значна частина громадян це вже зробила. При цьому ніхто не виключає можливості й доцільності надання цільової бюджетної допомоги бідним верствам, за рахунок якої лічильники можуть бути встановлені. Але в будь-якому разі ці лічильники вважатимуться власністю фізичних осіб. У цьому випадку лічильники аж ніяк не показуватимуть завищенні обсяги спожитого газу. Але саме з такою ситуацією громадяни стикаються, коли, наприклад, енергопостачальні підприємства міняють електролічильники, і ті несподівано починають показувати зростання енергоспоживання на 20, 30 а подекуди й 50 відсотків.

Процес установлення лічильників (мова має йти не лише про газові прилади обліку газу), доцільно стимулювати відповідними податковими пільгами.

До речі, уже в далекому 1999 році на одній з конференцій, що проводилася за ініціативою нинішньої «регіоналки» пані Богословської, мені доводилось говорити саме про це. І тоді ця пані відзначала доречність цих пропозицій. Цікаво побачити, чи захищатиме вона під час другого читання проекту Податкового кодексу ці податкові новели. Чи в традиціях слухняної пропрезидентської більшості відкидатиме всі слушні пропозиції опозиційних депутатів?

Борис Кушнірук
реклама: кредитка міні кредитка карта юніора програма Бонус+ робота інтернет соціальна карта карта gold море можливостей нерухомість авто-конфіскат пенсійна карта автоброкер термінові грошові перекази PrivatAssistance страхування
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/


Немає коментарів: