зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

16.10.10

Стратегічна державна власність через тіньовий розподіл дістанеться Кремлю?

Влада виписала умови приватизації Укртелекому таким чином, щоб участь у конкурсі змогли брати лише російські компанії, та, можливо, Ріната Ахметова.

«До приватизації не можуть бути допущені компанії, де державна частка перевищує 25%. Ця позиція мені виглядає логічною. Вартість компанії не полягає виключно в економічній площині. Це стратегічне підприємство, де зосереджено комунікації, що мають військовий і спеціальний характер», - заявив глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін, обґрунтовуючи відсікання західних компаній. При цьому влада вдає, що не знає, що великі «приватні» компанії в Росії насправді керуються Кремлем. І допустити їх до українських «комунікацій, що мають військовий і спеціальний характер», - це все одно що допустити туди Кремль.

Ще під час інвестиційного форуму "Росія кличе!", організованого дочірньою структурою російського державного банку ВТБ, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, заявив, що уряд України має намір продовжити приватизацію «дуже хорошими темпами», що стосується, зокрема, й Укртелекому, і що в України є «борг перед інвесторами».

Примітно, що Укртелеком у швидкому темпі було виставлено на продаж після зустрічі Януковича й Азарова з Медведєвим і Путіним. Банк ВТБ вже надав уряду України кредит у 2 мільярди доларів, з віддачею через максимум 2 роки. Причому щопівроку сторони мають право встановлювати нову процентну ставку. Імовірно, що непрозорий і фактично безконкурсний продаж Уктелекому входить у пакет домовленостей з керівництвом Росією.

З дуже великою імовірністю можна прогнозувати, що уряд збирається продати Укртелеком за тіньовою схемою. Про це, зокрема, свідчить і той факт, що напередодні оголошеної урядом приватизації Укртелекому, оператор залишився без ліцензії на міжнародний і міжміський зв`язок. Якщо діяльність оператора буде визнано незаконною, то всі його доходи можуть бути вилучені до бюджету.

Робота без ліцензій закономірно відлякує потенційних прозорих інвесторів, яким натякають, що вони ліцензії можуть і не дочекатися, навіть якщо виграють конкурс. А братимуть участь у конкурсі ті, хто вже «домовився» з владою. Умови конкурсу виписані таким чином, що вільного конкурсу як такого не буде. Що створює можливості для перегляду його результатів у майбутньому.

А крім того, завдяки цим ризикам, знижує ціну на підприємство вже сьогодні.

Приміром, стартова ціна Укртелекому запланована на рівні 10,5 мільярда гривень. Хоча ще наприкінці 2008 року його стартова ціна планувалася на рівні 25 мільярдів. Водночас навіть приватизація Укртелекому, яка здійснюється за завідомо низькими цінами в розпал кризи, не вирішить питань бюджету.

Питання: чим уряд торгуватиме далі?

Тим часом Індекс інвестиційної привабливості, оприлюднений, Європейською бізнес-асоціацією (EBA), показав погіршення оцінок бізнесом інвестиційного клімату в Україні. За останнім рейтингом світової конкурентоспроможності, складеним Всесвітнім економічним форумом, Україна погіршила за рік свою позицію на 7 пунктів.

Щойно посол Німеччини заявив, що Україна «прагне інвестицій, але не хоче бачити інвесторів».

Недипломатичною мовою це означає припущення, що влада хоче подоїти інвесторів у свою кишеню.

Керівник представництва Єврокомісії в Україні в очі владі констатував простий факт: що інфраструктурні проекті в Україні коштують щонайменше удвічі дорожче, ніж будь-де у Європі.

Звичайною мовою таке твердження означає: треба менше красти.

А влада тим часом звітує про «найкращий інвестиційний клімат» в Україні.

Олександр Палій, політолог, кандидата політичних наук
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Немає коментарів: