зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

17.08.10

Серйозні висновки

Дедалі ширшим стає коло слів, які важко вжити без лапок. Президент "відповів" на відкритий лист Міжнародного інституту преси. Натомість в інтернеті, окрім БіБіСі, ніхто спеціально не цікавився співвідношенням між листом і "відповіддю".

Шкода. Бо відповідь потрібна всім, а відписки про "недопущення повернення до цензури" та про "серйозні висновки" - тільки тим, що переконливої відповіді не можуть дати.

На теленовинах упорались із браком співвідношення вже звиклим способом - проігнорували й те й друге. Або тільки поінформували, що "Янукович заявляє, що не допустить повернення цензури в Україні".

Президент стверджує, що "Факти, які наводяться в листі Міжнародного інституту преси, були детально розслідувані і по них зроблені серйозні висновки."

У своєму листі Міжнародний інститут преси висловив занепокоєння із приводу погіршення стану свободи слова в Україні протягом останніх шести місяців. Автори звертають увагу на "зростання кількості нападів на журналістів в Україні і на те, що винуватих не притягнуто до відповідальності." Вони наводять посилання на відеозаписи нападів українських правоохоронців на журналістів.

Це, наприклад, напад співпрацівників "Беркуту" на журналіста "Нового каналу", Сергія Кутракова, який у квітні проводив зйомку сюжету про відкриття фотовиставки "Волинська різанина". 12 липня Шевченківським судом скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо перешкоджання професійній діяльності Кутракова, а 9 серпня Апеляційний суд Києва відмовив у задоволенні апеляційної скарги журналіста. Та й 15 липня службове розслідування не виявило порушень із боку "Беркуту".

Серйозні висновки: співпрацівники "Беркуту" можуть безкарно нападати на журналістів.

Напад співпрацівника УДО на журналіста телеканалу "СТБ" в червні.

Проігноровано вимоги руху "Стоп цензурі" назвати та звільнити військовослужбовця управління. 13 липня Військова прокуратура центрального регіону відмовилась порушити кримінальну справу щодо військовослужбовців управління державної охорони. Та й на початку серпня само Управління поінформувало, що за результатами службового розслідування жодних порушень у діях співробітників УДО не встановлено.

Серйозні висновки більш-менш ті самі.

Щодо нападу в квітні на журналістів газети "Експрес" на Львівщині, комітет ВР із питань свободи слова вирішив, що міліція не причетна. Можемо тільки сподіватися, що в комітеті мають підстави для таких серйозних висновків, котрі повністю суперечать показанням самих журналістів.

Гарні слова президента про "5 Канал" й ТVi знову не витримують прикрого зіткнення з дійсністю.

У відповідь на його слова про те, що він часто зустрічається з журналістами П'ятого, колектив каналу "знову звертається з проханням про зустріч із ним. Адже, за два місяці, з часу написання нами відкритого листа до президента, ми так і не змогли донести йому справжню суть загрози, що виникла над телеканалом через можливість в судовому порядку позбавити нас частот на мовлення."
Так приємно чути від президента слова: "як громадянин і як гарант Конституції не маю права впливати на суди"!

Але, по-перше, ніхто його не просить впливати на суди. Міжнародний інститут преси просить, аби все відбулось відкрито, прозоро та й без тиску на суди. Два телеканали, медійні та правозахисні організації, зокрема й Репортери без кордонів, разом із представниками Ради Європи тільки на тому й наголошують.

Гаранта Конституції просять не допустити завершення процесу, який просто неможливий у будь-якій демократичній країні.

Жодні гарні слова не зможуть приховати в даному судовому процесі явний конфлікт інтересів і "розмивання межі між виконанням обов'язків на урядовій посаді й власництвом на приватний засіб інформації".

Адже власник медіа-групи "Інтер", компанія якої намагається відібрати в "ТВі" і "5 канал" частоти, водночас є й головою Служби безпеки, а з травня - членом Вищої ради юстиції.

Президент мав усунути цей конфлікт інтересів уже у квітні, коли СБУ звернулась до нацради з питань телебачення й радіомовлення з вимогами документів по конкурсу на телерадіочастоти від 27 січня, а також лист від СБУ до регуляторного органу із проханням перевірити супутникову платформу "Поверхность Спорт ТВ", в якому, зокрема, увагу регуляторів звернено на трансляцію каналу ТВі.

Замість того, своїм указом від 31 травня, Янукович призначив Хорошковського членом Вищої ради юстиції, яка за новим законом має розширені повноваження з призначення та звільнення суддів.
А 12 серпня Вищий адмінсуд відмовив ТВі у задоволенні позову до президента про визнання незаконним указу про призначення Хорошковського членом Вищої ради юстиції.

Шкода, що тексту повної постанови ще не оприлюднене. Бо не терпиться дізнатися, де ж у біографії голови СБУ, за сумісництвом медіа-магната, знайшли те, що би відповідало положенню закону "Про Вищу раду юстиції" про необхідну наявність у члена ВРЮ юридичної освіти та стажу роботи в галузі права не менше 10-ти років.

Після цього рішення, навіть, якщо не пригадувати всі сумнівні дії СБУ останнім часом, націлені проти свободи слова, вкрай важко не поділяти занепокоєння представників Міжнародного інституту преси.

Позбавлення двох із останніх незалежних телеканалів частот за позовом медіа групи, яка фактично належить голові СБУ, не тільки вдарить по незалежним ЗМІ та можливості населення отримувати збалансовану інформацію. Воно завдасть суттєвої шкоди репутації країни та нинішній владі. І жодні красиві слова тут не допоможуть.

Судячи зі слів президента, за критикою влади слідкують не тільки в СБУ.

Можна було би порадіти, що критичні тексти читають, якби не тривожила просто фатальна нездатність засвоювати з того уроки. "Відповідь" на президентському сайті багато чим вражає.

Але, головним чином - безглуздістю намагань вибілити словами дійсність, що прямо кидається в очі.

Чого варті всі порожні декларації, коли тільки телеканали, у кого намагаються відібрати частоти, спромоглись висвітлити суспільно важливу інформацію про критику Міжнародного інституту преси?

Та й годі посилатися на невтручання в господарську діяльність. На Першому національному мають задовольняти інформаційні потреби платників податків, а не вводити їх в оману замовчуванням. Не тільки, до речі, відсутністю інформації, а її ретельним підбором.

13 серпня, на Першому національному сюжет про зустріч президента з головою Верховного суду Онопенком, починається так: "Янукович: в Україні потрібно реформувати всю систему юстиції". Та й, власне, продовжується в такому ключі, аж до такого перла:

"Віктор Янукович: Треба, щоб люди відчули зараз, що судова система почала працювати набагато ефективніше й набагато ближче стала до людей і до суспільства.

Василь Онопенко: Ми внесемо пропозиції президента для того, щоб його покращити, адже межі покращення немає."

Ані слова про обґрунтовані застереження щодо першого кроку "судової реформи", та й не тільки з боку голови ВСУ. Усе це цілком відповідає новій політиці Першого національного, озвученій недавно його віце-президентом Валідом Арфушем, який каже, що його телеканал "обов'язково повинен бути провладним". "Перший національний має завжди висвітлювати роботу влади, доносити лише позитивну інформацію до глядачів", - каже він.

Ця політика, звісно, не відповідає ані інтересам платників податків, ані вимогам демократичного суспільства.

Вона й змушує до найсерйознішого висновку - про абсолютну порожність та обманливість усіх слів про створення "Національного громадського телебачення й радіомовлення" та відданість свободі слова.

Залишається тільки одне питання, ніяк не риторичне: навіщо ЗМІ, що поважають свою аудиторію, передавати подібні "відповіді"?

Галя Койнаш