Таку думку вони висловили в експертному опитуванні, проведеному Інститутом Горшеніна.
В інституті нагадують, що Міністерство освіти ініціювало зміни в системі вищої освіти, в результаті яких скоротиться кількість вищих навчальних закладів. Міністр Дмитро ТАБАЧНИК пояснив, що в Україні більше вишів, ніж у Німеччині, Великій Британії, Польщі і Бельгії разом узятих, і вони передбачають значне навантаження на бюджет. Крім того, немає достатньої кількості випускників, аби заповнити всі місця у вищій школі. Тому міністерство вітатиме об`єднання університетів у потужні регіональні навчальні заклади, кількість приватних вишів при цьому може суттєво скоротитися. У зв`язку з цим, інститут опитав експертів щодо доцільності таких нововведень.
Ректор Таврійського національного університету імені В.Вернадського Микола БАГРОВ упевнений в необхідності таких реформ. «Цю пропозицію я повністю підтримую. Весь світовий досвід розвитку системи вищої освіти свідчить про наявність різних форм надання освіти, але все таки є якесь оптимальне співвідношення. А в Україні відбувся явний перекіс у бік різкого збільшення комерційних вишів, які не мають, в абсолютній своїй більшості, матеріальної бази, кадрового потенціалу, традицій, але намагаються готувати і випускати фахівців, затребуваних новим часом», - сказав експерт. Він вважає, що така реформа може поліпшити якість освіти: «Замість того, щоб кожний університет називався національним, краще було б для кожного регіону вибрати один виш, який збиратиме навколо себе всі кращі сили і готуватиме фахівців. Я думаю, від цього різко збільшиться якість освіти. Адже треба визнати, останніми роками вона різке впала, і будь-які соціологічні дослідження доведуть, що фахівці 70-х років за своїм рівнем були вищими, ніж ті, яких, на жаль, вища школа випускає сьогодні». Проте М.БАГРОВ упевнений, що вирішувати це питання треба поетапно: «Це болючий процес, його не можна рубати шаблею, його треба вирішувати поетапно. Але те, що це питання вимагає вирішення – абсолютно однозначно, якщо ми думаємо про майбутнє вищої освіти в Україні».
Президент Донецького інституту соціальної освіти Сергій ВЄТРОВ погоджується, що система вимагає реформ: «Звичайно, основним завданням потрібно ставити якість – якість освітніх послуг. Але цю якість має визначати, перш за все, сам споживач – студенти, батьки. Якщо буде штучне скорочення або достатньо жорсткі умови, це призведе до того, що приватні виші відмиратимуть, не маючи змоги ці умови виконати. У системі освіти, як у будь-якій іншій галузі, мають бути конкуренція, має бути розвиток. Монополія державних вишів призводитиме до подальшого застою в розвитку. А система освіти вимагає доволі серйозних реформ», - відзначив експерт. Він також вважає, що вирішення питання шляхом об`єднання вишів – достатньо конструктивне, але при цьому необхідно враховувати інтереси всіх сторін. «Шлях об`єднання вишів, мабуть, нормальний, але це повинен бути внутрішній процес знизу. Тільки шляхом діалогу між керівниками приватних вишів і Міністерством потрібно вирішити, як пом`якшити цей процес, як зробити його реальним, аби якісь об`єднання виявилися стійкішими, більш здатними, при цьому інтереси власників, звісно, повинні враховуватися. Це проблема, у якої поки що немає ясного рішення», - заявив С.ВЄТРОВ.
Перший проректор Університету економіки і права «КРОК» Олег ШАРОВ вважає, що подібні заяви не варто драматизувати: «Про наміри скорочувати загальну кількість вишів до нинішнього міністра говорили, щонайменше, троє попередніх. Що стосується того, наскільки це добре чи погано, то маленький вищий навчальний заклад, коли він має свою ідеологію, свою місію, своє бачення, має право на існування не менше, ніж великий. Отже ми за те, аби вишів було багато і різних. Але те, що якась кількість може виявитися нежиттєздатною – в цьому є певна логіка життя». Експерт припускає, що процес змін неминучий. «Я допускаю, що не повинно бути абсолютно застиглих нерухомих структур, щось розвивається, щось, на жаль, деградує. Тут є і елементи ринку, тому що чи багато студентів, чи мало студентів – це диктує певні умовності. У 90-х роках кількість вишів різко зросла. Стверджувати, що їх кількість зараз не зашкалено – дуже складно. Але у всіх країнах свої традиції. Масштаби – це елемент національної традиції, якщо хочете, елемент культури», - заявив О.ШАРОВ.
Ректор Київського міжнародного університету Хачатур ХАЧАТУРЯН не згоден з ідеєю скорочення кількості приватних вишів. «Державні виші – це державні інтереси. Це не стосуватися приватних вишів. Це, в прямому сенсі, порушення прав людини. Може, людина хоче, аби з нею окремо займалися? Це її право – за свої гроші вчитися там, де вона хоче», - сказав експерт. Він вважає, що форма власності і кількість студентів для вишу – питання не принципове. «Візьміть Оксфордський університет, де 39 коледжів, у кожному коледжі – 500-600 студентів навчаються.
Ансамбль цих коледжів створює Оксфордський університет. Важливо одне – якісна робота. Якщо люди працюють якісно і дають прекрасну освіту – це не залежить від кількості студентів. Якість викладання – це одне, а кількість студентів – це абсолютно інше. Університетом виш має називатися за рівнем викладання, а не за кількістю студентів. Потрібно, навпаки, проводити індивідуальні заняття, аби дати добру освіту, а не лічити за кількістю і об‘єднувати, щоб робити колгосп – 25-30 тисяч осіб. Я думаю, це нічого доброго не дасть», - заявив експерт.
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
