зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

30.07.10

Запорізький вибух: кого призначать винуватцями – реальних злочинців чи як завжди?

Над пошуками відповіді на ці запитання, сьогодні, безумовно, сушить голову не один високий чин у погонах. Та й не дивно: на контроль вибух у Свято-Покровському храмі Запоріжжя узяли не тільки керівники МВС, СБУ і ГПУ, але й сам глава держави.

Через день після вибуху, який забрав життя черниці і відправив на лікарняні ліжка ще 8 парафіян і служителів запорізької церкви, Віктор Янукович зібрав у Криму керівників силових відомств. І заявив, що цей злочин повинен бути розкритий «негайно». При цьому він явно користувався досвідом Путіна, кілька разів з натиском вживши слово «бандити», з якими він закликав боротися.

Генеральному прокуророві Олександру Медведьку вдалося «розтягнути» президентське «негайно» до тижня. Що, втім, навряд чи варто вважати істотним досягненням, враховуючи кількість потенційно можливих версій того, що сталося.

Адже знайти в Інтернеті рецепт виготовлення вибухівки сьогодні може будь-який школяр і псих. А так само «не псих», обізнаний у комерційній вартості земель, які займає храм, або методиці заробітку на проведенні відновлювальних робіт.

До речі, 30 липня запорізький губернатор Борис Петров уже заявив про те, що за його дорученням «створено спеціальну робочу групу, фахівці якої проведуть аналіз і дадуть попередній висновок про можливість відновлення Свято-Покровського храму». І вказав на те, що у випадку, якщо храм не підлягає відновленню, знаходитимуть «варіанти, яким чином організувати службу в іншому місці». Найближче інше місце (всього одна зупинка від підірваного храму) – вулиця Анголенка, де впродовж останніх років із великою помпою і залученням місцевої еліти будувався собор. Між іншим – теж Свято-Покровський.

Навряд чи додає ясності ситуації і той факт, що вибух під час богослужіння прогримів саме в день святкування хрещення Київської Русі і візиту до України московського патріарха Кирила.

Список версій можна продовжувати й продовжувати. Від бізнес-розборок усередині самої церкви, до елементарної битовухи. У будь-якому випадку правоохоронцям абсолютно зрозуміло, що у випадку, якщо відповідь на запитання – «що бандити хотіли сказати цим вибухом» (Янукович) і самих «бандитів» не знайдуть у жорстко визначений термін, то полетять голови... Особливо, якщо врахувати, що двоє з трьох «перших осіб» запорізьких силових структур пришли на нинішні пости зовсім не з генеральських посад. І досить давно для того, щоб встигнути усвідомити всі переваги керівництва міліцією або прокуратурою небідного запорізького регіону. В той же час не досить давно, щоб «заробити на безбідну старість» стільки, скільки хочеться і бути готовим від свого крісла безболісно відмовитися.

І така ситуація не тільки у запорізьких «силовиків» З чого випливає цілком логічний висновок про те, що кримське пророцтво Медведька – «поставлене президентом завдання ми обов`язково виконаємо» – однозначно виконається: незважаючи ні на що «бандитів» буде знайдено.

Ось тільки радість від усвідомлення цього факту тьмяніє, коли згадуєш про те, як браво кілька років тому запорізькі міліціонери розкривали вбивства в Пологах, які так само знаходилися на всіляких «контролях». І одержували за це високі нагороди. А потім – після затримання справжнього «пологівського маніяка» адвокати роками витягували з-за грат невинних.

Проте, дуже хочеться вірити, що цього разу винних знайдуть не за принципом: ти винне тим уже, що хочу я, бач, їсти, а число потерпілих від вибуху в запорізькому храмі не поповниться за рахунок безневинно засуджених громадян і правоохоронців, що переступили через закон (і через себе).

Олена Павлова, Запоріжжя