Комітет Верховної Ради з культури й духовності зробив висновок, що проект закону про мови, який розширює сферу застосування російської, суперечить Конституції.
Про це повідомив газеті "Сегодня" голова комітету Верховної Ради з культури й духовності Володимир Яворівський.
Він розповів, що законопроект, поданий на початку вересня, нарешті пройшов розгляд у цьому комітеті, який на 80% складається з бютівців і нунсівців.
"Наш висновок - проект суперечить Конституції. І ми пропонуємо парламенту не розглядати його", - заявив Яворівський.
"Але це не означає, що Рада не може його розглянути", - додав він.
Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зазначив: "Тепер ми чекаємо понеділка. Спочатку ми порушимо це питання на засіданні фракції, а потім повинні винести на погоджувальну раду парламенту".
"До обіду понеділка ми вже будемо знати, чи внесуть проект до порядку денного наступного тижня", - додав "регіонал".
Між тим, за інформацією газети, на даний момент для ухвалення даного законопроекту не вистачає 14 голосів.
"І Литвин, і багато хто з регіоналів, схоже, розуміють, що цей закон може створити проблеми в суспільстві", - сказав Яворівський.
"Хоча, звісно, якщо Банкова дасть команду, він буде ухвалений", - додав він.
"Абсолютною нісенітницею" вважають у Європейській народній партії заяви, що українська опозиція перешкоджає успіху влади на саміті Україна - ЄС 22 листопада.
Про це сказали євродепутати від Німеччини Ельмар Брок і Міхаель Ґалер "Deutsche Welle", коментуючи відповідну заяву глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна.
"Українська опозиція навпаки наполягає на тому, щоб переговори з ЄС якомога швидше просувалися", - заявив Брок.
"До того ж, у Європейському парламенті є широка більшість, яка виступає за те, щоб якомога швидше й у конструктивний спосіб досягти позитивного вирішення українських питань", - додав він.
У свою чергу, Ґалер підкреслює, що ЄС веде переговори не з українською опозицією, а з українським керівництвом.
"Якщо український уряд дійсно хоче досягти успіху, а не лише декларує наміри, він не повинен шукати якихось причин для затягування переговорів з ЄС", - каже він.
Водночас, німецький євродепутат заявив, що сама правляча в Україні Партія регіонів залучає численні українські посольства до активного впливу на депутатів Європарламенту, аби досягти перенесення ухвалення критичної резолюції щодо України на час після саміту.
"Вони хочуть переносити це голосування далі й далі, вони не зацікавлені в тому, щоб Європейський парламент ухвалив критичну резолюцію щодо політичного становища в Україні", - сказав Ґалер.
Під "вони" євродепутат мав на увазі зокрема соціалістів у Європарламенті, які в середу, 10 листопада, сприяли другому перенесенню ухвалення резолюції щодо України.
Ґалер говорить про таке собі "компанійство між" європейськими соціалістами й Партією регіонів України. У жовтні ці політичні сили досягли письмового узгодження про плани щодо розбудови співпраці.
Як відомо, на засіданні Європейського парламенту у середу ухвалення критичної резолюції щодо України, заплановану на 11 листопада, було перенесене на період з 22 по 25 листопада.
У Європейській народній партії наголошують на тому, що традиційно ухвалення перед самітами ЄС з керівництвами інших країн Європейський парламент чітко окреслює свої позиції щодо двосторонніх відносин.
До рішення про перенесення питання резолюції по Україні Сергій Льовочкін звинуватив опозицію в намаганні зробити "все можливе для того, щоб саміт Україна-ЄС був неуспішним".
Колектив Центру досліджень визвольного руху вимагає припинити тиск на відомого історика Геннадія ІВАНУЩЕНКА, який вивчає Голодомор.
Як повідомили УНІАН в прес-службі Центру, сумська обласна влада чинить тиск на директора Державного архіву Сумської області, члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, історика Г.ІВАНУЩЕНКА з метою його звільнення.
При цьому дослідники наголошують, що сумський архів - єдиний, який повністю відцифрував усі 57 тис. актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на Сумщині.
Центр досліджень визвольного руху занепокоєний фактами тиску на історика. “Протягом п’яти останніх місяців представники місцевої влади цілеспрямовано шукають «вагомі» підстави для звільнення Г.ІВАНУЩЕНКА. Після несприйняття паном ІВАНУЩЕНКОМ пропозиції піти «за власним бажанням» в архіві розпочато «розслідування» та робляться спроби звільнити історика шляхом оголошення «необхідної» кількості доган на основі спотворених і штучно підібраних «фактів», - зауважують в Центрі.
Г.ІВАНУЩЕНКО - відомий історик, автор книг про Голодомор 1932-1933 років, українську революцію 1917-1920 років, діяльність ОУН та УПА на Сумщині.
”Тиск на історика пана ІВАНУЩЕНКА є спробою політичної сили втрутитися в академічну дискусію навколо комплексу питань щодо політичних репресій, Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, визвольного руху”, - вважають дослідники.
В Центрі розцінюють дії місцевої влади як свідоме перешкоджання професійній діяльності історика, намагання обмежити доступ до архівних документів в Сумському архіві та взяття під ідеологічний партійний контроль наукових досліджень.
Вони вимагають припинити тиск на директора Державного архіву Сумської області.
“Нагадаємо, що тиск та перешкоджання діяльності істориків Україні підтверджує низка фактів, серед яких: незаконне затримання СБУ та вилучення наукових праць та копій архівних документів історика Руслана ЗАБІЛОГО, перешкоджання роботі музею «Тюрма на Лонцького», закриття виставки, присвяченої борцям за незалежність України на Сумщині, яка експонувалась у приміщенні Сумської ОДА”, - підкреслюють в Центрі досліджень визвольного руху.
*** Центр досліджень визвольного руху – незалежна наукова громадська організація, що вивчає найрізноманітніші аспекти українського визвольного руху у ХХ ст. Зокрема: історію державних утворень (УНР та ЗУНР), громадсько-політичних рухів (УВО, ОУН, УНДО, дисидентський рух та ін.) та військових формацій (Легіон УСС, УГА, УПА та ін.), також карально-репресивну політику окупаційних режимів на українських землях у ХХ ст.
Оприлюднено щорічну доповідь ООН щодо розвитку людського потенціалу.
У поданому рейтингу країн за індексом розвитку людського потенціалу (Human Development Index, HDI) Україна посідає 69-е місце (у рейтингу-2009 було 85-е). Перед нею стоять Албанія, Росія, Казахстан, Азербайджан і Боснія. За нею - Іран, Македонія, Маврикій, Бразилія і Грузія.
Всього до рейтингу ввійшли 169 держав.
У першій п`ятірці лідерів - Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, США і Ірландія. Замикають рейтинг майже 40 африканських країн.
У Севастополі в «Російському марші» з нагоди російського свята - Дня народної єдності - взяли участь близько 70 чоловік, в основному з числа представників громадських організацій проросійської спрямованості.
Як передає кореспондент УНІАН, заявку до місцевих органів влади на проведення заходів - мітингу біля пам`ятника Єкатерині ІІ, покладання квітів і ходи від монумента на площі Нахімова до Вічного вогню на меморіалі „Героїчним захисникам Севастополя в 1941-1942 роках” - подавав рух «За єдину Русь». У заходах також взяли участь члени козачої громади «Соболь», представники Ради отаманів Криму, прихильники «Російської громади Севастополя» і руху «За єдину Русь». Багато хто з них ніс прапори козачої громади «Соболь», триколори, Андріївський прапор, імперський прапор.
Учасники ходи вулицею Леніна скандували «Севастополь, Крим, Росія!», «Севастополь – російське місто!».
Напередодні Ленінська районна держадміністрація через суд намагалася обмежити пересування учасників заходів вулицею Леніна. Проте суд відхилив позов, на підставі того, що заявники заходу зобов`язувалися здійснювати ходу тротуаром. Хода відбувалася у супроводі співробітників міліції.
«Путін, Медведєв, Янукович і Азаров – непорушна дружба! Дурням не вдасться вбити клин!» – кричав Чечетов, коментуючи пародію на Януковича… «Нормальне відео», – сказав Колесніченко…
У минулі вихідні на Першому російському телеканалі показали чергове пародійне шоу «Велика різниця», головним героєм якого став український президент Віктор Янукович. Сцена називалася «Віктор Усемогутній» – пародія на американський фільм «Брюс Усемогутній». Це був перший мініфільм на політичну тему в російській «Великій різниці».
ЦЕКАЛО ДУМАЄ, ЩО ФІЛЬМ ЗБЛИЖУЄ РОСІЮ І УКРАЇНУ
Російський політолог Станіслав Бєлковський вважає, що це явна політтехнологія офіційного Кремля щодо Януковича, і саме з дозволу Кремля вийшла ця пародія.
Про художню якість ролика висловився в коментарі УНІАН відомий російський сатирик Віктор Шендерович:
– Це набагато слабше, ніж «німе кіно» з покладанням вінка, але справа не в якості жарту, а в загальній етичній відмороженості російського телебачення.
Українські експерти пов’язали появу «Віктора Всемогутнього» з недавніми відвідинами Києва росіянина Путіна. Який поїхав з України чимось явно незадоволений.
Ми зателефонували в Москву до ведучого «Великої різниці» Олександра Цекала, щоб дізнатися імена авторів цього фільму. У нас відбулася така розмова.
– Чому фактично на державному телеканалі ви висміюєте президента іншої країни?
– Ну, незабаром у нас з’явиться пародія на Медведєва...
– Чи правда, що це відео змонтували ще півроку тому, але було рішення його показати саме зараз?
– Я не володію інформацією про це. Нам не все одно, ні що відбувається в Росії, ні що відбувається в Україні. Ми раді, що між президентами відбувається потепління. Хочемо, щоб російським і українським глядачам жилося весело, ситно і добре.
– Ви вважаєте, що цей ролик зближує Росію і Україну?
– А ви вважаєте, що ні? Ви вважаєте, що українці мають право сміятися над своїм президентом, а ми – ні?
– Звісно, це ж наш президент. Ми його обирали, а не ви. У вас своїх аж два – висміюйте собі їх.
– Ваш «95-ий квартал» сміється над президентами інших країн.
– Але ж не так грубо – без дуль і мавпячого кривляння. А хто написав сценарій?
– Ви хочете знати прізвища авторів?
– Звісно, це ж цікаво.
– Чому я маю називати конкретні прізвища авторів?
– Бо нас як українських журналістів це цікавить…
– Це більше скидається на допит.
– Якщо ви згадали «95-ий квартал», так ті завжди вказують імені своїх авторів.
– (Мовчання). У вас ще є які-небудь цікаві запитання?
– А чим ці вам не цікаві? Нас вони дуже цікавлять!
– Я не хочу замислюватися над вашими запитаннями, бо не зовсім розумію, до чого ви хилите.
– Та ні до чого не хилю… Запитую, аби прояснити картину… Складається враження, що ви не дуже охоче відповідаєте…
– Ну, тоді бувайте здорові.
Цекало поклав слухавку.
На телеканалі ICTV щосуботи показують російську версію «Великої різниці», демонстрували й цього разу, проте сценку з Януковичем вирізали. Чому? Генпродюсер каналу Олександр Богуцький сказав УНІАН, що офіційна позиція каналу – жодним чином не коментувати цю ситуацію.
ПУТІН РОБИТЬ КОРИСНУ СПРАВУ
Російський публіцист Анатолій Стріляний вважає, що такі речі тільки на користь Україні.
– Моя давня незмінна думка – усе, що погіршує відносини цих двох країн, іде на користь Україні, бо це сприяє її консолідації, якої вона дуже потребує. Щодо наступу на Януковича (а оскільки зараз він президент України, то й на Україну), можна, як це не дивно, радіти. По-перше, росіянам знову нагадали, що Україна – це щось погане, чуже, не наше, водночас і наше, яке в нас відрізали оці «погані» люди, до яких Янукович теж належить. Мовляв, якби Україна була наша, то там був би не Янукович, а більш досконала людина. Тобто росіянам нагадали, що до України треба продовжувати ставитися вороже, якщо називати речі своїми іменами. Чому це гарно для України? Бо українству йде на користь будь-яке відчуження від Росії: автоматично зменшує тиск на Україну і небезпеку її русифікації. Можливо, це не дуже добре з економічної точки зору, але плюсів без мінусів не буває. Це гарно й для Росії, російської свідомості, бо зайвий раз російській свідомості нагадали, що Україна – не Росія. І якщо ця свідомість розвиватиметься в цьому напрямку, то врешті-решт вона дійде історичного висновку, що досить зазіхати на Україну, досить думати, що її якось можна повернути. Це була б свідомість цивілізованого людства. Отже, Путін продовжує робити корисну справу, щоправда, від зворотного.
– Що хотіли сказати Януковичу цим фільмом?
– Що ти не наш, що ми можемо розв’язати проти тебе війну, тим більше що позиції в тебе не такі сильні, як у Лукашенка. Але мені навіть не цікаво гадати, що саме Януковичу хотіли сказати. Ну, зіпсувався настрій у Путіна, бо справи в нього кепські, людина він психічно неврівноважена, це люди помічають дедалі більше, тому з кожним днем усе менше смислу аналізувати його вчинки, поведінку. Можна лише аналізувати імовірні наслідки.
«ВІКТОР УСЕМОГУТНІЙ» – ЦЕ КРЕМЛІВСЬКА ІДЕОЛОГІЯ
Український політолог Вадим Карасьов вважає, що «Віктор Усемогутній» вписується в рамки кремлівської ідеології.
– Це ідеологічна настанова щодо лідерів, які знаходяться по периферійному периметру РФ і на тлі яких, Російська Федерація має бути променем світла в темному царстві: диктаторів, примітивних авторитаризмів і неефективних політрежимів. Це зумисне створення певного іміджу для самих українців. Це дуже принизливо для України. Коли була попередня влада, при всіх її гріхах, вона розглядалася світовою спільнотою як країна з європейською перспективою, як країна, що є лідером з демократизації на пострадянському просторі, саме, як європейська, а не євразійська країна.
Зрозуміло, що Росія цього не сприймала. Бо вона не хоче, аби навколо були країни, що асоціюються не з нею, а з демократичним, європейським світом. Тому росіяни роблять усе, аби ми асоціювалися навіть не з Росією, а чимсь вторинним, що підлягає осміянню. Росія чітко дає зрозуміти українському керівництву, що зроблено це неспроста. Якщо будуть якісь різкі рухи, то можуть наразитися, як мінімум, на телевізійне виховання у вигляді медійної дискредитації. Звісно, такий крок, м’яко кажучи, є некоректним. Це навіть не має стосунку до інформації, радше – до відкритої пропаганди. Звичайно, що некоректно і неприпустимо, що таке робить держава до держави, але вони й не вважають, що Росія щодо України – це інша держава.
ЯК ВІДРЕАГУВАЛА УКРАЇНСЬКА ВЛАДА
Перший заступник президента НТКУ Валід Арфуш у пародійному ролику на Януковича нічого поганого не побачив:
– Ну, росіяни ж не можуть пародіювати свого президента, бо в них панує справжнісінька цензура, тому обирають таку толерантну країну, як Україна. Вони прекрасно знають, що сьогоднішні українські власті ніколи не реагуватимуть так, як їхні. Тому вони собі це дозволяють.
– А чи не надходило вам розпорядження показати щось схоже на Путіна чи Медвєдєва? – запитую.
– Мені взагалі важко собі уявити, аби нам хтось давав розпорядження щось робити, тим більше знущатися над президентом іншої країни. Гадаю, казати, що Януковича чекає те саме, що й Лукашенка, на якого по всіх російських каналах показують чорнуху, не варто… Як на мене, Путін може все сказати Януковичу відкрито, і не треба йому передавати месиджі через «Велику різницю».
Українська влада таки промовчала у відповідь… Заступниця глави АП Ганна Герман з лікарняного ліжка повідомила, що ми «не повинні на кожен чих казати «дай Боже».
Регіонал Вадим Колесніченко розцінив пародію на свого лідера як «нормальне гумористичне відео».
– Вам сподобалося, ви сміялися? – цікавлюся.
– Я не оцінював даний матеріал, бо не вважав, що варто якось заглиблюватися в розглядання даного ролика. Повідомляю, він не залишив для мене жодних наслідків.
– То вам не було смішно?
– Цікавим було порівняння з Брюсом Усемогутнім… У будь-якому випадку я не вважаю, що варто якось реагувати на це.
– То вам сподобалося, що чужа країна висміяла вашого президента?
– Я вам ще раз кажу, що ніхто над нашим президентом не сміявся. Намагання зробити з цього скандал – це спроба з носа вишпортати якусь сенсацію.
– Чи не боїтеся, що Віктора Януковича може чекати така сама участь, як Лукашенка?
– Віктору Януковичу нема чого боятися, бо він реальний президент за останні десять років. І не думаю, що якісь європейські чи азіатські країни (Росія. – Авт.) можуть зашкодити його наступному терміну. Любов до Януковича росте й надалі ширитиметься.
Перший заступник лідера фракції Партії регіонів, златоуст Михайло Чечетов навіть не дослухавши моє запитання, почав кричати:
– Нікому не вдасться посварити президентів двох братських народів: Путі… ну, цього самого – Медведєва і Януковича. Нікому не вдасться вбити клин! Не вдасться! Не вдасться!..
– Кому адресовані ваші слова?
– Усім! Не вдасться! І на ці дурниці ніхто не реагуватиме. Дурнів усюди вистачає.
– Але ж ролик показали по Першому національному Росії…
– Я вам ще раз кажу, дурням не вдасться вбити клин! Ця дружба непорушна! Путін, Медведєв, Янукович і Азаров – непорушна дружба! Нікому не вдасться! Які б гроші кому не платили. Обламаються!
– А вам сподобався ролик?
– Я дурні речі не коментую. Бо до влади прийшли розумні люди. Я розумію, що комусь хочеться це розворушити, але не в-и-й-д-е! Не в-и-й-д-е! Не в-и-й-д-е! І не лийте воду на млин тих ідіотів, хто хоче вбити між нами клин.
На цьому місці Чечетов кинув слухавку. Передзвонюю ще раз із бажанням пояснити, що ми хочемо захистити президента.
– Не треба його захищати. Краще мати ворогів, ніж таких захисників. Я не вас маю на увазі… Весь світ визнав Януковича президентом, а Баба Яга проти (має на увазі Юлію Тимошенко. – Авт.). Я ще раз кажу, що той, хто посягне на святая святих – дружбу Росії та України, того народ змете назавжди. Народ пробачить зарплату, але це – ніколи.
Фог Расмуссен прибув у Москву для підготовки наступного саміту НАТО.
Росія братиме участь у нових операціях у Афганістані разом з НАТО проти наркоділерів, незважаючи на протести афганського уряду.
Як повідомив Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, такі спільні рейди дозволяються мандатом Організації Об’єднаних націй.
Минулого тижня афганські лабораторії з вироблення наркотиків були знищені під час спільного рейду російських та американських спецпідрозділів.
Президент Хамед Карзай заявив, що втручання росіян є порушенням суверенітету його країни.
Як повідомив Бі-Бі-Сі Фог Расмуссен, подібні рейди відбуватимуться і в майбутньому: "Власне, ми маємо глибоку співпрацю з Росією, коли йдеться про боротьбу з наркотиками. Ці операції відбуваються під мандатом ООН".
Спільний американський рейд з росіянами був першою операцією в Афганістані за участі Росії, проте така участь останнім часом посилюється.
Фог Расмуссен: Ми маємо глибоку співпрацю з Росією.
У середу Москва підтвердила, що надіслала у Кабул 16 літаків з озброєнням, яке було передане силам афганської поліції.
Пан Расмуссен окремо наголосив, що про участь російських військових у бойових діях в Афганістані мова не йде. За його словами, ні російські, ні афганські власті не мають бажання такого залучення з огляду на радянську окупацію 80-их років.
Генсек НАТО перебував у Москві для підготовки саміту альянсу з Росією, який відбудеться цього місяця у Португалії.
73 роки тому з 27 жовтня до 4 листопада в карельському урочищі Сандармох у Росії були розстріляні понад тисячу в'язнів Соловецького табору, серед них - майже 300 українців. Дослідники називають їх цвітом тодішньої нації: письменники, науковці, культурні діячі. Проте "розстріляне відродження" було лише одним з епізодів масштабних сталінських репресій 1937-1938 років.
Історик Юрій Шаповал розповідає, що "в'язні були вивезені в це урочище Сандармох під містом Медвеж'єгорськ і там розстріляні. Мені там довелося бувати, і Ви знаєте, для цієї каральної акції місце було вибране, ну, практично, ідеально: так, щоб не було видно фар автомобільних, так, щоб не було чути особливо. Зараз там уже так заросло все соснами, а на той момент це було ідеальне місце".
Загалом у Карелії 1937-1938 рр. було розстріляно майже 10 тисяч людей понад 50 національностей.
Серед них Микола Зеров, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Олекса Слісаренко, …, Степан Рудницький, …….перераховує…. 290 українців було в цьому спискові.
Василь Овсієнко, дослідник
Серед розстріляних в'язнів Соловецького табору було майже 300 українців, яких згодом назвали "розстріляним відродженням", слідом за літературознавцем Юрієм Лавриненком, який так назвав збірку найкращої поезії та прози 1920-1930 років.
У минулому політв'язень, а нині дослідник історії політичних репресій Василь Овсієнко розповідає, що найбільше українців загинули 3-го листопада:
"Серед них Микола Зеров, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Олекса Слісаренко, …, Степан Рудницький,... 290 українців було в цьому спискові. Були в цьому спискові також і видатні діячі культур, фактично, майже всіх народів Совєтського Союзу. Так скріплювалася дружба народів, як бачите".
Старт "великому терору", як називає цей період пан Шаповал, дали влітку 1937 р. постановою "Про антирадянські елементи". Всерадянська боротьба проти куркулів та кримінальників відбувалася під проводом тодішнього народного комісара НКВС Ніколая Єжова. І хоча російський фразеологізм "держать в ежовых рукавицах" виник задовго до радянської влади, особливої популярності він набув за наркома Єжова - як ілюстрація його особливого підходу.
Пам’ятник "Убієнним синам України" в урочищі Сандармох
Юрій Шаповал: "І от руками цієї людини, власне, було зроблене те, що Роберт Конквест назвав Великим терором. Єжов запровадив багато каральних ритуалів. Ну, і наслідки Вам відомі - півтора мільйони репресованих лише за 37-38 рік, з них розстріляно понад 700 тисяч осіб. Оце і є єжовщина".
Усіх ворогів радянської влади в Сандармоху розстрілювала одна людина - Міхаїл Матвєєв.
Офіційною підставою, як розповідає історик Юрій Шаповал, було звинувачення у контрреволюційній діяльності вже в самому таборі:
"Оце, власне, стало такою першою підставою. Потім були написані формальні характеристики начальником в'язниці, його заступником, і оці довідки, вони так само були підґрунтям для того, щоб виносити рішення про розстріл цих людей".
Завдяки свідченням самого Матвєєва слідчим органам, де він описував свою вірну службу країні, вдалося встановити точне місце розстрілу. Сталося це у 1997 році.
Відтоді в Сандармоху з'явилися пам'ятні знаки багатьох народів, зокрема, й український хрест.
Найбільше охочих вшанувати загиблих у Сандармоху, як розповідає голова Товариства української культури "Калина" в Карелії Лариса Скрипникова, сюди приїжджає влітку - на річницю початку епохи "великого терору":
"Мене вразило, знаєте, дуже приємно вразило, коли ми вже закінчували молебен по нашим загиблим українцям, підійшла група дітей, привезли сьомий клас. До них підійшла, запитала, що вони знають про це місце і взагалі про ті роки. І на диво, вони дуже добре знають. Потім дітям розповіла про наших українців. І коли я розповідала дітям, у мене були сльози, і я побачила, що сльози є і в дитячих очах".
У Києві вшановують пам'ять розстріляних у Сандармоху
Дослідники Сандармоху завжди наголошують: тамтешні розстріли були одним з епізодів масових репресій 37-38-ого років, але, як розповідає історик Юрій Шаповал, вражає брутальність, із якою вони були вчинені:
"Це епізод, але ви знаєте, це настільки виразний, жахливий, а головне, розкритий епізод. Сила оцього Сандармоху як прикладу вона полягає в тому, що ми бачимо технологію терору, ми розуміємо, як це робилося".
Утім, попри масштабність та страшні наслідки репресій пам'ять про них потроху стирається, - звертає увагу Лариса Скрипникова з карельського товариства української культури:
