Візит одного з найбільш скандальних і антизахідних лідерів сучасного «третього світу», президента Венесуели Уго Чавеса до України є подією знаковою. З геополітичної точки зору це визнання Чавесом якщо не анти-, то, принаймні, не проамериканськості нинішньої української влади. Смішно навіть уявити собі зустріч «незламного боліваріанця» з попередником Януковича.
Якби це навіть випадково сталося, то скінчилося б, як мінімум, гострими словесними образами.
Річ не в тім, що ми екстремісти, а в тому, що світ прокидається, світ встає з колін!"
Венесуельська опозиція глузливо називає Уго Чавеса «першою леді Куби» саме через надзвичайно близькі стосунки зі знаменитим бороданем. Папарацці навіть зуміли зафіксувати, як двоє політиків кружляють у запальному танці. Чавес не просто захоплюється ще з юності неординарною постаттю Фіделя. У тяжкі для Чавеса часи Кастро підтримав його, посприяв набуттю популярності у Венесуелі та по всій Латинській Америці. Ще в 1994 році він запросив до себе нікому тоді не відомого бунтівного підполковника й передрік йому майбутнє видатного лідера.
Нині Чавес мало не щомісяця вчащає до хворого Фіделя. Подейкують, що тут не лише стара дружба, а й розрахунок отримати спадок. У вигляді не золота і не майна, а статусу політичного спадкоємця Фіделя Кастро, лідера латиноамериканського соціалістичного руху, головного ворога Америки.
Для цього в Чавеса є все: «шарові» нафтодолари, яскрава харизма, неабиякі ораторські здібності, великий політичний досвід: два військових перевороти, які він робив сам, один, який робили проти нього, дворічна відсидка у тюрмі (у деяких країнах це іде політикам на користь).
Чавес є надзвичайно популярним не лише у Венесуелі, а й у інших країнах Латинської Америки. Цей виходець з соціальних низів, син звичайних учителів, у жилах якого біжить негритянська та індіанська кров, відзначається надзвичайною адаптативністю. Він уміє з кожним говорити його мовою. З бідним люмпеном – автентичним жаргоном трущоб. З інтелектуалами – вишуканою літературною мовою з цитуванням творів класиків та праць учених. Чавес дуже ерудований і сильний публічний політик, справжній красномовний лівак-революціонер.
Ще він уміє влаштовувати неабиякі політичні вистави, щоб сподобатися тим, кому хоче сподобатися.
Перед візитом до України він побував у Москві, де їздив на «Ладі», нахвалював її за дешевизну й добрі якості, а ще пригощав Дмитра Медведєва дешевим і якісним венесуельським шоколадом, какао і банановим варенням.
Очевидно, Чавес не рівняє російський правлячий тандем з українським президентом – не ті масштаби. У Києві він не був помічений у якихось перформансах та афоризмах. Бесіда з Януковичем була доволі прозаїчною: говорили про відкриття дипломатичного представництва, розробку дорожньої карти, можливу участь України в розробці нафтових родовищ у Венесуелі. Пару дипломатичних трюїзмів про «надзвичайну важливість»…
А взагалі Уго Чавеса дуже цікавить зброя. Він усвідомлює, що без сучасної зброї не стане регіональним лідером у Латинській Америці, не зможе гідно оборонятися в разі агресії (зрозуміло, чию імовірну агресію має на увазі Чавес). У Москві він домовлявся про поставки озброєння відкрито й відверто (посол США в Москві зауважив, що Штати не проти російсько-венесуельського військового співробітництва, але дуже вже багато тієї зброї Чавес усюди закуповує). Невідомо, чи були розмови про це між Чавесом і Януковичем, але цілком можливо, що без преси могли і домовитися.
Що несе Україні вступ до «клубу друзів Чавеса»? Вочевидь, нічого доброго. Як зазначив екс-міністр МЗС Борис Тарасюк, активізація українсько-венесуельських відносин може «призвести до погіршення взаємин України з Вашингтоном і Брюсселем». А собівартість венесуельської нафти після транспортування важко навіть собі уявити.
Навряд чи гіпотетичні економічні вигоди від торгівлі (зброєю?) з Венесуелою компенсують втрати від погіршення відносин із Заходом.
Доведеться підсолоджувати гіркоту «пілюль» від Заходу дешевим і якісним венесуельським банановим варенням…
Микола Писарчук
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |