ПТН - ПНХ: 86% українських «інвестицій» на Кіпр пішли з Донеччини

11.01.11

86% українських «інвестицій» на Кіпр пішли з Донеччини

Дані щодо обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну за останній квартал минулого року і, відповідно, за весь минулий рік будуть оприлюднені Державною службою статистики ще не скоро.

Проте певні підсумки можна підбити, відштовхуючись від нерадісних показників за 9 місяців і деяких негативних тенденцій в цій сфері, що чітко виявилися минулого року.

Ні кількістю, ні якістю

Якщо вірити офіційній статистиці, станом на 1 жовтня минулого року сумарний з початку інвестування об`єм прямих іноземних інвестицій до України становив 42 511,9 млн. дол., тоді як на 1 січня ця величина дорівнювала 40 026,8 млн. дол. Отже, протягом січня-вересня 2010 року в країну надійшло 2 481,5 млн. дол. Багато це чи мало?

Дуже мало. Оскільки навіть у кризовому 2009 році іноземні інвестиції йшли до України в більших розмірах. Зокрема, за перші 9 місяців 2009 року відповідна величина становила 2 868,2 млн. дол. – або на 15,6% більше, ніж за 9 місяців 2010 року. А за аналогічний період 2008 року прямих іноземних інвестицій надійшло до України на суму 8 132,1 млн. дол. – це в 3,3 раза більше, ніж минулого року.

Крім того, «якість» іноземних інвестицій до України в 2010 році істотно погіршала порівняно з попередніми періодами. Такий висновок можна зробити за динамікою показників прямих інвестицій лише з однієї маленької країни – Кіпру.

Станом на 1 жовтня 2010 року загальний об`єм прямих іноземних інвестицій в Україну з цієї острівної держави склав 9 579,1 млн. дол., або 22,5% усіх іноземних інвестицій. Причому, Кіпр вже давно вийшов на перше місце за розмірами прямих інвестицій, обігнавши в 2007 році Німеччину (зараз 2 місце за величиною інвестицій), ще раніше Росію (4 місце) і США (10 місце).

Утім, для експертів не таємниця, що насправді інвестиції з Кіпру до України є криміногенним капіталом. Причому, велика частина цих грошей з Кіпру належить українським бізнесменам, які раніше вивели в цей офшор кошти з України з метою ухилення від сплати податків (на Кіпрі платяться порівняно маленькі податки). А потім вони «відмивали» свої гроші під виглядом прямих іноземних інвестицій.

До речі, левова частка прямих інвестицій з України також прямує на Кіпр. На цей острів українські бізнесмени інвестували на 1 жовтня минулого року 6 358,0 млн. дол., що становить 92,8% усіх інвестицій з країни. Причому, більше 86% українських інвестицій на Кіпр пішли з Донецької області – це, головним чином, кошти компанії «Систем Кепітал Менеджмент», яка належить Ринату Ахметову.

Хто вони, загадкові кіпріоти?

Зиску для економіки України від інвестицій з Кіпру, як правило, немає ніякого. Наприклад, якась кіпрська фірма нібито купує в Україні банк або підприємство, тоді як насправді це якийсь український бізнесмен купує майно сам у себе. А використовуються такі лжеінвестиції найчастіше для фінансування виборчих кампаній (у 2010 році в Україні двічі були вибори) і на інші цілі, далекі від реального бізнесу. Ніяких нових робочих місць, технологій, устаткування тощо.

Проте прем`єр-міністр Микола Азаров у грудні минулого року дав зрозуміти, що існуванню кіпрської «офшорки» для України і надалі нічого не загрожує. До речі, дуже «люблять» кіпрський офшор і сусіди-росіяни. За величиною прямих інвестицій до Росії на 1 жовтня 2010 року Кіпр теж має перше місце – 57,6 млрд. дол. або 21,6% усього обсягу прямих іноземних інвестицій. І що найцікавіше, попри падіння загального обягу прямих іноземних інвестицій минулого року порівнянно з 2009-м, грошей з Кіпру надійшло до України, навпаки, більше.

Зокрема, за 9 місяців 2010 року з Кіпру до України прийшло прямих інвестицій на суму 985, 9 млн. дол. (загальний обсяг станом на 1.01.2010 р. – 8 593, 2 млн. дол.), а за такий же період 2009 року – 518,8 млн. дол., або в 1,9 раза менше. Відповідно, всі інші (крім Кіпру) прямі іноземні інвестиції в Україну минулого року скоротилися ще істотніше по відношенню до 2009 року, ніж наведений загальний показник зменшення: з 2 319,8 млн. дол. до 1495,6 млн. дол., або в 1,6 раза.

Така картина, м`яко кажучи, не прикрашає нинішню владу в Україні. Оскільки це означає, що «пристойні» іноземні інвестори не хочуть нести сюди свої гроші.

Нелюбов інвесторів

Причини такого ставлення до України серйозних іноземних інвесторів очевидні. Наприклад, вельми жорстке пояснення з цього приводу нещодавно дав відомий польський політик і економіст Марцин Свенцицький, який уже 5 років працює в Києві директором аналітично-консультаційного центру «Блакитна стрічка» (за Програмою Розвитку ООН).

«На жаль, зацікавленість інвесторів вкладенням коштів в Україну доволі помірна. Причини, - велика корупція, суди не зовсім незалежні, небезпека несподіваної втрати своєї власності, відсутність можливості купити землю, - інвестори всього цього просто не люблять», - заявив він у грудні минулого року на варшавській міжнародній конференції «Україна-2010+». Пан Свенцицький уточнив, що «інвестори втратили інтерес до країни, де найважче робити бізнес, де найбільша бюрократія і величезна корупція, тобто це власне Україна».

Як бачимо, польський експерт ( до речі, в Польщу в 2010 році надійшло прямих іноземних інвестицій приблизно в 4 рази більше, ніж в Україну) на перше місце серед причин, що перешкоджають надходженню іноземних інвестицій до України, поставив корупцію.

Корупція перемагає

У цьому плані варто нагадати, що згідно з недавно опублікованими Міжнародною організацією Transparency International дослідженнями «Барометр світової корупції за 2010 рік», торік в Україні дуже сильно зріс рівень хабарництва. Якщо 2009 року хабарі давали 21% українців, то в 2010 році (дані на листопад-місяць) таких виявилося вже 34%.

Непривабливо в української влади вийшло і в ситуації з антикорупційними законами. 4 січня ц.р. Віктор Янукович підписав закон, за яким втратили чинність три антикорупційні закони: «Про принципи запобігання і протидії корупції»; «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».

Введення в дію зазначених законів, які мали завдати потужного удару по корупції в країні, раніше двічі переносилося, а тепер вони виявилися і геть викинуті на звалище. Натомість Президент запропонував свій законопроект «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», який був прийнятий Верховною Радою тільки 23 грудня минулого року, та й то лише в першому читанні. До того ж, в ньому відсутній такий найважливіший антикорупційний захід, присутній в анулюваному пакеті законів, як обов`язкова декларація доходів і витрат не тільки державними чиновниками, а й їх родичами. А без цієї норми реальна боротьба з корупцією неможлива.

Передбачувана приватизація

Особливо треба сказати про сумнівну - з погляду чесності конкуренції - приватизацію в Україні в 2010 році, що також не могло не позначитися негативно на інвестиційному кліматі. На думку більшості експертів, приватизація минулого року була далекою від прозорості.

Зокрема, віце-президент Центру дослідження корпоративних відносин В’ячеслав Бутко назвав кілька найгучніших приватизаційних скандалів за нинішньої влади: «Перший – продаж у травні «Луганськтепловозу» з невмотивованим недопуском потенційного учасника до конкурсу, з подальшою відміною судом результатів приватизації. Другий – продаж у листопаді сєвєродонецького «Азоту» без конкурсу (інформація про продаж була оприлюднена через три тижні після самого продажу, хоча оголошення мало бути офіційно зроблене Фондом держмайна не менше ніж за 60 днів до дня продажу), за ціною, на 30% нижче номінальної вартості акцій. Третє – запланований продаж авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» – адресний продаж держпакету акцій, з усього, наперед визначеному покупцеві».

Про нечесність приватизації в 2010 році розповів також минулого тижня в ефірі «5 каналу» екс-голова ФДМУ, депутат з фракції «НУ-НС» Олександр Бондар. Мало того, він заявив, що може поіменно назвати українських бізнесменів, яким дістануться намічені на приватизацію об`єкти в 2011 році, – тобто, «прихватизація» триватиме і далі. Причому, присутній в студії парламентарій з фракції Партії регіонів Анатолій Кінах «дипломатично» не прокоментував такі заяви колеги.

До цього залишається додати, що ганебним провалом в грудні минулого року стала спроба уряду продати «Укртелеком». Як виявилось, подав заявку на придбання колись такого привабливого об`єкту тільки один претендент – концерн EPIC (Австрія). Причому, цей єдиний охочий придбати «Укртелеком» запропонував за нього – ви будете сміятися - лише на 10 грн. більше стартової ціни в 10,5 млрд. грн.

*****

Таким чином, можна стверджувати, що по-справжньому боротися з корупцією і завдяки цьому покращувати інвестиційний клімат в Україні нинішня влада не збиралася і не збирається. Саме тому в 2010 році в країні ріс рівень хабарництва, активізувалися «кіпріоти», а солідні іноземні інвестори не поспішали вводити свої капітали до України.

Ігор Котович