Інформаційні агентства повідомили, що російський прем`єр-міністр приїжджав у родове село Тургіново Тверської області на нещодавнє різдвяне богослужіння в храм Пресвятої Богородиці, поблизу якого, за переказами, предки Путіна жили з XVII століття.
Глава уряду був одягнений у светр, який йому подарувала місцева мешканка. Він скромно зайняв місце серед інших прихожан у церкві. Окрім охорони Путіна (суворий протокол зобов`язує), прем`єра ніхто з рідних не супроводжував.
В принципі, у кожної людини настають часи, коли магічно тягне в рідні місця, до коріння, «к крестам, погостам, пепелищам»
У людей великої влади немає друзів
Великий Наполеон колись сказав, що якщо тебе всі люблять, то життя не склалося. Класикою жанру є й те, що у першої людини влади немає друзів. Як правило, і близькі, й рідні люди (питання лише часу) його залишають, кидають, деколи навіть ненавидять.
Залишаються тільки «товариші», інкорпоровані в політичний режим ним же створений. Тобто світ лідера – це соціальне середовище, в якому панує клієнтелізм, – особиста залежність між людьми нерівних можливостей.
Самотність такого політика є неминучою розплатою за прагнення панувати або залишатися особистістю. Це не добре і не погано. Це даність, дійсність, реальність, як сонце сходить на Сході, а яблука ростуть на деревах.
Щоб досягти і зберегти владу, доводитися жертвувати дружнім спілкуванням, особистим життям, дітьми, дозвіллям. Чи можна уявити собі друзів Гітлера, Сталіна, яким ці тирани довіряють сокровенні особисті секрети? Напевно, ні. І ми розуміємо чому.
Володимир Путін і Дмитро Медведєв
Ймовірно, і в друзях Володимира Путіна бути неможливо. Оскільки він ходячий мішок із державними таємницями, з конфіденційною інформацією про коди і паролі ракетних військ стратегічного призначення, «етичними перевантаженнями», від яких кров у жилах стигне. Думаю, що за склянку путінської сечі спецслужби США віддали б не один мільйон доларів. Ну, щоб дізнатися дещо про здоров`я прем`єр-міністра.
Правда, знову-таки чутки - у російського прем`єра є духівник, архімандрит Тихон, намісник Сретенського монастиря, великий патріот, автор документальних кінофільмів про Візантію. Але давайте уявимо, що Володимир Путін приходить до свого пастиря на сповідь (або викликає його в Білий дім) і піп «просідає» від жаху від інформації про стан військово-промислового комплексу РФ або про споживання горілки в Росії на душу населення.
Приклади історії свідчать, що в кріслах демократичного грецького ареопагу або на лавці Нюрнберзького процесу над нацизмом сиділи нещасні люди, у яких не було приватного, а тим більше особистого життя в цивілізованому сенсі слова. Моторошний факт тому підтвердження: як відомо, Геббельс, напередодні краху тисячолітнього рейху, наказав отруїти своїх шістьох малолітніх дітей.
Чутки і плітки про Путіна
Останнім часом про приватне життя Володимира Путіна багато чуток і пліток. І виникають вони за ситуації, коли є суспільний запит на об`єктивну інформацію, у тому числі й про особисте життя, а вона ретельно, зі зрозумілих причин, приховується.
Головний притулок приватного життя – це сім`я, єдина противага убивчій публічності homo-політика. Адепти Володимира Володимировича закликають не втручатися в особисте життя. «Це непорядно! Аморально!»
Путін із старшою дочкою і дружиною
Проте говорити про приватне життя треба. Це питання не «підглядання», а дуже навіть серйозна політична і наукова проблема. Тут немає місця політкоректності. Причому тут особисте життя, сімейні таємниці, сором, мораль? У Путіна, як і в іншої людини влади такого високого польоту, немає особистого життя і сімейних таємниць! Він політик, на нього дивляться мільйони, і від нього залежить життя мільйонів обивателів, причому не тільки в Росії.
Володимира Путіна і його родину всі розглядають за допомогою найбільшого зоряного телескопа! І це правильно! Він мегапублічна людина. Народ бажає знати, наскільки етичним є те, що говорить улюбленець всієї країни і як він сам живе. Чи не краде? Чи порядний він? Чесний? Добрий, злий або мстивий? Чи робить те, що говорить? Будь-яка інформація про Путіна - це стратегія підтримки Путіна або політичної боротьби з Путіним.
Ціна всьому цьому величезна. І називається ВЛАДА. Пустун Білл Клінтон, затіявши інтрижку з Монікою Левінські, потім 40 томів «інтерв`ю-допитів» наговорив компетентним суддівським людям.
Весь світ дізнався, що президент США - «звичайний мужик» зі своїми слабкостями, та ще і ябеда.
Клінтон ридав, плакав, у своїх мемуарах писав, що говорив дочці, що її тато поганий, ночував не в спальні з дружиною, а на кушетці, на кухні. А вранці провів засідання Радбезу щодо тероризму.
Ох! І дісталося ж цього дня Усамі бін Ладену!
Тому Владимир і Людмила Путіни чудово розуміють, що їх особисте життя - це не приватна справа прем`єра Вови і його дружини Люди, а майбутній політичний торг і боротьба за виборців.
І навряд чи могутня російська бюрократія пробачить своєму «національному лідерові» якісь відступи від декларованої в Росії богообраності Володимира Володимировича Путіна. Від цього залежить їх (бюрократія) добробут і вічна благодать. Вони знайдуть кошти поправити прем`єр-міністра, допомогти сім`ї Путіна стати щасливою. Або знайти своєму улюбленцеві заміну.
Проте, на моє переконання, це навіть не візантійщина, а Азія. У Росії торжествує чи то консервативний, чи то войовничий клерикалізм, чи то свято дотримуються комуністичних уявлень про сімейне життя.
Пригадаємо, що «незаконно народжена» донька президента Франції Франсуа Міттерана була його офіційною помічницею, він завжди брав її в зарубіжні турне як радницю. І в жодного француза не було до президента питань. Як немає питань у французів до нинішнього Саркозі, в італійців - до бабія Берлусконі і так можна перераховувати до безкінечності... Пригадаймо юних дружин українських олігархів і вищих чиновників. Загалом, і на жаль: Росія - не Європа, і в цьому сенсі, не Україна.
Навіть у Олександра Лукашенка довгий час помічником була дитина чоловічої статі. Коли «бацька» питали «хто це?», він відповідав: «хлопчик Коля». А потім приголомшені громадяни дізналися з вуст президента, що це його син, якого він «створив» разом зі своїм лікарем «поза шлюбом».
Путін, Кабаєва
Підозрюю, що Ви, читачу, чекаєте від автора якоїсь сенсації! – Так ось! Чутки про ганебний зв`язок Володимира Путіна з гімнасткою Аліною Кабаєвою висмоктані з пальця. Принаймні, та частина домислів, яка була опублікована в квітні 2008 року в жовтій газеті «Московский корреспондент».
Я підробляв на той час у цій газеті і чудово обізнаний, з чиєї подачі і як вийшов текст про майбутнє весілля Путіна і Кабаєвої. Два авантюристи і провокатори, з псевдокреативним мисленням, дуже близькі до грошової каси цього видання, таким чином, вирішили підігріти інтерес до газети і збільшити її тираж. Правда, інвестор «Московского корреспондента» потім говорив, що це підступи його ворога Юрія Лужкова.
У Путіна щирі стосунки з Богом
Архімандрит Тихон, його духівник, на запитання: «Путін - кадровий співробітник КДБ, атеїст за визначенням. Як же ви знайшли з ним спільну мову?» відповів: «Не повідомлятиму ніяких подробиць про обставини нашого знайомства. Скажу одне: Путін - людина щиро віруюча і така, що знає Бога.
Він сам розібрався в дуже глибоких питаннях буття, як писав Достоєвський: Може для когось це виглядає й смішно - його віра».
Чи займається 58-річний Путін сексом?
Відповідь ствердна. Кореспондент президентського пулу Андрій Колесніков у своїй книзі «Фарс-мажор» пише: «Залишалося ще одне питання. Останнє питання, після якого все мало прояснитися. І я його задав:
- Коли ви почали займатися сексом?
- Не пам`ятаю, коли я почав, - заявив він, встаючи – але можу визначити, коли це робив востаннє.
Встав, попрямував до дверей, а тоді зупинився і вирішив уточнити:
- Можу визначити з точністю до хвилини! – в голосі чувся виклик.
Відповідаючи, він, це було видно, і тепер переживав почуття глибокого задоволення».
Тарган у броньованій банці
Той же Андрій Колесніков, який «побачив Путіна» краще за будь-якого офіційного біографа прем`єра, пише:
«Путін розповідає: «Хочеться побродити по Пітеру без охорони, до будинку з`їздити, де я жив. – Охорона ж зі мною в одному будинку живе. Уявляєте?!
- Ну, ви часто в Пітері буваєте.
- А що я бачу? – перепитав він. Сиджу в машині, як тарган у броньованій банці».
Путін дружину бачить рідко.. багато роботи
Між зоряним подружжям дійсно чорна кішка пробігла. Уїдливі репортери підрахували, що «на людях» чоловік і дружина за останні три роки з`явилися лише тричі. Й те лише по великих святах або у знакові події, коли відступати було нікуди.
Владимир і Людмила Путіни
Останнє «разом» - це жовтень 2010 року, під час Всеросійського перепису населення. Обстановка в путінській резиденції в Ново-Огарьово просто дихала скромністю. У доволі невеликій кімнаті стояв бежевий диван і старенький телевізор 70-х років. Одягнена в той самий бежевий колір подружня пара відповідала на запитання юної Євгенії Александрової, яка прийшла проводити перепис.
Перепис надав прем`єру таку бажану можливість покласти край усім чуткам про розлучення. Проте «в телевізорі» Людмила все ж таки почувається дещо не в своїй тарілці. Вона постійно моргала і нервово сіпала плаття. «Я його дружина», - сказала вона переписувачу. «Одружений», - підтвердив Володимир Путін, не припиняючись гладити свого собаку Коні. Урядовий «Білий дім» навіть випустив офіційне повідомлення, що пояснює, що прем`єр-міністр рідко з`являється на екранах у компанії з дружиною через велику завантаженість на роботі».
Зоопарк російського прем`єр міністра
Володимир Путін дуже любить тварин. Хоча було б дивним, якби він їх не любив. Пам`ятаєте фантастичну фразу поета Гейне про те, що чим більше я пізнаю людей, тим більше мені подобаються собаки?..
Путін з лабрадором Коні. Фото ІТАР-ТАСС
Окрім, власне, двох собак, культового собаки Російської Федерації, суки лабрадора «Коні» і болгарського щеняти Баффі, у Володимира Володимировича - сім коней. Король Йорданії подарував йому трьох арабських скакунів, колишній пакистанський лідер Мушарраф - два, президенти Киргизії і Башкирії – по одному. Є навіть у стайні прем`єра два маленькі, карликові коники від екс-президента Татарстану Шаймієва.
Путін і уссурійське тигреня
Минулого року, на день народження Путіну подарували уссурійського тигра. А коли ще Путіни і Лужкови дружили сім`ями, Юрій Михайлович подарував сім`ї Путіних білу кізочку на ймення «Казка».
Знайшов в інтернеті багато фотографій, де Путін зі своїми тваринами. Цікаво, де вони мешкають?
Ну не на балконі ж? Підписи під фото з козою, якій прем`єр ніжно гладить шийку і підпис: «Іноді й поговорити більше ні з ким». У Понтія Пілата, як пише Булгаков, був улюблений собака, у Володимира Путіна – мабуть, коза. Свіжіше, корисне молоко, та і взагалі, коза є коза.
Далі фото й іще гострішої самоти. Фото: Путін з долонь п`є воду з джерела. Підпис: «Буває так, що кухоль води ніхто не подасть». Путін сидить біля струмка. Підпис «Один на водах». Путін йде по зораному полю. Підпис «Один у полі не воїн».
Приватне життя
Приватне життя будь-кого з нас – це родина, діти, онуки, друзі, не платонічна любов і романтичні пригоди, це й старість, і неміч. Приватне життя – це «плотський антонім» і могутня противага публічного життя людини.
У публічному житті можна керуватися словами Шекспіра «все життя - театр, а люди в ньому - актори». Адже людина виконує якісь рольові функції в оточенні соціальних декорацій і ретельно приховує свою суть.
Але роздумуючи про приватне життя, можна пригадати хлопчика, який кричав: «Та король же голий!». Саме інформація про приватне життя людини історії і є основою, фундаментом для осмислення ролі людської індивідуальності в сучасному світі.
Володимир Путін - не виключення. Це для тих, хто мені нагадає про політкоректність. Хоча можна все що завгодно довести до абсурду. Але переконаний, що політкоректність як спосіб управління свідомістю й створює штучні зони заборони.
Віктор Тимошенко, Москва
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар