Ці люди по три-шість місяців нехтують прямою вимогою Конституції.
Основний закон містить зрозумілу норму - депутатство заборонено суміщати з будь-якою іншою діяльністю: "Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі...".
Закон дає 20 днів на те, щоб нардеп, призначений на інше місце роботи, склав свої повноваження.
На сьогодні рекордсменами з незаконного суміщення посад є комуніст Ігор Калетнік, який вже більше ніж півроку - 192 дні - працює на обох роботах - депутата і керівника митниці, а також Микола Шершун, який блоком Литвина був делегований на Державний комітет лісового господарства.
Інші семеро сумісників - від Партії регіонів.
Найдовше порушує Конституцію серед регіоналів Микола Злочевський, який спочатку був призначений главою Держрезерву, а потім - міністром екології. Його термін роботи на двох посадах - 188 днів.
Львівський губернатор Василь Горбаль суміщає вже 163 дні, а його колега губернатор Вінницької області Микола Джига - 120 днів.
Заступник глави адміністрації президента Геннадій Васильєв порушує Конституцію 155 днів, а керівник "Укравтодору" Володимир Демішкан - 127 днів.
Дмитро Саламатін очолив "Укрспецекспорт" 112 днів тому, але досі продовжує бути депутатом.
Чоловік головного законника Банкової Олени Лукаш Григорій Ілляшов на чолі спецслужби 104 дні, але його дух досі вітає під куполом в парламенті.
Картки всіх цих сумісників справно голосують в сесійній залі, а коаліція благословляє це пряме порушення Конституції. Схоже, така реальність задовольняє всіх, тому що опозиція не чинить жодних дій, аби припинити це неподобство.
Щоразу щось заважає депутатам проголосувати складення повноважень сумісниками. Спочатку не було їхніх особистих заяв про відмову від депутатства. Потім начебто почали подавати - станом на минулий тиждень в регламентному комітеті були заяви всіх сумісників, окрім Шершуна і Васильєва.
Комітет з питань регламенту начебто ухвалив рішення рекомендувати парламенту звільнити сімох сумісників. "Питання буде поставлено в сесійний зал на 24 вересня", - обіцяв керівник фракції регіонів Олександр Єфремов. Але з невідомих причин цього знову не відбулося.
Оскільки в числі сумісників є депутат від блоку Литвина, то в спікера немає особливого сенсу педалювати тему позбавлення мандатів. Так вони і ходять всі при своїх інтересах.
Однак якщо сам парламент не здатен припинити порушення закону, то для цього є президент, який має статус гаранта Конституції та всі повноваження, щоб звільнити принаймні сумісників-губернаторів, заступника глави своєї адміністрації та керівників "Укрспецекспорту" і Служби зовнішньої розвідки, які були призначені указами Януковича.
Питання по сумісникам затягується штучно з декількох причин.
Перша - це губернатори Горбаль і Джига. Місцеві вибори для них, як і для інших керівників регіонів - екзамен на здатність провадити лінію Януковича на місцях.
Висока вірогідність, що в очолюваних Горбалем і Джигою Львівській та Вінницькій областях Партія регіонів не здобуде гідного результату. Про Галичину навіть згадувати не варто - Партія регіонів там традиційно аутсайдер, а у Вінницькій області домінує команда Петра Порошенка, яка попрямує на вибори під прапорами партії "Єдність".
Цілком вірогідно, що наслідком провальних результатів буде відставка губернаторів. Тому керівник львівських регіоналів Петро Писарчук висувається у мери без переконливих шансів на перемогу.
Його мета - здобути друге місце та стати в чергу за портфелем губернатора Львівської області.
Відповідно, у передчутті можливого звільнення для Горбаля і Джиги дуже важливо тримати до 31 жовтня запасний аеродром у вигляді депутатства.
Окрім того, не буде зайвою для них і депутатська недоторканість. Прізвище Джиги згадував у своїх свідченнях Олексій Пукач, а Горбалю варто мати додаткові гарантії в світлі подій в "Укргазбанку" протягом 2008-2009 років.
Кричуща ситуація з Геннадієм Васильєвим. Сьогодні він - один з фаворитів у боротьбі за крісло генерального прокурора, яке стане вакантним після 3 листопада. Генпрокурор має здійснювати нагляд за дотриманням законів у країні, а Васильєв напряму порушує Конституцію.
У минулий понеділок глава адміністрації Сергій Льовочкін повідомив, що його заступник написав заяву. Але станом на п'ятницю, тобто через чотири дні після брифінгу Льовочкіна, цієї заяви досі не було в регламентному комітеті.
Мандат потрібен Васильєву також для підстраховки. В разі, якщо Янукович внесе на затвердження депутатам іншу кандидатуру генпрокурора, Васильєв може повернутися працювати до Верховної Ради. Тому що нинішня посада заступника глави адміністрації - явно не рівень його амбіцій.
Інший волаючий приклад - з міністром екології Злочевським. Його затвердили на посаду 2 липня цього року. Перебування в статусі сумісників для членів уряду регулюється не лише Конституцією, але і законом "Про Кабінет міністрів". Там прописана чітка процедура - призначення міністром проводиться одночасно зі складенням повноважень депутата. Однак зі Злочевським цього зроблено не було.
Тримається за мандат і комуніст Ігор Калетнік. На його посаду голови Держмитниці облизується дуже багато груп впливу, які не розуміють - навіщо цей грошовий потік віддавати комуністам, якщо без їхніх голосів коаліція вже проживе.
Поки Калетнік намагається балансувати за рахунок призначення до себе різноманітних заступників - сьогодні в нього їх десять, включаючи двох перших.
Зона ризику в списку регіоналів
Окрім цих існують ще інші причини, чому коаліція не голосує за вигнання депутатів-сумісників. Мовляв, тому що після цього список Партії регіонів опуститься до небезпечних позицій.
Так, останнім, хто потрапив до парламенту замість депутатів, що вибули, був номер 218 списку регіонів Леонід Ісаєв.
Зараз, після позбавлення депутатства сімох сумісників з Партії регіонів, мають пройти 219-225 номери списку. А після них йдуть люди, яких називають небажаними в Партії регіонів.
Так, вже на 231 місці - колишній перебіжчик Володимир Заплатинський, який в 2006 році перейшов з "Нашої України" в Партію регіонів. На 232 місці - Інга Вершиніна, яка тоді ж перейшла з БЮТ до Партії регіонів.
Вони перебігли, бо на дострокових виборах 2007 року розраховували потрапити в прохідну частину.
Але їх засунули майже в підвал списку, чим дуже образили. І от тільки тепер, після масового виходу депутатів-регіоналів у владу, черга дійшла і до них.
А далі - ще цікавіше. На 233 місці в списку - Юрій Зюков, який в 2007 році входив до Партії регіонів, але в часи прем'єрства Тимошенко очолив "Ровенькиантрацит" і став її довіреною особою на виборах президента по Луганській області.
Таким чином, якщо позбавлення сумісників депутатства триватиме, то невдовзі за списком регіоналів мандати отримають "проблемні особи".
"Для Партії регіонів кожен голос буде на вагу золота, коли будемо формувати 300 для внесення змін до Конституції. Оскільки позиція цих перебіжчиків непередбачувана, тому ми якнайдовше затягуємо час зі складенням повноважень сумісниками", - саме таке пояснення розповіли джерела в керівництві партії влади.
Нові перебіжчики-БЮТівці?
Власне, про націленість на 300 голосів свідчить і те, що регіонали продовжують рекрутувати в свої ряди опозицію. Вони вже мають достатньо голосів, щоб не зважати на забаганки блоку Литвина чи комуністів, але все одно полюють за "тушками".
На підході - нові перебіжчики. Після виключення всіх "зрадників" з фракції БЮТ стало чітко помітно, хто ще діє солідарно з регіонами.
Так, в останній сесійний тиждень за звільнення БЮТівця Сергія Терьохіна та призначення регіонала Віталія Хомутинніка на комітет з питань податкової політики проголосували Олександр Буряк і Таріел Васадзе з фракції Тимошенко, які досі не значилися серед тушок.
Хомутиннік є бізнес-партнером Буряка, і цим ще так-сяк можна було би виправдати такий вчинок.
Але в понеділок Буряк-старший, який при Тимошенко очолював податкову адміністрацію, був призначений Януковичем до складу Комітету економічних реформ. Враховуючи, що Буряки і Васадзе тісно пов'язані через "Брокбізнесбанк", вони діють узгоджено. Окрім себе, Васадзе провів за списком БЮТ заступника директора Запорізького автозаводу Валерія Крайнього.
Тому, якщо Олександр Буряк, Таріел Васадзе і Валерій Крайній незабаром стануть "тушками", цьому вже ніхто не здивується.
Окрім того, "на виході" завмер Сергій Осика, який в стилі свого товариша Богдана Губського виступив з критикою Олександра Турчинова. Якщо піде Осика, то цілком імовірно, разом зі своїм партнером Антоном Яценком - "хрещеним батьком Тендерної палати".
Яценко примудрився пролобіювати призначення Василя Цушка по квоті комуністів на посаду міністра економіки, а потім розставити своїх людей по вертикалі державних закупівель. Однак тривало це недовго, і після бійки в кабінеті Цушка для бютівця настала чорна полоса. Остання надія - на те, що регіонам все ще дуже потрібні будуть тушки...
Сергій Лещенко
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар