В Україні представники провладної Партії регіонів наполягають на розширенні повноважень президента через ухвалення законів і рішень РНБО.
Опозиція твердить, що безпрецедентні кроки щодо посилення президентської влади призводять до того, що у держави починає панувати президентсько-парламентська форма правління.
Дискусія навколо розширення повноважень президента посилилася після ухвалення Закону про внутрішню і зовнішню політику, в якому по-новому було потрактовано положення у сфері національної безпеки.
Відповідну поправку до закону на тлі розборок у фракції БЮТ вніс бютівець Валерій Писаренко.
Хоча сам він заперечував намір сприяти розширенню повноважень глави держави, запевняючи, що лише хотів привести до європейських стандартів певні компетенції РНБО.
Згідно з поправками, нині президент може впливати практично на всі сфери життя, починаючи з культури і до фінансів і до екології включно.
Член фракції Партії регіонів Дмитро Святаш сказав Бі-Бі-Сі, що повноваження президента були розширені у конституційний спосіб через закони і є, на його думку, необхідним заходом у нинішній ситуації в країні.
"Повноваження президента мають бути розширені, але не одноосібно, а через колегіальний орган, такий, як РНБО. Розширення повноважень не виходило з рамок Конституції, бо не змінювався конституційний лад в державі."
Україна залишається парламентсько-президентською державою. Верховна Рада формує виконавчу Владу. Решта може бути обумовлена через закони.
На думку регіонала, стрижневим питанням є формування виконавчої влади. А це, мовляв, здійснює Верховна Рада.
Між тим представник БЮТ Андрій Шевченко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі підтвердив, що розширення повноважень президента має здійснюватися не через закони, а у конституційний спосіб – через зміни до Основного закону.
Опозиція вважає, що, оскільки коаліції поки не вдається зібрати 300 голосів, аби вносити поправки до Конституції, влада діє всупереч Основного закону.
Перший заступник голови Комітету ВР з правосуддя Юрій Кармазін каже, що влада перетворює державу на президентсько-парламентську.
"Де-юре ми живемо в парламентсько-президентській республіці. А де-факто, через більшість, яка створена "тушками" всупереч Конституції, встановлено президентсько-парламентську республіку, що є само по собі загрозою для національної безпеки, згідно із статтею 7 того ж закону."
На думку депутата, одним із кроків на шляху збільшення повноважень було ускладнення процедури оскарження будь-яких Указів президента.
Юрій Кармазін переконаний, що у президента так багато повноважень, що нових йому не потрібно.
Водночас деякі представники провладної Партії регіонів відкрито заявляють, що вони зацікавлені в існуванні одного господаря в країні.
Хоча при цьому запевняють, що він має діяти в рамках Конституції.
статті про українську політику і не тільки
