Мер української столиці Леонід Черновецький - людина дуже цікава. Раніше він захоплювався бізнесом, а зараз - спортом, написанням книжок, співом, релігією і багато ін. Правда, до своєї безпосередньої роботи він ставиться дещо прохолодніше - останнім часом мер місяцями не виходить з відпусток. Але святе місце порожнім не буває.
Те, що людина дуже любить відпочивати - саме по собі нормально. Хто ж не любить? Крім того, Леонід Черновецький свого часу дуже добре попрацював, створивши власний бізнес і ставши одним з найбагатших людей країни.
Але соціально-економічне навантаження, яким наділили його кияни, все ж пред'являє низку обмежень - як за тривалістю відпочинку, так і за ситуаціями, коли можна вдаватися до неробства. І саме з цим у столичного мера ще в 2009 році почалися деякі складнощі.
Протягом минулого року Черновецький офіційно був у відпустці з 19 лютого до 10 березня, а потім - з 27 березня до 6 квітня (проте у зв'язку з хворобою продовжив відпустку до 8 травня). Крім того, він відпочивав 24-31 липня, 15-22 серпня, 19-23 жовтня і з 29 грудня по 15 січня.
Та неофіційно його відсутність тривала набагато довше - кілька разів відпустка закінчувалася, проходили дні і тижні, а мера в Києві ніхто не бачив. В цілому, можна сміливо сказати, що як мінімум півроку столицею управляли його заступники.
Все б нічого, але для міста і його жителів це створювало певні труднощі. Місцева преса, наприклад, не раз писала, що за відсутності мера його вічні займаються розпилюванням столичної нерухомості.
Але будинки і земельні ділянки - справа для простого обивателя далека. Серйозно земляки стали лаяти Черновецького взимку, коли київські дороги, площі і двори покрилися товстим шаром льоду із складною конфігурацією поверхні.
Для автомобілістів до щоденної уранішньої програми увійшли вправи з ломом і лопатою, а пішоходам довелося освоювати акробатичні навики для пересування по вулицях. На слизьких дорогах билися машини, на неприбраних тротуарах - носи. Ось тоді-то кияни серйозно зацікавилися, де їх мер і чим він займається.
Але Черновецький тієї зими пропав безслідно. В інтернеті стали з'являтися думки, що він, мабуть, знаходиться на Багамах: нічим іншим його байдужість до обмерзання міста пояснити було не можна.
Інші злі язики стверджували, що градоначальник десь в Ізраїлі, поправляє психічне здоров'я, яке похитнулося внаслідок надмірного захоплення речовинами, що розширюють свідомість.
З'явився мер лише після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах. Причому посприяли виходу Черновецького з відпускної млості самі регіонали.
Соратники Януковича - люди прості, з шахт, автобаз і заводів. Сорбонн і Кембриджів не кінчали, тому їм добре довелося почухати потилиці, аби придумати, що робити з таким явищем природи, як Леонід Черновецький. З одного боку, ворогом його не назвеш - він регіоналам ніколи особливо не заважав. З іншого боку, в союзники його теж не запишеш. Він взагалі, можна сказати, з якогось паралельного світу.
Найпростіше було б його катапультувати з крісла мера і спробувати посадити туди свою людину - в рамках побудови вертикалі влади, так би мовити. Проте в цьому випадку довелося б проводити нові вибори з неочевидним результатом - на регіоналів у киян стійка алергія.
Якби на виборах столичного градоначальника переміг якого-небудь Тігіпка або, не дай Боже, Тимошенко, неприємностей в столиці було б не уникнути. Одного дня безконтрольна столиця обернулася для Януковича і його команди Майданом, який і понині сниться біло-блакитним в найстрашніших кошмарах.
Тому рішення було вибране дуже непогане. Зміст переговорів "регіонали-мер", звичайно, є таємним, але, судячи з результату, про їх суть неважко здогадатися. Швидше за все, Черновецькому сказали, що або він вилітає до всіх бісів з мерії з подальшими неприємностями, або віддає пост свого першого зама людині з Партії регіонів, а сам, формально залишаючись мером, займається чим завгодно, лише не містом.
Реалізований був саме другий варіант. 17 червня міністр ЖКГ Олександр Попов був звільнений зі своєї посади і переведений на роботу в мерію - першим замом Черновецького. А сам градоначальник на початку липня вийшов у відпустку, де перебуває і понині.
Про ступінь його залученості до управління столицею можна судити з одного лише факту: Попов абсолютно не в курсі, де знаходиться його формальний начальник, і навіть не цікавиться цим. Спілкування їхнє зводиться до двох телефонних дзвінків на тиждень. Все.
Тим часом Попов поміняв начальників майже всіх департаментів столичної мерії, влада в столиці остаточно перейшла в руки Партії регіонів. Причому, треба сказати, вулиці стали чистішими, подекуди в місті почався ремонт доріг, а старим керівництвом мерії і його справами з розподілу нерухомості зацікавилися слідчі.
Таке влаштовує майже всіх: Черновецького ніхто не чіпає, він може і далі ніжитися на сонці або милуватися гірськими схилами. Янукович і його соратники можуть не хвилюватися за спокій в столиці, у жителів з'явилася надія на те, що якась подібність порядку в міському господарстві буде наведена.
Невдоволені лише політично активні громадяни, які хотіли б вибрати собі градоначальника самостійно. Проте зараз в Україні склалася така ситуація, що їх думка для влади означає не більше, ніж для Кремля думка москвичів, невдоволених Юрієм Лужковим.
Регіонали не приховують, що мають намір зберегти таку ситуацію ще на два роки - до наступних виборів мера Києва. А там, дивись, вертикаль окріпне, українська суверенна демократія підросте - і Попов зможе позбавитися від набридлої приставки "заступник".
Ось тоді в Києві і з'явиться справжній господар.
P.S. Під час написання цієї замітки в одному з районів Києва двічі вимикалася електрика.
Іван Яковина
Джерела: http://news.finance.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
статті про українську політику і не тільки
