В Український Православній Церкві Київського Патріархату вказують на образу релігійних почуттів своїх вірних. Провідник церкви Патріарх Філарет заявив про перешкоджання прочанам потрапити до Києва на святкування Хрещення Київської Русі. Правоохоронці заперечують усі закиди у свій бік, але Клацнути Філарет просить від влади роз’яснень.
Дмитро Гройсман, активіст Руху захисту прав людини з Вінницької правозахисної групи, коментував в інтерв’ю Бі-Бі-Сі чи виправдана заборона владою протестів проти візиту Патріарха Кирила і чи не суперечить це конституційним гарантіям свободи зібрань?
Пан Гройсман каже, що завдання держави в цьому конфлікті – забезпечити право на реалізацію свободи мирних зібрань усім і захист кожної з цих груп від порушень прав людини.
Д. Гройсман: Наше законодавство (я маю на увазі рамкове, неспеціальне законодавство) є повністю відповідним міжнародному європейському стандарту. Щодо самого права на свободу мирних зібрань, це право відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини не є безумовним. Тобто, це не є право, порушення якого не можливе за будь-яких обставин. Наприклад, як право на свободу від катувань та жорстокого поводження.
Якщо ми побачимо Європейську конвенцію, про яку я вже сказав, то ми можемо прочитати, що може бути обмеження права на свободу мирних зібрань у порядку, встановленому законом, у випадках, коли це є необхідним у демократичному суспільстві в певних інтересах. Зокрема, в інтересах національної громадської безпеки для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я, моралі або для захисту прав і свобод інших. Так сформульовано це в міжнародних нормативних актах, які є чинними в Україні.
Бі-Бі-Сі: Чи, на вашу думку, не дає це підстави владі в Україні, як і в будь-якій іншій країні, дещо маніпулювати оцим обмеженням? Тобто, на розсуд влади. Якщо влада вважає, що якесь зібрання може бути небезпечним чи занадто напруженим і суперечливим, завжди можна прикритися інтересами громадського спокою, громадського порядку.
Д. Гройсман: Очевидно. Більше того, в усіх країнах, де існують обмеження цього права, такі спекуляції і маніпуляції досить часто відбуваються. Що же є засторогою від подібних маніпуляцій і зловживання можливістю обмежувати право на свободу мирних зібрань?
Такою запорукою, насамперед, є абсолютно чітке дотримання процедури цих обмежень, чинний орган, який приймає такі рішення. Насамперед, суд, тобто, орган, який наділений судовими повноваженнями.
Отже, якщо повернутися до прикладу, який ви навели саме щодо візиту російського Патріарха на територію України, то що ми тут бачимо? Ми бачимо, насамперед, бажання величезної кількості громадян України вітати шляхом мирних зібрань цю людину на території України, перебувати поруч з ним. З іншого боку, ми бачимо також досить значні групи населення України, які проти цього візиту.
Отже, тут є конфлікт у суспільстві, і завдання держави в цьому конфлікті – не робити таку огульну заборону зібрань усім. При тому, що ми знаємо, що одні зібрання все ж таки відбуваються. А забезпечити, що набагато важче, дорожче, але необхідно у демократичному суспільстві, з одного боку, право на реалізацію свободи мирних зібрань усім, а з іншого боку, захист кожної з цих груп, насамперед, тієї групи, яка є меншою за чисельністю (я думаю, що в цьому випадку це група противників візиту патріарха Кирила), від певних порушень прав людини або зазіхань на особисті права з боку представників іншої ворогуючої групи.
Це зробити важко, але саме так має діяти влада у демократичному суспільстві. Я боюся, що українська влада не повністю дотримала цих стандартів.
Бі-Бі-Сі: Представник Української Православної Церкви Московського Патріархату, з яким я буквально вчора говорив, один із священнослужителів, якраз сказав, що так, він розуміє, що громадяни не всі вітають візит Патріарха Кирила. Україна залишається поділеною, в тому числі, і за релігійною ознакою, але право на протести і на критику кожен має лише в тому випадку, коли ці протести і критика не ображають того, проти кого вони спрямовані. Якщо протест, скажімо, з якимись там непристойними карикатурами чи не цензурною лайкою, то це – аморально, і такі протести треба забороняти.
Д. Гройсман: Я би тут погодився з шановною людиною, яку ви процитували, тільки частково. Дійсно, закон передбачає обмеження права, в тому числі, на свободу мирних зібрань з метою захисту прав і свобод інших осіб. Але ось чи захищає закон від образливих висловлювань думок? Я думаю, що ні. Він захищає, насамперед, від насильства. Насамперед, від того аби заблокувати можливість, наприклад, ходи іншої групи осіб, якихось провокацій чи зіткнень. І тут влада має бути дуже пильною. Щоби забороняти не висловлення думок, а дії, які можуть перешкоджати виявленню прав і свобод інших осіб.
З паном Гройсманом розмовляв Фідель Павленко.
статті про українську політику і не тільки
