Схоже, наша країна "відбілила" свій аграрний імідж: діоксиново-яєчні підозри знято. Нагадаємо, що на початку травня Україну запідозрили в постачанні до ЄС кукурудзи, яка містить діоксин. У повідомленнях німецької преси вказувалося, що отруту виявили в яйцях німецьких курей, яких годували комбікормом, виготовленим із української кукурудзи.
Та діоксину у відвантаженій до Німеччини кукурудзі не було, заявив днями в інтерв’ю Німецькій хвилі заступник міністра агропромислової політики України Іван Демчак. За його словами, це підтверджують отримані висновки інституту ім. Медведя (Київський інститут екогігієни і токсикології, що має міжнародну акредитацію). На основі цих висновків, за словами Демчака, буде підготовлено листа до німецького посольства з вимогою спростувати неправдиву інформацію стосовно України, а можливо, будуть вимагатися і вибачення з німецької сторони. Зі свого боку, компанія-експортер не виключає позову щодо грошової компенсації за наклеп...
Харчові скандали - свідчення сильних позицій на ринку
Вибачатися немає за що, бо прямих звинувачень на адресу України не було, прозвучали лише припущення, коментує ситуацію президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса. Експерт радить українській владі не чекати вибачень, а починати працювати на упередженням подібних звинувачень у майбутньому.
"Думаю, що це тільки початок. Харчові скандали продовжуватимуться: якщо ціна на сільськогосподарську продукцію не почне підійматися, а лишиться на нинішньому рівні, то конкуренція на світовому аграрному ринку стане набагато жорсткішою", - пояснює Ліссітса.
І тоді світові агро-гравці (країни ЄС, США, Аргентина, Канада, Росія) будуть не раді бачити Україну з її відносно недорогою продукцією. Серед першочергових попереджувальних заходів Ліссітса радить налагодити систему перевірки безпечності та якості продукції. Адже сьогодні саме це головний бар’єр для постачання вітчизняної м’ясо-молочної та зернової продукції на європейські ринки.
"Україна хоче сатисфакції. Добре, вона її отримає. Але це ні до чого не призведе: ставлення до нашої країни, як до аграрного експортера, вже сформоване й закріплене. І його важко змінити однією провокаційною заявою", - натомість говорить "Дню" директор компанії "ПроАгро" Микола Верницький. На його думку, подібні експортно-харчові провокації - невід’ємна складова просування на зовнішні ринки. І вони щорічно застосовуються до всіх провідних аграрних країн. Тож потрапляння України до їхнього числа свідчить про зміцнення її аграрних позицій на світовому ринку.
А от керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник вважає, що швидка та чітка реакція уряду на закиди про низьку якість агропродукції - позитивний сигнал посилення аграрного іміджу України.
"Потрібно, щоб обов’язково було розслідування звідки "ростуть ноги" у цього скандалу. Не просто так все це з’являється: має бути ініціатор, а винних потрібно покарати. Якщо дійсно знайдуть винного і приймуть відповідне рішення, то в майбутньому торговельні війни не будуть роздмухуватися із такою силою. Якщо ж цього не відбудеться, то можна знову очікувати атак на український аграрний експорт", - говорить Колесник.
Аграрний експорт потребує більшої уваги
Опитані експерти радять профільному міністерству та уряду загалом більше уваги приділяти аграрному експорту. Тим більше, що в найближчі роки, на думку аналітиків, відбуватиметься його невпинне зростання.
Так, за оцінками Ліссітси, агроекспорт у 2010 році збільшиться з 10 мільярдів до 11 мільярдів доларів. При цьому продаватимуть не тільки традиційні експортні продукти - зернові та насіння соняшнику. На думку Ліссітси, експортні показники зростатимуть і за рахунок збільшення виробництва органічної аграрної продукції. "Сьогодні в Україні близько 300 тисяч гектарів землі сертифікованих для виробництва органічної продукції. І все більше зростає кількість фермерів, які бажають постачати органічні продукти до Європи, адже для них - це зменшення виробничих витрат та збільшення на 30% премії за вироблену продукцію", - розповідає він. За прогнозами Ліссітси, в 2010 році органічний експорт із України до Європи зросте на 10%.
Якщо "органіка" розвиватиметься дуже швидко, то ріпак може опинитися в групі ризику. Із січня 2011 року Євросоюз вводить директиву про поставки сировини для потреб біоенергетики. Відповідно до неї вся сировина для біодизелю повинна сертифікуватися незалежними європейськими аудиторами на предмет якості та безпечності. Тому виробникам рапсу, переконаний експерт, вже зараз потрібно починати сертифікацію, щоб не опинитися на узбіччі експортного шляху.
Наталія Білоусова
статті про українську політику і не тільки
