зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

16.04.10

Українців закликають написати власну історію Другої світової війни. Всеукраїнська ініціатива журналістів

Український письменник Сергій Пантюк у своєму блозі на сайті «Української правди» оприлюднив звернення до журналістів від назвою «Чия війна і чия перемога?». У зверненні засуджується модель святкування перемоги у Другій світовій війні та наголошується, що в цій моделі немає місця власне українській історії.
«Щиро підтримую це звернення і запрошую співгромадян відкидати геть ідеологічні догми і штампи та долучатися до такої чудової ініціативи. Завжди, за будь-яких умов, головною цінністю має бути ЛЮДИНА, а не система чи ще хтозна що!», – пише Сергій Пантюк.

Текст звернення подаємо у повному обсязі:

Звернення до колег-журналістів
Друга світова війна залишила слід у кожній українській родині. Як правило, розповіді людей, які пережили цю війну, разюче відрізняються від офіційної версії. На жаль, Україна й досі не змогла виробити власне бачення цих подій, написати власну історію Другої світової, в якій було би місце розповідям учасників подій.

Уже зараз зрозуміло, що 65-ту річницю війни наша країна відзначатиме так само, як і за радянських часів: пишними парадами й імперським пафосом. Модель святкування ми запозичили з Росії. В цій моделі немає місця власне українській історії, у ній немає місця тому, як наші батьки жили, воювали та вижили у тих трагічних подіях. Але у цій версії є фактичне возвеличення тоталітарної держави СРСР та її тогочасних вождів.

Можна зрозуміти нинішнє російське керівництво. Воно зацікавлене саме у такому помпезному відзначенні Перемоги й ігноруванні доль простих людей. Адже міф про «перемогу радянського народу над німецько-фашистськими загарбниками» – це основа ідеології нинішньої Росії. Більше російській владі гордитися немає чим, і вона сподівається, що міф про «Велику Вітчизняну» зробить її більш легітимною.

Ми звертаємося до наших колег – давайте почнемо писати власну історію Другої світової. Як правило, учасники війни (хоч би з якого боку вони воювали) й досі не хочуть розповідати подробиці подій. Правду про війну іноді довіряли лише найближчим родичам. До того ж із кожним роком безпосередніх учасників війни стає все менше. Тому ми закликаємо всі українські ЗМІ напередодні відзначення ювілею Перемоги публікувати сімейні розповіді про те, як батьки, діди і прадіди кожного з нас, наших колег і наших читачів пережили цю війну, як вони воювали і перемагали.