Експерти склали Автопортрет України: Більшість громадян залишаються оптимістами

Київський Інститут проблем управління імені Горшеніна представив свій соціологічний проект Автопортрет України 2010.

Директор інституту Кость Бондаренко, виступаючи на презентації, зазначив, що це третя річна соціологічна програма, яка відображає ставлення українських громадян до гострих проблем сучасності. Він розповів, що інститут протягом року проводив соціологічні дослідження. "Ми вибрали найцікавіше, що характеризує Україну, українців, їхні погляди на ті чи інші питання сучасності", - зазначив експерт.

За його словами, річні звіти інституту стали традиційними, тому що існує потреба в подібного роду продуктах - як в Україні, так і за її межами. За словами Бондаренка, Інститут Горшеніна співпрацює з багатьма структурами Європейського Союзу, зарубіжними засобами масової інформації та аналітичними центрами.

"Наші дослідження викликають жвавий інтерес і резонанс у середовищі політиків, журналістів, представників бізнесу та місцевого самоврядування. Як і раніше, протягом 2009 року ми постійно цікавилися в українців - жителів міст і сіл, у студентів і пенсіонерів, робітників і службовців, людей з різними доходами і світоглядом - їхньою думкою з тих чи інших приводів. Нас цікавило і ставлення до проблем геополітичного вибору, і способи виживання в умовах економічної кризи, і механізми, якими громадяни керуються при виборі - політичному або побутовому. Нас цікавила психологія наших громадян. Ми намагалися написати великий портрет того соціуму, який гордо іменується народом України ", - наголосив Бондаренко.

Згідно з дослідженням, з року в рік зростає кількість українців, які з гордістю говорять про свою Батьківщину. Громадяни сприймають Україну як самодостатню, незалежну державу. При цьому українці чітко розділяють поняття "держава" і "влада". Ставлення до держави і української державності позитивне. Ставлення ж до органів державної влади та її представників, у більшості випадків, негативне. Українці вважають, що політики зосередилися на особистому збагаченню і загрузли в боротьбі за владу. Відображені в Автопортреті і погляди українців щодо зовнішньополітичних питань, економічної ситуації в країні, ставлення до влади і багато іншого.

Директор інституту зазначив, що результати дослідження вселяють оптимізм. "Вони показують, що навіть у наш складний час, незважаючи на різні кризові явища, на різні соціальні катаклізми, більшість громадян України залишаються оптимістами", - наголосив Бондаренко. На його думку, ознайомлення з проектом Інституту Горшеніна дасть можливість зрозуміти, хто такі українці на початку XXI століття, як вони думають, чому вони роблять той чи інший вибір, чого прагнуть. Також експерт пообіцяв, що це не остання програма інституту, і вона будуть продовжена в майбутньому.

Очима політиків

Крім соцдосліджень, у проекті також зібрані думки колишніх і нинішнього президентів щодо розвитку країни. Так, Президент України Віктор Янукович наголошує, що має чітке уявлення про те, яка зовнішньополітична стратегія сьогодні найбільше відповідає національним інтересам України. "Будучи мостом між Сходом і Заходом, інтегральною частиною Європи та колишнього СРСР, Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі ", - зазначає у своєму коментарі для проекту Янукович.

Екс-міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, виступаючи на презентації, високо оцінив роботу Інституту. "Ви зробили правильний зріз українського суспільства, показали ставлення до різних процесів, які відбуваються в нашому суспільстві", - зазначив він. За його словами, це дослідження змушує задуматися над тим, "де ми, в якій країні ми живемо і яку країну ми повинні мати хоча б у найближчому майбутньому".

Народний депутат Тарас Чорновіл також дав високу оцінку роботі інституту. "Це дуже хороше і серйозне дослідження. І ми, переглядаючи вже не перший рік зрізи суспільства, можемо побачити не тільки те, що відбувається зараз, але і тенденції, які йдуть у суспільстві в майбутньому", - зауважив нардеп.

Нагадаємо, згідно з результатами опитування Інституту Горшеніна, проведеного 15-16 березня, 77,1% українців пишаються тим, що є громадянами України.

Польські "заробітчани" торік переслали на батьківщину 9,6 млрд дол.

Поляки, які працюють за кордоном, торік переслали на батьківщину близько 9,6 млрд дол., що на 11,9% менше, ніж в 2008 році. Як повідомляє польська Rzeczpospolita, перераховані польськими "заробітчанами" гроші скоротили дефіцит поточного рахунку найбільшої країни Східної Європи в два рази - до 1,6% ВВП.

Опитані газетою експерти відзначають, що ці кошти також підтримали досить високий рівень споживання в країні, що дозволило Польщі легко пережити кризовий рік.

Аналітики пояснюють скорочення перерахувань торік світовою економічною кризою, яка призвела до зниження зарплат і спровокувала безробіття в інших країнах Євросоюзу, куди традиційно виїжджають на заробітки поляки.

Чимало поляків, які втратили роботу, залишилися в країні перебування і отримують там допомогу по безробіттю. "Вони живуть за рахунок допомоги і не можуть висилати гроші родичам", - відзначають експерти.

Ще частина поляків, які втратили роботу, повернулися до Польщі. Видання пише, що найбільше польські громадяни втратили роботу у Великобританії і Ірландії, яка стрімко розвивається останніми роками.

За даними статистики, торік з найпопулярнішої серед "заробітчан" Великобританії виїхало близько 300 тис. польських громадян. Експерти прогнозують зростання грошових трансфертів поляків у країну з 2011-2012 року завдяки очікуваному поліпшенню економічної кон'юнктури в світі. За даними газети, найбільші суми польські "заробітчани" перераховували до Польщі в 2007-2008 роках.

За даними Національного банку Польщі, дефіцит поточного рахунку Польщі минулого року склав 7,2 млрд дол. Прямі іноземні інвестиції в країну склали 11,5 млрд дол., що майже на 20% менше показників 2008 року.

Як повідомлялося, за даними опитування CBOS, 3,3 млн. поляків призналися, що за останні 10 років їздили на заробітки за кордон.

Довідка. Перераховані поляками до Польщі 9,6 млрд. доларів склали майже 2,3% торішнього ВВП країни і 9% доходів державного бюджету.

За даними Головного управління статистики Польщі, на початок 2008 року за кордоном працювало близько 2,3 млн поляків, що складає 14% економічно активного населення країни. Кількість "заробітчан" в Польщі різко зросла після вступу країни до Євросоюзу в 2004 році, сприяючи скороченню безробіття з рекордних 20% до менше 9% в кінці 2008 року.

В 2002 році за кордоном Польщі працювало 0,8 млн поляків.

Експерти відзначають зростання прихованої політичної реклами в українських ЗМІ

Кількість прихованої політичної реклами в українських ЗМІ практично зрівнялася за обсягами з комерційною рекламою, повідомляє Deutsche Welle.
Такі результати моніторингу дотримання журналістських стандартів у березні.

"Після виборів в Україні рівень політичних замовних матеріалів у ЗМІ знизився, оскільки політикам вже не було так принципово добре виглядати перед суспільством", - сказала в інтерв'ю Німецькій хвилі виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.

На її думку, зміна ситуації в березні, а саме затребуваність ЗМІ як політичного інструменту, свідчить про початок нового етапу боротьби за владу в державі.

Сюмар зазначила, що влада наразі насолоджується поблажливістю з боку преси, яка очікує на результати перших ста днів діяльності нової команди.

А той факт, що найбільше замовних матеріалів зафіксовано на користь Юлії Тимошенко, експерт пояснила важкими часами для опозиції: "Опозиція переживає ідейну кризу і тому обрала замовні матеріали як спосіб інформування - простий, невибагливий, але хотілося б відзначити, що і неефективний".

Відповідно до моніторингу за березень, лідером з розміщення "сумнівних матеріалів" стала газета Факти, а матеріалів, неналежно маркованих як рекламні, найбільше розмістила газета Сегодня.

На вулицях Львова з’явився Диво-бус

По вулицях Львова почав курсувати спеціальний туристичний автобус - диво-бус.

Як повідомляють організатори, дах і вікна диво-буса повністю опускаються. У ньому вже встановлено спеціальне устаткування для проведення екскурсії багатьма мовами. Зараз екскурсійний супровід проводиться лише українською мовою. У планах на найближче майбутнє - зробити екскурсії диво-буса доступними на семи мовах, як це практикується в диво-поїзді: окрім українською мовою ще й англійською, польською, російською, німецькою, італійською і французькою мовами.

Диво-бус, як і диво-поїзд, здійснюватиме регулярні екскурсійні тури по Львову, проте за іншим маршрутом. Автобусний маршрут проходитиме маловідомими туристам вулицям. Ця частина міста дозволяє туристові отримати повне уявлення про Львів. У мерії Львова запевнили, що маршрути диво-поїзда і диво-буса не дублюватимуться, а навпаки гармонійно доповнять однин одного.

Екскурсії у диво-буса проводитимуться щодня кожні дві години.

Детальніше про маршрут диво-буса можна дізнатися на сайті Львівської міської ради.

Кому заважає український дубляж?

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник виступає за скасування обов`язкового дублювання іноземних фільмів українською мовою. Експерти вважають, що він лобіює інтереси російських кінопрокатників.

Услід за скасуванням обов’язкового екзамену з української мови міністр освіти і науки України Дмитро Табачник воліє заборонити обов’язкове дублювання українською іноземних фільмів. Він вважає не по-європейськи вводити будь-які обмеження щодо мови фільмів.

Натомість перший заступник голови державної служби кінематографії Іван Зосімов каже, що на український ринок іноземні кінострічки потрапляють лише через Росію, оскільки українські кінопрокатні компанії поки не можуть конкурувати з російськими. Продублювавши фільм один раз російською, російським прокатникам не вигідно його ще раз перекладати та озвучувати українською для показу в Україні. За приблизними підрахунками Зосімова, на цьому кінопрокатні компанії щорічно втрачають до 10 млн. доларів.

«Ніхто не змушує дублювати фільми російською мовою. Можна накласти українські субтитри, як це роблять мовами решти країн світу», - наголошує представник державної служба кінематографії. Разом з тим він визнав, що нерідко іноземні фільми субтитрують українською мовою не професійно, бо немає сертифікації такої послуги і від того знижується інтерес до такого продукту. «Коли накладають такі непрофесійні субтитри, перекладені через комп’ютер, то не витримує ніякий здоровий глузд, краще вже тоді взагалі без субтитрів», - каже Іван Зосімов.

Кінокритик Сергій Тримбач переконаний, що справа не стільки в перекладі, скільки в якості фільмів, а скасування обов`язкового дублювання іноземних фільмів українською мовою суперечить чинному законодавству.

В Україні з'явилася Інтернет партія

Міністерство юстиції зареєструвало нову політичну силу - Інтернет партію України. Відповідний наказ підписав глава Мін'юсту Олександр Лавринович.

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ у прес-службі Мін'юсту, партію очолив одесит Дмитро Голубов, 1983 року народження.

Інтернет партія має на меті сприяти розвитку науки, інформатизації країни, розвитку незалежних засобів масової інформації, боротьбі із злочинністю, побудові екосоціальної, конкурентоздатної ринкової економіки, а загалом - демократичної держави європейського типу. Міністерство юстиції внесло дані про реєстрацію організації до Реєстру політичних партій.

Інтернет партія стала 174-тою партійною організацією, зареєстрованою в Україні.

У Києві назвали причини терактів у Москві

Однією з причин терактів у московському метро стала та обставина, що російська влада недооцінила рівень загрози з боку терористів і не вжила відповідних захисних заходів. Про це заявив сьогодні у Києві президент міжнародної громадської організації "Міжнародна антитерористична єдність" Олександр Дічек.

Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, О.Дічек наголосив: "І громадськість, і влада Росії вважали, що цього не може бути. Була згорнена контртерористична операція в Чечні, не зовсім уважно поставилися до заяв лідерів терористичних організацій на Кавказі, хоч вони за декілька місяців про це попереджали".

Крім того, за його словами, не зовсім правильно була оцінена інформація жительниці Москви, яка чула підозрілу розмову на станції метро, і не були прийняті відповідні заходи. "Завжди треба розглядати і такі питання, як правовий рівень, кадровий, інформаційний, організаційний рівні. Напевно, за всіма цими аспектами потрібно шукати причини помилок", - наголосив він.

Нагадаємо, вранці 29 березня 2010 року на двох станціях московського метро "Луб’янка" і "Парк культури" прогриміли вибухи. Теракти здійснили дві жінки-смертниці. Одна з терористок була вдовою дагестанського бойовика. За останніми даними МНС, двоє загиблих досі залишаються непізнаними. Серед загиблих - два громадянина Таджикістану, житель Севастополя, шість приїжджиї з Калузької, Тамбовської, Бєлгородської областей, Якутії, Краснознаменська і Курська.

Латвія не дозволить викладання російською мовою у вузах країни

Директор Центру державної мови Латвії Маріс Балтіньш вважає неприпустимими розмови про можливість дозволу викладання російською мовою у державних вузах країни, повідомляє у вівторок інтернет-версія республіканської газети Час.

У латвійських державних вузах дозволено викладання тільки офіційними мовами ЄС. Викладання російською в державних вузах Латвії було заборонено ще в 2006 році.

Сейм (парламент) Латвії в грудні минулого року відхилив законопроект опозиційної партії За права людини в єдиній Латвії, який передбачав дозвіл на викладання російською мовою у державних вузах республіки.

Як пише Час, Балтіньш чув про те, що в деяких вузах цю ідею підтримують, обґрунтовуючи її тим, що в такому разі можна було б залучити студентів з Росії і поправити фінансове становище навчальних закладів. На думку Балтіньша, це неприпустимо.

Голова Центру державної мови Латвії вважає, що навряд чи набереться достатньо багато студентів, які бажають скористатися такою можливістю, тому доцільність цієї ідеї, на його думку, є сумнівною. До того ж у такому разі було б важко обґрунтувати те, що місцеві не латиші повинні вчитися латиською мовою, тоді як у приїжджих студентів буде можливість вчитися іншими мовами, пише Час.

Як відомо, у січні сам президент Латвії заявив, що більше не буде спілкуватися з журналістами російською мовою.