Перманентно триваючі проблеми розвитку України цілком закономірно породжують бажання знайти якусь просту й легку причину того, що з нами відбувається.
А що за усі роки незалежності нічого подібного так запропоновано і не було, то й не дивно, що тепер ці пошуки змістилися в бік якогось напівміфічного символізму.
Живемо так погано тому, що не тією мовою розмовляємо, не ту віру сповідуємо, не під тим прапором ходимо, не таким гербом користуємося.
Здавалось би – так просто! Треба тільки перевернути прапор догори дригом, дочепити до тризуба ранкову зірку, на груди собі повісити сонячну свастику, взяти в руки серп і молот – і заживемо!
Як гарно! З цього звичайно можна було б тільки посміятися, якби не…
