ПТН - ПНХ: Підірваний пам'ятник Сталіну: здрастуй, владо, я

12.01.11

Підірваний пам'ятник Сталіну: здрастуй, владо, я - твій соціальний тероризм?

У травні минулого року комуністи Запоріжжя вирішили поставити пам`ятник Сталіну. Вони встановили його, всупереч протестам опозиції і націонал-патріотичних організацій, всупереч загальному несхваленню, і обережним попередженням Європи про те, що це недобре. Президент Янукович порадив провести референдум, але на цьому його участь у події закінчилася. У день урочистого відкриття на цьому ж заході від сонячного уадру померло і лягло в лікарню кілька шанувальників вождя всіх часів і народів. (І Царства Небесного зараз не побажаєш, вони, бідолахи, в нього не вірили). Але вже через півроку 28 грудня з`явилася новина, що стала благою звісткою для демократів:

горезвісному пам`ятнику відрізали голову. А вже 1 січня пам`ятник підірвали з кінцями, так що пошкодило фасад обкому КПУ, на території якого знаходилася ця «мала архітектурна форма».

Відповідальність за скоєне взяв на себе нікому раніше не відомий «Рух 1 січня». У перші ж дні після інциденту прокуратура передала справу в СБУ. Потім узялися за активістів «Свободи» і членів організації «Тризуб» імені Степана Бандери. Останніх заарештовують масово, на момент написання тексту - шістнадцять осіб.

Що відбувається? Про цю подію доводилося вислуховувати найрізноманітніші версії. Що влада сама створила «бойову групу», а зараз користується її послугами, щоб посилити репресії... Що це багатофункціональний прецедент багаторазового використання для легалізації репресій... Що це спосіб «розкручування» нових партій... Але практично жоден з опитаних нижче політтехнологів-практиків не сумнівається, що вибух був справжній.

Дмитро Корчинський, лідер організації «Братство»:

НАРЕШТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА:

У мене склалася думка, що встановлення пам`ятника Сталіну було московською провокацією. Треба звернути увагу, що російські комуністи не займаються такими нісенітницями, на це нацьковують українських комуністів. І взагалі варто відзначити, що з приходом промосковського президента Москва не згорнула жодної програми з фінансування сепаратистських рухів в Україні. І не згорнула своєї діяльності, направленої на посилення соціальної напруженості в українському суспільстві.

Все продовжується як при Ющенкові, але ще в гострішій формі. Тому згортання СБУ діяльності департаменту контррозвідки по Росії тільки ускладнює сьогоднішні завдання. Отже встановлення пам`ятника Сталіну – провокація Москви в Україні, де так багато людей постраждали від його діяльності. СБУ за великим рахунком повинна займатися тими, хто спровокував його встановлення.

Адже існують провокації, які неможливо обійти. Йдете ви по вулиці і хтось погано відгукнувся про вашу матір. І що б там не було, навіть перед камерами оперативників ви вдарите цю людину. І на цьому побудовано багато міліційних провокацій, на які здоровий національний організм просто не може не реагувати. І немає нічого дивного, що знайшлися групи молоді, які вирішили не миритися з цим. Нарешті ми спостерігаємо ознаки оздоровлення українського суспільства. Що стосується заявок учасників руху про їх намір «знищувати антиукраїнських чиновників, поліцаїв і бандитів з СБУ», то вони декларують все те, чого нам хочеться перед сном. Я не думаю, що затримання активістів «Свободи» і «Тризуба» - це розкручування цих партій і рухів. Світ розвивається хаотично, не за планом, а не як результат змови. Міліція не знає, хто підірвав пам`ятник і тому демонструє бурхливу діяльність, спихаючи на всіх, на кого можна спихнути.

Денис Богуш, політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій:

КОЛИ ТИСНУТЬ НА ОПОЗИЦІЮ, ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ СОЦІАЛЬНИЙ ТЕРОРИЗМ

Ситуація з підривом пам`ятника демонструє тенденцію в суспільстві. Коли мирні протести Майдану працювати перестають, то однією з основних технологій радикально налаштованої молоді стає соціальний тероризм. Малі групи, здатні здійснити таку операцію, - це велике зло, яке не можуть викоренити ніде в світі. Думаю, що СБУ гідно «оцінила» силу вибуху. Щоб знести такий пам`ятник, вибухівки повинна мати досить високий тротиловий еквівалент.

Люди мають вибухівку, вони здійснюють акції, направлені на подальше висвітлення її результатів на телебаченні. Пригадайте вибух у Кіровограді в жовтні. Коли при приїзді Януковича до Кіровограда йому приготували три вибухпакети - один біля облпрокуратури, інший біля офісу МВС, третій біля суду. І це говорить про тенденцію в суспільних настроях. Якщо ця влада й далі діятиме таким чином, то це стане єдиним інструментом для тих, кому забороняють мирні збори. Якщо цю тенденцію показуватимуть по телевізору, то всі інші вчитимуться, дивитимуться і діятимуть так само.

Соціальний тероризм – велике зло, і якщо влада може контролювати Майдани і тиснути на опозицію, то ці групи навряд чи можна викоренити. Суспільна свідомість має чіткий сигнал: справедливості в судах добитися неможливо, одних садять у в`язницю, а інших за це саме не садять. І всі розуміють, що легітимні способи боротьби практично вичерпані. Тому протест реалізується, як у сполучених посудинах. Люди пожили при демократії і зрозуміли, що таке міжнародні стандарти демократії, тому такий тупий тиск знаходитиме вихід, якщо не на Майдані, то в таких акціях. Але владі саме час задуматися, чому такого не було раніше і чому воно виникло зараз. Адже при Ющенкові всі були незадоволені бардаком, але всі займалися своїм життям, опозиція щось заявляла, мала права і періодично вигравала вибори. Влада діє і мислить позавчорашнім днем. Врешті-решт, справу з пам`ятником потрібно було зам`яти, щоб не давати розвитку цим подіям, не популяризувати таку форму боротьби. Звичайно, ефективним було б відкрити шлюзи громадянських свобод, але ж ця влада намагається копіювати Росію. Там можна підірвати кілька будинків і вирішити якусь свою проблему, тримаючи таким чином суспільство в тонусі. І це поганий досвід. Україна в цьому плані - не Росія. Вже зараз прозахідних тою чи іншою мірою радикальних організацій в Україні під три десятки, а садять в основному тих, кого знають в обличчя.

Ігор Гринів, народний депутат України (БЮТ):

ЦЬОГО ПАМ`ЯТНИКА НЕ ПОВИННО БУТИ В УКРАЇНІ

Точної інформації про те, що сталося і хто причетний, немає ні в мене особисто, ні в БЮТ. Але точно можу сказати, що Сталін - не та особа, пам`ятник якій міг би стояти в Україні.

Є правда, а є технології. Те, як цю подію використовуватимуть, на мою думку, непринципово.

Принципове те, що цього пам`ятника не повинно бути в Україні.

Володимир Фесенко, директор центру політичних і прикладних досліджень:

У СИЛОВИХ СТРУКТУРАХ МОЖУТЬ БУТИ ПРИХИЛЬНИКИ ЕСКАЛАЦІЇ ТАКИХ ДІЙ, ЩОБ ПІДНЯТИ ВЛАСНУ РОЛЬ

Для того, щоб давати остаточні оцінки, потрібно мати більше фактів.

Іноді історія показує, що навіть коли стаються найрезонансніші події, ми так до кінця істини і не дізнаємося. Як це було з убивством Кенеді, як це було з убивствами в новітній історії України.

Що стосується цього інциденту, то почнемо з того, що поняття тероризм іноді використовується дуже широко. У мене була суперечка з шанованими колегами, які навіть працювали в Радбезі, щодо того, чи треба користуватися поняттям «Інформаційний тероризм». Я дотримуюся тієї думки, що будь-яку інформаційну атаку не можна подавати, як «інформтероризм». І коли йдеться про застосування насильницьких дій проти пам`ятника, це можна називати хуліганством, застосовувати інші фігури мови. Але коли йдеться про «членоушкодження пам`ятника», не можна говорити про тероризм. Хоча це теж недобре. Ну хоче політична сила встановити пам`ятник своїм кумирам, ну хай ставлять. Якщо це не порушує інтереси інших людей.

Якщо говорити про тих, хто підірвав... я не беруся судити про мотивацію цих людей. Можливо, це їх власна ініціатива. А, можливо, спровоковано. Історія знає масу прикладів, коли подібні дії провокувалися, щоб привернути увагу до спецслужб і використовувати такі інциденти в своїх інтересах. Я вважаю, що можливо й те, й інше. Зараз така ситуація, що такі радикальні угрупування можуть піти на подібні дії. Емоційна атмосфера така, що щось подібне є можливим. Що стосується спецслужб. Навіть якщо це не обійшлося без їх участі, то нагнітати пристрасті таким чином з їх боку не зовсім правильно. Я не поділяю думки, що зараз відбувається перехід до авторитарного режиму. Я вважаю, що в арештах політиків більше особистих і психологічних мотивів, ніж системних дій, які характеризують тенденцію влади по відношенню до опозиції. Але я не виключаю, що в окремих силових структурах, прокуратурі, СБУ, МВС можуть бути прихильники ескалації таких дій, щоб підняти власну роль. Як це не парадоксально, але це зіграло б проти інтересів Президента. Оскільки Президент хоче діяти в рамках «керованої демократії», тобто, зберігаючи демократичний фасад. А різке посилення ролі спецслужб руйнує цю модель і створює проблему для самого Президента.

Опитувала Маша Міщенко