зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

06.09.10

Що робити з Харківськими угодами, якщо газові контракти переглянуть?

Путін не хоче переписувати газові контракти, а Азаров дуже хоче і впевнений, що знайшов аргументи... У Європі газ подешевшав на 36%, але України це не стосується...

Серія заяв голови українського уряду, що прозвучали минулого тижня, про необхідність перегляду українсько-російських газових угод наразилася на цілком прогнозовану відповідь російського газового монополіста. Заступник голови Газпрому Андрій Круглов заявив: Газпром сподівається, що Україна надалі продовжуватиме виконувати контрактні зобов`язання щодо газу («Ми розраховуємо на стабільне виконання Україною своїх зобов`язань»).

Утім, вже наступного дня Азаров продовжив впиратися: «Ми з цим договором 10 років працювати не будемо, - заявив він. - Ми з Росією дуже наполегливо, по-партнерськи, по-товариськи, переконуємо їх переглянути, як вони вважають, прекрасний договір від січня 2009 року про постачання газу на 10 років . Ми з упевненістю говоримо, що для нас він украй невигідний. Але оскільки договір виписаний таким чином, що дуже важко від нього відмовитися, але якщо в ході переговорів наш заклик не буде почутий, тоді ми будемо про якісь інші механізми (думати)...» На думку Азарова, «російська сторона це чудово розуміє».

Кіт у мішку в обмін на ГТС

Зрозуміло, газпромівські чиновники не можуть не розуміти, що на даний момент Україна платить аж ніяк не ринкову ціну на газ. На користь цього твердження є багато доказів. Від неодноразово переспіваних, зрозумілих і старшокласникам, на зразок того, чому газ для України не може коштувати дорожче, ніж для Німеччини. І до озвучених... самим Газпромом.

Зокрема, в «консолідованих проміжних скорочених результатах своєї діяльності за міжнароднми стандартами фінансової звітності за I квартал 2010 року» російський газовий монополіст визнає зниження «середніх розрахункових цін» у першому кварталі 2010 року (порівняно з аналогічним періодом 2009-го) по Європі на 36%, і на 24% - по країнах колишнього Радянського Союзу.

Очевидно, що ціна на газ для України демонструє прямо протилежну тенденцію, мало того, що не ринкова сама по собі, так ще й загальні тенденції ринку їй не указ – вже якщо президент мусив рятувати країну Харківськими угодами.

Але тут на боці Газпрому грає політичний момент. За підсумками отримання 100-доларової знижки на газ в обмін на продовження термінів базування ЧФ РФ у Криму Віктор Янукович публічно пообіцяв не підвищувати комунальні тарифи українцям. У життя ця обіцянка була втілена з точністю до навпаки, про що Україні ні за що не дасть забути Юлія Тимошенко. А зовсім вже аполітичній частині населення щомісячно нагадуватиме рідна держава – платіжками за ЖКП.

Москва побачила в ситуації, що склалася, можливість «кинути рятувальне коло», вкотре підмінивши економічне рішення питання політичним. Тобто категорично відмовитися від перегляду газових контрактів, але запропонувати газ за внутрішніми російськими цінами. Тільки для населення України, не для підприємств – до подібного альтруїзму Газпром не готовий доходити. А також надати право видобутку газу на якомусь російському родовищі, щоправда, не на діючому, а на...
нерозробленому. І навіть підказали, мовляв, у розробку цього родовища Україна могла б вкласти прибуток, який одержує від транспортування газу. Очікується, що Україна зі свого боку погодиться на активно пропаговане Кремлем СП Нафтогазу з Газпромом і ввійде туди зі своєю ГТС.

Саме час наслідувати приклад російського газового монополіста і запитати, що ж Київ у результаті матиме з цієї цікавої пропозиції? Фактично нічого. Право на розробку родовища «з нуля» певний час приноситиме українській владі хіба що політичні дивіденди. Та й то сумнівні зважаючи на явну неможливість донести сенс такої перемоги до переважної більшості електорату. А внутрішні російські ціни на газ для населення України – теж «подарунок» той ще. Адже Росія має намір поступово підвищувати ціну для свого населення, щоб до 2014 року вона вийшла на середньоєвропейську.

Фактично йдеться про пропозицію політичного хабаря «на підтримку іміджевих штанів» правлячої коаліції до закінчення першого терміну президентства Януковича. Ясно читається продовження: а там – вибори, а більш ніж на два терміни підряд все одно обиратися не можна. Питання в тому, чи погодиться з такою цікавою пропозицією Микола Азаров як особа, зрештою відповідальна за такі глобальні економічні угоди?

Канчук для Газпрому

Сам Азаров запевняє, що знайшов якісь аргументи на користь перегляду газових угод. На жаль, які саме, не уточнює.

Експерти центру «Номос» Михайло Гончар і Максим Алінов пропонують юридичний спосіб добитися зниження ціни для України на російський газ. І він закладений у вже підписаних документах.
«Зокрема, пункт 4.4 газового контракту передбачає, що в разі якщо «обставини на ринку паливно-енергетичних товарів істотно змінилися порівняно з тим, що сторони обгрунтовано чекали при укладенні цього контракту, і контрактна ціна, зазначена в пункті 4.1 цього контракту, не відображає рівня цін ринку», то сторони вступають в переговори щодо перегляду контрактної ціни.

Далі передбачено, що якщо домовленість про перегляд контрактної ціни не буде досягнута протягом трьох місяців з дати початку переговорів, будь-яка із сторін має право передати справу в Стокгольмський арбітраж для ухвалення остаточного рішення».

Зміну обставин на ринку Газпром визнає – у своїх власних звітах, тобто є привід для перегляду ціни для України. Але тільки ціни. Можливість переписати формулу ціноутворення, в основі якої лежить така нелюба Азарову цифра – 450 доларів, на жаль, контрактами не передбачена.

Ну, слухання в Стокгольмському арбітражі – в нашому випадку – палиця з двома кінцями. Літній скандал з публікацією документів у справі про газ Фірташа» наочно продемонстрував, що Газпром уміє знаходити аргументи для українських чиновників, вимагаючи не тільки звільнити його (Газпром) від відповідальності за участь у сумнівних газових схемах, а й зовсім викреслити будь-які згадки про роль Газпрому в підписанні угод.

А офіційна Москва наразі демонструє вкрай категоричну позицію в питанні перегляду навіть ціни, не то що газових угод. Наприклад, прем`єр-міністр РФ Володимир Путін упевнений: Україна платить за газ європейську ціну. «А тепер ще зробили знижку – від європейської формули скинули 100 дол.

Ну куди ще? І так достатньо...»

Проте мало хто згадує, що в одному з високих кабінетів у Києві досі лежить «під сукном» чудовий канчук з гачком – Брюссельський газовий меморандум про модернізацію газотранспортної системи України, підписаний ще за Віктора Ющенка. Одне з зобов`язань Києва (ним, до речі, жваво цікавилася Москва), передбачених тим документом, – реформування Нафтогазу і виведення з НАКу транзитного підприємства Укртрансгаз. Адже українські президенти і уряди роками напрацьовували досвід реформування всіляких структур шляхом знищення з подальшим «відродженням з попелу».

Щоправда, досі “реформа через зміну вивіски” застосовувалася переважно для чиновницьких чисток, але хто заважає використовувати досвід, який добре зарекомендував себе, в інших цілях?

Скажімо, «вбити» Нафтогаз і створити на його руїнах кілька «профільних» підприємств, тим самим виконавши зобов`язання за Брюссельським меморандумом. У результаті одержимо самостійний Укртрансгаз з можливою перспективою на виведення з держвласності, і (отакої !) зникнення з ринку виконавця газових контрактів з українського боку. Трубу колись можна буде спробувати приватизувати або акціонувати (якщо зірки вдало стануть), а газові угоди доведеться підписувати по-новому вже зараз. Не захоче ж Газпром втрачати такого великого споживача, як Україна? Напевно, це було б гідною відповіддю на російську пропозицію газового родовища, куди треба вбухати купу грошей, перш ніж почати одержувати хоч щось.

Але, як завжди, є одне «але»

Припустімо, Азарову вдасться не миттям, то катанням добитися від Кремля благословення на перегляд газових угод. Загальний тріумф – різко знижуються ціни на комуналку, виборець на кожній платіжці старанно позначає: «не забути проголосувати за Партію регіонів». Але питання: що ж тоді робити з великою перемогою Януковича – Медведєва в Харкові?

Якщо Україна одержить нову, справедливу ціну на газ, чи буде і щодо неї діяти передбачена Харківськими угодами знижка? Гарантій немає. 100-доларовий «дисконт», відповідно до підписаних президентами документів, - не щось інше як зниження митних зборів на частину газу, що експортується до України, і введене ухвалою уряду РФ. Тобто фактично знижка може бути скасована у будь-який момент. Проте якщо вона зникне, то з якої причини Київ повинен буде виконувати свою частину договірних зобов`язань? А саме – продовження термінів перебування Чорноморського Флоту Росії в Севастополі?..

Цікаве питання, чи не так?

Олена Перегуда
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/