З року в рік Верховна Рада ухвалює кошторис своїх витрат, і щоразу ховає документ під грифом «не для друку». На парламентському сайті вивішують лише текст постанови про затвердження кошторису, а найцікавіше – додатки до неї, не публікують. Тему вивчила львівська газета «Високий Замок».
«Навіщо, здавалося б, засекречувати статті парламентських витрат, якщо вони у бюджеті відкрито прописані: скільки на законотворчу діяльність, на візити депутатів за кордон, на санаторно-курортне і медичне обслуговування? Бюджетні суми хоч і красномовні, але не настільки, як подробиці у додатках до кошторису. У цих кошторисних таблицях, які у парламенті так старанно бережуть від сторонніх очей, – Верховна Рада в усій своїй «красі», – йдеться у матеріалі.
Особливо «лоскотливий» додаток (подробиці парламентського кошторису розсекретила «Українська правда»), в якому детально розписані витрати на забезпечення як теперішніх, так і колишніх нардепів. Тут – і депутатський заробіток, розкладений по полицях, і відпускні, і виплати новоспеченим пенсіонерам, і матеріальна допомога сім’ям померлих нардепів.
Як пише газета «Високий замок», на запитання про зарплату народні обранці зазвичай відбуваються фразами: «в середньому стільки-то», «по-різному, залежно від доплат». Так ось – про доплати, з якими депутатський оклад (у рядового депутата він – 6 тисяч 109 гривень, у першого віце-спікера – 6 тисяч 474) розростається утричі. 100-% надбавка кожному – за особливий характер роботи та інтенсивність праці (ох і перетруджуються народні обранці!). Плюс – премія у розмірі 80-95 % від окладу, залежно від парламентської посади.
Рядовим депутатам за місяць набігає у середньому 17 тисяч 425 гривень зарплати, головам комітетів і керівникам депутатських фракцій – 17 тисяч 914 гривень, віце-спікеру – 18 тисяч 613 гривень, першому віце-спікеру – 19 тисяч 418 гривень. Додають «гривників» до депутатського заробітку наявність наукового ступеня, почесного звання та володіння іноземними мовами.
Заробітна плата голови Верховної Ради у додатку до парламентського кошторису не значиться. Та її не важко вирахувати зі спікерської декларації про доходи. У середньому виходить 21 тисяча 208 гривень на місяць.
З відпускними однієї депутатської зарплати вистачить на те, щоб придбати поїжджений «Ланос». Лише «оздоровчих» нардепам виписують у середньому 35 тисяч (подвійний місячний заробіток). Це при тому, що путівки на парламентські курорти (кримські санаторії «Дюльбер» і «Нижня Ореанда») для народних обранців безкоштовні.
Крім 450 нинішніх нардепів і численного парламентського апарату, на балансі Верховної Ради ще й армія утриманців з попередніх скликань. Для «колишніх» окрема «біржа праці» діє. Та така, що після депутатства решту життя можна і не працювати, сидячи на шиї у платників податків: узаконене дармоїдство. Закінчилася парламентська каденція – можеш цілий рік безбідно бити байдики: якщо не працевлаштувався, отримуватимеш матеріальну допомогу у розмірі депутатської зарплати. Не влаштувався на роботу і через рік – матимеш половину депутатської зарплати.
Безробітних екс-депутатів закон велить утримувати аж до досягнення ними пенсійного віку. З усіх попередніх скликань таких утриманців вже 115 назбиралося (на виплату їм депутатської допомоги з безробіття цього року передбачили понад 12 мільйонів гривень).
Не можуть, бідолашні, на роботу влаштуватися. А навіщо, коли можна офіційно числитися безробітним, отримувати щомісяця майже дев’ять тисяч гривень матеріальної допомоги (так, на кишенькові витрати), живучи, наприклад, з прибутків від сімейного бізнесу чи з «приплоду» від банківських заощаджень? А там, глядиш, і пенсія нагряне – 80-90% від депутатської зарплати (залежно від трудового стажу).
«Проводи» депутата на пенсію теж недешево обходяться: новоспеченому пенсіонерові належиться грошова допомога у розмірі 12 місячних депутатських окладів. Виходить понад 73 тисячі гривень. У цьогорічному парламентському кошторисі таких «пенсійних премій» передбачили аж 44.
статті про українську політику і не тільки
