Яким буде курс гривні?

21.07.11

Яким буде курс гривні?

Останнім часом в Україні дедалі більше розмов про можливість невдовзі девальвації гривні. Проте думки на цю тему відомих політиків і експертів, що стають надбанням ЗМІ, часто діаметрально протилежні. Відтак у простих українців, яких також вельми цікавить ця проблема, лише посилюється стурбованість. Що й зрозуміло.

Янукович оптимістичний, але не переконливий

Думку президента, прем`єр-міністра і голови Нацбанку з цього питання можна, в принципі, і не питати. Оскільки їх відповіді неважко спрогнозувати: у країні все під контролем, національна валюта буде стабільною і т.п.

Наприклад, на недавній підсумковій прес-конференції журналісти поцікавилися з цього приводу у Віктора Януковича. «Що стосується валюти, у нас не немає ніяких підстав, ніяких, повторюю, підстав, вважати, що у нас буде коливання курсу. Тому що зараз ми маємо золотовалютні резерви Національного банку близько 37,5 млрд. дол. Але є динаміка зростання, і до кінця цього року, як то кажуть, якщо Бог дасть нам, ми матимемо близько 40 млрд.», - бадьоро відповів він.

Утім, щодо «динаміки зростання» золотовалютних резервів президент схибив. Останні два місяці золотовалютні резерви України, навпаки, зменшуються: у травні - на 484 млн. дол., в червні - ще на 334 млн. дол. І якщо за логікою Януковича, то якщо по валютних резервах має місце динаміка не зростання, а зниження, то підстави для девальвації гривні є.

Українські ж бізнесмени і просте населення сьогодні не вірять в стабільність гривні і, відповідно, в обіцянки з даного приводу представників влади.

Бізнес і населення налаштовані на гірше

Зокрема, серед вітчизняних бізнесменів останнім часом зростають саме девальваційні очікування. Про це минулого тижня повідомив НБУ з посиланням на результати поточного опитування керівників підприємств, що проводилося з 14 по 30 травня. «Послабилися очікування респондентів щодо незмінності курсу гривні до долара США і євро в наступні 12 місяців», - йдеться в доповіді Нацбанку. Якщо в першому кварталі 2011 року в стабільність гривні по відношенню до долара вірили 51,6% опитаних бізнесменів, то в другому кварталі таких залишилося 46,7%.

Також в НБУ зазначають, що «третій квартал поспіль респонденти чекають, що курс гривні до долара США через 12 місяців в середньому буде близько 8,3 грн./долл.». Якщо ж врахувати при цьому, що майже 47% бізнесменів не чекають зміни курсу гривні, то виходить, що велика їх частина прогнозує набагато більшу девальвацію, ніж до рівня 8,3 грн./долл.

Про те, що не вірить у майбутню стабільність гривні і населення, можна судити за деякими статистичними показниками того ж Нацбанку. По-перше, про це свідчить підвищений попит на готівкову іноземну валюту, який спостерігається з початку року. У січні 2011 року фізичні особи купили в банках валюти більше, ніж продали, на 863,5 млн. дол., в лютому - на 1304,7 млн. дол., в березні - на 1103,9 млн. дол., в квітні - на 762,2 млн. дол., в травні - на 896,1 млн. дол., в червні - на 1212,1 млн. дол. Разом за півроку - на 6142, 5 млн. дол. За січень-червень 2010 року відповідна величина становила лише 2050,6 млн. дол.

Звичайно, значна частина готівкової валюти, яка потрапляє фізичними особами, йде на контрабандний імпорт товарів. Проте напевно підвищився і попит громадян на тверду валюту в очікуванні прийдешньої девальвації гривні.

По-друге, попри збільшення номінальних доходів населення, темп зростання об`ємів депозитів фізичних осіб у банківській системі України цього року істотно знизився порівняно з минулим роком: за січень-червень 2010 року приріст депозитів збільшився на 13,7%, а за такий же період нинішнього року - тільки на 9,7%. Це вказує на зростання недовіри українців як до національної валюти, так і до банківської системи.

До речі, ще однією причиною, з якої співвітчизники нині менше своїх гривень несуть на зберігання в банки, є зменшення ставок по депозитах при одночасному зростанні інфляції. Внаслідок чого на сьогодні склалася ситуація, коли банківські депозити навіть не рятують гроша вкладників від інфляції.

Добре пам`ятаючи страхи 2008-2009 років, коли гривня стрімко девальвувала і деякі комерційні банки не повертали внески, багато українців розміщують депозити на короткі терміни - на півроку, на три місяці і менше. Банки ж в останні рік-півтора поступово знижували ставки по депозитах, і нині, наприклад, в «Ощадбанку», «Укрексімбанку», «Райффайзен Банк Аваль» та й багатьох інших ставки коротких гривневих депозитів перебувають у діапазоні 8-11% річних. Тоді як інфляція в річному обчисленні досягла в Україні в травні ц.р. 11,0%, а в червні - 11,9%.

Отже, гривневі заощадження на таких депозитах не захищають навіть від інфляційного знецінення, не кажучи вже про якийсь прибуток. За таких умов багато співвітчизників логічно мають за краще або одразу вкладати свої тимчасово надмірні гроші в якісь товари про запас, - а це розігріває інфляцію і провокує зростання імпорту, - або купувати на них тверду валюту - що безпосередньо підштовхує гривню до девальвації.

Експерти пророкують девальвацію

Ну і, звичайно, багато українців дослухаються до думки експертів. Наприклад, директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Гєєць, екс-міністр економіки Віктор Суслов і ряд інших аналітиків однозначно висловлюються про неминучість девальвації гривні. Основною причиною цього вони називають стрімке зростання розриву між експортом і імпортом - на користь останнього. Ще наголошується дуже низький приплив іноземного капіталу через небажання зарубіжних інвесторів вкладати гроші в країну з тотальною корупцією. Крім того, девальваційний тиск на гривню чинить зазначене зростання попиту населення на вільно-конвертовану валюту. Також велику загрозу для гривні становить висока вірогідність другої хвилі світової кризи, яка призведе до різкого погіршення кон`юнктури на зовнішніх ринках для українських експортерів і, відповідно, до значного скорочення валютної виручки від експорту.

Ще один експерт - директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин - висловився минулого тижня за легку девальвацію гривні. «Я прихильник того, щоб у нас якраз була присутня слабенька девальвація - близько 1,5-2 копійок в місяць, тому що це дозволить підтримувати наш платіжний баланс і купівельну спроможність тих доларів, які зберігаються у людей «на руках», - зазначив він.

Проте думається, що такий слабкий рівень девальвації гривні не допоможе зменшити негативне сальдо зовнішньої торгівлі, а лише дещо знизить темпи його зростання. Оскільки швидкість інфляційного знецінення гривні порівняно з доларом і євро набагато перевершує запропонований Юрчишиним темп девальвації, а негативне сальдо торгівлі України вже досягло дуже великих розмірів.

Крім того, існує ризик того, що перше ж послаблення гривні викличе хвилювання або навіть паніку у бізнесу і населення. А це загрожує сильним обвалом національної валюти, як у 2008 році.

Не повторити б старі помилки

Навряд чи хтось з експертів не погодиться, що якби у вересні або жовтні 2008 року Нацбанк провів миттєву девальвацію до рівня приблизно 7,5 грн./долл., а не намагався утримувати курс на межах 5-6 грн./долл., то витрата золотовалютних резервів було б набагато меншою. І курс не стрибав би потім до 9-10 грн./долл. Тобто криза протікала б набагато менш болісно.

У нинішній ситуації керівництву НБУ варто було б пригадати про це і подумати також про варіант істотного одномоментного послаблення гривні. Наприклад, до курсу 10-12 грн./долл. Вже потім слід було б не утримувати стабільний курс гривні, стаючи вкотре на ті самі граблі, а здійснювати плавну девальвацію - орієнтуючись на динаміку інфляції.

У разі одномоментної девальвації попит на іноземну валюту одразу б значно впав - як у населення, так і в імпортерів. Відповідно, золотовалютні резерви не тільки вдалося б зберегти, але вже дуже скоро вони б почали нарощуватися за рахунок поліпшення торгового балансу. І країні не знадобилися б нові зовнішні позики для підтримки платіжного балансу - наприклад, від МВФ.

Але зрозуміло, що особливо спочатку після такої миттєвої девальвації - якщо Нацбанк і уряд підуть на це - громадяни зазнають ряду неприємних моментів. Пропорційно підскочать ціни в гривнях на весь імпорт, включаючи нафтопродукти і природний газ. Також значно погіршаться умови обслуговування раніше взятих бізнесом і населенням валютних кредитів.

Проте якщо продовжувати вперто утримувати стабільний курс гривні, нарощуючи негативне сальдо торгівлі і зовнішні борги, то ситуація в майбутньому, зокрема, з величиною девальвації може скластися набагато гірше.

Олександр Безкоровайний