За усі, вже майже 19 років української незалежності, армія ніколи не була в орбіті щирої, реальної, дієвої турботи вищого керівництва держави. Численні обіцянки про реформи, оснащення сучасною зброєю, забезпечення житлом військових, - нічого з цього не було вирішено жодним Президентом – Верховним головнокомандувачем, урядами, коаліціями, опозиціями, військовими міністрами вкупі з експертами на державних харчах...
У 2001 році тодішній міністр оборони Олександр Кузьмук припустив, що в українському уряді працює Бен Ладен. Так емоційно оцінив генерал армії "щедрі" пропозиції Кабміну профінансувати безпеку і оборону держави.
У 2008 році один із високопосадовців Міноборони прямо заявив журналістам, можливо, не для оприлюднення, але: “На наступний рік нам запропонували повну “ж-пу”. Цього вистачить на харчування солдатів, мінімальну зарплатню і комунальні послуги”. Прогноз не збувся: того бюджетного року гроші на харчування проїлися вже у жовтні. Тоді заявили, що це міністр оборони Єхануров нераціонально закупляв ковбасу по 70 гривень і згодовував її солдатам. Це потім спростували.
Пам’ятаю, як у 2004 році Янукович у свою першу прем’єрську каденцію у Києві на Зборах офіцерів Збройних сил України урочисто заявив: ми вирішимо житлову проблему в армії за три роки. Тоді на квартирному обліку стояло близько 48 тис. військових, а станом на 1 січня 2010 – 45 тис.
“Проблема забезпечення військовослужбовців житлом є надзвичайно болючою для Міністерства оборони України, а наслідки світової економічної кризи ще більше загострили її. Єдиним джерелом фінансування потреб житлового будівництва для військовослужбовців Збройних сил України є кошти державного бюджету, стан надходження яких викликає велику занепокоєність”, - про це йдеться у повідомленні прес-служби Міноборони за 2009 рік, але його можна переписувати із року в рік без втрати актуальності.
8 липня на засіданні РНБО Верховний головнокомандувач “пісочив” керівників Міноборони і Генштабу за відсутність ініціативи і бажання щось робити із цією багатостраждальною армією. Символічно, що саме в ті хвилини, коли на РНБО лунали жорсткі критичні звинувачення і вирішувалася доля міністра оборони, нардепи від коаліції в угоду МВФ тиснули кнопки за урядовий закон про зміни Держбюджету. У ньому, окрім іншого, Міноборони “кинули” найбільше серед усіх відомств: відтяли 2 млрд. 135 млн. – із мізерного бюджету, який, незважаючи на усі переможні передвиборні заяви і обіцянки Президента Януковича і його політичної сили, є гіршим, або, принаймні, не кращим, ніж мали їхні “помаранчеві” політичні опоненти, які не так давно були при владі і також двічі обіцяли за 2 місяці перевести армію на контракт.
І Верховний головком цей закон із врізаним армійським бюджетом підписав.
Минулого тижня міжвідомча комісія з питань проведення оборонного огляду із залученням Міністерства оборони і різних розумних людей продовжувала опрацьовувати проект концепції розвитку Збройних сил на період до 2015 року.
“З метою забезпечення на відповідному рівні підготовки військ та їхньої життєдіяльності уряд планує збільшити видатки на утримання і розвиток ЗСУ у вересні цього року в сумі 2,8 млрд. грн.
...За оцінкою Міноборони, перегляд показників видатків дозволить привести чисельність Збройних сил до 150-160 тис. осіб (сьогодні – до 200 тис.). Це лише деякі кроки, що у своїй сукупності дозволять Україні мати військові формування кращого світового зразку, кардинально змінити стан справ в українській армії та в найкоротші терміни покращити фінансове та соціальне становище військовослужбовців ЗСУ”, - заявлялося офіційно.
Для оптимістів, хто в усе це вірить, – пропоную парі на ящик коньяку і заявляю, що нічого такого не станеться, принаймні у найближчі 20-30 років. Будуть подальші заяви про подальше покращання, все валитимуть на попередників, окреслюючи перед собою чергову стратегічну мету вивчити ситуацію, стабілізувати, закласти підвалини для розвитку.
Перевірити дієвість таких “рішучих” кроків можна вже сьогодні. Як відомо, за результатами квітневого засідання РНБО, також присвяченого ситуації у Збройних силах, на початку червня Президент видав указ, яким доручив з 1 липня організувати безкоштовне харчування усіх військовослужбовців контрактної служби – не виконується; забезпечити повну компенсацію безквартирним військовим витрат на піднайом житла – не виконується, але обіцяється вже багато років; до кінця року побудувати для армії 2000 нових квартир – ніколи не буде виконано; з 1 жовтня підвищити посадові оклади усім офіцерам – поживемо-побачимо. Також 4 липня Янукович заявив про своє рішення підняти удвічі грошове забезпечення військовим морякам і льотчикам. Тут також запитання: а чому така дискримінація відносно представників Сухопутних військ – танкістів, артилеристів, саперів – чи їм десь у Білокоровицькому гарнізоні легше служиться, ніж у сонячному Криму?.
За оцінкою експертів, для виконання цього указу і даних обіцянок уряд Азарова повинен буде десь знайти лише у поточному році додаткових 9-10 мільярдів.
Військові експерти стверджують, що у найближчій перспективі ніхто з Україною воювати не збирається. Хоч одна втіха...
Антон Гусаров
статті про українську політику і не тільки
