Президент Янукович на посаді вже понад 100 днів, і експерти аналізують його перші кроки.
Інститут світової політики (ІСП) провів аналіз перших зовнішньополітичних кроків нового президента за допомогою 29 експертів. ІСП, який є відносно новим аналітичним центром, вважають прихильним до євроатлантичного напрямку розвитку України, про що може свідчити, зокрема, і їхній підбір експертів.
Інститут світової політики також наголошує, що у дослідженні робив акцент на думках закордонних експертів, які спеціалізуються на Україні. Серед них - Збігнєв Бжезінські, колишній Радник з національної безпеки президента США, Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні Джеймс Шерр, експерт британського Королівського інституту міжнародних відносин (Чатем-Хаус) та інші. Загалом ІСП опитав 29 експертів.
Територіальна цілісність у безпеці
Більшість аналітиків, опитаних Інститутом світової політики, переконані, що є загроза суверенітету України та її можливості приймати незалежні рішення. Хоча відзначають, що навряд чи слід вести мову про загрозу територіальній цілісності.
Водночас, як ідеться в дослідженні, експерти, які в цьому питанні опинились у меншості, дотримуються думки, що тема загроз є перебільшеною з огляду на "високий емоційний фон, притаманний для обговорення українсько-російських відносин".
На їхню думку, президент Янукович наразі не вчинив дій, котрі дійсно загрожували б суверенітету і територіальній цілісності країни. Таким чином, сьогодні потрібно вести мову, швидше, не про загрозу як таку, а про загрозливі тенденції та стратегічні ризики.
"Добре, що не зробив"
Автори дослідження відзначають, що загалом експерти нарахували більше недоліків, ніж переваг, у діях Віктора Януковича на зовнішньополітичному напрямі.
Водночас вони наголошують: "Найпарадоксальніше, що головним здобутком зовнішньої політики експерти вважають те, чого Янукович не зробив: Україна не приєдналася до ОДКБ, Україна не стане частиною Митного союзу, Україна не визнає незалежність Південної Осетії і Абхазії."
До більшості досягнень Януковича експерти мають застереження. Наприклад, фахівці звертають увагу на те, що президент здійснив свій перший закордонний візит до Брюсселя, однак вважають, що євроінтеграція не стала пріоритетним напрямком влади.
Відносини з Росією стали кращими, однак Києву довелося заплатити за це високу ціну – залишити ЧФ РФ до 2042 року, а також відмовитися від інтеграції до НАТО.
Флот і національні інтереси
ІСП відзначає, що майже всі експерти назвали помилками зовнішньої політики Віктора Януковича відмову від інтеграції до НАТО та підписання "харківських домовленостей" про дешевший газ в обмін на перебування російського флоту в Україні. Все це дало підстави фахівцям узагальнити: "Віктор Янукович проводить незбалансовану, більше проросійську зовнішню політику."
Особливо експерти звертають увагу на те, що угоду готували в непрозорий спосіб, та те, що домовленості розраховані на дуже тривалий період часу: "У такий спосіб нинішня влада зв’язала зобов’язаннями наступні покоління українських політичних еліт, які не зможуть адекватно реагувати на безпекові виклики з огляду на прорахунки своїх попередників."
Крім того, експерти зазначають, що пролонгація перебування ЧФ РФ на території України буде дестабілізуючим чинником для української державності: "зростатимуть ризики у Криму, втягнення України в конфлікти між Росією і третіми сторонами тощо".
статті про українську політику і не тільки
