Керівник українського Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге втручався у справи, які входять до внутрішньої компетенції України.
Такий висновок можна зробити з висновків Генпрокуратури за результатами перевірки, яка була проведена за зверненням Леоніда Кравчука, повідомляє прес-служба ГПУ.
"Державною прикордонною службою виконувалося доручення Служби безпеки України, прийняте на підставі положень закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", - йдеться у повідомленні.
У Генпрокуратурі зазначили, що це було зроблено "у зв'язку з порушенням ним (Ланге) норми "Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН"..., що полягає в обов'язку іноземних громадян не втручатися у справи, які входять до внутрішньої компетенції іншої держави".
"Подальше рішення про скасування заборони в'їзду Ланге прийнято у зв'язку з локалізацією негативних чинників, що могли вплинути на державну безпеку країни внаслідок діяльності цієї особи", - зазначається у повідомленні.
"Таким чином, жодних негативних міжнародних наслідків для України не відбулося, оскільки, як зазначено у відповідній заяві глави МЗС ФРН Ґідо Вестервелле, у Берліні вважають інцидент з Ланге вичерпаним і розглядають його як "непорозуміння", - переконані у Генпрокуратурі.
Як відомо, наприкінці червня Ланге не пускали в Україну як персону нон грата. Офіційних пояснень йому не надали.
Пізніше міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що цей інцидент вичерпаний.
Фонд Конрада Аденауера заснований правлячою політичною партією Німеччини - Християнсько-демократичним союзом, очолюваним канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Він займається організацією круглих столів, конференцій і лекцій з метою політичного аналізу суспільно важливих тим.
Представництво фонду в Україні працює з 1994 року. З 2007 року його очолює Ніко Ланге.
статті про українську політику і не тільки
30.07.10
Янукович легалізує "Межигір’я"?
Віднині чинному президенту ще складніше буде доводити, що він не причетний до всіх цих оборудок.
Отже, скандально відома резиденція "Межигір'я", де мешкає Янукович, і мисливське господарство в селі Сухолуччя, де він любить полювати на кабанів, тепер мають спільного кінцевого власника.
Це сталося після того, як у 2010 році у Великобританії змінився склад засновників фірми, що опосередковано контролює Сухолуччя.
Як відомо, забудову на території Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства здійснює компанія "Дом Лесника". Вона володіє трьома земельними ділянками площею 17,5 гектарів, але реально контролює весь периметр за допомогою власної охорони.
Згідно з офіційною інформацією, ТОВ "Дом Лесника" на 2,32% належить громадянину України на прізвище Іван Тохтамиш.
Він також - директор Товариства мисливців та рибалок "Кедр", яке зареєстроване в "Межигір'ї" та до числа учасників якого входять регіонали Юрій Бойко, Сергій Тулуб і Володимир Демішкан. Але про пана Тохтамиша ми згадаємо трохи згодом.
Основний же пакет товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Лесника" в розмірі 97,3% перебуває у власності британській фірмі Astute Partners Ltd.
Тобто кінцевим господарем об'єктів у Сухолуччі є ця компанія з лондонською пропискою.
Донедавна установчі документи Astute Partners Ltd виглядали так:
І ось у Британії відбулися зміни в складі акціонерів Astute Partners.
Раніше ця фірма мала уставний капітал 1 фунт стерлінгів, а власником значилася "пустишка" Nominee Director Ltd.
Тепер уставний капітал Astute Partners Ltd збільшився до 1 000 фунтів стерлінгів. Усі сто відсотків акцій стали належати іншій британській фірмі Blythe (Europe) Ltd
Відомості про зміни в складі акціонерів містяться у звіті Astute Partners, надісланому ними до британського реєстру компаній 30 квітня 2010 року.
У Великобританії така інформація є публічною, і автор цих рядків придбав свіжий звіт через інтернет, заплативши 1 фунт стерлінгів.
Тепер установчі документи Astute Partners, тобто кінцевого господаря у Сухолуччі, виглядають так:
Отже, віднині ланцюжок від ТОВ "Дом Лесника", що забудовує Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство, веде до фірми Blythe (Europe) Ltd.
А тепер - найцікавіше.
Рівно ця сама компанія Blythe (Europe) Ltd володіє 35% у австрійській фірмі Euro East Beteiligungs GmbH, якій через фірму "Танталіт" належить... 129 гектарів "Межигір'я".
Як фірма Blythe (Europe) Ltd, так і фірма Astute Partners зареєстровані у Лондоні за однією адресою і мають директором одну і ту ж особу. Це - юрист з Князівства Ліхтенштейн Райнхард Прокш, який створив цілий калейдоскоп компаній в будинку 29 на Харлі Стріт в Лондоні, які то тут, то там спливають в контексті "Межигір'я" та Сухолуччя.
Про це вже раніше писала "Українська правда". В інтересах якого аноніма цей трастовий керуючий здійснює свою діяльність, здогадатися не складно.
Той факт, що кінцевим власником "Межигір'я" та Сухолуччя стала одна і та ж фірма, остаточно ламає міф, що, мовляв, ці об'єкти не мають жодного стосунку один до одного, а їх дерибан був непов'язаним процесом.
Навпаки, те, як спочатку резиденція, а потім мисливське господарство були виведені з-під державного контролю, показує системність Віктора Януковича в питаннях відчуження урядової власності.
"Банкрутство" покупців "Межигір'я"
Окрім концентрації "Межигір'я" та Сухолуччя на одного власника, після інавгурації Віктора Януковича сталася ще одна знакова подія.
В червні 2010 року відбулася зачистка одного з ланцюгів в процесі відчуження "Межигір'я". Віднині повернення об'єкту в державну власність стане майже неможливим, навіть коли зміниться влада.
Отже, як вже багаторазово писалося, майно резиденції "Межигір'я", розташоване на 129 гектарах, було виведено з державної власності у 2007 році шляхом обміну на два будинки в аварійному стані на Парковій дорозі в Києві.
Першим власником "Межигір'я" стала донецька компанія "Медінвесттрейд". Майже одразу вони програли штучно інспірований судовий процес, потім програли апеляцію, підтвердили свій статус "добросовісного покупця" і продали резиденцію іншій донецькій фірмі "Танталіт", яка стала "належним набувачем".
Тобто відбулося "відмивання" процедури відчуження.
І ось зараз компанія "Медінвесттрейд" оголошена банкрутом. Таким є рішення Господарського суду Києва від 14 червня нинішнього року.
Підставою стало те, що "Медінвесттрейд" заборгував нікому досі невідомій фірмі "Ель ЛТД" з Кіровоградської області 565 тисяч гривень.
"Вимоги ТОВ "Ель ЛТД" на суму 565 340 документально підтверджені, боржником не спростовані, тому визнаються судом безспірними та обґрунтованими. Поданими суду доказами підтверджена неспроможність боржника погасити заборгованість, боржник відсутній за місцезнаходженням. Вказані обставини є правовою підставою визнання боржника банкрутом", - сказано в рішенні суду.
Цікаво також інше. "Медінвесттрейд" став банкрутом, начебто нездатний погасити 565 тисяч гривень. Тоді як в 2006-му ця фірма за документами отримала 89 мільйонів (!) гривень, коли продавала "Межигір'я" компанії "Танталіт".
Куди поділися ці гроші? Це гарне запитання, адже рахунок, на який були переведені 89 мільйонів, відкритий в донецькому "УкрБізнесБанку", що негласно контролюється старшим сином Віктора Януковича Олександром.
"Українська правда" якось додзвонилася до формального власника "Медінвесттрейд" Геннадія Герасименка за його домашньою адресою в Донецьку. На прохання відповісти на декілька запитань він відповів просто: "Краще не треба" - і поклав слухавку.
Таким чином, разом із нещодавнім банкрутством компанії "Медінвесттрейд" було поховано початковий ланцюг у відчуженні "Межигір'я".
Банкрутство - це зручний спосіб позбутися непотрібного учасника при перерозподілі майна. Так само було, наприклад, при продажі каналу "Інтер".
Асоціація "Діловий світ", яка володіла контрольним пакетом акцій, невдовзі після переходу каналу під контроль Хорошковського і зміну структури власності, також була визнана банкрутом.
Трудова міграція: "Межигір'я" - адміністрація президента
Але це - ще не всі цікаві події, що відбулися після інавгурації Януковича, і які остаточно ламають його легенду про непричетність до "Межигір'я".
Отже, після обрання Януковича на роботу в адміністрацію президента перейшли декілька його довірених осіб, які займалися "Межигір'ям" і Сухолуччям.
Так, призначення на Банкову отримав згадуваний на початку статті Іван Тохтамиш, який записаний власником у ТОВ "Дом Лесника", і є директором клубу мисливців та рибалок "Кедр", прописаного на території "Межигір'я".
Прихід Януковича до влади стрімко позначився на його житті. Іван Тохтамиш став завідувачем протокольно-організаційного відділу Державного управління справами - заступником начальника управління протокольного забезпечення ДУС.
Зрозуміло, що перехід на державну службу людини, яка займалася побутовими справами Януковича, привертає до себе увагу.
Адже виникає питання - чи не буде він займатися приватними питаннями Януковича, наприклад, готувати для нього полювання, отримуючи зарплату з бюджету? Або ще гірше - вирішувати приватні забаганки президента за кошти державної казни?
Щоб дізнатися, чим саме займається Тохтамиш, "Українська правда" спрямувала запит до ДУС.
Однак на Банковій відмовилися повідомити перелік посадових обов'язків пана Тохтамиша, посилаючись на конфіденційний статус цієї інформації. Що саме по собі абсурдно, адже ідеться про посадову особу адміністрації президента, яка отримує зарплату з коштів платників податків.
Крім Тохтамиша, після обрання Януковича президентом призначення на Банкову отримав пан на прізвище Віталій Сахацький. Він став начальником управління капітального будівництва та житлового господарства Державного управління справами.
А до цього Сахацький був віце-президентом Благодійного фонду "Відродження України". Ця "доброчинна" структура володіє другою за площею ділянкою в "Межигір'ї" та зводить там величезний маєток за фінською технологією "Honka", який по документах проходить як "культурно-оздоровчий центр".
Чому саме Сахацькому довірили весь будівельний напрямок адміністрації? При тому, що Янукович не втомлюється повторювати, що всі об'єкти, які будуються в "Межигір'ї", до нього не мають відношення? Чи не підуть державні гроші на приватні потреби Януковича?
Знову запит до ДУС - і знову відмова у наданні інформації про перелік обов'язків Сахацького в Державному управлінні справами.
Але і це ще не все. Указом президента Януковича заступником керівника Державного упавління справами став такий собі Василь Гулик.
До цього пан Гулик очолював фірму під назвою "КиївУніверсалСервіс". Це - своєрідний ЖЕК на території "Межигір'я". У фірмі працевлаштовано і отримують зарплату люди, які обслуговують цю вже приватну резиденцію. Зокрема, це електрики, сантехніки, садівники, особи, які займаютсяь підстрижкою газонів, прибиранням території тощо.
Чим пояснити такий стрімкий кар'єрний стрибок пана Гулика - з маловідомої фірми "КиївУніверсалСервіс" до заступника ДУС? Здогадайтеся самі.
P.S. На останній зустрічі з журналістами Віктор Янукович вкотре відхрестився від об'єктів "Межигір'я".
"Тільки майте на увазі - у мене там півтора гектара. А далі - заборонено ходити. Там є власник", - розповідав президент. Але зараз, після останніх подій, ці слова виглядають немов знущення. Не дуже вишукане і не надто приховане.
Сергій Лещенко
Православне талібанство. Або Чому я боюся Володимира Гундяєва?
28 липня, у День Хрещення Руси-України, в моєму рідному Запоріжжі, куди я як раз приїхав в гості до батьків, стався терористичний акт. У місцевому Святопокровському соборі, що біля запорізького "Малого ринку", вибухнув саморобний фугас, який забрав життя 80-річної парафіянки.
Восьмеро людей отримали поранення. П'ятеро - потрапили до лікарні. Саме цього дня завершився 9-денний «пасторський» візит в Україну російського Патріарха Кирила...
Коли протягом усіх 9-ти днів "пасторських торжеств" я бачив на екрані телевізора виступи Володимира Гундяєва (Патріарха Кирила), постійно запитував себе - що мені нагадують менторський голос та інтонації цієї поважної у російському церковному світі людини?
На що схожі ці залізні нотки та майже "по-партійному" поставлена дикція? Нарешті, згадав. Промови російського Патріарха лунали наче урочисті заяви відомого радянського агітатора та пропагандиста часів другої світової Юрія Левітана. Пам'ятаєте, "...в результате тяжелых и продолжительных боев советские войска овладели городом Киевом...".
Володимир Гундяєв не приховував, що приїхав "на Україну" як до себе додому. Приїхав, аби зміцнити православ'я, об'єднати "руські народи", активно втілювати у життя давнє гасло екс-керівника ФСБ Росії Володимира Путіна - "Православ'я - це щит Росії".
Як сказав торік сам Патріарх Російської православної церкви, виступаючи на корабельному заводі у російському Северодвінську: "Не варто стидатися ходити до храмів, вчити дітей православ'ю. Тоді нам буде, що захищати своїми ракетоносцями...".
Російський громадянин Гундяєв має слухатися свого прем'єр-міністра Путіна. Давню російську приказку "Бєз царя в головє" ще ніхто не відміняв. Але чи потрібна вона Україні?
Говорячи про єдність православ'я в Україні за всі 9 днів свого "пасторського" візиту Володимир Гундяєв втім принципово не зустрівся з жодним представником Української церкви Київського патріархату. А парафіяни УПЦ (КП), що намагалися організувати мирні пікети проти візиту Кирила, потрапили до відділків міліції лише за це своє законне прагнення...
Навіть не розгорнувши своїх "мирних" плакатів.
14 мільйонів українців (а саме на таку кількість своїх віруючих вказують священики УПЦ Київського патріархату), залишилися без спілкування з Патріархом Кирилом, наче "відступники від віри".
Спеціально під візит Кирила частину столичної вулиці імені іншого "відступника" від російської церкви українського гетьмана Івана Мазепи, на прохання УПЦ МП, перейменували на Лаврську. Щоб не "псувати" "пасторську пошту".
Як тут не згадати червень 2001-го року, коли парафіяни Московського патріархату водили хресні ходи навколо Лаври та молилися за те, щоб літак Папи Римського Івана-Павла другого не сів у Борисполі. Мовляв, це - "канонічна територія Московської церкви".
Тоді попри усю абсурдність та навіть безбожність подібних виступів та заяв, жоден із мітингувальників затриманий міліцією не був. І це за часів так званого "режиму Кучми"!
Папа прилетів, Папа спілкувався зі своїми віруючими, Папа служив службу рідною для нас УКРАЇНСЬКОЮ мовою! І це був справжній пасторський візит, без жодної політики, "ракетоносців" та "щитів".
Папа говорив лише про віру у Христа, Христові цінності, добро, чесність та справедливість... Лише одне богослужіння 26-го червня 2001-го року у львівському мікрорайоні Сихів зібрало понад 600 тисяч (!) прочан!
Порівняйте з 3-5 тисячами, які організовано приходили послухати проповіді Патріарха Кирила.
Тоді, майже 10 років тому, багато хто з моїх друзів казали, що хочуть стати католиками... Дехто, певно, дійсно перехрестився... Такий Папа і справді викликав глибоку повагу, ніс щиру віру, налаштовував на Добро.
Натомість нинішнє керівництво московської церкви швидше схоже на проповідників ортодоксального православного "талібанства". Головний принцип якого - це давній сталінський вислів "хто не з нами, той проти нас!". Де віру плутають з ракетами, церкву - з імперською державою, а щиру благодійність - з можливістю носити на своїй руці годинник Breguet за 30 тисяч євро.
І ось тепер вибух у Запоріжжі. І хоча українські правоохоронці як чимдуж намагаються переконати усіх, що це - лише хуліганство або "боротьба за майно", втім такі жахливі збіги у часі та просторі трапляються вкрай рідко. Аж надто це схоже на початок великої операції спецслужби нашого північного сусіда, у співпраці з якою так активно та наполегливо звинувачують російські опозиційні ЗМІ самого Володимира Гундяєва.
Надто нагадує це почерк людей з Лубянської площі. Де спочатку - провокація, а потім - жорстка "зачистка".
Тому не здивуюся, коли з'ясується, що кінцевою метою "великої гри", яка розпочалася з вибуху у Запоріжжі 28-го липня, врешті стане ліквідація "головного ворога" російської церкви в Україні - "відступницького" Київського патріархату. Сьогодні ця теорія виглядає малоймовірною. А завтра?
Після того, що сталося в моєму рідному місті, мені стало страшно жити в Україні. Стало страшно ходити до храму... Стало страшно за мою країну...
Єгор Чечеринда, журналіст
Восьмеро людей отримали поранення. П'ятеро - потрапили до лікарні. Саме цього дня завершився 9-денний «пасторський» візит в Україну російського Патріарха Кирила...
Коли протягом усіх 9-ти днів "пасторських торжеств" я бачив на екрані телевізора виступи Володимира Гундяєва (Патріарха Кирила), постійно запитував себе - що мені нагадують менторський голос та інтонації цієї поважної у російському церковному світі людини?
На що схожі ці залізні нотки та майже "по-партійному" поставлена дикція? Нарешті, згадав. Промови російського Патріарха лунали наче урочисті заяви відомого радянського агітатора та пропагандиста часів другої світової Юрія Левітана. Пам'ятаєте, "...в результате тяжелых и продолжительных боев советские войска овладели городом Киевом...".
Володимир Гундяєв не приховував, що приїхав "на Україну" як до себе додому. Приїхав, аби зміцнити православ'я, об'єднати "руські народи", активно втілювати у життя давнє гасло екс-керівника ФСБ Росії Володимира Путіна - "Православ'я - це щит Росії".
Як сказав торік сам Патріарх Російської православної церкви, виступаючи на корабельному заводі у російському Северодвінську: "Не варто стидатися ходити до храмів, вчити дітей православ'ю. Тоді нам буде, що захищати своїми ракетоносцями...".
Російський громадянин Гундяєв має слухатися свого прем'єр-міністра Путіна. Давню російську приказку "Бєз царя в головє" ще ніхто не відміняв. Але чи потрібна вона Україні?
Говорячи про єдність православ'я в Україні за всі 9 днів свого "пасторського" візиту Володимир Гундяєв втім принципово не зустрівся з жодним представником Української церкви Київського патріархату. А парафіяни УПЦ (КП), що намагалися організувати мирні пікети проти візиту Кирила, потрапили до відділків міліції лише за це своє законне прагнення...
Навіть не розгорнувши своїх "мирних" плакатів.
14 мільйонів українців (а саме на таку кількість своїх віруючих вказують священики УПЦ Київського патріархату), залишилися без спілкування з Патріархом Кирилом, наче "відступники від віри".
Спеціально під візит Кирила частину столичної вулиці імені іншого "відступника" від російської церкви українського гетьмана Івана Мазепи, на прохання УПЦ МП, перейменували на Лаврську. Щоб не "псувати" "пасторську пошту".
Як тут не згадати червень 2001-го року, коли парафіяни Московського патріархату водили хресні ходи навколо Лаври та молилися за те, щоб літак Папи Римського Івана-Павла другого не сів у Борисполі. Мовляв, це - "канонічна територія Московської церкви".
Тоді попри усю абсурдність та навіть безбожність подібних виступів та заяв, жоден із мітингувальників затриманий міліцією не був. І це за часів так званого "режиму Кучми"!
Папа прилетів, Папа спілкувався зі своїми віруючими, Папа служив службу рідною для нас УКРАЇНСЬКОЮ мовою! І це був справжній пасторський візит, без жодної політики, "ракетоносців" та "щитів".
Папа говорив лише про віру у Христа, Христові цінності, добро, чесність та справедливість... Лише одне богослужіння 26-го червня 2001-го року у львівському мікрорайоні Сихів зібрало понад 600 тисяч (!) прочан!
Порівняйте з 3-5 тисячами, які організовано приходили послухати проповіді Патріарха Кирила.
Тоді, майже 10 років тому, багато хто з моїх друзів казали, що хочуть стати католиками... Дехто, певно, дійсно перехрестився... Такий Папа і справді викликав глибоку повагу, ніс щиру віру, налаштовував на Добро.
Натомість нинішнє керівництво московської церкви швидше схоже на проповідників ортодоксального православного "талібанства". Головний принцип якого - це давній сталінський вислів "хто не з нами, той проти нас!". Де віру плутають з ракетами, церкву - з імперською державою, а щиру благодійність - з можливістю носити на своїй руці годинник Breguet за 30 тисяч євро.
І ось тепер вибух у Запоріжжі. І хоча українські правоохоронці як чимдуж намагаються переконати усіх, що це - лише хуліганство або "боротьба за майно", втім такі жахливі збіги у часі та просторі трапляються вкрай рідко. Аж надто це схоже на початок великої операції спецслужби нашого північного сусіда, у співпраці з якою так активно та наполегливо звинувачують російські опозиційні ЗМІ самого Володимира Гундяєва.
Надто нагадує це почерк людей з Лубянської площі. Де спочатку - провокація, а потім - жорстка "зачистка".
Тому не здивуюся, коли з'ясується, що кінцевою метою "великої гри", яка розпочалася з вибуху у Запоріжжі 28-го липня, врешті стане ліквідація "головного ворога" російської церкви в Україні - "відступницького" Київського патріархату. Сьогодні ця теорія виглядає малоймовірною. А завтра?
Після того, що сталося в моєму рідному місті, мені стало страшно жити в Україні. Стало страшно ходити до храму... Стало страшно за мою країну...
Єгор Чечеринда, журналіст
Усупереч забороні Азарова чиновники продовжують купувати дорогі авто
Київський центр зайнятості оголосив тендер на закупівлю автомобіля Volkswagen Passat всупереч забороні Кабміну на придбання машин за бюджетні кошти.
Про це пише Дело з посиланням на Вісник тендерних закупівель від 26 липня 2010 року.
У ньому опубліковано оголошення Київського відділення Центру зайнятості при Міністерстві праці та соціальної політики про проведення тендера на закупівлю Volkswagen Passat.
Тендер заплановано на серпень 2010 року. Ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat становить від $30 тис. до $40 тис.
Раніше депутат від НУНС Геннадій Москаль повідомив, що для міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова закупили автомобіль Cadillac Escalade вартістю понад мільйон гривень.
Раніше також повідомлялося, що МВС хоче провести тендер на закупівлю 20 престижних авто, серед яких є "Мерседеси", "Ауді" і "Тойота Камрі", на що може бути витрачено від 8 до 9 мільйонів гривень.
Після оприлюднення даної інформації в пресі, прем'єр Микола Азаров назвав її "плітками", у відповідь на що газета "Дело" опублікувала офіційне оголошення з Вісника держзакупівель про наміри придбати VIP-автомобілі для МВС.
Пізніше Азаров доручив Держказначейству припинити фінансування надмірних витрат уряду - виділення грошей на придбання дорогих авто, меблів та на ремонти кабінетів.
Водночас газета "Дело" наголошувала, що заборону Азарова на купівлю дорогих авто чиновниками можна буде обійти.
Крім того, як з'ясувала газета "Сегодня", усі машини, які планує купити МВС, призначені для обслуговування перших осіб держави - президента, прем'єра, спікера, а також іноземних делегацій
Про це пише Дело з посиланням на Вісник тендерних закупівель від 26 липня 2010 року.
У ньому опубліковано оголошення Київського відділення Центру зайнятості при Міністерстві праці та соціальної політики про проведення тендера на закупівлю Volkswagen Passat.
Тендер заплановано на серпень 2010 року. Ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat становить від $30 тис. до $40 тис.
Раніше депутат від НУНС Геннадій Москаль повідомив, що для міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова закупили автомобіль Cadillac Escalade вартістю понад мільйон гривень.
Раніше також повідомлялося, що МВС хоче провести тендер на закупівлю 20 престижних авто, серед яких є "Мерседеси", "Ауді" і "Тойота Камрі", на що може бути витрачено від 8 до 9 мільйонів гривень.
Після оприлюднення даної інформації в пресі, прем'єр Микола Азаров назвав її "плітками", у відповідь на що газета "Дело" опублікувала офіційне оголошення з Вісника держзакупівель про наміри придбати VIP-автомобілі для МВС.
Пізніше Азаров доручив Держказначейству припинити фінансування надмірних витрат уряду - виділення грошей на придбання дорогих авто, меблів та на ремонти кабінетів.
Водночас газета "Дело" наголошувала, що заборону Азарова на купівлю дорогих авто чиновниками можна буде обійти.
Крім того, як з'ясувала газета "Сегодня", усі машини, які планує купити МВС, призначені для обслуговування перших осіб держави - президента, прем'єра, спікера, а також іноземних делегацій
Кабмін скасував іспити з української для майбутніх аспірантів і кандидатів
Кабінет Міністрів скасував обов’язковий іспит з української мови при вступі до аспірантури та для отримання ступеня кандидата наук
Про це йдеться в постанові Кабміну, якою вносяться зміни до положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів.
Так, з пункту про індивідуальний план роботи аспіранта виключено обов'язкове складення кандидатського іспиту з української мови (за професійним спрямуванням).
Також іспит з української мови виключено з переліку обов'язкових для вступників до аспірантури.
Крім того, здобувачі наукового ступеня кандидата наук тепер не повинні складати кандидатські іспити з української мови.
Про це йдеться в постанові Кабміну, якою вносяться зміни до положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів.
Так, з пункту про індивідуальний план роботи аспіранта виключено обов'язкове складення кандидатського іспиту з української мови (за професійним спрямуванням).
Також іспит з української мови виключено з переліку обов'язкових для вступників до аспірантури.
Крім того, здобувачі наукового ступеня кандидата наук тепер не повинні складати кандидатські іспити з української мови.
Патріарх Кирило створить помісну церкву краще за Ющенка?
Я б не писав про черговий візит Московського патріарха (тим більше, що він обіцяв ще не раз повернутися), якби не дві прочанки, яких зустрів на хресній ході на честь Хрещення Київської Русі.
Можливо, їхні історії дадуть змогу поглянути на цей візит більш повно, ніж це дозволяють лаковані звіти офіційних ЗМІ.
Перший випадок, трагічний. У Сквирському районі на Київщині потонула дитина. Священик УПЦ Московського патріархату, дізнавшись що вона хрещена в УПЦ Київського патріархату, відмовився її відспівувати.
Друга історія. В сусідньому Білоцерківському районі в село прислали священика з Росії, щойно відставленого російського військового моряка, всієї релігійної освіти у якого - тримісячні курси.
Залишимо за дужками факт, що Московський патріарх приїхав до нас на День Хрещення Києва. Бо ж улітку 988 року було масово хрещено лише киян, а мешканців сучасної Центральної Росії ще й через півтора століття після цього кияни називали "поганами", тобто язичниками.
Значно важливіший буквальний текст заяв патріарха Кирила. Він всіляко підкреслював, що УПЦ МП є всього лише частиною російської церкви. "Але потрібно відповідати на деякі наклепницькі вигадки, які спрямовані на те, щоб посіяти нові плевели ворожнечі й підозрілості в єдиній російській церкві", - зокрема, сказав він.
"Ви плоть від плоті та кров від крові української культури, української духовної енергії", - сказав про митрополита УПЦ МП Володимира патріарх Кирило, так ніби сам є експертом в "українськості".
Особливо часто патріарх вживав словосполучення "Свята Русь"". Іноді складалося враження, що він намагається переконати слухачів, що колись існувала держава з такою назвою: "Коли наш народ жив цією праведністю, і стала називатися наша Вітчизна Святою Руссю".
Як відомо, Росія не звалася ніколи Руссю. Московія взяла для своєї нової назви грецьку транскрипцію слова "Русь", а не саме слово "Русь", тому що тоді у Європі й світі було добре відомо, що Русь - це Україна.
У Московії елінізований термін "Россия" на позначення цієї країни вперше почала вживати влада лише в XV столітті, з того часу, як там з'являється ідея Москви як "Третього Риму", а московські князі починають претендувати на землі України.
Остаточно Московія перейменувалася на Росію за царськими указами 1713 і 1721 років. Наприкінці 18 століття цариця Катерина II своїм розпорядженням наказала народові називатися росіянами й заборонила вживати звичну назву "московитяни".
Лише факт: Московська митрополія була заснована 1448 року, і в СРСР чесно святкували її 500-ліття.
Тому нині московським діячам лишаються маніпуляції з назвою - "брендом", запозиченим у спотвореному вигляді через п‘ятсот-вісімсот років після князя Володимира. Престиж цього "бренду" предки українців вибороли тяжкою працею й кров‘ю.
Треба сказати, нічого нового. Німеччина ледь не тисячу років офіційно звалася Священною Римською імперією, хоча внесок германців в римську історію полягає головно в руйнуванні Риму.
Між тим американець Лінкольн любив питати - якщо собачий хвіст назвати ногою, то скільки ніг буде в собаки? Відповідь: чотири, бо від зміни назви зайва нога в собаки не виросте.
А що ж сьогодні? В риториці патріарха, як і в попередній візит, спостерігався явний пріоритет мирських цілей. "Більшість поганих людей позбавлена відчуття гумору", - зазначив патріарх. Гарна цитата, якщо не враховувати, що для церкви не буває "поганих людей".
"Я відчув, що в Україні є значний потенціал серед країн колишнього Радянського Союзу. Тут і економіка, і природа, і люди енергійні, тому в мене немає сумнівів, що народ України пройде складний період і отримає нову історичну перемогу". Все чудово, але для політика.
Київській традиції не властивий стиль відносин, який склався у московської церкви з державою. Київські митрополити могли заперечувати і князям, і гетьманам, і навіть повчати їх. І їм за це нічого не було.
Наочним виявом зворотного плазування влади перед гостем стали цілком підлі перешкоджання міліцією виїзду прочан УПЦ-КП на святкування Хрещення Київської Русі, в дусі 2004 року. І це з боку влади, очолюваної президентом, що підкреслює свою набожність.
Очевидно, влада боялася що захід УПЦ Київського патріархату в столиці в день Хрещення Русі-України, що й так виявився більш масовим за заходи за участі патріарха Кирила, поставить питання: так хто від кого "відколовся".
Схоже, що церква в зрадженому політиками суспільстві лишилася чи не єдиною силою, принаймні, в Центральній Україні, яка без грошей здатна зібрати великі маси людей.
Цікаво, що саме в той час, коли ієрархи Київського Патріархату йшли в гущі святкового натовпу, Верховна Рада в радіусі кількасот метрів була оточена залізними щитами і загонами "Беркуту" - туди туди завітав Московський патріарх.
Хоча, є й інші, обнадійливі моменти. Очевидно, навіть у ході візиту тривала дискусія, хто до кого поїде - президент Янукович до Кирила, чи навпаки. Треба сказати, президент Янукович уже не бігав за Кирилом як минулого року.
Склалося враження, що московський гість спочатку навіть взявся нажахати президента. Привітання Януковичу від патріарха з днем народження прийшло за день до самої події, всупереч усталеній традиції.
Потім московський гість взявся густо згадувати Чехова: "Я з дитинства любив читати Чехова. Мені це дуже допомагало у важкі шкільні роки, коли ще була антирелігійна ситуація в країні, і я як віруючий перебував під утиском. Спогади про оповідання Чехова допомагали з гумором ставитися до тих людей, які намагалися мене перевиховати".
Однак, президент відпустку так і не перервав, і "Магометові" довелося йти у гори, а не навпаки.
В цілому візит Московського патріарха можна вважати успішним для творення помісної Української Православної церкви. Чимало людей відчули, наскільки російський стиль відносин з паствою чужий для України.
Частина пастви вже знає, що в регіонах, де переважає Московський патріархат, рівень хвороб суспільства вищий, ніж на решті території країни. Що саме по собі по-особливому ставить питання канонічності.
Можливо, якщо патріарх Кирило ще поїздить Україною, в українській церкві об'єднаються якщо не всі, то абсолютна більшість тих, хто ставиться серйозно до православної віри, і хто, власне, і є церквою.
Без жовчі, без перекошених облич, з ясним розумінням того, що любити ближнього, в тому числі свою країну - богоугодна справа, єдино можлива для християнина.
А в Московського патріархату залишаться приміщення для прийому іноземних гостей.
Олександр Палій
Можливо, їхні історії дадуть змогу поглянути на цей візит більш повно, ніж це дозволяють лаковані звіти офіційних ЗМІ.
Перший випадок, трагічний. У Сквирському районі на Київщині потонула дитина. Священик УПЦ Московського патріархату, дізнавшись що вона хрещена в УПЦ Київського патріархату, відмовився її відспівувати.
Друга історія. В сусідньому Білоцерківському районі в село прислали священика з Росії, щойно відставленого російського військового моряка, всієї релігійної освіти у якого - тримісячні курси.
Залишимо за дужками факт, що Московський патріарх приїхав до нас на День Хрещення Києва. Бо ж улітку 988 року було масово хрещено лише киян, а мешканців сучасної Центральної Росії ще й через півтора століття після цього кияни називали "поганами", тобто язичниками.
Значно важливіший буквальний текст заяв патріарха Кирила. Він всіляко підкреслював, що УПЦ МП є всього лише частиною російської церкви. "Але потрібно відповідати на деякі наклепницькі вигадки, які спрямовані на те, щоб посіяти нові плевели ворожнечі й підозрілості в єдиній російській церкві", - зокрема, сказав він.
"Ви плоть від плоті та кров від крові української культури, української духовної енергії", - сказав про митрополита УПЦ МП Володимира патріарх Кирило, так ніби сам є експертом в "українськості".
Особливо часто патріарх вживав словосполучення "Свята Русь"". Іноді складалося враження, що він намагається переконати слухачів, що колись існувала держава з такою назвою: "Коли наш народ жив цією праведністю, і стала називатися наша Вітчизна Святою Руссю".
Як відомо, Росія не звалася ніколи Руссю. Московія взяла для своєї нової назви грецьку транскрипцію слова "Русь", а не саме слово "Русь", тому що тоді у Європі й світі було добре відомо, що Русь - це Україна.
У Московії елінізований термін "Россия" на позначення цієї країни вперше почала вживати влада лише в XV столітті, з того часу, як там з'являється ідея Москви як "Третього Риму", а московські князі починають претендувати на землі України.
Остаточно Московія перейменувалася на Росію за царськими указами 1713 і 1721 років. Наприкінці 18 століття цариця Катерина II своїм розпорядженням наказала народові називатися росіянами й заборонила вживати звичну назву "московитяни".
Лише факт: Московська митрополія була заснована 1448 року, і в СРСР чесно святкували її 500-ліття.
Тому нині московським діячам лишаються маніпуляції з назвою - "брендом", запозиченим у спотвореному вигляді через п‘ятсот-вісімсот років після князя Володимира. Престиж цього "бренду" предки українців вибороли тяжкою працею й кров‘ю.
Треба сказати, нічого нового. Німеччина ледь не тисячу років офіційно звалася Священною Римською імперією, хоча внесок германців в римську історію полягає головно в руйнуванні Риму.
Між тим американець Лінкольн любив питати - якщо собачий хвіст назвати ногою, то скільки ніг буде в собаки? Відповідь: чотири, бо від зміни назви зайва нога в собаки не виросте.
А що ж сьогодні? В риториці патріарха, як і в попередній візит, спостерігався явний пріоритет мирських цілей. "Більшість поганих людей позбавлена відчуття гумору", - зазначив патріарх. Гарна цитата, якщо не враховувати, що для церкви не буває "поганих людей".
"Я відчув, що в Україні є значний потенціал серед країн колишнього Радянського Союзу. Тут і економіка, і природа, і люди енергійні, тому в мене немає сумнівів, що народ України пройде складний період і отримає нову історичну перемогу". Все чудово, але для політика.
Київській традиції не властивий стиль відносин, який склався у московської церкви з державою. Київські митрополити могли заперечувати і князям, і гетьманам, і навіть повчати їх. І їм за це нічого не було.
Наочним виявом зворотного плазування влади перед гостем стали цілком підлі перешкоджання міліцією виїзду прочан УПЦ-КП на святкування Хрещення Київської Русі, в дусі 2004 року. І це з боку влади, очолюваної президентом, що підкреслює свою набожність.
Очевидно, влада боялася що захід УПЦ Київського патріархату в столиці в день Хрещення Русі-України, що й так виявився більш масовим за заходи за участі патріарха Кирила, поставить питання: так хто від кого "відколовся".
Схоже, що церква в зрадженому політиками суспільстві лишилася чи не єдиною силою, принаймні, в Центральній Україні, яка без грошей здатна зібрати великі маси людей.
Цікаво, що саме в той час, коли ієрархи Київського Патріархату йшли в гущі святкового натовпу, Верховна Рада в радіусі кількасот метрів була оточена залізними щитами і загонами "Беркуту" - туди туди завітав Московський патріарх.
Хоча, є й інші, обнадійливі моменти. Очевидно, навіть у ході візиту тривала дискусія, хто до кого поїде - президент Янукович до Кирила, чи навпаки. Треба сказати, президент Янукович уже не бігав за Кирилом як минулого року.
Склалося враження, що московський гість спочатку навіть взявся нажахати президента. Привітання Януковичу від патріарха з днем народження прийшло за день до самої події, всупереч усталеній традиції.
Потім московський гість взявся густо згадувати Чехова: "Я з дитинства любив читати Чехова. Мені це дуже допомагало у важкі шкільні роки, коли ще була антирелігійна ситуація в країні, і я як віруючий перебував під утиском. Спогади про оповідання Чехова допомагали з гумором ставитися до тих людей, які намагалися мене перевиховати".
Однак, президент відпустку так і не перервав, і "Магометові" довелося йти у гори, а не навпаки.
В цілому візит Московського патріарха можна вважати успішним для творення помісної Української Православної церкви. Чимало людей відчули, наскільки російський стиль відносин з паствою чужий для України.
Частина пастви вже знає, що в регіонах, де переважає Московський патріархат, рівень хвороб суспільства вищий, ніж на решті території країни. Що саме по собі по-особливому ставить питання канонічності.
Можливо, якщо патріарх Кирило ще поїздить Україною, в українській церкві об'єднаються якщо не всі, то абсолютна більшість тих, хто ставиться серйозно до православної віри, і хто, власне, і є церквою.
Без жовчі, без перекошених облич, з ясним розумінням того, що любити ближнього, в тому числі свою країну - богоугодна справа, єдино можлива для християнина.
А в Московського патріархату залишаться приміщення для прийому іноземних гостей.
Олександр Палій
СБУшники зламали блог за критику влади та взяли обіцянку
Служба безпеки України взяла з блогера Олега Шинкаренка письмову обіцянку, що той не критикуватиме владу у своєму блозі.
Про це в ЖЖ повідомив сам Шинкаренко.
"Коротко: мене відпустили після письмового свідчення, що я більше не буду у різкій формі критикувати владу у своєму ЖЖ", - розповів він.
"Оскільки конкретних вимог до мене поставлено не було, то слід розуміти це так, що будь-яка критика влади у ЖЖ може викликати нові переслідування", - впевнений Шинкаренко.
Він також вважає, що СБУ зламала його блог, оскільки з нього зникли кілька постів.
"Записи, які були найбільш образливими (з вінком та перепост з російського Луркмора про Януковича) з мого ЖЖ зникли", - написав Шинкаренко.
"Я їх звідти не прибирав. Висновок: СБУ зламала мій ЖЖ, та видалила їх звідти самостійно", - заявив він.
Раніше повідомилося, що в четвер працівники СБУ викликали Шинкаренка на "бесіду" в зв'язку з деякими його постами у блозі.
Про це в ЖЖ повідомив сам Шинкаренко.
"Коротко: мене відпустили після письмового свідчення, що я більше не буду у різкій формі критикувати владу у своєму ЖЖ", - розповів він.
"Оскільки конкретних вимог до мене поставлено не було, то слід розуміти це так, що будь-яка критика влади у ЖЖ може викликати нові переслідування", - впевнений Шинкаренко.
Він також вважає, що СБУ зламала його блог, оскільки з нього зникли кілька постів.
"Записи, які були найбільш образливими (з вінком та перепост з російського Луркмора про Януковича) з мого ЖЖ зникли", - написав Шинкаренко.
"Я їх звідти не прибирав. Висновок: СБУ зламала мій ЖЖ, та видалила їх звідти самостійно", - заявив він.
Раніше повідомилося, що в четвер працівники СБУ викликали Шинкаренка на "бесіду" в зв'язку з деякими його постами у блозі.
В СБУ вже переключились на блогерів
Українського блогера Олега Шинкаренка викликають до СБУ на співбесіду.
Про це він написав в своєму блозі.
"До мене в кіноклуб прийшли люди, які представилися співробітниками Служби безпеки України", - розповів він.
"Участі в обговоренні картини гості не брали, а після фільму, коли вже всі глядачі розійшлися, один з них (а їх було троє могутніх кремезних хлопців) пред'явив мені своє посвідчення та спитав, чи не можу я завітати до них в СБУ на розмову зі слідчим", - пише Шинкаренко в своєму блозі.
"Коли я поцікавився, про що саме буде розмова, він сказав, що розмова стосуватиметься записів в моєму ЖЖ, які "оставили неприятный след в душе". У кого саме і які конкретно записи в моєму ЖЖ залишили неприємний слід, вони мені не повідомили, але поцікавилися, чи зможу я прийти до слідчого без повістки", - розповів блогер.
За його словами, він відмовився приходити без повістки, тому вони записали його адресу та телефон і пообіцяли принести наступного дня, тобто в п'ятницю.
У своєму блозі Шинкаренко останнім часом писав пости про приїзд патріарха Кирила, про Геннадія Кернеса та інших.
Як відомо, раніше СБУ викликало на подібні бесіди журналіста газети "Комерсант" Артема Скоропадського, активісток руху "FEMEN".
Також працівник СБУ зустрічався з ректором католицького університету у Львові і намагався схили до інформування студентів про відповідальність за протиправну діяльність під час акцій протесту.
Про це він написав в своєму блозі.
"До мене в кіноклуб прийшли люди, які представилися співробітниками Служби безпеки України", - розповів він.
"Участі в обговоренні картини гості не брали, а після фільму, коли вже всі глядачі розійшлися, один з них (а їх було троє могутніх кремезних хлопців) пред'явив мені своє посвідчення та спитав, чи не можу я завітати до них в СБУ на розмову зі слідчим", - пише Шинкаренко в своєму блозі.
"Коли я поцікавився, про що саме буде розмова, він сказав, що розмова стосуватиметься записів в моєму ЖЖ, які "оставили неприятный след в душе". У кого саме і які конкретно записи в моєму ЖЖ залишили неприємний слід, вони мені не повідомили, але поцікавилися, чи зможу я прийти до слідчого без повістки", - розповів блогер.
За його словами, він відмовився приходити без повістки, тому вони записали його адресу та телефон і пообіцяли принести наступного дня, тобто в п'ятницю.
У своєму блозі Шинкаренко останнім часом писав пости про приїзд патріарха Кирила, про Геннадія Кернеса та інших.
Як відомо, раніше СБУ викликало на подібні бесіди журналіста газети "Комерсант" Артема Скоропадського, активісток руху "FEMEN".
Також працівник СБУ зустрічався з ректором католицького університету у Львові і намагався схили до інформування студентів про відповідальність за протиправну діяльність під час акцій протесту.
Підписатися на:
Дописи (Atom)