Держсекретар США Гіларі КЛІНТОН завчасно поздоровила Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА із 60-річним ювілеєм, а він у свою чергу назвав її «генеральним секретарем».
Як передає кореспондент УНІАН, такі дещо не відповідні протоколу та традиціям заяви сторони висловили під час спільної прес-конференції В.ЯНУКОВИЧА і Г.КЛІНТОН, яка відбулася сьогодні у Києві.
«Хочу подякувати Президенту за гостинність і від імені Президента ОБАМИ привітати вас із 60-річним ювілеєм, який наближається», - сказала Держсекретар США, незважаючи на існуючу, зокрема, в українському суспільстві традицію не поздоровляти з днем народження завчасно.
У свою чергу, В.ЯНУКОВИЧ у своїй заяві декілька разів назвав Г.КЛІНТОН «генеральним секретарем», але надалі виправився.
статті про українську політику і не тільки
02.07.10
Чи призначать «стрілочником» Хорошковського, або Примушування до демократії по-німецьки
Інцидент з викручуванням рук керівнику українського представництва Фонду «Конрада Аденауера» Ніко Ланге в столичному аеропорту «Бориспіль», схоже, просто замовили. Це скандал, призначений не «для зовнішнього користування», а для вирішення внутрішньополітичних проблем української бюрократії. У свою чергу, схоже, це означає, що в партії влади загострилася підкилимова боротьба, що й виплеснулося на поверхню. Її мета, схоже - усунення з посади нинішнього голови Служби безпеки України.
За повідомленням низки ЗМІ і дипломатичних джерел провина колишнього солдата Бундесверу і колишнього нештатного викладача міжнародної політики в Університеті Грейфсвальда Ніко Ланге в тому, що він консультує українську політичну опозицію і тим самим завдає непоправного збитку національній безпеці України. Правда, сам Ланге «не бачить політичного підтексту в його десятигодинному сидінні в аеропорту «Бориспіль».
Але найскандальніша і несподівана інформація, яка з`явилася як результат PR-творчості невідомих політичних диригентів і великих фінансових витрат полягає в тому, що «президента України можуть не пустити до Німеччини через інцидент з паном Ланге».
У зв`язку з цим «драма в Борисполі» може мати набагато цікавіші наслідки, ніж це здається.
По-перше, якщо чутки про активне «консультування» української опозиції західними дипломатами правда, це означає лише те, що іноземні дипломати, керівники численних Фондів, акредитованих при МЗС України поводяться так, як це дозволяє їм робити українська влада.
Адже, як відомо, Віденська конвенція 1961 року чітко регламентує поведінку дипломатів у країні перебування, а численні іноземні фонди мають статути і, звичайно, зобов`язані дотримуватися букви і духу міжнародного й українського законодавства.
Погодьтеся, складно уявити собі ситуацію, коли автор цих рядків приїхав би до Німеччини і, володіючи повноваженнями представника, наприклад, Партії регіонів як керівник фонду імені «Віктора Януковича», зібрав «клуб» противників Ангели Меркель і закликав опозицію об`єднатися в цілях усунення німецького канцлера від влади. Упевнений, читачу, ви погодитеся, що після цього німецька влада навряд чи обмежилася б тим, що автора на десять годин затримали в аеропорту.
Набагато ймовірніше, що запакували б до психлікарні на лікування, а потім передали б українським лікарям зі своїми суворими рекомендаціями і пігулками.
Отже, на скромну думку автора цих рядків, особливо коментувати поведінку тих, хто приймав рішення не пускати Ніко Ланге до України, немає бажання. Судячи з усього, «інцидент в аеропорту» був схвалений політично на найвищому рівні. Як правило – це узгоджене рішення МЗС, СБУ, відповідних чиновників, відомств і органів адміністрації президента й кабміну.
Але що вийшло в підсумку?
Українські «компетентні органи» можуть стати «крайніми», з`явитися перед рідним обивателем, як «удова, яка сама себе висікла».
І ось тут, схоже, криється головна політична інтрижка недозволеної розкоші вимушеного сидіння пана Ланге в аеропорту.
Бо, ситуація, схоже на те, може розвиватися таким чином, що останнім крайнім у всій цій історії стане глава СБУ пан Валерій Хорошковський.
Якщо перед робочим візитом президента України Віктора Януковича до Німеччини дійсно опиниться огорожа вимог і протестів німецьких непідкупних політиків і дипломатів, то «цапом відбувайлом» з імовірністю на всі 100 призначать саме главу СБУ.
І, схоже, що шахову партію, де «білими фігурами» грали якісь загадкові політики в оточенні Президента Януковича, наперед продумали. Причому не тільки весь сценарій спектаклю в аеропорту, але й політичні наслідки для того, кого готують на заклання.
Це ж, у свою чергу, теж на скромну думку автора цих рядків, означає, що в українській партії влади йде прихована, завуальована боротьба за лідерство, або, принаймні, бійка за наближеність до тіла президента, за інструменти, засоби і способи, за допомогою яких приймаються доленосні для виживання, збереження влади й бізнесу рішення.
І в цих обставинах Валерій Хорошковський – це та важка шахова фігура, проти якої, схоже, грають не за правилами. Значить, він «когось і чимось дістав», він «зарвався», «він багато на себе бере». А може й ні, - домисли, плітки.
Може, стає небезпечним для «інших» людей влади. Тому ці «інші» вирішили призначити його політиком, який небезпечний для української демократії, з Німеччиною Україну хоче посварити. Не геть чисто тобі цугцванг, - агресивний, відчутний і цілком матеріальний. Тому свідок - реальний пан Ланге.
Хоча якщо це так, позитивний момент цієї історії полягає в тому, що в оточенні Януковича багато груп впливу, які і є псевдодемократією української влади. Недаремно класики говорять, що після будь-якого захоплення влади або революції йде внутрішньовидова боротьба, на відміну від бійки класової.
Боротьба колишніх союзників і друзів, контроль за опонентами, бажання розставити своїх людей на ключові посади у владі - це хоч невеликий, але крок від політичного застою у відсутності ефективної і організованої політичної опозиції.
Судячи з підсумків бенефісу Валерія Хорошковського на «Свободі з Савіком Шустером», то він успішно відбив перші чорні PR-атаки. Але війна українських політичних джунглів триває і стрімко наростає. Отже, ми, обивателі, станемо її, слава Богу, не учасниками, а спостерігачами.
Віктор Тимошенко
За повідомленням низки ЗМІ і дипломатичних джерел провина колишнього солдата Бундесверу і колишнього нештатного викладача міжнародної політики в Університеті Грейфсвальда Ніко Ланге в тому, що він консультує українську політичну опозицію і тим самим завдає непоправного збитку національній безпеці України. Правда, сам Ланге «не бачить політичного підтексту в його десятигодинному сидінні в аеропорту «Бориспіль».
Але найскандальніша і несподівана інформація, яка з`явилася як результат PR-творчості невідомих політичних диригентів і великих фінансових витрат полягає в тому, що «президента України можуть не пустити до Німеччини через інцидент з паном Ланге».
У зв`язку з цим «драма в Борисполі» може мати набагато цікавіші наслідки, ніж це здається.
По-перше, якщо чутки про активне «консультування» української опозиції західними дипломатами правда, це означає лише те, що іноземні дипломати, керівники численних Фондів, акредитованих при МЗС України поводяться так, як це дозволяє їм робити українська влада.
Адже, як відомо, Віденська конвенція 1961 року чітко регламентує поведінку дипломатів у країні перебування, а численні іноземні фонди мають статути і, звичайно, зобов`язані дотримуватися букви і духу міжнародного й українського законодавства.
Погодьтеся, складно уявити собі ситуацію, коли автор цих рядків приїхав би до Німеччини і, володіючи повноваженнями представника, наприклад, Партії регіонів як керівник фонду імені «Віктора Януковича», зібрав «клуб» противників Ангели Меркель і закликав опозицію об`єднатися в цілях усунення німецького канцлера від влади. Упевнений, читачу, ви погодитеся, що після цього німецька влада навряд чи обмежилася б тим, що автора на десять годин затримали в аеропорту.
Набагато ймовірніше, що запакували б до психлікарні на лікування, а потім передали б українським лікарям зі своїми суворими рекомендаціями і пігулками.
Отже, на скромну думку автора цих рядків, особливо коментувати поведінку тих, хто приймав рішення не пускати Ніко Ланге до України, немає бажання. Судячи з усього, «інцидент в аеропорту» був схвалений політично на найвищому рівні. Як правило – це узгоджене рішення МЗС, СБУ, відповідних чиновників, відомств і органів адміністрації президента й кабміну.
Але що вийшло в підсумку?
Українські «компетентні органи» можуть стати «крайніми», з`явитися перед рідним обивателем, як «удова, яка сама себе висікла».
І ось тут, схоже, криється головна політична інтрижка недозволеної розкоші вимушеного сидіння пана Ланге в аеропорту.
Бо, ситуація, схоже на те, може розвиватися таким чином, що останнім крайнім у всій цій історії стане глава СБУ пан Валерій Хорошковський.
Якщо перед робочим візитом президента України Віктора Януковича до Німеччини дійсно опиниться огорожа вимог і протестів німецьких непідкупних політиків і дипломатів, то «цапом відбувайлом» з імовірністю на всі 100 призначать саме главу СБУ.
І, схоже, що шахову партію, де «білими фігурами» грали якісь загадкові політики в оточенні Президента Януковича, наперед продумали. Причому не тільки весь сценарій спектаклю в аеропорту, але й політичні наслідки для того, кого готують на заклання.
Це ж, у свою чергу, теж на скромну думку автора цих рядків, означає, що в українській партії влади йде прихована, завуальована боротьба за лідерство, або, принаймні, бійка за наближеність до тіла президента, за інструменти, засоби і способи, за допомогою яких приймаються доленосні для виживання, збереження влади й бізнесу рішення.
І в цих обставинах Валерій Хорошковський – це та важка шахова фігура, проти якої, схоже, грають не за правилами. Значить, він «когось і чимось дістав», він «зарвався», «він багато на себе бере». А може й ні, - домисли, плітки.
Може, стає небезпечним для «інших» людей влади. Тому ці «інші» вирішили призначити його політиком, який небезпечний для української демократії, з Німеччиною Україну хоче посварити. Не геть чисто тобі цугцванг, - агресивний, відчутний і цілком матеріальний. Тому свідок - реальний пан Ланге.
Хоча якщо це так, позитивний момент цієї історії полягає в тому, що в оточенні Януковича багато груп впливу, які і є псевдодемократією української влади. Недаремно класики говорять, що після будь-якого захоплення влади або революції йде внутрішньовидова боротьба, на відміну від бійки класової.
Боротьба колишніх союзників і друзів, контроль за опонентами, бажання розставити своїх людей на ключові посади у владі - це хоч невеликий, але крок від політичного застою у відсутності ефективної і організованої політичної опозиції.
Судячи з підсумків бенефісу Валерія Хорошковського на «Свободі з Савіком Шустером», то він успішно відбив перші чорні PR-атаки. Але війна українських політичних джунглів триває і стрімко наростає. Отже, ми, обивателі, станемо її, слава Богу, не учасниками, а спостерігачами.
Віктор Тимошенко
Україна перетворюється на генерал-губернаторство Малоросії
Депутат Верховної Ради від «Народної самооборони» Тарас Стецьків вважає, що з такою динамікою де-українізації, яку проводить коаліція, через пару років спікер парламенту буде вести засідання російською мовою. Так депутат прокоментував відмову коаліції підтримати зміни стосовно мови до закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів». Зміни до закону передбачали, що кандидати в депутати, що балотуються на місцевих виборах, повинні володіти державною мовою.
«Антиукраїнська коаліція і не могла по-іншому голосувати за цей закон. Тому що для них, для людей, які здали флот в обмін на дешевий газ, для людей, які голосують за антиукраїнські рішення в парламенті, цілком природно проголосувати, щоб кандидати на посади депутатів в міські ради чи на посади міських голів не обов’язково знали українську мову. Коаліція тим самим підтвердила свій антиукраїнський характер», — вважає Тарас Стецьків.
Депутат вважає, що з такою динамікою де-українізації цілком можливо, що за пару років спікер українського парламенту буде вести засідання російською мовою. «Але я думаю, що суспільство мало би не дозволити таких речей. Тут багато залежить від самоорганізації громадян і горизонтальних мереж опору, які мають створюватись по всій Україні. Бо скоро може бути таке, що Україна перетвориться на генерал-губернаторство Малоросії чи Південної Росії, де всі ключові особи в цій державі будуть розмовляти російською мовою», — занепокоєний Тарас Стецьків.
«Антиукраїнська коаліція і не могла по-іншому голосувати за цей закон. Тому що для них, для людей, які здали флот в обмін на дешевий газ, для людей, які голосують за антиукраїнські рішення в парламенті, цілком природно проголосувати, щоб кандидати на посади депутатів в міські ради чи на посади міських голів не обов’язково знали українську мову. Коаліція тим самим підтвердила свій антиукраїнський характер», — вважає Тарас Стецьків.
Депутат вважає, що з такою динамікою де-українізації цілком можливо, що за пару років спікер українського парламенту буде вести засідання російською мовою. «Але я думаю, що суспільство мало би не дозволити таких речей. Тут багато залежить від самоорганізації громадян і горизонтальних мереж опору, які мають створюватись по всій Україні. Бо скоро може бути таке, що Україна перетвориться на генерал-губернаторство Малоросії чи Південної Росії, де всі ключові особи в цій державі будуть розмовляти російською мовою», — занепокоєний Тарас Стецьків.
Кожен третій львів’янин вважає себе бандерівцем
Майже кожен мешканець Львова вважає себе львів'янином та українцем. 9 з десяти опитаних вважають себе галичанами, 8 з десяти - західняками.
Кожен п’ятий опитаний відчуває себе європейцем та кожен третій – бандерівцем. Вдвічі менше вважають себе радянськими людьми. Про це свідчить соціологічне опитування УЦВГД "Соціоінформ".
Як повідомила 2 липня на прес-конференції у Львові директор УЦВГД "Соціоінформ" Наталія Зайцева-Чіпак, що молодші респонденти, то більше серед них тих, хто ідентифікує себе з українцями, галичанами, європейцями. І навпаки, що старші львів'яни, то більше серед них "радянських людей".
Довiдка
Опитування відбувалося 9-20 червня цього року. Генеральною сукупністю дослідження було населення Львова області віком від 18 років і старше. Вибіркова сукупність відображає генеральну сукупність за такими основними соцiально-демогpафiчними показниками як: вік, стать та освіта. Обсяг вибіркової сукупності становив 800 респондентів. Помилка репрезентативності становить +/- 3,0%.
Кожен п’ятий опитаний відчуває себе європейцем та кожен третій – бандерівцем. Вдвічі менше вважають себе радянськими людьми. Про це свідчить соціологічне опитування УЦВГД "Соціоінформ".
Як повідомила 2 липня на прес-конференції у Львові директор УЦВГД "Соціоінформ" Наталія Зайцева-Чіпак, що молодші респонденти, то більше серед них тих, хто ідентифікує себе з українцями, галичанами, європейцями. І навпаки, що старші львів'яни, то більше серед них "радянських людей".
Довiдка
Опитування відбувалося 9-20 червня цього року. Генеральною сукупністю дослідження було населення Львова області віком від 18 років і старше. Вибіркова сукупність відображає генеральну сукупність за такими основними соцiально-демогpафiчними показниками як: вік, стать та освіта. Обсяг вибіркової сукупності становив 800 респондентів. Помилка репрезентативності становить +/- 3,0%.
Новий конфуз: Регалії Януковича написали з помилками
Зал, в якому проходить бізнес-форум за участю президентів України і Шрі-Ланки, оформлений з помилками.
Як повідомляє кореспондент ІМК, позаду місць, де розмістилися президенти обох країн, розташований плакат з написом: "Його Высокоповажність Віктор Янукович" та "Його Высокоповажність Махінда Раджапакса".
Слово " Высокоповажність" написане з російською буквою "ы".
Крім того, згідно правилам англійської граматики правильно буде "co-chaired" (співголови), а не "co-chaird", як написано на плакаті.
Як повідомлялося, раніше Янукович під час урочистої зустрічі з Раджапаксом не дав йому дослухати гімн його країни.
Як повідомляє кореспондент ІМК, позаду місць, де розмістилися президенти обох країн, розташований плакат з написом: "Його Высокоповажність Віктор Янукович" та "Його Высокоповажність Махінда Раджапакса".
Слово " Высокоповажність" написане з російською буквою "ы".
Крім того, згідно правилам англійської граматики правильно буде "co-chaired" (співголови), а не "co-chaird", як написано на плакаті.
Як повідомлялося, раніше Янукович під час урочистої зустрічі з Раджапаксом не дав йому дослухати гімн його країни.
Міліція відмовилася розслідувати стеження за журналістами ТВі
Голосіївське районне управління міліції в місті Києві відмовилося порушувати кримінальну справу за заявою директора телеканалу ТВі Миколи Княжицького про стеження за ним і журналістами телеканалу.
"У ході проведення заходів, спрямованих на встановлення власника автомобіля Део-Ланос з номерами АА 9874 ЕВ та осіб, які в ньому перебували, був наданий запит до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві. Відповіді отримано не було. Враховуючи те, що наразі встановити власника автомобіля Део-Ланос та осіб, які в ньому перебували і опитати їх з приводу цієї події не виявилося можливим, в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовити", - цитує ТВi постанову міліції.
Сьогодні Княжицький звернувся зі скаргою до прокуратури Голосіївського району з проханням скасувати постанову районної міліції про відмову в порушенні кримінальної справи. У зверненні йде мова про те, що здійснення незаконного стеження за журналістами містить у собі ознаки складів таких злочинів, як: перешкода в законній діяльності журналістів і незаконний збір конфіденційної інформації про особи журналістів.
ТВi бачить спроби впровадити цензуру на державному рівні в тому, що ведеться стеження за журналістами невідомими особами, а міліція відмовляється розслідувати цю справу.
Нагадаємо, глава СБУ Валерій Хорошковський на зустрічі з журналістами з руху Стоп цензурі! припустив, що стеження за співробітниками ТВi могли вести приватні структури. Хорошковський заперечує можливість причетності до цього інциденту посадових осіб.
"У ході проведення заходів, спрямованих на встановлення власника автомобіля Део-Ланос з номерами АА 9874 ЕВ та осіб, які в ньому перебували, був наданий запит до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві. Відповіді отримано не було. Враховуючи те, що наразі встановити власника автомобіля Део-Ланос та осіб, які в ньому перебували і опитати їх з приводу цієї події не виявилося можливим, в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовити", - цитує ТВi постанову міліції.
Сьогодні Княжицький звернувся зі скаргою до прокуратури Голосіївського району з проханням скасувати постанову районної міліції про відмову в порушенні кримінальної справи. У зверненні йде мова про те, що здійснення незаконного стеження за журналістами містить у собі ознаки складів таких злочинів, як: перешкода в законній діяльності журналістів і незаконний збір конфіденційної інформації про особи журналістів.
ТВi бачить спроби впровадити цензуру на державному рівні в тому, що ведеться стеження за журналістами невідомими особами, а міліція відмовляється розслідувати цю справу.
Нагадаємо, глава СБУ Валерій Хорошковський на зустрічі з журналістами з руху Стоп цензурі! припустив, що стеження за співробітниками ТВi могли вести приватні структури. Хорошковський заперечує можливість причетності до цього інциденту посадових осіб.
Син Шухевича: Україна має повернути собі Кубань
Син командира УПА Романа Шухевича Юрій на мітингу у Львові заявив, що "ми зможемо відновити українську Україну від Тиси до Кавказу".
Кореспондент Нового регіону поцікавився у Юрія Шухевича, що він мав на увазі.
"Україна від Тиси до Кавказу передбачає, що Україна, в першу чергу, має повернути собі Кубань. А яким шляхом, ви знаєте. І не думайте, що на Кубані таке однозначне становище, що там всі так вірять, що вони росіяни. Це далеко не так. Кубанські козаки знають своє походження. І вони повернуться до нас. Я маю на увазі територію", - пояснив Шухевич.
"Це також стосується інших земель, які заселені українцями. У 26 році у нас відрізали шматок Слобажанщіни, там зараз Білгород. Це і Південний Дон. Ось це - ці землі. Безумовно, вони мають висловити ініціативу приєднатися до України", - підкреслив він.
Як повідомлялося, Верховна Рада Криму звернулася до Конституційного суду України з проханням перевірити конституційність указу Президента Віктора Ющенка про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України.
Кореспондент Нового регіону поцікавився у Юрія Шухевича, що він мав на увазі.
"Україна від Тиси до Кавказу передбачає, що Україна, в першу чергу, має повернути собі Кубань. А яким шляхом, ви знаєте. І не думайте, що на Кубані таке однозначне становище, що там всі так вірять, що вони росіяни. Це далеко не так. Кубанські козаки знають своє походження. І вони повернуться до нас. Я маю на увазі територію", - пояснив Шухевич.
"Це також стосується інших земель, які заселені українцями. У 26 році у нас відрізали шматок Слобажанщіни, там зараз Білгород. Це і Південний Дон. Ось це - ці землі. Безумовно, вони мають висловити ініціативу приєднатися до України", - підкреслив він.
Як повідомлялося, Верховна Рада Криму звернулася до Конституційного суду України з проханням перевірити конституційність указу Президента Віктора Ющенка про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України.
Янукович осоромився на зустрічі з президентом Шрі-Ланки
Президент України Віктор Янукович під час урочистої зустрічі з президентом Шрі-Ланки Махіндом Раджапаксом не дав йому дослухати гімн.
Після того, як президенти привітали один одного, оркестр почав грати гімн Шрі-Ланки.
Однак замість того, щоб дослухати гімн до кінця, Янукович повів Раджапакса обходити стрій почесної варти і вітатися з делегацією.
Після цього гімн України взагалі не грали.
Водночас прес-служба Президента України подає інформацію в іншому світлі.
"Військовий оркестр виконав гімни республіки Шрі-Ланка і України, лідери країн обійшли стрій воїнів почесної варти. Церемонія завершилася взаємним представленням офіційних делегацій України і Шрі-Ланки", - йдеться в офіційному повідомленні.
Нагадаємо, 29 червня, президент Шрі-Ланки Махінд Раджапакса прибув в Україну для зустрічей із владою.
Після того, як президенти привітали один одного, оркестр почав грати гімн Шрі-Ланки.
Однак замість того, щоб дослухати гімн до кінця, Янукович повів Раджапакса обходити стрій почесної варти і вітатися з делегацією.
Після цього гімн України взагалі не грали.
Водночас прес-служба Президента України подає інформацію в іншому світлі.
"Військовий оркестр виконав гімни республіки Шрі-Ланка і України, лідери країн обійшли стрій воїнів почесної варти. Церемонія завершилася взаємним представленням офіційних делегацій України і Шрі-Ланки", - йдеться в офіційному повідомленні.
Нагадаємо, 29 червня, президент Шрі-Ланки Махінд Раджапакса прибув в Україну для зустрічей із владою.
У Росії міліціонерам заборонять критикувати начальство
Державна дума РФ розгляне законопроект, який забороняє міліціонерам виступати з відкритою критикою власних начальників, а також висловлюватися про діяльність чиновників і держорганів.
Як пише газета "Ведомости", такі заходи передбачені поправками до чинного законодавства, які будуть розглянуті профільним комітетом парламенту 1 липня.
Передбачається, що поправки будуть внесені до закону "Про міліцію", а також до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. Автор частини ініціатив депутат від "Єдиної Росії" Олексій РОЗУВАН пояснив необхідність заборони на критику начальства, провівши аналогії із "Законом про державну службу", що передбачає такі обмеження на публічні вислови.
Відповідно до пакета поправок, служба в міліції стане для звинувачених у навмисних злочинах обтяжливою обставиною. Розголошування "службової інформації обмеженого використання", точне визначення якої в документах не наводиться, стане достатньою підставою для звільнення працівників міліції. Крім того, поправки вводять покарання за недбале зберігання зброї.
Поправки також дадуть міліційним начальникам можливість віддавати накази підлеглим не тільки в письмовій чи усній формі, а й із застосуванням технічних засобів. Які саме засоби мається на увазі, в проекті не уточнюється.
Нововведення стануть частиною масштабної реформи МВС, яка повинна завершитися до кінця 2011 року. Новий базовий закон про міліцію вже знаходиться в розробці і буде внесений до Держдуми цього року, проте відкладати перетворення до того часу законодавці не бажають, зазначає Лента.ру.
У рамках реформи МВС планується скоротити особовий склад міністерства і підвищити зарплати міліціонерів. До списку вже випробуваних на практиці нововведень увійшла зміна правил відбору працівників на керівні посади - міліціонери тепер проходять обов`язкове тестування і бесіду з психологом.
Як пише газета "Ведомости", такі заходи передбачені поправками до чинного законодавства, які будуть розглянуті профільним комітетом парламенту 1 липня.
Передбачається, що поправки будуть внесені до закону "Про міліцію", а також до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. Автор частини ініціатив депутат від "Єдиної Росії" Олексій РОЗУВАН пояснив необхідність заборони на критику начальства, провівши аналогії із "Законом про державну службу", що передбачає такі обмеження на публічні вислови.
Відповідно до пакета поправок, служба в міліції стане для звинувачених у навмисних злочинах обтяжливою обставиною. Розголошування "службової інформації обмеженого використання", точне визначення якої в документах не наводиться, стане достатньою підставою для звільнення працівників міліції. Крім того, поправки вводять покарання за недбале зберігання зброї.
Поправки також дадуть міліційним начальникам можливість віддавати накази підлеглим не тільки в письмовій чи усній формі, а й із застосуванням технічних засобів. Які саме засоби мається на увазі, в проекті не уточнюється.
Нововведення стануть частиною масштабної реформи МВС, яка повинна завершитися до кінця 2011 року. Новий базовий закон про міліцію вже знаходиться в розробці і буде внесений до Держдуми цього року, проте відкладати перетворення до того часу законодавці не бажають, зазначає Лента.ру.
У рамках реформи МВС планується скоротити особовий склад міністерства і підвищити зарплати міліціонерів. До списку вже випробуваних на практиці нововведень увійшла зміна правил відбору працівників на керівні посади - міліціонери тепер проходять обов`язкове тестування і бесіду з психологом.
Чому я пишаюся Молдовою, яка оголосила 28 червня днем радянської окупації
Я до 18 років жила на півдні Одеської області по вулиці 28 червня. І весь радянський період свого дитинства знала, що ця дата позначає день приходу радянських військ до Бессарабії і «звільнення» цього краю в 1940 році від боярської Румунії. Правда, до цієї дати в тому ж радянському дитинстві додавалися що не зовсім зрозумілі подробиці, що суперечили радянській версії. Моя бабуся гагаузка розповідала, що якраз через рік після «звільнення» всю її багаточисельну рідню заштовхали у вагони і відправили до Казахстану. Що червоні «визволителі» відібрали все: землю, худобу, навіть дитячий одяг. Потім виявилось, що обидва мої прадідусі забрали від сім`ї і відправили далі, за дві тисячі кілометрів від Свердловська на лісоповал. Їх фактично вбили в якомусь страшному містечку Івдель. Я знайшла його на карті.
– Чому їх убили? – цікавилася я.
– Діль лязим сорма, - по-гагаузьки відповідала бабуся. («Не питай», в перекладі).
Вона завжди переходила на гагаузьку, коли ми говорили про репресії, знаючи, що я так швидше від неї відстану.
Після перебудови все стало зрозуміліше. В одного діда по маминій лінії було 80 гектарів землі. Другий очолював осередок ліберальної партії Румунії в своєму повіті. А всіх, у кого була земля, у кого вдома пікся хліб, хто обробляв виноградник і, маючи свого шовкопряда, ткав ковдри й тканини на одяг, вантажили у вагони і відправляли до Казахстану. Що бувало далі з репресованими, ви знаєте... У кожної сім`ї Бессарабії є своя історія, свій наскельний живопис...
Розповідаючи про жахи заслання, бабуся завжди додавала таку деталь:
– Але ми були разом, наші чоловіки (за винятком прадідусів, яких згноїли на лісоповалі, оскільки вони були фактичними власниками відібраних земель) були з нами. І болгари і гагаузи залишалися своїми родинами. А ось у Молдавії забрали всіх чоловіків і кудись вивезли. Молдавські жінки плакали й голосили, а військові їх «заспокоювали» тим, що ми забираємо чоловіків, але вони їдуть приготувати вам місце. Куди поділи чоловіків Молдавії, ніхто не знав. І чому забирали чоловіків саме Молдавії, ми теж не розуміли, говорила бабуся.
Пізніше я дізналася, що в 1918 році жителі Бессарабії в повітах вирішували на референдумі, куди їм приєднуватися - до Цара Роминяске (Румунія) чи Російської імперії. Тоді вони вибрали Румунію, і Румунія увійшла туди на прохання молдавського уряду і з відома населення. Зараз я думаю, що можливо, радянська влада, пам`ятаючи про це, в 1940 році просто вирішила знищити чоловічих представників ніби «титульної нації», знаючи, що під боком є така держава, як Румунія.
Це почерк радянської влади: справжніх господарів замордувати в засланні, а небезпечні національні елементи знищити.
Пам`ятаю, як перед вступом на журналістику, підробляючи в місцевій газеті, я чула гіркі вислови керівників колгоспів: з ким тут піднімати господарство, всіх вартих мужиків ця влада згноїла.
Зараз у нашому регіоні дуже мирно живуть молдавани, гагаузи, болгари і нащадки радянських «визволителів». Навіщо згадувати старе... Так, ці жителі Бессарабії часто беруть собі паспорти подвійного громадянства, які люб`язно надає Румунія. Не будемо це міцно аналізувати. У цьому другому громадянстві насправді немає нічого особистого. Якщо рідна держава не здатна забезпечити якихось базових прав і свобод, то людина просто, думаючи про зручність життя, бере цей документ у сусідній державі для того, щоб було зручно переміщатися Європою і працевлаштуватися там, як у випадку з Румунією. Вважаю, вони також легко вийшли би з нього, як і зайшли.
А що стосується Молдови. Ця маленька і горда країна, спростувавши всі продуковані радами анекдоти про молдаванів, показала, що їй плювати, на те, що радянська влада по суті ще не повністю залишила цю країну і продовжує підгодовувати сепаратистський режим у Придністров`ї.
Визнати 28 червня Днем радянської окупації - це все одно, що визнати Голодомор геноцидом. Це показати, що влада пам`ятає про сльози молдаван, у яких забирали їх чоловіків, і яких більше ніхто ніколи не побачив. Це показати, що вона шанує свою історію і пам`ятає своїх померлих. Це по-людськи. Все ж таки, за всіх недомовок, непогані в нас сусіди на Півдні?
Маша Міщенко
– Чому їх убили? – цікавилася я.
– Діль лязим сорма, - по-гагаузьки відповідала бабуся. («Не питай», в перекладі).
Вона завжди переходила на гагаузьку, коли ми говорили про репресії, знаючи, що я так швидше від неї відстану.
Після перебудови все стало зрозуміліше. В одного діда по маминій лінії було 80 гектарів землі. Другий очолював осередок ліберальної партії Румунії в своєму повіті. А всіх, у кого була земля, у кого вдома пікся хліб, хто обробляв виноградник і, маючи свого шовкопряда, ткав ковдри й тканини на одяг, вантажили у вагони і відправляли до Казахстану. Що бувало далі з репресованими, ви знаєте... У кожної сім`ї Бессарабії є своя історія, свій наскельний живопис...
Розповідаючи про жахи заслання, бабуся завжди додавала таку деталь:
– Але ми були разом, наші чоловіки (за винятком прадідусів, яких згноїли на лісоповалі, оскільки вони були фактичними власниками відібраних земель) були з нами. І болгари і гагаузи залишалися своїми родинами. А ось у Молдавії забрали всіх чоловіків і кудись вивезли. Молдавські жінки плакали й голосили, а військові їх «заспокоювали» тим, що ми забираємо чоловіків, але вони їдуть приготувати вам місце. Куди поділи чоловіків Молдавії, ніхто не знав. І чому забирали чоловіків саме Молдавії, ми теж не розуміли, говорила бабуся.
Пізніше я дізналася, що в 1918 році жителі Бессарабії в повітах вирішували на референдумі, куди їм приєднуватися - до Цара Роминяске (Румунія) чи Російської імперії. Тоді вони вибрали Румунію, і Румунія увійшла туди на прохання молдавського уряду і з відома населення. Зараз я думаю, що можливо, радянська влада, пам`ятаючи про це, в 1940 році просто вирішила знищити чоловічих представників ніби «титульної нації», знаючи, що під боком є така держава, як Румунія.
Це почерк радянської влади: справжніх господарів замордувати в засланні, а небезпечні національні елементи знищити.
Пам`ятаю, як перед вступом на журналістику, підробляючи в місцевій газеті, я чула гіркі вислови керівників колгоспів: з ким тут піднімати господарство, всіх вартих мужиків ця влада згноїла.
Зараз у нашому регіоні дуже мирно живуть молдавани, гагаузи, болгари і нащадки радянських «визволителів». Навіщо згадувати старе... Так, ці жителі Бессарабії часто беруть собі паспорти подвійного громадянства, які люб`язно надає Румунія. Не будемо це міцно аналізувати. У цьому другому громадянстві насправді немає нічого особистого. Якщо рідна держава не здатна забезпечити якихось базових прав і свобод, то людина просто, думаючи про зручність життя, бере цей документ у сусідній державі для того, щоб було зручно переміщатися Європою і працевлаштуватися там, як у випадку з Румунією. Вважаю, вони також легко вийшли би з нього, як і зайшли.
А що стосується Молдови. Ця маленька і горда країна, спростувавши всі продуковані радами анекдоти про молдаванів, показала, що їй плювати, на те, що радянська влада по суті ще не повністю залишила цю країну і продовжує підгодовувати сепаратистський режим у Придністров`ї.
Визнати 28 червня Днем радянської окупації - це все одно, що визнати Голодомор геноцидом. Це показати, що влада пам`ятає про сльози молдаван, у яких забирали їх чоловіків, і яких більше ніхто ніколи не побачив. Це показати, що вона шанує свою історію і пам`ятає своїх померлих. Це по-людськи. Все ж таки, за всіх недомовок, непогані в нас сусіди на Півдні?
Маша Міщенко
Одеський губернатор обіцяє зрівняти в регіоні права російської і української
Голова Одеської обласної державної адміністрації Едуард МАТВІЙЧУК висловив намір зробити російську мову в регіоні другою офіційною нарівні з українською.
Про це він повідомив під час спілкування з журналістами, передає інформагентство «Репортер».
За словами губернатора, націоналісти роблять йому зауваження з приводу того, що він розмовляє російською. «Не треба нас учити любити Україну, я державну мову знаю краще, ніж вони», - заявив Е.МАТВІЙЧУК. Водночас він зазначив, що думає російською мовою, яка у нього «в крові».
На думку губернатора, мовне питання останні 5 років штучно роздуте для того, щоб населення Одеської області втратило своє коріння. «Для жителів Одеської області російська мова - це мова міжнародного спілкування», - наголосив він.
Е.МАТВІЙЧУК також заявив, що до його планів входить введення російської мови як другої офіційної на регіональному рівні. Це дозволить вирішити питання з обов`язковими субтитрами на телебаченні, вивісках, а також зробити вивчення російської мови в школах не факультативним, а повноцінним.
При цьому «Репортер» відзначає, що в Україні діє Європейська Хартія регіональних мов і мов меншин, згідно з якою російська мова може мати статус офіційної на певній території, наприклад - в Одеській області. Для цього необхідне лише рішення обласних органів самоврядування. Таке рішення дозволить кінотеатрам, ЗМІ, школам, вишам, судовим органам тощо працювати російською мовою.
Про це він повідомив під час спілкування з журналістами, передає інформагентство «Репортер».
За словами губернатора, націоналісти роблять йому зауваження з приводу того, що він розмовляє російською. «Не треба нас учити любити Україну, я державну мову знаю краще, ніж вони», - заявив Е.МАТВІЙЧУК. Водночас він зазначив, що думає російською мовою, яка у нього «в крові».
На думку губернатора, мовне питання останні 5 років штучно роздуте для того, щоб населення Одеської області втратило своє коріння. «Для жителів Одеської області російська мова - це мова міжнародного спілкування», - наголосив він.
Е.МАТВІЙЧУК також заявив, що до його планів входить введення російської мови як другої офіційної на регіональному рівні. Це дозволить вирішити питання з обов`язковими субтитрами на телебаченні, вивісках, а також зробити вивчення російської мови в школах не факультативним, а повноцінним.
При цьому «Репортер» відзначає, що в Україні діє Європейська Хартія регіональних мов і мов меншин, згідно з якою російська мова може мати статус офіційної на певній території, наприклад - в Одеській області. Для цього необхідне лише рішення обласних органів самоврядування. Таке рішення дозволить кінотеатрам, ЗМІ, школам, вишам, судовим органам тощо працювати російською мовою.
Українці масово отримують румунські паспорти
У Чернівецькій області все більше жителів одержують паспорти Румунії. А депутат парламенту Геннадій Москаль, який працював свого часу в Міністерстві внутрішніх справ, твердить, що на сьогодні щонайменше 50 тисяч буковинців мають два паспорти – український і румунський, хоча за українським законодавством подвійне громадянство заборонене.
Румунія суттєво спростила правила одержання румунського паспорта, чим і користуються жителі сусідньої Чернівецької області.
Влада Чернівців заявила, що українці масово стають громадянами Румунії. Згідно з румунськими правилами отримання паспортів, документ може отримати кожен громадянин України, який надасть у спеціальну комісію при румунському Міністерстві юстиції свідоцтво про народження когось із родичів, які народилися в Румунії до 1940 року – саме тоді Північну Буковину і Південну Бессарабію повернули до складу України. За офіційними даними, громадянами Румунії стали 3,5 тисячі українців.
Експерти припускають, що фактично румунські паспорти отримали близько 50 тисяч українців. А також кількість бажаючих отримати румунський паспорт зросла після того, як у жовтні минулого року президент Румунії підписав закон, який дозволяє отримати буковинцям паспорт за спрощеними умовами: скасували співбесіду на знання румунської мови і культури.
Тоді влада Чернівців звернулася до президента з проханням врегулювати питання спрощеної системи отримання румунського громадянства, яке суперечить українському законодавству, що не визнає у громадян України громадянства будь-якої іншої держави. Бі-Бі-Сі за коментарем звернулася до Григорія Манчуленка, колишнього депутату парламенту, представника Чернівецької області.
Як він оцінює ситуацію в Чернівецькій області з видачею румунських паспортів.
Григорій Манчуленко: Як на мене, то немає належного реагування з боку української влади. Якби було належне реагування, в тому числі на центральному рівні, центральної влади, в першу чергу, Міністерства закордонних справ, мали б бути вже відповідні звернення і ноти з тим, щоби подібна практика на території Україні була припинена. Це неспросто, тому що практично всі румунські партії, представлені в парламенті, в своїх програмах містять норму про відновлення великої Румунії в кордонах 40-го року. Це йдеться про те, що нинішня Чернівецька область України мала б відійти до Румунії, Молдова мала б відійти до Румунії, Одещина мала б відійти до Румунії і деякі ще. Політики Румунії говорили взагалі про так звану трансмісію. Йдеться про території, які доходять ледь не до Кіровограду.
Бі-Бі-Сі: Засобами масової інформації проходить інформація про те, що офіційно громадянами Румунії стали 3,5 тисячі українців. Але неофіційні дані свідчать про те, що ця цифра може сягнути 50 тисяч. Що ви про це думаєте?
Григорій Манчуленко: Так, я теж знайомий з офіційною цифрою, але я можу заявити, що ці офіційні цифри не відповідають реаліям, тому що набагато більше людей, які перетинають українсько-румунський кордон принаймні для того, щоб побувати в Румунії з тією чи іншою метою – туристичною чи якоюсь бізнесовою. Набагато більше людей, які проживають у прикордонній смузі з Румунією, і багато дійсно людей є, які можуть десь знайти в архівах старі румунські документи про те, що хтось із їхніх родичів свого часу народився на території так званої великої Румунії в кордонах 1940-го року. Тому, цифра 3,5 тисячі – це цифра, далека від реалій. Але я абсолютно переконаний, що цифра 3,5 тисячі в кільканадцять разів занижена.
Румунія суттєво спростила правила одержання румунського паспорта, чим і користуються жителі сусідньої Чернівецької області.
Влада Чернівців заявила, що українці масово стають громадянами Румунії. Згідно з румунськими правилами отримання паспортів, документ може отримати кожен громадянин України, який надасть у спеціальну комісію при румунському Міністерстві юстиції свідоцтво про народження когось із родичів, які народилися в Румунії до 1940 року – саме тоді Північну Буковину і Південну Бессарабію повернули до складу України. За офіційними даними, громадянами Румунії стали 3,5 тисячі українців.
Експерти припускають, що фактично румунські паспорти отримали близько 50 тисяч українців. А також кількість бажаючих отримати румунський паспорт зросла після того, як у жовтні минулого року президент Румунії підписав закон, який дозволяє отримати буковинцям паспорт за спрощеними умовами: скасували співбесіду на знання румунської мови і культури.
Тоді влада Чернівців звернулася до президента з проханням врегулювати питання спрощеної системи отримання румунського громадянства, яке суперечить українському законодавству, що не визнає у громадян України громадянства будь-якої іншої держави. Бі-Бі-Сі за коментарем звернулася до Григорія Манчуленка, колишнього депутату парламенту, представника Чернівецької області.
Як він оцінює ситуацію в Чернівецькій області з видачею румунських паспортів.
Григорій Манчуленко: Як на мене, то немає належного реагування з боку української влади. Якби було належне реагування, в тому числі на центральному рівні, центральної влади, в першу чергу, Міністерства закордонних справ, мали б бути вже відповідні звернення і ноти з тим, щоби подібна практика на території Україні була припинена. Це неспросто, тому що практично всі румунські партії, представлені в парламенті, в своїх програмах містять норму про відновлення великої Румунії в кордонах 40-го року. Це йдеться про те, що нинішня Чернівецька область України мала б відійти до Румунії, Молдова мала б відійти до Румунії, Одещина мала б відійти до Румунії і деякі ще. Політики Румунії говорили взагалі про так звану трансмісію. Йдеться про території, які доходять ледь не до Кіровограду.
Бі-Бі-Сі: Засобами масової інформації проходить інформація про те, що офіційно громадянами Румунії стали 3,5 тисячі українців. Але неофіційні дані свідчать про те, що ця цифра може сягнути 50 тисяч. Що ви про це думаєте?
Григорій Манчуленко: Так, я теж знайомий з офіційною цифрою, але я можу заявити, що ці офіційні цифри не відповідають реаліям, тому що набагато більше людей, які перетинають українсько-румунський кордон принаймні для того, щоб побувати в Румунії з тією чи іншою метою – туристичною чи якоюсь бізнесовою. Набагато більше людей, які проживають у прикордонній смузі з Румунією, і багато дійсно людей є, які можуть десь знайти в архівах старі румунські документи про те, що хтось із їхніх родичів свого часу народився на території так званої великої Румунії в кордонах 1940-го року. Тому, цифра 3,5 тисячі – це цифра, далека від реалій. Але я абсолютно переконаний, що цифра 3,5 тисячі в кільканадцять разів занижена.
Міністр - журналістам: "От б...дь суки, пройти не можна!"
Міністр регіонального розвитку і будівництва Володимир Яцуба обматюкава журналістів.
Про це повідомляє кореспондент Gazeta . ua.
Перед початком засідання уряду міністр проходив повз журналістів, які в коридорі Кабміну записували коментар міністра юстиції Олександра Лавриновича.
"От блядь суки, пройти не можна!", - сказав голосно Яцуба у бік журналістів.
Нагадаємо, що Яцуба не вперше застосовує лайливе слівце на людях.
У березні під час відвідання будівництва термінала аеропорту у Львові міністр висловив незадоволення тим, що робота йде повільно: "Развели здесь быковство! Чтоб этого больше не было! Потому что разгон выше будет жестче!".
Про це повідомляє кореспондент Gazeta . ua.
Перед початком засідання уряду міністр проходив повз журналістів, які в коридорі Кабміну записували коментар міністра юстиції Олександра Лавриновича.
"От блядь суки, пройти не можна!", - сказав голосно Яцуба у бік журналістів.
Нагадаємо, що Яцуба не вперше застосовує лайливе слівце на людях.
У березні під час відвідання будівництва термінала аеропорту у Львові міністр висловив незадоволення тим, що робота йде повільно: "Развели здесь быковство! Чтоб этого больше не было! Потому что разгон выше будет жестче!".
Румунія видала українцям 50 тисяч своїх паспортів
Румунія вже видала близько 50 тисяч паспортів українським громадянам, пише газета Сегодня з посиланням на депутата Геннадія Москаля.
Як повідомляє видання, ще з кінця 90-х влада Чернівців "б'є на сполох" з приводу того, що українські громадяни в області масово отримують румунські паспорти.
"А після заворушень у Молдові, коли офіційний Кишинів звинуватив у них Румунію, Бухарест ще більше спростив процедуру видачі паспортів на територіях, відібраних у Румунії в 1940-му", - розповів Москаль.
"Для цього створена спеціальна комісія при Мін'юсті, якій, по суті, потрібен лише один документ - свідоцтво про народження когось із предків на території Румунії до 1940 року. Не потрібно навіть знання румунської мови", - додав він.
Офіційно румунськими громадянами стали 3,5 тисячі буковинців, за неофіційними даними - вже 50 тисяч чоловік, пише газета.
При цьому більшість з їх власників українські паспорти не здавали, що є порушенням наших законів.
"А навіщо? Адже вони роблять це не з великої любові до Румунії, а тому, що це фактично паспорт громадянина Євросоюзу", - пояснив Москаль.
"І потім, відповідальності-то ніякої! Ну, знайдуть румунський паспорт - і що? Звільнять із держслужби чи не дадуть бути депутатом. А якщо я вантажник чи торговець, яка мені різниця?!" - сказав він.
У Румунії офіційно заперечують намір возз'єднати території. "Румунія як держава ніколи не ставила це питання про об'єднання колишніх румунських територій", - говорить сенатор від партії Велика Румунія Іліє Ілашку.
Проте в програмах усіх парламентських партій написано про це об'єднання. Геополітичний проект Великої Румунії включає в себе, крім території нинішньої Румунії, Молдови, деякі угорські, сербські землі, а також українські - Північну Буковину та частину Одеської області.
В Україні реальної загрози з боку румунських реваншистів на офіційному рівні не бачать. "Загрози територіальної цілісності України немає", - упевнений нардеп-дипломат з Партії регіонів Леонід Кожара.
"Румунські паспорти - це неприємний момент для України, але не більше. У довгостроковій перспективі це взагалі не проблема, оскільки рано чи пізно у всіх українців, як і в решти Європи, буде єдиний паспорт ЄС", - сказав він.
Як повідомлялося, лідер партії Батьківщина Ігор Марков заявив, що Україна фактично не має сил, здатних протистояти військовому вторгненню Румунії, - країни, яка останнім часом демонструє відверто недружню політику щодо Києва.
Як повідомляє видання, ще з кінця 90-х влада Чернівців "б'є на сполох" з приводу того, що українські громадяни в області масово отримують румунські паспорти.
"А після заворушень у Молдові, коли офіційний Кишинів звинуватив у них Румунію, Бухарест ще більше спростив процедуру видачі паспортів на територіях, відібраних у Румунії в 1940-му", - розповів Москаль.
"Для цього створена спеціальна комісія при Мін'юсті, якій, по суті, потрібен лише один документ - свідоцтво про народження когось із предків на території Румунії до 1940 року. Не потрібно навіть знання румунської мови", - додав він.
Офіційно румунськими громадянами стали 3,5 тисячі буковинців, за неофіційними даними - вже 50 тисяч чоловік, пише газета.
При цьому більшість з їх власників українські паспорти не здавали, що є порушенням наших законів.
"А навіщо? Адже вони роблять це не з великої любові до Румунії, а тому, що це фактично паспорт громадянина Євросоюзу", - пояснив Москаль.
"І потім, відповідальності-то ніякої! Ну, знайдуть румунський паспорт - і що? Звільнять із держслужби чи не дадуть бути депутатом. А якщо я вантажник чи торговець, яка мені різниця?!" - сказав він.
У Румунії офіційно заперечують намір возз'єднати території. "Румунія як держава ніколи не ставила це питання про об'єднання колишніх румунських територій", - говорить сенатор від партії Велика Румунія Іліє Ілашку.
Проте в програмах усіх парламентських партій написано про це об'єднання. Геополітичний проект Великої Румунії включає в себе, крім території нинішньої Румунії, Молдови, деякі угорські, сербські землі, а також українські - Північну Буковину та частину Одеської області.
В Україні реальної загрози з боку румунських реваншистів на офіційному рівні не бачать. "Загрози територіальної цілісності України немає", - упевнений нардеп-дипломат з Партії регіонів Леонід Кожара.
"Румунські паспорти - це неприємний момент для України, але не більше. У довгостроковій перспективі це взагалі не проблема, оскільки рано чи пізно у всіх українців, як і в решти Європи, буде єдиний паспорт ЄС", - сказав він.
Як повідомлялося, лідер партії Батьківщина Ігор Марков заявив, що Україна фактично не має сил, здатних протистояти військовому вторгненню Румунії, - країни, яка останнім часом демонструє відверто недружню політику щодо Києва.
На Одещині повалили пам’ятник Леніну
У ніч з 28 на 29 червня в центральному парку міста Рені Одеської області невідомі вандали зруйнували пам’ятник Леніну.
Як розповів фахівець з охорони пам’яток культурної спадщини, ренійський краєзнавець Михайло Салабаш, від статуї на п’єдесталі залишилися тільки ноги. Голову і тулуб монумента розбито, і вони лежать на землі, пише «Кореспондент».
За даними МВС, невідомі накинули на пам’ятник трос, після чого зірвали його з п’єдесталу.
Правоохоронці виявили на місці події сліди протекторів автомобіля, ймовірно, – УАЗу.
Зараз тривають слідчі заходи.
Як повідомлялося, на початку червня в місті Руза Московської області невідомі зруйнували пам’ятник Леніну подібним чином.
Як розповів фахівець з охорони пам’яток культурної спадщини, ренійський краєзнавець Михайло Салабаш, від статуї на п’єдесталі залишилися тільки ноги. Голову і тулуб монумента розбито, і вони лежать на землі, пише «Кореспондент».
За даними МВС, невідомі накинули на пам’ятник трос, після чого зірвали його з п’єдесталу.
Правоохоронці виявили на місці події сліди протекторів автомобіля, ймовірно, – УАЗу.
Зараз тривають слідчі заходи.
Як повідомлялося, на початку червня в місті Руза Московської області невідомі зруйнували пам’ятник Леніну подібним чином.
Янукович переплутав річницю смерті Шевченка з ювілеєм
Наступне засідання Громадської гуманітарної ради відбудеться 23 серпня на Чернечій горі у Каневі Черкаської області.
Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення було прийнято на сьогоднішньому засіданні Громадської гуманітарної ради за пропозицією Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА.
Він наголосив, що це буде гарною нагодою подивитись, як просувається реконструкція комплексу на Чернечій горі, оскільки наступного року Україна відзначатиме “ювілей Тараса Григоровича Шевченка” (УНІАН: Т.Шевченко народився у 1814 році і помер у 1861 році). В.ЯНУКОВИЧ підкреслив, що він щодня отримує інформацію і бере безпосередню участь у прийнятті рішень щодо ходу відновлювальних робіт. Як сказав Президент, сьогодні реконструкція «іде достатніми темпами – настільки, наскільки дозволяє технологія».
Крім того, він підкреслив, що одне із засідань Громадської гуманітарної ради доцільно було б присвятити питанню масового спорту. Він зауважив, що цю пропозицію вніс голова Національного олімпійського комітету Сергій БУБКА.
При цьому В.ЯНУКОВИЧ підкреслив, що чекає й від інших учасників засідання ініціативності щодо тем засідань. «Пропонуйте на розгляд Гуманітарної ради питання, які, на ваш погляд, на сьогоднішній день є актуальними», - сказав Президент.
Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення було прийнято на сьогоднішньому засіданні Громадської гуманітарної ради за пропозицією Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА.
Він наголосив, що це буде гарною нагодою подивитись, як просувається реконструкція комплексу на Чернечій горі, оскільки наступного року Україна відзначатиме “ювілей Тараса Григоровича Шевченка” (УНІАН: Т.Шевченко народився у 1814 році і помер у 1861 році). В.ЯНУКОВИЧ підкреслив, що він щодня отримує інформацію і бере безпосередню участь у прийнятті рішень щодо ходу відновлювальних робіт. Як сказав Президент, сьогодні реконструкція «іде достатніми темпами – настільки, наскільки дозволяє технологія».
Крім того, він підкреслив, що одне із засідань Громадської гуманітарної ради доцільно було б присвятити питанню масового спорту. Він зауважив, що цю пропозицію вніс голова Національного олімпійського комітету Сергій БУБКА.
При цьому В.ЯНУКОВИЧ підкреслив, що чекає й від інших учасників засідання ініціативності щодо тем засідань. «Пропонуйте на розгляд Гуманітарної ради питання, які, на ваш погляд, на сьогоднішній день є актуальними», - сказав Президент.
Ніко Ланґе: Я не думаю, що мені слід відмовлятися від своїх оцінок 100 днів Януковича
26 червня голова українського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе протягом 10 годин в аеропорту «Бориспіль» не пропускали до України.
Нагадаємо, що Фонд Конрада Аденауєра - один з найстаріших міжнародних німецьких Фондів, які працюють в Україні. Лік виданих ним книг, проведених круглих столів, подіумних дискусій, конференцій (всього того, що зміцнює демократію і розвиває мізки) йде на сотні. Робота фонду та його роль - це тема окремої статті. Але затримання і недопущення на територію пострадянської країни співробітника міжнародної організації громадськістю розглядається, як достеменна ознака згортання демократії.
УНІАН поставив панові Ланґе кілька запитань.
Пане Ланґе, як у "Борисполі" поводилися з Вами прикордонники, що вони казали?
З самого початку було зрозуміло, що моє затримання не пов`язано з якимись негараздами в моїх документах. Одразу було зрозуміло, що прикордонники не можуть пояснити, в чому причина мого затримання. Вони були ввічливі, виглядало, що вони діють так, як їм було сказано. Вони попросили мене затриматися в кімнаті для нелегальних мігрантів, які чекають депортації. І поводилися так, як з рештою мігрантів – ввічливо. У цій невеликій кімнатці, яка охоронялася і де перебували люди, чекаючи депортації, я провів весь час. Я теж був ввічливий, добре розуміючи, що питання мого затримання вирішують не прикордонники. Усі десять годин, які я там провів, я був у контакті з посольством, з Німеччиною, з політичними інстанціями Німеччини і ЄС, які цим займалися. За цей час мені дозволяли купити в барі якоїсь їжі, вийти в туалет. О першій ночі мені подзвонили і повідомили, що я можу йти в місто.
Коли мене не пустили до України, я поінформував посольство Німеччини і керівництво Фонду та наших політичних мереж в ЄС і Німеччині. І посольство вело переговори з офісом канцлера і українськими інституціями, щоб краще зрозуміти, яка проблема може бути пов`язана з моїми затриманням.
У пресі прозвучали різні причини Вашого затримання. Зокрема йшлося, що причиною стали Ваші оцінки 100 днів Януковича. А саме, Ваше критичне зауваження, що «протягом перших тижнів після перемоги Віктора Януковича невеликій групі осіб, близькій до президента і прем`єра Миколи Азарова, дуже швидко вдалося захопити контроль над країною. Парламент при цьому відіграє другорядну роль. Опозиція і вільні засоби інформації знаходяться під значним тиском. Лише за кілька тижнів стався відчутний відкат до старих авторитарних шаблонів часів Кучми. Суди і державні органи відкрито ухвалюють рішення відповідно до політики нової влади. Генеральна прокуратура дозволяє використовувати себе для дискредитації опозиції». Ви не відмовлятиметеся від цієї оцінки і зараз?
Після перших ста днів нової влади прозвучало дуже багато аналітичних висновків і оцінок. Це не означає, що кожен опублікований аналіз достовірний, це означає тільки те, що кожна людина має право на оцінку. Я як професійний аналітик прагну давати збалансовані оцінки. Моя критика ніколи не була односторонньою. Я висловлював критичні оцінки і щодо минулої влади в Україні.
Але ж Ви не відмовлятиметеся від раніше даної вами оцінки ста дням Януковича?
Я так розумію, що вся подія була непорозумінням. Мені не треба думати, про те, щоб відмовлятися від цього.
Ваш Фонд і далі працюватиме в Україні, допомагаючи українській демократії?
Я розумію ситуацію так, що ми продовжуємо нашу роботу. Все інше - завдання німецьких і українських офіційних сторін.
У пресі прозвучали коментарі, що інцидент, який відбувся з Вами, був провокацією, щоб зірвати підготовку візиту Януковича до Берліна. Прокоментуйте, будь ласка, цю версію.
Це було непорозуміння. І багато названих речей - це теж непорозуміння. Це не моє завдання аналізувати, хто це зробив і чому. Це завдання української сторони. Я точно знаю тільки те, що Фонд працює в рамках українського законодавства.
Чи правда, що ви організовували візити Бориса Колесникова, Ірини Акімової, Андрія Клюєва до Німеччини?
Це правда. Це відкрита інформація Фонду, яку ми публікуємо і яка абсолютно публічна. На сайті фонду можна дізнатися, що ми робимо, як ми робимо, як ми це фінансуємо. Я організував рейс згаданих вами політиків до президентських виборів до Берліна. Ми були в головному офісі фонду, в МЗС, ми зустрічалися і розмовляли з різними політиками.
А відносини офіційного Києва з Берліном зіпсовані?
Учора була офіційна заява Німеччини щодо інциденту. (Спікер німецького уряду Крістофер Штегманс заявив, що надалі уважно стежитимуть за діями української влади, і висловив надію, що остання не перешкоджатиме роботі німецьких фондів. – Авт.). Мені більше нічого додати.
Нагадаємо, що Фонд Конрада Аденауєра - один з найстаріших міжнародних німецьких Фондів, які працюють в Україні. Лік виданих ним книг, проведених круглих столів, подіумних дискусій, конференцій (всього того, що зміцнює демократію і розвиває мізки) йде на сотні. Робота фонду та його роль - це тема окремої статті. Але затримання і недопущення на територію пострадянської країни співробітника міжнародної організації громадськістю розглядається, як достеменна ознака згортання демократії.
УНІАН поставив панові Ланґе кілька запитань.
Пане Ланґе, як у "Борисполі" поводилися з Вами прикордонники, що вони казали?
З самого початку було зрозуміло, що моє затримання не пов`язано з якимись негараздами в моїх документах. Одразу було зрозуміло, що прикордонники не можуть пояснити, в чому причина мого затримання. Вони були ввічливі, виглядало, що вони діють так, як їм було сказано. Вони попросили мене затриматися в кімнаті для нелегальних мігрантів, які чекають депортації. І поводилися так, як з рештою мігрантів – ввічливо. У цій невеликій кімнатці, яка охоронялася і де перебували люди, чекаючи депортації, я провів весь час. Я теж був ввічливий, добре розуміючи, що питання мого затримання вирішують не прикордонники. Усі десять годин, які я там провів, я був у контакті з посольством, з Німеччиною, з політичними інстанціями Німеччини і ЄС, які цим займалися. За цей час мені дозволяли купити в барі якоїсь їжі, вийти в туалет. О першій ночі мені подзвонили і повідомили, що я можу йти в місто.
Коли мене не пустили до України, я поінформував посольство Німеччини і керівництво Фонду та наших політичних мереж в ЄС і Німеччині. І посольство вело переговори з офісом канцлера і українськими інституціями, щоб краще зрозуміти, яка проблема може бути пов`язана з моїми затриманням.
У пресі прозвучали різні причини Вашого затримання. Зокрема йшлося, що причиною стали Ваші оцінки 100 днів Януковича. А саме, Ваше критичне зауваження, що «протягом перших тижнів після перемоги Віктора Януковича невеликій групі осіб, близькій до президента і прем`єра Миколи Азарова, дуже швидко вдалося захопити контроль над країною. Парламент при цьому відіграє другорядну роль. Опозиція і вільні засоби інформації знаходяться під значним тиском. Лише за кілька тижнів стався відчутний відкат до старих авторитарних шаблонів часів Кучми. Суди і державні органи відкрито ухвалюють рішення відповідно до політики нової влади. Генеральна прокуратура дозволяє використовувати себе для дискредитації опозиції». Ви не відмовлятиметеся від цієї оцінки і зараз?
Після перших ста днів нової влади прозвучало дуже багато аналітичних висновків і оцінок. Це не означає, що кожен опублікований аналіз достовірний, це означає тільки те, що кожна людина має право на оцінку. Я як професійний аналітик прагну давати збалансовані оцінки. Моя критика ніколи не була односторонньою. Я висловлював критичні оцінки і щодо минулої влади в Україні.
Але ж Ви не відмовлятиметеся від раніше даної вами оцінки ста дням Януковича?
Я так розумію, що вся подія була непорозумінням. Мені не треба думати, про те, щоб відмовлятися від цього.
Ваш Фонд і далі працюватиме в Україні, допомагаючи українській демократії?
Я розумію ситуацію так, що ми продовжуємо нашу роботу. Все інше - завдання німецьких і українських офіційних сторін.
У пресі прозвучали коментарі, що інцидент, який відбувся з Вами, був провокацією, щоб зірвати підготовку візиту Януковича до Берліна. Прокоментуйте, будь ласка, цю версію.
Це було непорозуміння. І багато названих речей - це теж непорозуміння. Це не моє завдання аналізувати, хто це зробив і чому. Це завдання української сторони. Я точно знаю тільки те, що Фонд працює в рамках українського законодавства.
Чи правда, що ви організовували візити Бориса Колесникова, Ірини Акімової, Андрія Клюєва до Німеччини?
Це правда. Це відкрита інформація Фонду, яку ми публікуємо і яка абсолютно публічна. На сайті фонду можна дізнатися, що ми робимо, як ми робимо, як ми це фінансуємо. Я організував рейс згаданих вами політиків до президентських виборів до Берліна. Ми були в головному офісі фонду, в МЗС, ми зустрічалися і розмовляли з різними політиками.
А відносини офіційного Києва з Берліном зіпсовані?
Учора була офіційна заява Німеччини щодо інциденту. (Спікер німецького уряду Крістофер Штегманс заявив, що надалі уважно стежитимуть за діями української влади, і висловив надію, що остання не перешкоджатиме роботі німецьких фондів. – Авт.). Мені більше нічого додати.
Підписатися на:
Дописи (Atom)