Меджліс кримськотатарського народу підтримує політичні сили, які виступають за денонсацію україно-російської угоди про продовження терміну перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Севастополі.
"У мене немає сумнівів, що всі розсудливі наші співвітчизники і, зрозуміло, Меджліс кримськотатарського народу будуть разом з політичними силами, що добиваються денонсацію цієї принизливої й ганебної для України угоди", - заявив лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв, виступаючи на мітингу пам'яті жертв депортації, який відбувся у Сімферополі.
Лідер Меджлісу обурився, що нова влада "як своїм родовим маєтком розпорядилася національною територією кримських татар, передавши її частину під військову базу ще на 25 років країні, яка відрито підтримує сепаратистські сили в Криму, а її високопоставлені чиновники постійно твердять, що Крим - це територія Росії ".
Політик вважає, що перебування ЧФ РФ у Криму "несе серйозну загрозу територіальній цілісності і безпеці України", враховуючи, що Росія на початку поточного року прийняла нову військову доктрину, що передбачає застосування військової сили на території інших держав.
Нагадаємо, 27 квітня Верховна Рада України і Державна Дума Російської Федерації ратифікували угоду між Україною і Росією про продовження базування ЧФ РФ у Криму, відповідно до якої термін перебування флоту збільшений на 25 років після 2017 року.
статті про українську політику і не тільки
19.05.10
Працюємо – аж піт капає: усі безробітні екс-нардепи ВРУ отримують пожиттєве «пособіє» – 17 тисяч щомісяця
З року в рік Верховна Рада ухвалює кошторис своїх витрат, і щоразу ховає документ під грифом «не для друку». На парламентському сайті вивішують лише текст постанови про затвердження кошторису, а найцікавіше – додатки до неї, не публікують. Тему вивчила львівська газета «Високий Замок».
«Навіщо, здавалося б, засекречувати статті парламентських витрат, якщо вони у бюджеті відкрито прописані: скільки на законотворчу діяльність, на візити депутатів за кордон, на санаторно-курортне і медичне обслуговування? Бюджетні суми хоч і красномовні, але не настільки, як подробиці у додатках до кошторису. У цих кошторисних таблицях, які у парламенті так старанно бережуть від сторонніх очей, – Верховна Рада в усій своїй «красі», – йдеться у матеріалі.
Особливо «лоскотливий» додаток (подробиці парламентського кошторису розсекретила «Українська правда»), в якому детально розписані витрати на забезпечення як теперішніх, так і колишніх нардепів. Тут – і депутатський заробіток, розкладений по полицях, і відпускні, і виплати новоспеченим пенсіонерам, і матеріальна допомога сім’ям померлих нардепів.
Як пише газета «Високий замок», на запитання про зарплату народні обранці зазвичай відбуваються фразами: «в середньому стільки-то», «по-різному, залежно від доплат». Так ось – про доплати, з якими депутатський оклад (у рядового депутата він – 6 тисяч 109 гривень, у першого віце-спікера – 6 тисяч 474) розростається утричі. 100-% надбавка кожному – за особливий характер роботи та інтенсивність праці (ох і перетруджуються народні обранці!). Плюс – премія у розмірі 80-95 % від окладу, залежно від парламентської посади.
Рядовим депутатам за місяць набігає у середньому 17 тисяч 425 гривень зарплати, головам комітетів і керівникам депутатських фракцій – 17 тисяч 914 гривень, віце-спікеру – 18 тисяч 613 гривень, першому віце-спікеру – 19 тисяч 418 гривень. Додають «гривників» до депутатського заробітку наявність наукового ступеня, почесного звання та володіння іноземними мовами.
Заробітна плата голови Верховної Ради у додатку до парламентського кошторису не значиться. Та її не важко вирахувати зі спікерської декларації про доходи. У середньому виходить 21 тисяча 208 гривень на місяць.
З відпускними однієї депутатської зарплати вистачить на те, щоб придбати поїжджений «Ланос». Лише «оздоровчих» нардепам виписують у середньому 35 тисяч (подвійний місячний заробіток). Це при тому, що путівки на парламентські курорти (кримські санаторії «Дюльбер» і «Нижня Ореанда») для народних обранців безкоштовні.
Крім 450 нинішніх нардепів і численного парламентського апарату, на балансі Верховної Ради ще й армія утриманців з попередніх скликань. Для «колишніх» окрема «біржа праці» діє. Та така, що після депутатства решту життя можна і не працювати, сидячи на шиї у платників податків: узаконене дармоїдство. Закінчилася парламентська каденція – можеш цілий рік безбідно бити байдики: якщо не працевлаштувався, отримуватимеш матеріальну допомогу у розмірі депутатської зарплати. Не влаштувався на роботу і через рік – матимеш половину депутатської зарплати.
Безробітних екс-депутатів закон велить утримувати аж до досягнення ними пенсійного віку. З усіх попередніх скликань таких утриманців вже 115 назбиралося (на виплату їм депутатської допомоги з безробіття цього року передбачили понад 12 мільйонів гривень).
Не можуть, бідолашні, на роботу влаштуватися. А навіщо, коли можна офіційно числитися безробітним, отримувати щомісяця майже дев’ять тисяч гривень матеріальної допомоги (так, на кишенькові витрати), живучи, наприклад, з прибутків від сімейного бізнесу чи з «приплоду» від банківських заощаджень? А там, глядиш, і пенсія нагряне – 80-90% від депутатської зарплати (залежно від трудового стажу).
«Проводи» депутата на пенсію теж недешево обходяться: новоспеченому пенсіонерові належиться грошова допомога у розмірі 12 місячних депутатських окладів. Виходить понад 73 тисячі гривень. У цьогорічному парламентському кошторисі таких «пенсійних премій» передбачили аж 44.
«Навіщо, здавалося б, засекречувати статті парламентських витрат, якщо вони у бюджеті відкрито прописані: скільки на законотворчу діяльність, на візити депутатів за кордон, на санаторно-курортне і медичне обслуговування? Бюджетні суми хоч і красномовні, але не настільки, як подробиці у додатках до кошторису. У цих кошторисних таблицях, які у парламенті так старанно бережуть від сторонніх очей, – Верховна Рада в усій своїй «красі», – йдеться у матеріалі.
Особливо «лоскотливий» додаток (подробиці парламентського кошторису розсекретила «Українська правда»), в якому детально розписані витрати на забезпечення як теперішніх, так і колишніх нардепів. Тут – і депутатський заробіток, розкладений по полицях, і відпускні, і виплати новоспеченим пенсіонерам, і матеріальна допомога сім’ям померлих нардепів.
Як пише газета «Високий замок», на запитання про зарплату народні обранці зазвичай відбуваються фразами: «в середньому стільки-то», «по-різному, залежно від доплат». Так ось – про доплати, з якими депутатський оклад (у рядового депутата він – 6 тисяч 109 гривень, у першого віце-спікера – 6 тисяч 474) розростається утричі. 100-% надбавка кожному – за особливий характер роботи та інтенсивність праці (ох і перетруджуються народні обранці!). Плюс – премія у розмірі 80-95 % від окладу, залежно від парламентської посади.
Рядовим депутатам за місяць набігає у середньому 17 тисяч 425 гривень зарплати, головам комітетів і керівникам депутатських фракцій – 17 тисяч 914 гривень, віце-спікеру – 18 тисяч 613 гривень, першому віце-спікеру – 19 тисяч 418 гривень. Додають «гривників» до депутатського заробітку наявність наукового ступеня, почесного звання та володіння іноземними мовами.
Заробітна плата голови Верховної Ради у додатку до парламентського кошторису не значиться. Та її не важко вирахувати зі спікерської декларації про доходи. У середньому виходить 21 тисяча 208 гривень на місяць.
З відпускними однієї депутатської зарплати вистачить на те, щоб придбати поїжджений «Ланос». Лише «оздоровчих» нардепам виписують у середньому 35 тисяч (подвійний місячний заробіток). Це при тому, що путівки на парламентські курорти (кримські санаторії «Дюльбер» і «Нижня Ореанда») для народних обранців безкоштовні.
Крім 450 нинішніх нардепів і численного парламентського апарату, на балансі Верховної Ради ще й армія утриманців з попередніх скликань. Для «колишніх» окрема «біржа праці» діє. Та така, що після депутатства решту життя можна і не працювати, сидячи на шиї у платників податків: узаконене дармоїдство. Закінчилася парламентська каденція – можеш цілий рік безбідно бити байдики: якщо не працевлаштувався, отримуватимеш матеріальну допомогу у розмірі депутатської зарплати. Не влаштувався на роботу і через рік – матимеш половину депутатської зарплати.
Безробітних екс-депутатів закон велить утримувати аж до досягнення ними пенсійного віку. З усіх попередніх скликань таких утриманців вже 115 назбиралося (на виплату їм депутатської допомоги з безробіття цього року передбачили понад 12 мільйонів гривень).
Не можуть, бідолашні, на роботу влаштуватися. А навіщо, коли можна офіційно числитися безробітним, отримувати щомісяця майже дев’ять тисяч гривень матеріальної допомоги (так, на кишенькові витрати), живучи, наприклад, з прибутків від сімейного бізнесу чи з «приплоду» від банківських заощаджень? А там, глядиш, і пенсія нагряне – 80-90% від депутатської зарплати (залежно від трудового стажу).
«Проводи» депутата на пенсію теж недешево обходяться: новоспеченому пенсіонерові належиться грошова допомога у розмірі 12 місячних депутатських окладів. Виходить понад 73 тисячі гривень. У цьогорічному парламентському кошторисі таких «пенсійних премій» передбачили аж 44.
Львівська "Свобода" вимагає в Росії вибачитися перед українським народом
18 травня близько 40 представників Львівської міської організації ВО «Свобода» пікетували Генеральне консульство РФ у Львові. Громадський порядок під час пікетування забезпечувало близько 20 правоохоронців.
Як поінформував депутат Львівської міської ради Іван Гринда, пікетування відбувається у межах Всеукраїнської акції ВО "Свобода", яка сьогодні пікетує усі консульства і посольство РФ в Україні у зв’язку з візитом президента РФ Д. Медведєва.
І. Гринда передав почесному консулу РФ у Львові Є. Гузєєву звернення.
"Теперішня політика Російської Федерації стосовно України викликає серйозне занепокоєння у значної кількості українців. Заяви та діяльність перших осіб вашої держави часом різко суперечать цивілізованій міждержавній мові спілкування. Постійне втручання у внутрішні справи України підтверджує, що імперський реванш стає основною ідеєю зовнішньої політики РФ. Проглядаються неабияка спраглість російських можновладців до територій, що входили до складу колишнього Радянського Союзу. Якщо раніше такі ідеї виголошували лише одіозні політики на зразок Лужкова чи Затуліна, то тепер їх відкрито озвучують найвищі посадовці Росії.
Зважаючи на наведені факти ЛМО ВО "Свобода" вимагає:
1)негайно припинити втручання у внутрішні справи України
2)припинити експансію російських ЗМІ в український медіа-простір
3)Уневажнити неоколоніальні угоди щодо перебування ЧФ РФ у Криму.
4)припинити репресії щодо українських ГО в РФ.
5)Відкрити українські школи в Росії, відповідно до кількості діючих в Україні шкіл з російською мовою навчання та адекватно їх фінансувати, забезпечити безперешкодне функціонування українських ЗМІ та церков у Росії.
6)Офіційного вибачення перед усім українським народом за образливі висловлювання про національних героїв України та за зневагу пам’яті жертв геноциду-голодомору в Україні у 1932-1933 рр.", - зазначено у заяві.
Коли Іван Гринда вийшов із консульства, він повідомив, що представник Російської Федерації не приймає жодних претензій до його держави. Проте консула попросили передати звернення ЛМО ВО "Свобода" у посольство в Київ.
І. Гринда зазначив, що ВО "Свобода" вимагатиме оприлюднення угод щодо українсько-російської співпраці у різних сферах, підписаних учора президентами двох країн та іншими офіційними представниками двох держав.
Як поінформував депутат Львівської міської ради Іван Гринда, пікетування відбувається у межах Всеукраїнської акції ВО "Свобода", яка сьогодні пікетує усі консульства і посольство РФ в Україні у зв’язку з візитом президента РФ Д. Медведєва.
І. Гринда передав почесному консулу РФ у Львові Є. Гузєєву звернення.
"Теперішня політика Російської Федерації стосовно України викликає серйозне занепокоєння у значної кількості українців. Заяви та діяльність перших осіб вашої держави часом різко суперечать цивілізованій міждержавній мові спілкування. Постійне втручання у внутрішні справи України підтверджує, що імперський реванш стає основною ідеєю зовнішньої політики РФ. Проглядаються неабияка спраглість російських можновладців до територій, що входили до складу колишнього Радянського Союзу. Якщо раніше такі ідеї виголошували лише одіозні політики на зразок Лужкова чи Затуліна, то тепер їх відкрито озвучують найвищі посадовці Росії.
Зважаючи на наведені факти ЛМО ВО "Свобода" вимагає:
1)негайно припинити втручання у внутрішні справи України
2)припинити експансію російських ЗМІ в український медіа-простір
3)Уневажнити неоколоніальні угоди щодо перебування ЧФ РФ у Криму.
4)припинити репресії щодо українських ГО в РФ.
5)Відкрити українські школи в Росії, відповідно до кількості діючих в Україні шкіл з російською мовою навчання та адекватно їх фінансувати, забезпечити безперешкодне функціонування українських ЗМІ та церков у Росії.
6)Офіційного вибачення перед усім українським народом за образливі висловлювання про національних героїв України та за зневагу пам’яті жертв геноциду-голодомору в Україні у 1932-1933 рр.", - зазначено у заяві.
Коли Іван Гринда вийшов із консульства, він повідомив, що представник Російської Федерації не приймає жодних претензій до його держави. Проте консула попросили передати звернення ЛМО ВО "Свобода" у посольство в Київ.
І. Гринда зазначив, що ВО "Свобода" вимагатиме оприлюднення угод щодо українсько-російської співпраці у різних сферах, підписаних учора президентами двох країн та іншими офіційними представниками двох держав.
Підписатися на:
Дописи (Atom)